Оскар Шпете (рум. Oscar Späthe; 1875, Бухарест — 23 листопада 1944) — румунський скульптор, один із засновників Товариства художньої молоді.
Оскар Шпете | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 1875[1] Бухарест, Румунія | |||
Смерть | 23 листопада 1944[1] | |||
Бузеу, Румунія | ||||
Країна | Румунія | |||
Навчання | Мюнхенська академія мистецтв | |||
Діяльність | скульптор | |||
Напрямок | академізм, d і d | |||
Роки творчості | 1898[1] — 1944[1] | |||
| ||||
Оскар Шпете у Вікісховищі | ||||
Біографія
Родом із німців-лютеран, які жили в Румунії.
Навчався в Мюнхенській Академії образотворчих мистецтв, де дебютував в 1898 скульптурою «Танцювальний фавн». Автор безлічі скульптурних портретів (у тому числі Штефана Лук'яна та Олександру Влахуце), кількох пам'ятників («Костаку Негрі» у Галацах та «Михай Витязь» у Келугерені), та кількох скульптур алегоричного та міфологічного характеру «Вкаханка», «Сатир» та ін.). Творив у манері академізму, його роботи відрізняються точністю деталей та виразністю.
Оскар Шпете переконав принцесу Марію стати покровителькою Товариства артистичної молоді, оскільки на нього справив враження інтерес принцеси до ідеалістичного та містичного мистецтва. Деякі з його найуспішніших робіт були замовлені або куплені принцесою: Святий Іоанн Хреститель, Візантійський Святий, Fiat lux, Florentina та погруддя принцеси Єлизавети.
У 1932 році листом, зареєстрованим у мерії за No. 22777 від 25 жовтня скульптор Оскар Шпете направив макет пам'ятника Олександру Іоанну Куза, який він запропонував виготовити з ініціативи мера Галаца Крістака Теодору. Пам'ятник складався з «постаті правителя, що сидить на п'єдесталі, і барельєфа, що представляє Союз князівств». Проект було розроблено для Муніципального парку. Пропозиція була прийнята, але не було реалізовано у зв'язку з тим, що у листопаді 1933 року Кристаке Теодору втратив посаду, а новий мер не виділив фінансування.
Помер 23 листопада 1944 року у віці 69 років у селі в окрузі Бузеу, де він переховувався від бомбардувань, що руйнували Бухарест.
Примітки
- RKDartists
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oskar Shpete rum Oscar Spathe 1875 Buharest 23 listopada 1944 rumunskij skulptor odin iz zasnovnikiv Tovaristva hudozhnoyi molodi Oskar ShpeteNarodzhennya1875 1 Buharest RumuniyaSmert23 listopada 1944 1944 11 23 1 Buzeu RumuniyaKrayina RumuniyaNavchannyaMyunhenska akademiya mistectvDiyalnistskulptorNapryamokakademizm d i dRoki tvorchosti1898 1 1944 1 Oskar Shpete u VikishovishiBiografiyaRodom iz nimciv lyuteran yaki zhili v Rumuniyi Navchavsya v Myunhenskij Akademiyi obrazotvorchih mistectv de debyutuvav v 1898 skulpturoyu Tancyuvalnij favn Avtor bezlichi skulpturnih portretiv u tomu chisli Shtefana Luk yana ta Oleksandru Vlahuce kilkoh pam yatnikiv Kostaku Negri u Galacah ta Mihaj Vityaz u Kelugereni ta kilkoh skulptur alegorichnogo ta mifologichnogo harakteru Vkahanka Satir ta in Tvoriv u maneri akademizmu jogo roboti vidriznyayutsya tochnistyu detalej ta viraznistyu Oskar Shpete perekonav princesu Mariyu stati pokrovitelkoyu Tovaristva artistichnoyi molodi oskilki na nogo spraviv vrazhennya interes princesi do idealistichnogo ta mistichnogo mistectva Deyaki z jogo najuspishnishih robit buli zamovleni abo kupleni princesoyu Svyatij Ioann Hrestitel Vizantijskij Svyatij Fiat lux Florentina ta pogruddya princesi Yelizaveti U 1932 roci listom zareyestrovanim u meriyi za No 22777 vid 25 zhovtnya skulptor Oskar Shpete napraviv maket pam yatnika Oleksandru Ioannu Kuza yakij vin zaproponuvav vigotoviti z iniciativi mera Galaca Kristaka Teodoru Pam yatnik skladavsya z postati pravitelya sho sidit na p yedestali i barelyefa sho predstavlyaye Soyuz knyazivstv Proekt bulo rozrobleno dlya Municipalnogo parku Propoziciya bula prijnyata ale ne bulo realizovano u zv yazku z tim sho u listopadi 1933 roku Kristake Teodoru vtrativ posadu a novij mer ne vidiliv finansuvannya Pomer 23 listopada 1944 roku u vici 69 rokiv u seli v okruzi Buzeu de vin perehovuvavsya vid bombarduvan sho rujnuvali Buharest PrimitkiRKDartists d Track Q17299517