ГЕС Сарсель – гідроелектростанція у канадській провінції Квебек. Споруджена в межах масштабного проекту Затока Джеймс, котрий передбачає деривацію ресурсу з ряду річок до сточища Ла-Гранд (має устя на східному узбережжі затоки Джеймс – південної-східної частини Гудзонової затоки).
ГЕС Сарсель | |
---|---|
52°40′00″ пн. ш. 76°38′04″ зх. д. / 52.6669000000277733875° пн. ш. 76.634500000027784949° зх. д.Координати: 52°40′00″ пн. ш. 76°38′04″ зх. д. / 52.6669000000277733875° пн. ш. 76.634500000027784949° зх. д. | |
Країна | Канада |
Адмінодиниця | d |
Стан | діюча |
Річка | Опінака, Істмейн, деривація з Руперт |
Каскад | гідровузол Затока Джеймс |
Початок будівництва | 2008 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2013 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 150 МВт |
Середнє річне виробництво | 1100 млн кВт·год |
Тип ГЕС | руслова |
Розрахований напір | від 8,7 до 16,1 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | бульбові |
Кількість та марка турбін | 3 |
Витрата через турбіни | 1380 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
Основні споруди | |
Тип греблі | кам'яно-накидні (OA-11, OA-05), земляна (OA-10A1) |
Висота греблі | 33 (OA-11), 30 (OA-05), 33 (OA-10A1) м |
Довжина греблі | 3259 (OA-11), 1042 (OA-05), 414 (OA-10A1) м |
Власник | Hydro-Quebec |
ГЕС Сарсель | |
Мапа | |
Сарсель відноситься до південної траси деривації, якою до Ла-Гранд перекидається вода зі сточищ річок Істмейн та Руперт. При цьому вона знаходиться в гідротехнічній схемі нижче від станцій Істмейн 1/Істмейн 1-А, відпрацьований якими ресурс невдовзі потрапляє до водосховища Опінака. Ця велика – площа поверхні 1040 км2, об’єм 8,5 млрд м3 – водойма затопила водорозділ між Істмейн та її правою притокою Опінака, для чого створили підпір за допомогою кількох гребель:
- зведеної на Істмейн кам'яно-накидної OA-11 висотою 33 метри та довжиною 3259 метрів;
- земляної OA-10A1 висотою 30 метрів та довжиною 1042 метри, котра перекриває ліву притоку Опінаки;
- кам'яно-накидної OA-05 висотою 33 метри та довжиною 414 метрів, зведеної на самій Опінаці.
Крім того, для утримання резервуару звели шість земляних та одну кам’яно-накидну дамбу висотою від 4,6 до 26,5 та загальною довжиною 5254 метрів. Під час операційної діяльності поверхня водойми може коливатись в діапазоні від 211,8 до 215,8 метра НРМ.
Сховище Опінака створили у 1980-х роках і первісно деривація ресурсу на північ до сточища Ла-Гранд (де й розташовані найпотужніші станції гідровузла) відбувалась без генерації електроенергії. Нарешті, в 2013-му на виході з цього резервуару у водосховище Бойд облаштували машинний зал ГЕС Сарсель. Тут встановили три бульбові турбіни загальною потужністю 150 МВт, які при напорі від 8,7 до 16,1 метра (номінальний напір 10,8 метра) забезпечують виробництво 1,1 млрд кВт-год електроенергії на рік.
Примітки
- . www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
- . www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
- . www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
- . wldb.ilec.or.jp. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 січня 2019.
- . www.hydroquebec.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 4 лютого 2019.
- . www.hydroworld.com. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Sarsel gidroelektrostanciya u kanadskij provinciyi Kvebek Sporudzhena v mezhah masshtabnogo proektu Zatoka Dzhejms kotrij peredbachaye derivaciyu resursu z ryadu richok do stochisha La Grand maye ustya na shidnomu uzberezhzhi zatoki Dzhejms pivdennoyi shidnoyi chastini Gudzonovoyi zatoki GES Sarsel52 40 00 pn sh 76 38 04 zh d 52 6669000000277733875 pn sh 76 634500000027784949 zh d 52 6669000000277733875 76 634500000027784949 Koordinati 52 40 00 pn sh 76 38 04 zh d 52 6669000000277733875 pn sh 76 634500000027784949 zh d 52 6669000000277733875 76 634500000027784949Krayina KanadaAdminodinicyadStandiyuchaRichkaOpinaka Istmejn derivaciya z RupertKaskadgidrovuzol Zatoka DzhejmsPochatok budivnictva2008Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ2013Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist150 MVtSerednye richne virobnictvo1100 mln kVt godTip GESruslovaRozrahovanij napirvid 8 7 do 16 1 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinbulboviKilkist ta marka turbin3Vitrata cherez turbini1380 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv3Osnovni sporudiTip greblikam yano nakidni OA 11 OA 05 zemlyana OA 10A1 Visota grebli33 OA 11 30 OA 05 33 OA 10A1 mDovzhina grebli3259 OA 11 1042 OA 05 414 OA 10A1 mVlasnikHydro QuebecGES SarselMapa Sarsel vidnositsya do pivdennoyi trasi derivaciyi yakoyu do La Grand perekidayetsya voda zi stochish richok Istmejn ta Rupert Pri comu vona znahoditsya v gidrotehnichnij shemi nizhche vid stancij Istmejn 1 Istmejn 1 A vidpracovanij yakimi resurs nevdovzi potraplyaye do vodoshovisha Opinaka Cya velika plosha poverhni 1040 km2 ob yem 8 5 mlrd m3 vodojma zatopila vodorozdil mizh Istmejn ta yiyi pravoyu pritokoyu Opinaka dlya chogo stvorili pidpir za dopomogoyu kilkoh grebel zvedenoyi na Istmejn kam yano nakidnoyi OA 11 visotoyu 33 metri ta dovzhinoyu 3259 metriv zemlyanoyi OA 10A1 visotoyu 30 metriv ta dovzhinoyu 1042 metri kotra perekrivaye livu pritoku Opinaki kam yano nakidnoyi OA 05 visotoyu 33 metri ta dovzhinoyu 414 metriv zvedenoyi na samij Opinaci Krim togo dlya utrimannya rezervuaru zveli shist zemlyanih ta odnu kam yano nakidnu dambu visotoyu vid 4 6 do 26 5 ta zagalnoyu dovzhinoyu 5254 metriv Pid chas operacijnoyi diyalnosti poverhnya vodojmi mozhe kolivatis v diapazoni vid 211 8 do 215 8 metra NRM Shovishe Opinaka stvorili u 1980 h rokah i pervisno derivaciya resursu na pivnich do stochisha La Grand de j roztashovani najpotuzhnishi stanciyi gidrovuzla vidbuvalas bez generaciyi elektroenergiyi Nareshti v 2013 mu na vihodi z cogo rezervuaru u vodoshovishe Bojd oblashtuvali mashinnij zal GES Sarsel Tut vstanovili tri bulbovi turbini zagalnoyu potuzhnistyu 150 MVt yaki pri napori vid 8 7 do 16 1 metra nominalnij napir 10 8 metra zabezpechuyut virobnictvo 1 1 mlrd kVt god elektroenergiyi na rik Primitki www cehq gouv qc ca Arhiv originalu za 5 lyutogo 2019 Procitovano 4 lyutogo 2019 www cehq gouv qc ca Arhiv originalu za 5 lyutogo 2019 Procitovano 4 lyutogo 2019 www cehq gouv qc ca Arhiv originalu za 5 lyutogo 2019 Procitovano 4 lyutogo 2019 wldb ilec or jp Arhiv originalu za 4 lyutogo 2019 Procitovano 4 lyutogo 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 5 sichnya 2019 www hydroquebec com Arhiv originalu za 13 grudnya 2010 Procitovano 4 lyutogo 2019 www hydroworld com Arhiv originalu za 5 lyutogo 2019 Procitovano 4 lyutogo 2019