Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Піонер-Венера-2 — автоматична міжпланетна станція НАСА, запущена 8 серпня 1978 року з метою вивчення Венери. Станція переносила чотири апарати спуску, які успішно виконали свою місію. Офіційна назва — Pioneer Venus Multiprobe, в документах НАСА станція фігурує також як Pioneer Venus 2 і Pioneer 13.
Конструкція станції
Станція складалася із траєкторного модулю і розміщених на ньому апаратів приземлення — одного «великого» (large probe) і трьох ідентичних «малих» (small probes). Маса траєкторного модуля становила 290 кг, маса «великого» апарату — 315 кг, маса кожного із «маленьких» — 90 кг.
Склад наукового обладнання
Апаратура «великого» апарату дозволяла проводити 7 наукових експериментів:
- дослідження складу атмосфери за допомогою масс-спектрометру нейтральних часток та газового хроматографу;
- дослідження ступеня проникнення в атмосферу сонячного випромінювання за допомогою радіометра;
- дослідження в інфрачервоному діапазоні;
- дослідження розміру і форми хмарних часток за допомогою спектрометра і нефелометра;
- дослідження за допомогою датчиків температури, тиску і прискорення.
Апарат діаметром 1,5 метра був обладнаний парашутом.
«Малий» апарат (діаметр 0,8 метра) міг вимірювати температуру, тиск, прискорення і хмарні частки. Парашутів апарат не мав.
Всі апарати передавали дані безпосередньо на Землю. За змінами радіосигналу було можливо спостерігати за змінами вітрів та турболентності атмосфери.
Траєкторний модуль був обладнаний мас-спектрометрами нейтральних частинок і іонів для вимірювання складу верхніх шарів атмосфери. Модуль не був обладнений тепловим захистом, який би дозволяв йому залишатися працездатним в умовах зниження до нижчих шарів атмосфери Венери. Апарати приземлення, навпаки, не могли працювати у верхніх шарах атмосфери.
Перебіг космічної експедиції
16 листопада 1978 року від станції відокремився «великий» модуль, 20 листопада — три «малих». Всі чотири модуля увійшли в атмосферу планети 9 грудня і спускалися приблизно протягом 50-60 хвилин. Після чого один із «маленьких» апаратів пропрацював на поверхні планети більше години, хоча і не був на це розрахований. Зв'язок з траєкторним модулем був втрачений, коли він знаходився на висоті 110 км.
«Великий» і один «малий» апарати увійшли до атмосфери з денного боку Венери, інші два — з нічного (у південному і в північному півкулях).
За даними апаратів був визначений склад атмосфери Венери. Зокрема, виявилось, що концентрація і у венеріанській атмосфері в 50—500 разів перевищує концентрацію цих газів в атмосфері Землі (за концентрацією інертних газів можна судити про еволюцію планети і вулканічної активності). Важливими відкриттями стали виявлення нижче хмарних шарів водяної пари і високої (в порівнянні з тією, що очікувалася) концентрації молекулярного кисню. Це говорило на користь більшої кількості води в геологічному минулому планети.
У хмарній покрові Венери, за даними апаратів, були виявлені як мінімум три добре помітних шари. Верхній шар (висота 65—70 км), містить краплі концентрованої сірчаної кислоти. Середній шар, окрім сірчаної кислоти, містить велике число рідких і твердих часток сірки. Нижній шар (висота близько 50 км) містить більші частки сірки. Було визначено, що на рівні нижче 30 км атмосфера відносно прозора.
Виміри температур на різних висотах підтвердили гіпотезу про парниковий ефект. Верхня атмосфера Венери виявилася холодніша, ніж припускали раніше: на висоті 100 км — мінус 93 °C, на верхній межі хмар — мінус 40—60 °C.
Див. також
Посилання
- NASA: Pioneer Venus Project Information
- by NASA's Solar System Exploration
- NSSDC Master Catalog: Spacecraft Pioneer Venus Probe Bus. (Other components of the mission have their own pages at this site too.)
- Several articles in Science (1979), 205, pages 41-121
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pioner Venera 2 avtomatichna mizhplanetna stanciya NASA zapushena 8 serpnya 1978 roku z metoyu vivchennya Veneri Stanciya perenosila chotiri aparati spusku yaki uspishno vikonali svoyu misiyu Oficijna nazva Pioneer Venus Multiprobe v dokumentah NASA stanciya figuruye takozh yak Pioneer Venus 2 i Pioneer 13 Konstrukciya stanciyiStanciya skladalasya iz trayektornogo modulyu i rozmishenih na nomu aparativ prizemlennya odnogo velikogo large probe i troh identichnih malih small probes Masa trayektornogo modulya stanovila 290 kg masa velikogo aparatu 315 kg masa kozhnogo iz malenkih 90 kg Sklad naukovogo obladnannyaAparatura velikogo aparatu dozvolyala provoditi 7 naukovih eksperimentiv doslidzhennya skladu atmosferi za dopomogoyu mass spektrometru nejtralnih chastok ta gazovogo hromatografu doslidzhennya stupenya proniknennya v atmosferu sonyachnogo viprominyuvannya za dopomogoyu radiometra doslidzhennya v infrachervonomu diapazoni doslidzhennya rozmiru i formi hmarnih chastok za dopomogoyu spektrometra i nefelometra doslidzhennya za dopomogoyu datchikiv temperaturi tisku i priskorennya Aparat diametrom 1 5 metra buv obladnanij parashutom Malij aparat diametr 0 8 metra mig vimiryuvati temperaturu tisk priskorennya i hmarni chastki Parashutiv aparat ne mav Vsi aparati peredavali dani bezposeredno na Zemlyu Za zminami radiosignalu bulo mozhlivo sposterigati za zminami vitriv ta turbolentnosti atmosferi Trayektornij modul buv obladnanij mas spektrometrami nejtralnih chastinok i ioniv dlya vimiryuvannya skladu verhnih shariv atmosferi Modul ne buv obladnenij teplovim zahistom yakij bi dozvolyav jomu zalishatisya pracezdatnim v umovah znizhennya do nizhchih shariv atmosferi Veneri Aparati prizemlennya navpaki ne mogli pracyuvati u verhnih sharah atmosferi Perebig kosmichnoyi ekspediciyi16 listopada 1978 roku vid stanciyi vidokremivsya velikij modul 20 listopada tri malih Vsi chotiri modulya uvijshli v atmosferu planeti 9 grudnya i spuskalisya priblizno protyagom 50 60 hvilin Pislya chogo odin iz malenkih aparativ propracyuvav na poverhni planeti bilshe godini hocha i ne buv na ce rozrahovanij Zv yazok z trayektornim modulem buv vtrachenij koli vin znahodivsya na visoti 110 km Velikij i odin malij aparati uvijshli do atmosferi z dennogo boku Veneri inshi dva z nichnogo u pivdennomu i v pivnichnomu pivkulyah Za danimi aparativ buv viznachenij sklad atmosferi Veneri Zokrema viyavilos sho koncentraciya inshi movi i inshi movi u venerianskij atmosferi v 50 500 raziv perevishuye koncentraciyu cih gaziv v atmosferi Zemli za koncentraciyeyu inertnih gaziv mozhna suditi pro evolyuciyu planeti i vulkanichnoyi aktivnosti Vazhlivimi vidkrittyami stali viyavlennya nizhche hmarnih shariv vodyanoyi pari i visokoyi v porivnyanni z tiyeyu sho ochikuvalasya koncentraciyi molekulyarnogo kisnyu Ce govorilo na korist bilshoyi kilkosti vodi v geologichnomu minulomu planeti U hmarnij pokrovi Veneri za danimi aparativ buli viyavleni yak minimum tri dobre pomitnih shari Verhnij shar visota 65 70 km mistit krapli koncentrovanoyi sirchanoyi kisloti Serednij shar okrim sirchanoyi kisloti mistit velike chislo ridkih i tverdih chastok sirki Nizhnij shar visota blizko 50 km mistit bilshi chastki sirki Bulo viznacheno sho na rivni nizhche 30 km atmosfera vidnosno prozora Vimiri temperatur na riznih visotah pidtverdili gipotezu pro parnikovij efekt Verhnya atmosfera Veneri viyavilasya holodnisha nizh pripuskali ranishe na visoti 100 km minus 93 C na verhnij mezhi hmar minus 40 60 C Div takozhPioner Venera 1PosilannyaNASA Pioneer Venus Project Information by NASA s Solar System Exploration NSSDC Master Catalog Spacecraft Pioneer Venus Probe Bus Other components of the mission have their own pages at this site too Several articles in Science 1979 205 pages 41 121