Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фердинанд Баварський (нім. Ferdinand von Bayern; 6 жовтня 1577 — 13 вересня 1650) — церковний і державний діяч Священної Римської імперії, 58-й архієпископ Кельна-курфюрст і 30-й герцог Вестфалії в 1612—1650 роках.
| Фердинанд | |
|---|---|
| нім. Ferdinand von Bayern | |
 | |
| Народився | 6 жовтня 1577 Мюнхен, Баварія |
| Помер | 13 вересня 1650[1] (72 роки) Арнсберг, Провінція Вестфалія, Пруссія |
| Поховання | Кельнський собор |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | католицький священник, католицький єпископ |
| Знання мов | німецька |
| Титул | герцог |
| Посада | Архієпископ Кельна[d], Курфюрст, князь-єпископ, d, d, князь-єпископ, d, d, d і d |
| Конфесія | католицька церква[3] |
| Рід | Віттельсбахи |
| Батько | Вільгельм V |
| Мати | Рената Лотаринзька |
| Брати, сестри | Марія Анна Баварська, Магдалена Баварська, Максиміліан I Баварський, Альбрехт VI (герцог Баварії) і d |
 | |
| |
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Баварських Віттельсбахів. Другий син Вільгельма V, герцога Баварії, та Ренати Лотаринзької. Народився 1577 року в м.Мюнхен. Замолоду був призначений для церковної кар'єри. У 1587 році разом з братом Філіппом Вільгельмом був відправлений до єзуїтської середньої школи в Інгольштадті. Освіта єзуїтів сильно вплинула на прихильність Фердинанда до Контрреформації. До 1590 року отримав посади каноніка соборів у Майнці, Трірі, Зальцбурзі, Вюрцбурзі, Пассау, Страсбурзі та Кельні.
1590 року його духовним наставником стає Адольф Вольф фон Меттерніх, канонік Шпеєрського собору. 1591 року стає коад'ютором Якоба II фон Пютріха, князя-пробста Берхтесґаден. У 1592—1593 роках навчався в єзуїтській школі Риму. Після завершення навчання перебрався до Кельна, оскільки планувалося, що Фердинанд змінить на посаді архієпископа Кельнського свого стрийка Ернста. 1594 року очолив Берхтесґаденське пробство.
Коад'ютор
1595 року стає коад'ютором свого стрийка Ернста в Кельнському архієпископстві, 1599 року — в князівстві-абатстві Стабло-Малмеді, 1601 року — Льєзькій єпархії, 1611 року — в Гільдесгаймському і Мюнстерському єпископствах. Оскільки стрийко фактично відійшов від управліннями цими єпархіями, то фактично Фердинанд став ними керувати. Ернст лише зберігав права курфюрста.
1607 року видав кодекс, спрямований на спалення відьом. 1609 року підтримав свого шварґа Вольфганга Вільгельма Віттельсбаха, пфальцграфа-герцога Нойбурга, у протистоянні за Юліх-Берг-Клевську спадщину. В подальшому допомагав останньому під час Війни за клевську спадщину.
Архієпископ
1612 року після смерті стрийка Ернста обирається архієпископом Кельнським, невдовзі також єпископом Льєзьким, Гільдесгаймським і Мюнстерським. Втім він ніколи не отримував хіротонії як священик чи єпископ. Однією з причин цього було те, що його брат Максиміліан I, курфюрст Баварії, до 1636 року залишався без спадкоємців. Тому Фердинанд розраховував успадкувати Баварію.
В усіх підвладних церковних володіннях розпочав впровадження принципів та настанов Тридентського собору, для чого утворив спеціальний орган. За його часів відбувалися численні візити та синоди. Також продовжував підтримувати ордени єзуїтів та капуцинів. У 1614 році видав наказ, який забезпечував громадянські права та державні посади лише для католиків. У 1615 році була відкрита семінарія у Кельні. 1618 року стає також князем-єпископом Падерборна. Того ж року видав «Бревіарій». Водночас надав кошти на спорудження церкви Успіння Богородиці в Кельні при єзуїтському колегіумі. Слідом за цим приєднався до Католицької ліги.
Разом з тим проводив зважену фінансову політику, що сприяло наповненню скарбниці, поліпшив роботу адміністрації, сприяв здійсненню неупередженого судочинства.
З початком Тридцятирічної війни усіляко підтримував брата Максиміліана I та Габсбургів. 1623 року на зустрічі курфюрстів в Регенсбурзі єдиний підтримав пропозицію імператора Фердинанда II передати права курфюрста від Фрідріха V Пфальцького до Максиміліана I Баварського. З 1628 року наказом архієпископа Фердинанда почалося масштабне полювання на відьом, особливо багато процесів відбувалося у Вестфалії.
До 1631 року успішно захищав свої володіння від вторгнення іноземних військ. Ситуація змінилася зі вступом у війну Швеції. З 1632 року через територію архієпископства Кельнського і Вестфалію постійно стали проходити іспанські війська, завдаючи збиток. Фердинанд Баварський навіть намагався заборонити проходження іспанців через свої володіння. З цього приводу до нього звертався кардинал Рішельє, перший міністр Франції, пропонуючи французький захист.
1641 року підтримав ініціативу імператора Фердинанда III щодо початку перемовин між ворогуючими державами. Місцем перемовин було обрано Мюнстер. 1642 року призначив свого небожа Максиміліана Генріха своїм код'ютором в Кельнський архієпархії. 1643 року зробив того коад'ютором в Гільдесгаймському єпископстві, 1649 року — Льєзькому.
Помер Фердинанд Баварський 1650 року в Арнсберзі. Поховано в Кельнському соборі.
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Джерела
- Joachim F. Foerster: Kurfürst Ferdinand von Köln. Die Politik seiner Stifter in den Jahren 1634—1650. (= SVENG 6), Münster 1976, .
- Harm Klueting: Geschichte Westfalens. Das Land zwischen Rhein und Weser vom 8. bis zum 20. Jahrhundert. Paderborn 1998. S. 132.
- Ronny Baier: Ferdinand von Bayern (1577—1650). In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 21, Bautz, Nordhausen 2003, , Sp. 87–90.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ferdinand Bavarskij nim Ferdinand von Bayern 6 zhovtnya 1577 13 veresnya 1650 cerkovnij i derzhavnij diyach Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 58 j arhiyepiskop Kelna kurfyurst i 30 j gercog Vestfaliyi v 1612 1650 rokah Ferdinandnim Ferdinand von BayernNarodivsya6 zhovtnya 1577 Myunhen BavariyaPomer13 veresnya 1650 1650 09 13 1 72 roki Arnsberg Provinciya Vestfaliya PrussiyaPohovannyaKelnskij soborKrayinaNimechchinaDiyalnistkatolickij svyashennik katolickij yepiskopZnannya movnimeckaTitulgercogPosadaArhiyepiskop Kelna d Kurfyurst knyaz yepiskop d d knyaz yepiskop d d d i dKonfesiyakatolicka cerkva 3 RidVittelsbahiBatkoVilgelm VMatiRenata LotarinzkaBrati sestriMariya Anna Bavarska Magdalena Bavarska Maksimilian I Bavarskij Albreht VI gercog Bavariyi i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Bavarskih Vittelsbahiv Drugij sin Vilgelma V gercoga Bavariyi ta Renati Lotarinzkoyi Narodivsya 1577 roku v m Myunhen Zamolodu buv priznachenij dlya cerkovnoyi kar yeri U 1587 roci razom z bratom Filippom Vilgelmom buv vidpravlenij do yezuyitskoyi serednoyi shkoli v Ingolshtadti Osvita yezuyitiv silno vplinula na prihilnist Ferdinanda do Kontrreformaciyi Do 1590 roku otrimav posadi kanonika soboriv u Majnci Triri Zalcburzi Vyurcburzi Passau Strasburzi ta Kelni 1590 roku jogo duhovnim nastavnikom staye Adolf Volf fon Metternih kanonik Shpeyerskogo soboru 1591 roku staye koad yutorom Yakoba II fon Pyutriha knyazya probsta Berhtesgaden U 1592 1593 rokah navchavsya v yezuyitskij shkoli Rimu Pislya zavershennya navchannya perebravsya do Kelna oskilki planuvalosya sho Ferdinand zminit na posadi arhiyepiskopa Kelnskogo svogo strijka Ernsta 1594 roku ocholiv Berhtesgadenske probstvo Koad yutor 1595 roku staye koad yutorom svogo strijka Ernsta v Kelnskomu arhiyepiskopstvi 1599 roku v knyazivstvi abatstvi Stablo Malmedi 1601 roku Lyezkij yeparhiyi 1611 roku v Gildesgajmskomu i Myunsterskomu yepiskopstvah Oskilki strijko faktichno vidijshov vid upravlinnyami cimi yeparhiyami to faktichno Ferdinand stav nimi keruvati Ernst lishe zberigav prava kurfyursta 1607 roku vidav kodeks spryamovanij na spalennya vidom 1609 roku pidtrimav svogo shvarga Volfganga Vilgelma Vittelsbaha pfalcgrafa gercoga Nojburga u protistoyanni za Yulih Berg Klevsku spadshinu V podalshomu dopomagav ostannomu pid chas Vijni za klevsku spadshinu Arhiyepiskop 1612 roku pislya smerti strijka Ernsta obirayetsya arhiyepiskopom Kelnskim nevdovzi takozh yepiskopom Lyezkim Gildesgajmskim i Myunsterskim Vtim vin nikoli ne otrimuvav hirotoniyi yak svyashenik chi yepiskop Odniyeyu z prichin cogo bulo te sho jogo brat Maksimilian I kurfyurst Bavariyi do 1636 roku zalishavsya bez spadkoyemciv Tomu Ferdinand rozrahovuvav uspadkuvati Bavariyu V usih pidvladnih cerkovnih volodinnyah rozpochav vprovadzhennya principiv ta nastanov Tridentskogo soboru dlya chogo utvoriv specialnij organ Za jogo chasiv vidbuvalisya chislenni viziti ta sinodi Takozh prodovzhuvav pidtrimuvati ordeni yezuyitiv ta kapuciniv U 1614 roci vidav nakaz yakij zabezpechuvav gromadyanski prava ta derzhavni posadi lishe dlya katolikiv U 1615 roci bula vidkrita seminariya u Kelni 1618 roku staye takozh knyazem yepiskopom Paderborna Togo zh roku vidav Breviarij Vodnochas nadav koshti na sporudzhennya cerkvi Uspinnya Bogorodici v Kelni pri yezuyitskomu kolegiumi Slidom za cim priyednavsya do Katolickoyi ligi Razom z tim provodiv zvazhenu finansovu politiku sho spriyalo napovnennyu skarbnici polipshiv robotu administraciyi spriyav zdijsnennyu neuperedzhenogo sudochinstva Z pochatkom Tridcyatirichnoyi vijni usilyako pidtrimuvav brata Maksimiliana I ta Gabsburgiv 1623 roku na zustrichi kurfyurstiv v Regensburzi yedinij pidtrimav propoziciyu imperatora Ferdinanda II peredati prava kurfyursta vid Fridriha V Pfalckogo do Maksimiliana I Bavarskogo Z 1628 roku nakazom arhiyepiskopa Ferdinanda pochalosya masshtabne polyuvannya na vidom osoblivo bagato procesiv vidbuvalosya u Vestfaliyi Do 1631 roku uspishno zahishav svoyi volodinnya vid vtorgnennya inozemnih vijsk Situaciya zminilasya zi vstupom u vijnu Shveciyi Z 1632 roku cherez teritoriyu arhiyepiskopstva Kelnskogo i Vestfaliyu postijno stali prohoditi ispanski vijska zavdayuchi zbitok Ferdinand Bavarskij navit namagavsya zaboroniti prohodzhennya ispanciv cherez svoyi volodinnya Z cogo privodu do nogo zvertavsya kardinal Rishelye pershij ministr Franciyi proponuyuchi francuzkij zahist 1641 roku pidtrimav iniciativu imperatora Ferdinanda III shodo pochatku peremovin mizh voroguyuchimi derzhavami Miscem peremovin bulo obrano Myunster 1642 roku priznachiv svogo nebozha Maksimiliana Genriha svoyim kod yutorom v Kelnskij arhiyeparhiyi 1643 roku zrobiv togo koad yutorom v Gildesgajmskomu yepiskopstvi 1649 roku Lyezkomu Pomer Ferdinand Bavarskij 1650 roku v Arnsberzi Pohovano v Kelnskomu sobori PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772DzherelaJoachim F Foerster Kurfurst Ferdinand von Koln Die Politik seiner Stifter in den Jahren 1634 1650 SVENG 6 Munster 1976 ISBN 3 402 05625 9 Harm Klueting Geschichte Westfalens Das Land zwischen Rhein und Weser vom 8 bis zum 20 Jahrhundert Paderborn 1998 S 132 Ronny Baier Ferdinand von Bayern 1577 1650 In Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon BBKL Band 21 Bautz Nordhausen 2003 ISBN 3 88309 110 3 Sp 87 90