Свабгава (санскр., від «sva» — власне і «bhāva» — природа, сутність), також відома як сабхава — означає в індуїзмі та буддизмі «власну природу», «невіддільне існування» людини чи речі.
Індуїзм
Бгаґавад-Ґіта
Термін вживається в Бгаґавад-Ґіті: «Краще власний закон дії [свадхарма], хай навіть недосконалий, ніж закон інших, хай навіть добре застосований. Людина не впадає в гріх, коли діє згідно із законом власної природи [свабгава]».
За словами Ауробіндо, «в природі кожен з нас має принцип і волю власного становлення; кожна душа є силою самосвідомості, яка формулює в собі ідею Божественного і тим самим скеровує свою дію та еволюцію, своє поступове самопізнання, своє різноманітне, але постійне самовираження, своє зростання, непевне на вигляд, але таємно неминуче, до повноти. Це наша свабгава, наша власна справжня природа; це наша істина буття, яка наразі знаходить лише постійне часткове вираження в нашому різноманітному становленні у світі. Закон дії, визначений цією свабгавою, є нашою свадхармою, правильним законом, згідно з яким ми формуємо себе, згідно з яким ми функціонуємо, працюємо».
Буддизм
Мадг'ямака
Поняття порожнечі (śūnyatā) є центральним у філософії Наґарджуни, засновника школи мадг'ямаки; для нього це порожнеча власної природи або сутності (svabhāva-śūnyatā). Значення терміну свабгава може, однак, змінюватися залежно від контексту. Зокрема, Чандракірті проводить розмежування відповідно до двох істин: з традиційної думки, свабхава речей існує (наприклад, тепло — це свабхава вогню, оскільки воно є незмінною властивістю), але з кінцевого погляду (парамартха) не можна стверджувати про існування чи неіснування свабхави.
Свабгавіка
За словами Ежена Бурнуфа: «Школа свабхавіків — це школа філософів природи; але слово "природа" лише неповно передає те, що буддисти мають на увазі під свабхавою; вони вбачають у ній як природу, що існує сама по собі, абсолютну природу, причину світу, так і природу, притаманну кожній істоті, те, що становить те, чим вона є». Згідно з працями Брайана Хоутона Ходжсона, ця школа є найстарішою з відомих (1844 року) в Непалі.
Див. також
Примітки
- Huet, Gérard. Sanskrit Heritage Dictionary. sanskrit.inria.fr. Процитовано 29 травня 2024.
- Lavis, Alexis; Bitbol, Michel (2018). La conscience à l'épreuve de l'éveil: lecture, commentaire et traduction du "Bodhicaryāvatāra" de Śāntideva. Sagesses d'Asie. Paris: Éditions du Cerf. с. 546. ISBN .
- Buswell, Robert E.; Lopez, Donald Sewell (2014). The Princeton dictionary of Buddhism. Princeton (N.J.): Princeton University Press. с. 879. ISBN .
- Автоматичний переклад з фр. мови згідно з виданням: Bhagavad-Gita, traduction de Camille Rao et Jean Herbert d'après Shri Aurobindo, (XVIII, 47).
- Shri Aurobindo, , Albin Michel, 1991, « Chapitre XVIII ».
- Westerhoff, Jan Christoph (2014). Zalta, Edward N.; Nodelman, Uri (ред.). Nāgārjuna. The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Summer 2014). Metaphysics Research Lab, Stanford University.
- Williams, Paul (2005). Buddhism: Abhidharma and Madhyamaka (англ.). Taylor & Francis. ISBN .
- Eugène Burnouf, , Imprimerie royale, 1844, p. 441.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svabgava sanskr vid sva vlasne i bhava priroda sutnist takozh vidoma yak sabhava oznachaye v induyizmi ta buddizmi vlasnu prirodu neviddilne isnuvannya lyudini chi rechi InduyizmBgagavad Gita Termin vzhivayetsya v Bgagavad Giti Krashe vlasnij zakon diyi svadharma haj navit nedoskonalij nizh zakon inshih haj navit dobre zastosovanij Lyudina ne vpadaye v grih koli diye zgidno iz zakonom vlasnoyi prirodi svabgava Za slovami Aurobindo v prirodi kozhen z nas maye princip i volyu vlasnogo stanovlennya kozhna dusha ye siloyu samosvidomosti yaka formulyuye v sobi ideyu Bozhestvennogo i tim samim skerovuye svoyu diyu ta evolyuciyu svoye postupove samopiznannya svoye riznomanitne ale postijne samovirazhennya svoye zrostannya nepevne na viglyad ale tayemno neminuche do povnoti Ce nasha svabgava nasha vlasna spravzhnya priroda ce nasha istina buttya yaka narazi znahodit lishe postijne chastkove virazhennya v nashomu riznomanitnomu stanovlenni u sviti Zakon diyi viznachenij ciyeyu svabgavoyu ye nashoyu svadharmoyu pravilnim zakonom zgidno z yakim mi formuyemo sebe zgidno z yakim mi funkcionuyemo pracyuyemo BuddizmMadg yamaka Ponyattya porozhnechi sunyata ye centralnim u filosofiyi Nagardzhuni zasnovnika shkoli madg yamaki dlya nogo ce porozhnecha vlasnoyi prirodi abo sutnosti svabhava sunyata Znachennya terminu svabgava mozhe odnak zminyuvatisya zalezhno vid kontekstu Zokrema Chandrakirti provodit rozmezhuvannya vidpovidno do dvoh istin z tradicijnoyi dumki svabhava rechej isnuye napriklad teplo ce svabhava vognyu oskilki vono ye nezminnoyu vlastivistyu ale z kincevogo poglyadu paramartha ne mozhna stverdzhuvati pro isnuvannya chi neisnuvannya svabhavi Svabgavika Za slovami Ezhena Burnufa Shkola svabhavikiv ce shkola filosofiv prirodi ale slovo priroda lishe nepovno peredaye te sho buddisti mayut na uvazi pid svabhavoyu voni vbachayut u nij yak prirodu sho isnuye sama po sobi absolyutnu prirodu prichinu svitu tak i prirodu pritamannu kozhnij istoti te sho stanovit te chim vona ye Zgidno z pracyami Brajana Houtona Hodzhsona cya shkola ye najstarishoyu z vidomih 1844 roku v Nepali Div takozhRich u sobiPrimitkiHuet Gerard Sanskrit Heritage Dictionary sanskrit inria fr Procitovano 29 travnya 2024 Lavis Alexis Bitbol Michel 2018 La conscience a l epreuve de l eveil lecture commentaire et traduction du Bodhicaryavatara de Santideva Sagesses d Asie Paris Editions du Cerf s 546 ISBN 978 2 204 12762 2 Buswell Robert E Lopez Donald Sewell 2014 The Princeton dictionary of Buddhism Princeton N J Princeton University Press s 879 ISBN 978 0 691 15786 3 Avtomatichnij pereklad z fr movi zgidno z vidannyam Bhagavad Gita traduction de Camille Rao et Jean Herbert d apres Shri Aurobindo XVIII 47 Shri Aurobindo Albin Michel 1991 Chapitre XVIII Westerhoff Jan Christoph 2014 Zalta Edward N Nodelman Uri red Nagarjuna The Stanford Encyclopedia of Philosophy vid Summer 2014 Metaphysics Research Lab Stanford University Williams Paul 2005 Buddhism Abhidharma and Madhyamaka angl Taylor amp Francis ISBN 978 0 415 33230 9 Eugene Burnouf Imprimerie royale 1844 p 441 Posilannya