Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дрекслер Ігнатій Тадеуш Мар ян Дрекслер пол Ignacy Tadeusz Marian Drex

Ігнатій Дрекслер

Ігнатій Дрекслер
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дрекслер.

Ігнатій Тадеуш Мар'ян Дрекслер (пол. Ignacy Tadeusz Marian Drexler, 9 квітня 1878, Львів — 13 грудня 1930, там само) — архітектор-урбаніст, мистецтвознавець, критик.

Ігнатій Дрекслер
image
Портрет Ігнатія Дрекслера. 1906 рік.
Народження9 квітня 1878(1878-04-09)
Смерть13 грудня 1930(1930-12-13) (52 роки)
там же
ПохованняЛичаківський цвинтар
Країна
(підданство)		image Республіка Польща
НавчанняНаціональний університет «Львівська політехніка»
Діяльністьархітектор, містобудівник
Праця в містахЛьвів, Краків
ЧленствоПольське наукове товариство у Львові і d
image Ігнатій Дрекслер у Вікісховищі
image

Біографія

Народився у Львові. Брат скульпторки Люни Амалії Дрекслер. Навчався на відділі цивільної та водної інженерії, інженерного факультету Львівської політехніки протягом 1897–1901 років. Диплом отримав у 1903. Від того ж року працював інженером дорожного бюро Крайового відділу. У червні 1903 року іменований приват-доцентом у Політехніці. Перейшов на роботу до регуляційного відділу краківського магістрату. Через рік перейшов до обмірно-регуляційного відділу технічного департаменту львівського магістрату. Виступав за проведення конкурсу на проект регуляції забудови Львова, який однак до Першої світової війни не було проведено. У 1913–1925 роках читав лекції з урбаністики та споріднених дисциплін на щойно створеній 1913 року у Львівській політехніці першій на території тодішньої Польщі кафедрі містобудування. Восени 1925 року призначений професором надзвичайним кафедри. У 1928–1929 роках декан інженерного відділу. Член Політехнічного товариства у Львові від 1903 року. У 1916—1917 роках входив до правління товариства. Від 1922 року спільно з Вітольдом Долинським очолював комісію, яка наглядала за мистецьким рівнем надгробків, встановлюваних на Личаківському цвинтарі.

13 грудня 1930 у Львові вчинив самогубство. Похований на 54 полі Личаківського цвинтаря.

Містобудівні проекти

Ігнатій Дрекслер вважається одним із піонерів урбаністики Польщі. 1910 року взяв участь у конкурсі на план розширення Кракова за рахунок приєднання приміських поселень. Робота не була відзначена, але придбана журі. У подальшому опрацював остаточний план регуляції Кракова. Очолив створений 1910 року обмірно-регуляційний відділ будівельного департаменту львівського магістрату. Департамент виконав низку підготовчих робіт і зробив безуспішну спробу провести конкурс проектів регуляції Львова. Паралельно видав книгу «Великий Львів», ідеї якої вплинули на подальшу роботу з регуляції міста. 1923 року отримав замовлення від магістрату на виготовлення проекту регуляції. Аналогічне замовлення паралельно отримав професор Варшавської політехніки Тадеуш Толвінський. Обидві роботи із супровідним матеріалом експонувались у ратуші 1924 року і пізніше лягли в основу подальших розробок магістрату в цьому напрямку. Працюючи у магістраті Дрекслер виконав низку проектів впорядкування окремих вулиць. У 1920-х роках розробив план розширення та покращення планування Личаківського цвинтаря.

Дрекслер також взяв участь у розробці прийнятого 1928 року закону, що регулював забудову населених пунктів. Пропагував ідеї міст-садів Ебенізера Говарда. Виголосив низку доповідей та рефератів на цю тему. Публікував у фаховій пресі повідомлення із закордонних виставок, присвячених архітектурі і містобудуванню. Вивчав історію містобудування. Зокрема 1924 року виконав копію обмірного плану Станиславова кінця XVIII ст. (тепер Івано-Франківськ, копія зберігається у фондах Івано-Франківського краєзнавчого музею). Паралельно виконав план регуляції Станіславова.

1925 року здобув друге місце на конкурсі проектів генплану Любліна. Серед переваг проекту Дрекслера було вдале вирішеня питань озеленення, підкреслення архітектурної цінності історичного центру. Ці напрацювання були враховані при подальших роботах над генпланом у люблінському магістраті. Оригінали проекту не збереглись, за винятком фрагменту, що представляє детальне розпланування Лук Татари над Бистрицею, а також слабо деталізованої чорно-білої світлини проекту.

Мистецтвознавство

Окрім містобудування Ігнатій Дрекслер був відомий також як мистецтвознавець. 1908 року переклав і видав книгу Malarstwo i rysunek Макса Клінгера, яка здобула велику популярність. У часописі «Tygodnik Ilustrowany» аналізував творчість фотографа Яна Булгака. Написав передмову до альбому, виданого Людвіком Вележинським «Malowidla scienne Jana Henryka Rosena w katedrze ormianskiej we Lwowie» (Настінні розписи Яна Генрика Розена у вірменській катедрі у Львові).

Теоретичні праці

  • Malarstwo i rysunek. — 1908 (переклад німецької книги Макса Клінгера).
  • Miasta ogrodowe. — Lwów. — 1912.
  • Techniczny substrat do konkursu na plan rozszerzenia i regulacyi m. Lwowa // Czasopismo Techniczne. — 1914. — № 16.
  • Odbudowanie wsi i miast na ziemi naszej. — Lwów. — 1916, перевидано 1921.
  • Wielki Lwów. — Nakładem Gminy miasta Lwowa, 1920.
  • Ulice promieniowe i okolne miasta Lwowa. — Lwów. — 1921.
  • Wielki Lwów: Wystawa map, planów, widoków i modeli miasta // Czasopismo Techniczne. — 1925. — № 10.
  • Розділ «Budowa miast» в підручнику Podręcznik inżynierski. — Lwów. — 1928.
  • Szerokość jezdni w ulicach miejskich. — Lwów, Skł. główny w księgarniach Zakładu Nar. im. Ossolińskich, 1928. Перед тим праця частинами друкувалась у журналі «Czasopismo Techniczne» за 1927 рік № 18—22.

Примітки

  1. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 73. — .
  2. Lewicki J. Między… — S. 74.
  3. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 90.
  4. Księga pamiątkowa… — S. 76.
  5. Brzezina K. Kaplica p. w. Matki Boskiej Królowej Korony Polskiej w Pniatynie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, Pasaż, 2003. — Т. 11. — S. 188. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — .
  6. Charewiczowa L. Historiografia i miłośnictwo Lwowa. — Lwów: Nakładem Towarzystwa Miłośników Przeszłości Lwowa, 1938. — S. 155.
  7. Nicieja S. Łyczaków: dzielnica za Styksem. — Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1998. — S. 428. — .
  8. Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 69; Program i warunki konkursu na plan regulacyi Wielkiego Krakowa // Architekt. — 1910. — № 6—7—8. — S. 90; Nagrody za plany regulacyi Krakowa // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 8. — S. 116.
  9. Соколовський З. Слідами старих бастіонів // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. — 2009. — № 2. — С. 49.
  10. Ostrowski J. Stanisławów. Wiadomości na temat miasta i jego zabytków // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2006. — Т. 14. — S. 323. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — .
  11. A. S.-B. Kronika // Architekt. — 1925. — № 8. — S. 32.
  12. Przesmycka N. Lublin. Przeobrażenia urbanistyczne. 1815—1939. — Lublin: TOP Agencja Reklamowa Agnieszka Łuczak, 2012. — S. 168—169. — .
  13. Płażewski I. Dzieje polskiej fotografii, 1839—1939. — Książka i Wiedza, 2003. — S. 390. — .

Джерела

  • Богданова Ю. «Великий Львів» — фантазія реальності чи здійснена химера? [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Вісник національного університету «Львівська політехніка». — 2004. — № 505. — С. 166—170.
  • Łoza S. Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa: Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 65.
  • Mściwujewski A. Drexler Ignacy Tadeusz Marian // Polski Słownik Biograficzny. — Skład główny w księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1939—1946. — T. 5. — S. 375—376.
  • Sp. Ignacy Drexler // Słowo Polskie. — 16 grudnia 1930. — № 344. — S. 2.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dreksler Ignatij Tadeush Mar yan Dreksler pol Ignacy Tadeusz Marian Drexler 9 kvitnya 1878 Lviv 13 grudnya 1930 tam samo arhitektor urbanist mistectvoznavec kritik Ignatij DrekslerPortret Ignatiya Drekslera 1906 rik Narodzhennya9 kvitnya 1878 1878 04 09 LvivSmert13 grudnya 1930 1930 12 13 52 roki tam zhePohovannyaLichakivskij cvintarKrayina piddanstvo Respublika PolshaNavchannyaNacionalnij universitet Lvivska politehnika Diyalnistarhitektor mistobudivnikPracya v mistahLviv KrakivChlenstvoPolske naukove tovaristvo u Lvovi i d Ignatij Dreksler u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u Lvovi Brat skulptorki Lyuni Amaliyi Dreksler Navchavsya na viddili civilnoyi ta vodnoyi inzheneriyi inzhenernogo fakultetu Lvivskoyi politehniki protyagom 1897 1901 rokiv Diplom otrimav u 1903 Vid togo zh roku pracyuvav inzhenerom dorozhnogo byuro Krajovogo viddilu U chervni 1903 roku imenovanij privat docentom u Politehnici Perejshov na robotu do regulyacijnogo viddilu krakivskogo magistratu Cherez rik perejshov do obmirno regulyacijnogo viddilu tehnichnogo departamentu lvivskogo magistratu Vistupav za provedennya konkursu na proekt regulyaciyi zabudovi Lvova yakij odnak do Pershoyi svitovoyi vijni ne bulo provedeno U 1913 1925 rokah chitav lekciyi z urbanistiki ta sporidnenih disciplin na shojno stvorenij 1913 roku u Lvivskij politehnici pershij na teritoriyi todishnoyi Polshi kafedri mistobuduvannya Voseni 1925 roku priznachenij profesorom nadzvichajnim kafedri U 1928 1929 rokah dekan inzhenernogo viddilu Chlen Politehnichnogo tovaristva u Lvovi vid 1903 roku U 1916 1917 rokah vhodiv do pravlinnya tovaristva Vid 1922 roku spilno z Vitoldom Dolinskim ocholyuvav komisiyu yaka naglyadala za misteckim rivnem nadgrobkiv vstanovlyuvanih na Lichakivskomu cvintari 13 grudnya 1930 u Lvovi vchiniv samogubstvo Pohovanij na 54 poli Lichakivskogo cvintarya Mistobudivni proektiIgnatij Dreksler vvazhayetsya odnim iz pioneriv urbanistiki Polshi 1910 roku vzyav uchast u konkursi na plan rozshirennya Krakova za rahunok priyednannya primiskih poselen Robota ne bula vidznachena ale pridbana zhuri U podalshomu opracyuvav ostatochnij plan regulyaciyi Krakova Ocholiv stvorenij 1910 roku obmirno regulyacijnij viddil budivelnogo departamentu lvivskogo magistratu Departament vikonav nizku pidgotovchih robit i zrobiv bezuspishnu sprobu provesti konkurs proektiv regulyaciyi Lvova Paralelno vidav knigu Velikij Lviv ideyi yakoyi vplinuli na podalshu robotu z regulyaciyi mista 1923 roku otrimav zamovlennya vid magistratu na vigotovlennya proektu regulyaciyi Analogichne zamovlennya paralelno otrimav profesor Varshavskoyi politehniki Tadeush Tolvinskij Obidvi roboti iz suprovidnim materialom eksponuvalis u ratushi 1924 roku i piznishe lyagli v osnovu podalshih rozrobok magistratu v comu napryamku Pracyuyuchi u magistrati Dreksler vikonav nizku proektiv vporyadkuvannya okremih vulic U 1920 h rokah rozrobiv plan rozshirennya ta pokrashennya planuvannya Lichakivskogo cvintarya Dreksler takozh vzyav uchast u rozrobci prijnyatogo 1928 roku zakonu sho regulyuvav zabudovu naselenih punktiv Propaguvav ideyi mist sadiv Ebenizera Govarda Vigolosiv nizku dopovidej ta referativ na cyu temu Publikuvav u fahovij presi povidomlennya iz zakordonnih vistavok prisvyachenih arhitekturi i mistobuduvannyu Vivchav istoriyu mistobuduvannya Zokrema 1924 roku vikonav kopiyu obmirnogo planu Stanislavova kincya XVIII st teper Ivano Frankivsk kopiya zberigayetsya u fondah Ivano Frankivskogo krayeznavchogo muzeyu Paralelno vikonav plan regulyaciyi Stanislavova 1925 roku zdobuv druge misce na konkursi proektiv genplanu Lyublina Sered perevag proektu Drekslera bulo vdale virishenya pitan ozelenennya pidkreslennya arhitekturnoyi cinnosti istorichnogo centru Ci napracyuvannya buli vrahovani pri podalshih robotah nad genplanom u lyublinskomu magistrati Originali proektu ne zbereglis za vinyatkom fragmentu sho predstavlyaye detalne rozplanuvannya Luk Tatari nad Bistriceyu a takozh slabo detalizovanoyi chorno biloyi svitlini proektu MistectvoznavstvoOkrim mistobuduvannya Ignatij Dreksler buv vidomij takozh yak mistectvoznavec 1908 roku pereklav i vidav knigu Malarstwo i rysunek Maksa Klingera yaka zdobula veliku populyarnist U chasopisi Tygodnik Ilustrowany analizuvav tvorchist fotografa Yana Bulgaka Napisav peredmovu do albomu vidanogo Lyudvikom Velezhinskim Malowidla scienne Jana Henryka Rosena w katedrze ormianskiej we Lwowie Nastinni rozpisi Yana Genrika Rozena u virmenskij katedri u Lvovi Teoretichni praciMalarstwo i rysunek 1908 pereklad nimeckoyi knigi Maksa Klingera Miasta ogrodowe Lwow 1912 Techniczny substrat do konkursu na plan rozszerzenia i regulacyi m Lwowa Czasopismo Techniczne 1914 16 Odbudowanie wsi i miast na ziemi naszej Lwow 1916 perevidano 1921 Wielki Lwow Nakladem Gminy miasta Lwowa 1920 Ulice promieniowe i okolne miasta Lwowa Lwow 1921 Wielki Lwow Wystawa map planow widokow i modeli miasta Czasopismo Techniczne 1925 10 Rozdil Budowa miast v pidruchniku Podrecznik inzynierski Lwow 1928 Szerokosc jezdni w ulicach miejskich Lwow Skl glowny w ksiegarniach Zakladu Nar im Ossolinskich 1928 Pered tim pracya chastinami drukuvalas u zhurnali Czasopismo Techniczne za 1927 rik 18 22 PrimitkiLewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 S 73 ISBN 83 88372 29 7 Lewicki J Miedzy S 74 Ksiega pamiatkowa wydana przez komisje wybrana z lona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1877 1927 Pod red dr Maksymiljana Matakiewicza Lwow Nakladem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1927 S 90 Ksiega pamiatkowa S 76 Brzezina K Kaplica p w Matki Boskiej Krolowej Korony Polskiej w Pniatynie Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa Pasaz 2003 T 11 S 188 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz 1 ISBN 83 89273 04 7 Charewiczowa L Historiografia i milosnictwo Lwowa Lwow Nakladem Towarzystwa Milosnikow Przeszlosci Lwowa 1938 S 155 Nicieja S Lyczakow dzielnica za Styksem Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1998 S 428 ISBN 83 04 04414 5 Konkursy Architekt 1910 4 S 69 Program i warunki konkursu na plan regulacyi Wielkiego Krakowa Architekt 1910 6 7 8 S 90 Nagrody za plany regulacyi Krakowa Czasopismo Techniczne 1910 8 S 116 Sokolovskij Z Slidami starih bastioniv Naukovo informacijnij visnik Ivano Frankivskogo universitetu prava imeni Korolya Danila Galickogo 2009 2 S 49 Ostrowski J Stanislawow Wiadomosci na temat miasta i jego zabytkow Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa 2006 T 14 S 323 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz 1 ISBN 83 89273 42 X A S B Kronika Architekt 1925 8 S 32 Przesmycka N Lublin Przeobrazenia urbanistyczne 1815 1939 Lublin TOP Agencja Reklamowa Agnieszka Luczak 2012 S 168 169 ISBN 978 83 63569 20 4 Plazewski I Dzieje polskiej fotografii 1839 1939 Ksiazka i Wiedza 2003 S 390 ISBN 83 05 13316 8 DzherelaBogdanova Yu Velikij Lviv fantaziya realnosti chi zdijsnena himera 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Visnik nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 2004 505 S 166 170 Loza S Architekci i budowniczowie w Polsce Warszawa Budownictwo i Architektura 1954 S 65 Msciwujewski A Drexler Ignacy Tadeusz Marian Polski Slownik Biograficzny Sklad glowny w ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1939 1946 T 5 S 375 376 Sp Ignacy Drexler Slowo Polskie 16 grudnia 1930 344 S 2

Дата публікації:
Топ