Війна в Колорадо (англ. Colorado War) — збройний конфлікт між південними шеєнами, арапахо та союзними їм народами брюле та оглала сіу (або лакота) проти армії США, колорадського ополчення та білих поселенців на території Колорадо та в прилеглих регіонах, що точився у 1864—1865 роках. Кайова та команчі відігравали незначну роль у подіях, що відбувалися в південній частині території вздовж річки Арканзас. Шеєни, арапахо та сіу брали головну роль у зіткненнях, що сталися на північ від річки Арканзас та вздовж річки , Грейт-Платте-Рівер-Роуд та східної частини Сухопутного тракту. Уряд США і влада залучали до боротьби із корінним населенням 1-й Колорадський кавалерійський полк, який часто називали «Добровольцями Колорадо». Основні події війни відбулися на Східних рівнинах Колорадо, простягаючись на схід до Канзасу і Небраски.
Війна в Колорадо Colorado War | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Частина , Американських індіанських війн | |||||||
Карта війни в Колорадо | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
США | шеєни, арапахо, брюле, оглала | ||||||
Командувачі | |||||||
Вільям Коллінз | Чорний Котел Римський Ніс Плямистий Хвіст Вбивця Пауні |
Війна в Колорадо сталася через здатність племен Північноамериканських рівнин — переважно шеєнів та арапахо — утримувати контроль над міграційними шляхами бізонів на Великих рівнинах у верхніх долинах річок Саут-Платт, , Смокі-Гілл та Арканзас, на краю рівнин, де вони стикаються зі Скелястими горами.
Найгострішою подією війни став напад американських сил у листопаді 1864 року на зимовий табір вождя південних шеєннів Чорного Котла, відомий як . 29 листопада 1864 року 675 військових, переважно з колорадських добровольців на чолі з полковником Джоном М. Чівінгтоном, перейшли на територію шеєннів та арапахо на землі, виділені за Форт-Вайзським договором. Солдати розграбували село Чорного Котла, над яким майорів як американський прапор, так і білий прапор перемир'я, і вбили близько 150 індіанців, переважно беззбройних жінок, дітей і людей похилого віку. Під час нападу Чівінгтона в селищі не було ні «солдатів», ні інших вороже налаштованих індіанців.
Ця атака, яку спочатку вітали як велику перемогу, згодом була публічно засуджена як акт геноциду та неспровокованої жорстокості. Різанина призвела до військових розслідувань і слухань у Конгресі, які встановили провину Джона М. Чівінгтона, командира Добровольців Колорадо, та його підлеглих.
Реакцією індіанців на різанину в Сенд-Крік став рух на північ, у більш ізольовані землі Вайомінгу, щоб приєднатися до своїх родичів — північних шеєнів, північних арапахо та основної частини народу сіу. Дорогою вони здійснювали численні рейди вздовж річки Саут-Платт і нападали на американські військові форти і підрозділи, успішно уникаючи поразки і вступу в бій з великими формуваннями американської армії.
Наслідки
Чівінгтон подав у відставку, але не був притягнутий до відповідальності за різанину. Після Сенд-Кріку Чівінгтон часто змінював місце проживання і був причетний до кількох скандалів. Він захищав свої дії в Сенд-Кріку до кінця життя в 1894 році. Методистська церква, проповідником якої він був, вибачилася за його дії в 1996 році, а вулиця, названа на його честь, в Лонгмонті, штат Колорадо, була перейменована в 2005 році.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Література
- A Colorado History, Carl Ubbeholde, Maxine Benson, Duane A. Smith , Pruett Publishing, Boulder, Colorado
- Michael A. Eggleston. The Colorado War, 1864—1865 (2020). 341 pages: Independently published.(англ.)
Посилання
- Colorado War(англ.)
- The Colorado War(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijna v Kolorado angl Colorado War zbrojnij konflikt mizh pivdennimi sheyenami arapaho ta soyuznimi yim narodami bryule ta oglala siu abo lakota proti armiyi SShA koloradskogo opolchennya ta bilih poselenciv na teritoriyi Kolorado ta v prileglih regionah sho tochivsya u 1864 1865 rokah Kajova ta komanchi vidigravali neznachnu rol u podiyah sho vidbuvalisya v pivdennij chastini teritoriyi vzdovzh richki Arkanzas Sheyeni arapaho ta siu brali golovnu rol u zitknennyah sho stalisya na pivnich vid richki Arkanzas ta vzdovzh richki Grejt Platte River Roud ta shidnoyi chastini Suhoputnogo traktu Uryad SShA i vlada zaluchali do borotbi iz korinnim naselennyam 1 j Koloradskij kavalerijskij polk yakij chasto nazivali Dobrovolcyami Kolorado Osnovni podiyi vijni vidbulisya na Shidnih rivninah Kolorado prostyagayuchis na shid do Kanzasu i Nebraski Vijna v Kolorado Colorado War Chastina Amerikanskih indianskih vijn Karta vijni v Kolorado Karta vijni v Kolorado Data 12 kvitnya 1864 26 lipnya 1865 Misce Kolorado Nebraska Vajoming Rezultat neviznachenij Storoni SShA sheyeni arapaho bryule oglala Komanduvachi Vilyam Kollinz Chornij Kotel Rimskij Nis Plyamistij Hvist Vbivcya Pauni Vijna v Kolorado stalasya cherez zdatnist plemen Pivnichnoamerikanskih rivnin perevazhno sheyeniv ta arapaho utrimuvati kontrol nad migracijnimi shlyahami bizoniv na Velikih rivninah u verhnih dolinah richok Saut Platt Smoki Gill ta Arkanzas na krayu rivnin de voni stikayutsya zi Skelyastimi gorami Najgostrishoyu podiyeyu vijni stav napad amerikanskih sil u listopadi 1864 roku na zimovij tabir vozhdya pivdennih sheyenniv Chornogo Kotla vidomij yak 29 listopada 1864 roku 675 vijskovih perevazhno z koloradskih dobrovolciv na choli z polkovnikom Dzhonom M Chivingtonom perejshli na teritoriyu sheyenniv ta arapaho na zemli vidileni za Fort Vajzskim dogovorom Soldati rozgrabuvali selo Chornogo Kotla nad yakim majoriv yak amerikanskij prapor tak i bilij prapor peremir ya i vbili blizko 150 indianciv perevazhno bezzbrojnih zhinok ditej i lyudej pohilogo viku Pid chas napadu Chivingtona v selishi ne bulo ni soldativ ni inshih vorozhe nalashtovanih indianciv Cya ataka yaku spochatku vitali yak veliku peremogu zgodom bula publichno zasudzhena yak akt genocidu ta nesprovokovanoyi zhorstokosti Rizanina prizvela do vijskovih rozsliduvan i sluhan u Kongresi yaki vstanovili provinu Dzhona M Chivingtona komandira Dobrovolciv Kolorado ta jogo pidleglih Reakciyeyu indianciv na rizaninu v Send Krik stav ruh na pivnich u bilsh izolovani zemli Vajomingu shob priyednatisya do svoyih rodichiv pivnichnih sheyeniv pivnichnih arapaho ta osnovnoyi chastini narodu siu Dorogoyu voni zdijsnyuvali chislenni rejdi vzdovzh richki Saut Platt i napadali na amerikanski vijskovi forti i pidrozdili uspishno unikayuchi porazki i vstupu v bij z velikimi formuvannyami amerikanskoyi armiyi NaslidkiChivington podav u vidstavku ale ne buv prityagnutij do vidpovidalnosti za rizaninu Pislya Send Kriku Chivington chasto zminyuvav misce prozhivannya i buv prichetnij do kilkoh skandaliv Vin zahishav svoyi diyi v Send Kriku do kincya zhittya v 1894 roci Metodistska cerkva propovidnikom yakoyi vin buv vibachilasya za jogo diyi v 1996 roci a vulicya nazvana na jogo chest v Longmonti shtat Kolorado bula perejmenovana v 2005 roci Div takozhSpisok vijn za uchastyu SShA Vijna Chervonoyi Hmari Druga seminolska vijna Bannokska vijnaPrimitkiVinoski DzherelaLiteraturaA Colorado History Carl Ubbeholde Maxine Benson Duane A Smith ISBN 0 87108 923 8 Pruett Publishing Boulder Colorado Michael A Eggleston The Colorado War 1864 1865 2020 341 pages Independently published angl PosilannyaColorado War angl The Colorado War angl