Битва під Стародубом

Битва під Стародубом відбулася 1562 року між військами Філона Кміти та Московського царства. Бій став частиною Другого періоду Лівонської війни, що розпочався 1562 року.

Битва під Стародубом
Лівонська війна
Третій похід Філона Кміти Третій похід Філона Кміти
Дата: 1562 Місце: Стародуб річка Снов Результат: Перемога війська Філона Кміти
Сторони
Велике князівство Литовське	Московське царство
Командувачі
Філон Кміта	боярин Козлов князь Василь Іванович Тьомкін князь Василь Волков
Військові сили
1000
Втрати
1	501 201 полонений

Історія бою

Ця стаття є складовою частиною низки статей про полководця Філона Кміту

герб

Життєпис Битва під Остром Напад на Чернігів Битва під Стародубом Участь у битві на Улі Здобуття міста Почеп Перший похід Кміти на Смоленськ Здобуття Холма та Старої Русси Протистояння під Старицею

Вражений перемогами Філона Кміти під Остром та в поході на Чернігів, князь Костянтин Острозький, знову надсилає йому 600 білгородських татар, які перебували на його платні, під керівництвом Єзехози та Абакайчика, заохочуючи його, аби напав з ними на ворожі кордони і урівняв знищення, яких зазнавала Литва. Не гаючи часу, узявши з собою ще близько 400 добровільної дружини та гомельського ротмістра Калинського, вирушив під Стародуб. Як тільки опинився під замком, негайно почалася битва. Кміта отримав нову перемогу: п'ятсот ворогів полягло на полі, в число полонених взяли стародубського воєводу і боярина Козлова. Філон розташувався кошем на бойовиську, а Татар, в нагороду за виявлену ними мужність, послав на плюндрування прилеглого довкілля. Обтяжений здобиччю, вже почав повернення, коли помітив, що залоги з Почепа та ближчих замків женуться за ними в погоню під керівництвом князів Василя Івановича Тьомкіна та Василя Волкова, які, маючи з собою три тисячі вершників та чотириста піших, нагнали Кміту в шести милях від Стародуба на річці Снов. Не змінивши кроку, вишикувавши стрій, прийняв бій, ворога розбив вщент, Волков поліг смертю хоробрих, живий Тьомкін потрапив у руки переможців, піймано 200 полонених, в числі яких вісімнадцять царських дворян. Справа малоймовірна: з війська Філона загинув тільки один татарин!

Примітки

1. Курбский А. М. История о великом князе Московском / Составление, вступительная статья, комментарии Золотухиной Н. М. — М.: УРАО, 2001. [ 27 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.)Папроцький, а за ним і наступні, називають його Цьомкін. Курбський в Історії Івана Грозного, розділ VI, стор. 96, каже: «І тут також за нього (тобто за царя) страждав Василій Тьомкін посічений із сином відбірними катами, його поплічниками». Устрялов у примітці до цього місця долучає витяг з записів бояр: «Року світу 7079 (1571) помер боярин князь Василій Іванович Тьомкін-Ростовський» і додає, що цей воєвода був литовським полоненим, а також, що повернувся звільненим у 1567 році до Москви…
2. Malinowski M., Przezdiecki A. Źródła do dziejów polskich. Wilno. 1844. Tom II str.306 [ 17 грудня 2014 у Wayback Machine.](пол.)

Джерела

• Malinowski M., Przezdiecki A. Źródła do dziejów polskich. Wilno. 1844. Tom II str.306 [ 17 грудня 2014 у Wayback Machine.](пол.)