ГЕС Істмейн 1-А — гідроелектростанція у канадській провінції Квебек. Споруджена в межах масштабного проекту Затока Джеймс, котрий передбачає деривацію ресурсу з ряду річок до сточища річки Ла-Гранд (має устя на східному узбережжі затоки Джеймс — південної-східної частини Гудзонової затоки).
ГЕС Істмейн 1-А | |
---|---|
52°10′ пн. ш. 76°02′ зх. д. / 52.167° пн. ш. 76.033° зх. д.Координати: 52°10′ пн. ш. 76°02′ зх. д. / 52.167° пн. ш. 76.033° зх. д. | |
Країна | Канада |
Стан | діюча |
Річка | Істмейн, деривація з Руперт |
Каскад | гідровузол Затока Джеймс |
Початок будівництва | 2007 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2011–2012 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 768 МВт |
Середнє річне виробництво | 2300 млн кВт·год |
Розрахований напір | 63 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 3 Voith Siemens |
Витрата через турбіни | 3х448 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 3 Voith Siemens |
Потужність гідроагрегатів | 3х256 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | кам'яно-накидні (Руперт, Nemiscau-1, Nemiscau-2) |
Висота греблі | 25 (Руперт), 16 (Nemiscau-1), 11 (Nemiscau-2) м |
Довжина греблі | 515 (Руперт), 1252 (Nemiscau-1), 247 (Nemiscau-2) м |
ЛЕП | 35 |
Власник | Hydro-Quebec |
ГЕС Істмейн 1-А | |
Мапа | |
З центрального плато півострова Лабрадор на захід до затоки Джеймс прямує цілий ряд річок — Ла-Гранд, Істмейн, Руперт. Ще з 1980-х ресурс зі сточища Істмейн перекидали на північ для живлення гігантських гідроелектростанцій на Ла-Гранд, а у 2000-х взялись за деривацію із протікаючої далі на південь Руперт. На ній звели кам'яно-накидну греблю висотою 28 метрів та довжиною 515 метрів, крім того, ще одна споруда перекрила праву притоку Руперт річку Lemare. Створений таким чином підпір дозволив затопити водорозділ між ними та створити єдине сховище Bief Rupert amont (воно ж Ruper forebay), утримання якого також потребує кількох десятків дамб, що закривають численні сідловини.
З північної частини Bief Rupert amont (колишнє сточище Lemare) прокладено тунель завдовжки 2,9 км, здатний пропускати 800 м3 води за секунду. Він виводить до сточища річки Nemiscau (так само права притоки Руперт, яка впадає нижче за Lemare), де розташоване водосховище Bief Rupert aval (воно ж Ruper tailbay). Цю водойму утримують численні дамби та дві більші греблі Nemiscau-1 і Nemiscau-2, виконані як кам'яно накидні споруди висотою 16 та 11 метрів при довжині 1252 та 247 метрів відповідно.
Всього для створення двох названих водосховищ знадобилось спорудити 73 дамби загальною довжиною 28 км та прокласти 10 каналів довжиною 7 км. При цьому Bief Rupert amont має площу поверхні 29 км2, а Bief Rupert aval — 117 км2, а їх об'єм складає 1330 млн м3 та 332 млн м3 відповідно.
З Bief Rupert aval, поверхня якого може коливатись між позначками 292,7 та 297,5 метра НРМ, через протоку вода дренується далі на північ до водосховища Істмейн, в якому відбувається коливання рівня в діапазоні 274,1 та 283,1 метра НРМ. Остання водойма, створена в межах проекту ГЕС Істмейн 1, має площу поверхні 603 км2, об'єм 6,94 млрд м3 та утримується кам'яно-накидною греблею висотою 69 метрів та довжиною 890 метрів.
Після греблі Істмейн певний час прямує на невеликій відстані від однієї з заток сховища, підходячи до неї менш ніж на один кілометр. У цьому місці (за 11 км на захід від греблі) обіч облаштували машинні зали станцій Істмейн 1 та 1-А, при цьому останній ввели в дію у 2011—2012 роках саме з розрахунку на деривацію додаткового ресурсу з Руперт. Його обладнали трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 256 МВт, які при напорі у 63 метри забезпечують виробництво 2,3 млрд кВт-год електроенергії на рік. Подача ресурсу зі сховища до гідроагрегатів здійснюється через водоводи довжиною по 144 метри з діаметром від 9,4 до 8,7 метра.
Відпрацьована вода по відвідному каналу повертається в Істмейн, з якої спрямовується далі на північ у сточище Ла-Гранд через ГЕС Сарсель.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 315 кВ.
Примітки
- . www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
- . www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
- . www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 травня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 лютого 2019.
- . www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
- . www.hydroquebec.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 4 лютого 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 січня 2019.
- CNW | Voith Siemens Hydro Power to Equip Eastmain-1-A Powerhouse. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 4 лютого 2019.[недоступне посилання з червня 2019]
- ᐱᒫᑎᓰᐎᓂᐦᒡ, ᑳ ᒫᒨᐱᒡ ᑳ ᐙᐙᐱᐦᑎᐦᒡ ᐋ ᐃᔑ ᑖᐦᑭᐦᐄᒑᐱᔨᔨᒡ ᒑᒀᔨᐤ ᐊᔅᒌᐦᒡ ᑭᔮᐦ. . Comex (cr-CA) . Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Istmejn 1 A gidroelektrostanciya u kanadskij provinciyi Kvebek Sporudzhena v mezhah masshtabnogo proektu Zatoka Dzhejms kotrij peredbachaye derivaciyu resursu z ryadu richok do stochisha richki La Grand maye ustya na shidnomu uzberezhzhi zatoki Dzhejms pivdennoyi shidnoyi chastini Gudzonovoyi zatoki GES Istmejn 1 A52 10 pn sh 76 02 zh d 52 167 pn sh 76 033 zh d 52 167 76 033 Koordinati 52 10 pn sh 76 02 zh d 52 167 pn sh 76 033 zh d 52 167 76 033Krayina KanadaStandiyuchaRichkaIstmejn derivaciya z RupertKaskadgidrovuzol Zatoka DzhejmsPochatok budivnictva2007Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ2011 2012Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist768 MVtSerednye richne virobnictvo2300 mln kVt godRozrahovanij napir63 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinFrensisKilkist ta marka turbin3 Voith SiemensVitrata cherez turbini3h448 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv3 Voith SiemensPotuzhnist gidroagregativ3h256 MVtOsnovni sporudiTip greblikam yano nakidni Rupert Nemiscau 1 Nemiscau 2 Visota grebli25 Rupert 16 Nemiscau 1 11 Nemiscau 2 mDovzhina grebli515 Rupert 1252 Nemiscau 1 247 Nemiscau 2 mLEP35VlasnikHydro QuebecGES Istmejn 1 AMapa Z centralnogo plato pivostrova Labrador na zahid do zatoki Dzhejms pryamuye cilij ryad richok La Grand Istmejn Rupert She z 1980 h resurs zi stochisha Istmejn perekidali na pivnich dlya zhivlennya gigantskih gidroelektrostancij na La Grand a u 2000 h vzyalis za derivaciyu iz protikayuchoyi dali na pivden Rupert Na nij zveli kam yano nakidnu greblyu visotoyu 28 metriv ta dovzhinoyu 515 metriv krim togo she odna sporuda perekrila pravu pritoku Rupert richku Lemare Stvorenij takim chinom pidpir dozvoliv zatopiti vodorozdil mizh nimi ta stvoriti yedine shovishe Bief Rupert amont vono zh Ruper forebay utrimannya yakogo takozh potrebuye kilkoh desyatkiv damb sho zakrivayut chislenni sidlovini Z pivnichnoyi chastini Bief Rupert amont kolishnye stochishe Lemare prokladeno tunel zavdovzhki 2 9 km zdatnij propuskati 800 m3 vodi za sekundu Vin vivodit do stochisha richki Nemiscau tak samo prava pritoki Rupert yaka vpadaye nizhche za Lemare de roztashovane vodoshovishe Bief Rupert aval vono zh Ruper tailbay Cyu vodojmu utrimuyut chislenni dambi ta dvi bilshi grebli Nemiscau 1 i Nemiscau 2 vikonani yak kam yano nakidni sporudi visotoyu 16 ta 11 metriv pri dovzhini 1252 ta 247 metriv vidpovidno Vsogo dlya stvorennya dvoh nazvanih vodoshovish znadobilos sporuditi 73 dambi zagalnoyu dovzhinoyu 28 km ta proklasti 10 kanaliv dovzhinoyu 7 km Pri comu Bief Rupert amont maye ploshu poverhni 29 km2 a Bief Rupert aval 117 km2 a yih ob yem skladaye 1330 mln m3 ta 332 mln m3 vidpovidno Z Bief Rupert aval poverhnya yakogo mozhe kolivatis mizh poznachkami 292 7 ta 297 5 metra NRM cherez protoku voda drenuyetsya dali na pivnich do vodoshovisha Istmejn v yakomu vidbuvayetsya kolivannya rivnya v diapazoni 274 1 ta 283 1 metra NRM Ostannya vodojma stvorena v mezhah proektu GES Istmejn 1 maye ploshu poverhni 603 km2 ob yem 6 94 mlrd m3 ta utrimuyetsya kam yano nakidnoyu grebleyu visotoyu 69 metriv ta dovzhinoyu 890 metriv Pislya grebli Istmejn pevnij chas pryamuye na nevelikij vidstani vid odniyeyi z zatok shovisha pidhodyachi do neyi mensh nizh na odin kilometr U comu misci za 11 km na zahid vid grebli obich oblashtuvali mashinni zali stancij Istmejn 1 ta 1 A pri comu ostannij vveli v diyu u 2011 2012 rokah same z rozrahunku na derivaciyu dodatkovogo resursu z Rupert Jogo obladnali troma turbinami tipu Frensis potuzhnistyu po 256 MVt yaki pri napori u 63 metri zabezpechuyut virobnictvo 2 3 mlrd kVt god elektroenergiyi na rik Podacha resursu zi shovisha do gidroagregativ zdijsnyuyetsya cherez vodovodi dovzhinoyu po 144 metri z diametrom vid 9 4 do 8 7 metra Vidpracovana voda po vidvidnomu kanalu povertayetsya v Istmejn z yakoyi spryamovuyetsya dali na pivnich u stochishe La Grand cherez GES Sarsel Vidacha produkciyi vidbuvayetsya po LEP rozrahovanij na robotu pid naprugoyu 315 kV Primitki www cehq gouv qc ca Arhiv originalu za 5 lyutogo 2019 Procitovano 4 lyutogo 2019 www cehq gouv qc ca Arhiv originalu za 5 lyutogo 2019 Procitovano 4 lyutogo 2019 www cehq gouv qc ca Arhiv originalu za 5 lyutogo 2019 Procitovano 4 lyutogo 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 4 travnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 5 lyutogo 2019 www cehq gouv qc ca Arhiv originalu za 5 lyutogo 2019 Procitovano 4 lyutogo 2019 www hydroquebec com Arhiv originalu za 13 grudnya 2010 Procitovano 4 lyutogo 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 5 sichnya 2019 CNW Voith Siemens Hydro Power to Equip Eastmain 1 A Powerhouse webcache googleusercontent com Procitovano 4 lyutogo 2019 nedostupne posilannya z chervnya 2019 ᐱᒫᑎᓰᐎᓂᐦᒡ ᑳ ᒫᒨᐱᒡ ᑳ ᐙᐙᐱᐦᑎᐦᒡ ᐋ ᐃᔑ ᑖᐦᑭᐦᐄᒑᐱᔨᔨᒡ ᒑᒀᔨᐤ ᐊᔅᒌᐦᒡ ᑭᔮᐦ Comex cr CA Arhiv originalu za 4 lyutogo 2019 Procitovano 4 lyutogo 2019