Хенкін Віктор Львович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хенкін.

Ві́ктор Льво́вич Хе́нкін (рос. Виктор Львович Хенкин; * 1 січня 1923 — 20 січня 2010, Москва) — радянський шахіст, шаховий літератор і теоретик. Учасник багатьох чемпіонатів Москви. Автор ряду праць з теорії дебюту й ендшпілю, а також історичних шахових нарисів. Майстер спорту СРСР (1962).

Віктор Хенкін
Країна	СРСР
Народження	1 січня 1923(1923-01-01) або 1923^[1] Москва, СРСР
Смерть	20 січня 2010(2010-01-20) або 2010^[1] Москва, Росія
Титул	майстер спорту (1962)
Нагороди та відзнаки

Життєпис

Починав грати в шахи у Московському Палаці піонерів.

Лейтенант гвардії, учасник оборони Ленінграда. Був командиром взводу автоматників, потім командиром стрілецької роти, помічником начальника штабу полку з розвідки. В липні 1944 року важко поранений під Виборгом. Нагороджений орденом Червоної Зірки.

Протягом 1954—1959 — шаховий педагог на стадіоні юних піонерів у Москві.

Чемпіон Центральної ради ДСТ «Крила Рад» (1958).

Був відповідальним секретарем редакцій газет (1959—1971) і «Бюллетень ЦШК СССР» (1961—1975).

Праці

Автор ряду праць з теорії дебюту й ендшпілю, а також історичних нарисів, присвячених Франсуа Філідорові та шаховому автомату Кемпелена. Написав книги «Турнир шахматных надежд», «Куда идет король…», «Я б в гросмейстеры пошел…», «Последний шах», «1000 матовых комбинаций», «Франсуа Андре Филидор», «Шахматы для начинающих». Аналітичні розробки Хенкіна були опубліковані в 5-томній праці «Шахові закінчення».

Література

• Шахматы сражаются. Сб./Авт.-сост. Б. С. Вайнштейн. — Москва: Физкультура и спорт, 1985. (рос.)
• Шахматы: Энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. (рос.)

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863