Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Під чорним тавром» — книга українського історика, краєзнавця Бориса Ткаченка. Багатьма вважається першою книгою про Голодомор, виданою в незалежній Україні. Повна назва: «Під чорним тавром. Документи, факти, спогади: історична розвідка про геноцид в Україні, і зокрема на Сумщині, в 1932-1933 роках, скріплена найвищим суддею — людською пам'яттю».
 | |
| Автор | Борис Ткаченко |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Тема | Голодомор |
| Жанр | історична наукова література |
| Місце | Лебедин (вид. 1993, вид. 1994), Суми (вид. 2008) |
| Укр. видавництво | «Білий лебідь» (вид. 1994), «Мрія-1» (вид. 2008) |
| Видано | 1993 |
| Тип носія | Папір |
| Сторінок | 463 (вид. 1994), 782 (вид. 2008) |
| ISBN | 5-7707-6101-6 (1994) 978-966-566-403-1 (2008) |
| Попередній твір | «Поле без гербіцидів, душа без погонича» (1991) |
| Наступний твір | «Лебедія: історичні нариси в двох книгах. Кн.1» (1994) |
У книзі досліджено документи Державного архіву Сумської області, архівів Єкатеринбурга (Свердловська) й Архангельська, куди висилали мешканців Сумщини як «ворогів народу», Київського архіву кінофотофонодокументів та архівів СБУ. Свідчення подано деталізовано й точно, із зазначенням населених пунктів, прізвищ очевидців та описом місцевості.
Передісторія
Розмови про Голодомор лунали в сім'ї автора з дитинства, а сам він пережив голод 1947 року. Записувати свідчення про голодомор 1932-1933 років Ткаченко почав у 60-х. Спершу розпитував родичів, пізніше — місцевих під час праці агрономом у районі. Почуте записував удома на папері. Перебуваючи на гачку КДБ через вимогу української мови викладання у Сумському педагогічному інституті та інші причини, Ткаченко «замотав аркуші у целофан, поклав до залізної каструльки й, перевернувши її догори дном, закопав на городі». Усі записи просякла вода через природні чинники.
Улітку 1969 року, бувши на курсах підвищення кваліфікації в м. Краснограді на Харківщині, автор відвідав могилу художника Порфирія Мартиновича, загиблого від голоду. Сторожиха розповіла Ткаченкові моторошну історію про Голодомор, яку той переповів у готелі семінаристам, натомість почувши ще одну від адміністраторки. Приїхавши в Лебедин, Ткаченко записав їх, потайки зібрав нові свідчення та відновив зіпсуті водою. Зрештою він почав шукати документи про трагедію. Відвідини лебединського РАЦСу виявилися безуспішними, на другий день автора за доносом викликали на бесіду до районного партійного чиновника. Натомість відвідини сумського архіву були вдалими.
1989 року в районній газеті Лебедина вийшла перша стаття «Під чорним тавром. Доля наркома». Усього вийшло близько 20 текстів. Знаючи, що матеріал не пропустять у редакції, автор додав «патріотичного словоблудія». До статті потрапила інформація про земляка, Наркома зернових радгоспів Миколу Нестеровича Демченка (розстріляного в 1937 році), отримана від його синів під час зустрічі в Москві, та спогадами очевидців про голод. Тоді ж частину свідчень надіслано в Київ до письменника В. Маняка. Згодом їх надрукували в книзі «33-й: голод: Народна Книга-Меморіал.
Газетна стаття вийшла без узгодження з райкомом партії завдяки Раїсі Кужель, заступниці головного редактора. Останній на той час був у відпустці. Невдовзі автора викликали «на килим». Йому закинуто оббріхування героїв війни та історії СРСР. До редакції газети надходили листи підтримки. Деякі лебединці стали приходити до Ткаченка зі своїми розповідями.
Сумське видавництво «Слобожанщина» відмовилося видавати книгу. Завдяки Раїсі Кужель на сірому папері, зі слабким друком, книгу випущено 1993 року.
Подальші видання
У 1994 році вийшло перевидання. Під час відкриття меморіалу жертвам Голодомору 1932—1933 років у Лебедині книгу дарували прибулим делегаціям. Як наслідок, «Під чорним тавром» поширилась Україною, дійшовши до Канади.
Друге видання 2008 року істотно доповнено. Його видано за сприяння доктора Марії Фішер-Слиж, яка перерахувала на це 5 тис. доларів. За словами Ткаченка, особливу роль також відіграла його дружина Ліда, яка роками працювала на землі, продавала врожай картоплі й оплатила друкарні вартість видання.
Відзнаки
- 1996 — номінація на Шевченківську премію.
- 1998 — обласна літературна премія ім. М. Хвильового.
- 2000 — премія обласної ради в галузі літератури та мистецтва в номінації «За кращі літературні та публіцистичні твори» (також за «Лебедію»)
Примітки
- Книга на Сумському історичному порталі
- Нестеренко, М. (26 березня 2009). Літопис національної трагедії. Ярмарок (13): 3.
- Перші свідчення про голодомор закопав на городі: Борис Ткаченко про книгу «Під чорним тавром»
- Ткаченко, Борис (24 жовтня 2013). Борис ТКАЧЕНКО: "КОЛИ БАЧИШ ЗАМАХ НА ТВОЮ НАЦІОНАЛЬНУ ГІДНІСТЬ, ТОДІ ОБУРЕННЯ ПЕРЕРОСТАЄ В ГНІВ". «Нація і держава» (№44 (519)): 4—5. Процитовано 28 червня 2024.
- «Під чорним тавром» на сайті «Україніка»
- Княжий дар на розбудову Українського Католицького університету. «Свобода» (№13): 3. 27 березня 2009.
- Українська ідентичність як життєвий шлях. Частина п'ята
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pid chornim tavrom kniga ukrayinskogo istorika krayeznavcya Borisa Tkachenka Bagatma vvazhayetsya pershoyu knigoyu pro Golodomor vidanoyu v nezalezhnij Ukrayini Povna nazva Pid chornim tavrom Dokumenti fakti spogadi istorichna rozvidka pro genocid v Ukrayini i zokrema na Sumshini v 1932 1933 rokah skriplena najvishim suddeyu lyudskoyu pam yattyu Pid chornim tavrom AvtorBoris TkachenkoKrayinaUkrayinaTemaGolodomorZhanristorichna naukova literaturaMisceLebedin vid 1993 vid 1994 Sumi vid 2008 Ukr vidavnictvo Bilij lebid vid 1994 Mriya 1 vid 2008 Vidano1993Tip nosiyaPapirStorinok463 vid 1994 782 vid 2008 ISBN5 7707 6101 6 1994 978 966 566 403 1 2008 Poperednij tvir Pole bez gerbicidiv dusha bez pogonicha 1991 Nastupnij tvir Lebediya istorichni narisi v dvoh knigah Kn 1 1994 U knizi doslidzheno dokumenti Derzhavnogo arhivu Sumskoyi oblasti arhiviv Yekaterinburga Sverdlovska j Arhangelska kudi visilali meshkanciv Sumshini yak vorogiv narodu Kiyivskogo arhivu kinofotofonodokumentiv ta arhiviv SBU Svidchennya podano detalizovano j tochno iz zaznachennyam naselenih punktiv prizvish ochevidciv ta opisom miscevosti PeredistoriyaRozmovi pro Golodomor lunali v sim yi avtora z ditinstva a sam vin perezhiv golod 1947 roku Zapisuvati svidchennya pro golodomor 1932 1933 rokiv Tkachenko pochav u 60 h Spershu rozpituvav rodichiv piznishe miscevih pid chas praci agronomom u rajoni Pochute zapisuvav udoma na paperi Perebuvayuchi na gachku KDB cherez vimogu ukrayinskoyi movi vikladannya u Sumskomu pedagogichnomu instituti ta inshi prichini Tkachenko zamotav arkushi u celofan poklav do zaliznoyi kastrulki j perevernuvshi yiyi dogori dnom zakopav na gorodi Usi zapisi prosyakla voda cherez prirodni chinniki Ulitku 1969 roku buvshi na kursah pidvishennya kvalifikaciyi v m Krasnogradi na Harkivshini avtor vidvidav mogilu hudozhnika Porfiriya Martinovicha zagiblogo vid golodu Storozhiha rozpovila Tkachenkovi motoroshnu istoriyu pro Golodomor yaku toj perepoviv u goteli seminaristam natomist pochuvshi she odnu vid administratorki Priyihavshi v Lebedin Tkachenko zapisav yih potajki zibrav novi svidchennya ta vidnoviv zipsuti vodoyu Zreshtoyu vin pochav shukati dokumenti pro tragediyu Vidvidini lebedinskogo RACSu viyavilisya bezuspishnimi na drugij den avtora za donosom viklikali na besidu do rajonnogo partijnogo chinovnika Natomist vidvidini sumskogo arhivu buli vdalimi 1989 roku v rajonnij gazeti Lebedina vijshla persha stattya Pid chornim tavrom Dolya narkoma Usogo vijshlo blizko 20 tekstiv Znayuchi sho material ne propustyat u redakciyi avtor dodav patriotichnogo slovobludiya Do statti potrapila informaciya pro zemlyaka Narkoma zernovih radgospiv Mikolu Nesterovicha Demchenka rozstrilyanogo v 1937 roci otrimana vid jogo siniv pid chas zustrichi v Moskvi ta spogadami ochevidciv pro golod Todi zh chastinu svidchen nadislano v Kiyiv do pismennika V Manyaka Zgodom yih nadrukuvali v knizi 33 j golod Narodna Kniga Memorial Gazetna stattya vijshla bez uzgodzhennya z rajkomom partiyi zavdyaki Rayisi Kuzhel zastupnici golovnogo redaktora Ostannij na toj chas buv u vidpustci Nevdovzi avtora viklikali na kilim Jomu zakinuto obbrihuvannya geroyiv vijni ta istoriyi SRSR Do redakciyi gazeti nadhodili listi pidtrimki Deyaki lebedinci stali prihoditi do Tkachenka zi svoyimi rozpovidyami Sumske vidavnictvo Slobozhanshina vidmovilosya vidavati knigu Zavdyaki Rayisi Kuzhel na siromu paperi zi slabkim drukom knigu vipusheno 1993 roku Podalshi vidannyaU 1994 roci vijshlo perevidannya Pid chas vidkrittya memorialu zhertvam Golodomoru 1932 1933 rokiv u Lebedini knigu daruvali pribulim delegaciyam Yak naslidok Pid chornim tavrom poshirilas Ukrayinoyu dijshovshi do Kanadi Druge vidannya 2008 roku istotno dopovneno Jogo vidano za spriyannya doktora Mariyi Fisher Slizh yaka pererahuvala na ce 5 tis dolariv Za slovami Tkachenka osoblivu rol takozh vidigrala jogo druzhina Lida yaka rokami pracyuvala na zemli prodavala vrozhaj kartopli j oplatila drukarni vartist vidannya Vidznaki1996 nominaciya na Shevchenkivsku premiyu 1998 oblasna literaturna premiya im M Hvilovogo 2000 premiya oblasnoyi radi v galuzi literaturi ta mistectva v nominaciyi Za krashi literaturni ta publicistichni tvori takozh za Lebediyu PrimitkiKniga na Sumskomu istorichnomu portali Nesterenko M 26 bereznya 2009 Litopis nacionalnoyi tragediyi Yarmarok 13 3 Pershi svidchennya pro golodomor zakopav na gorodi Boris Tkachenko pro knigu Pid chornim tavrom Tkachenko Boris 24 zhovtnya 2013 Boris TKAChENKO KOLI BAChISh ZAMAH NA TVOYu NACIONALNU GIDNIST TODI OBURENNYa PEREROSTAYe V GNIV Naciya i derzhava 44 519 4 5 Procitovano 28 chervnya 2024 Pid chornim tavrom na sajti Ukrayinika Knyazhij dar na rozbudovu Ukrayinskogo Katolickogo universitetu Svoboda 13 3 27 bereznya 2009 Ukrayinska identichnist yak zhittyevij shlyah Chastina p yata