Геноци́д черке́сів — масове винищення черкесів Російською імперією на Кавказі у ході Великої Кавказької війни 1763—1864 років, шляхом витіснення цього народу адигів з Черкесії. Близько 95-97 % черкеського населення було вичищено з їхньої історичної батьківщини внаслідок бойових дій і переселень. Черкеські землі заселили лояльними до імперії колоністами: козаками, москвинами, греками, вірменами. Щороку 21 травня черкеси всього світу відзначають день пам'яті жертв черкеського геноциду.
Геноцид черкесів | |
Країна | Російська імперія |
---|---|
Місце розташування | Черкесія |
Час/дата початку | 1800-ті |
Час/дата закінчення | 1864 |
Ціль | черкеси |
Винуватець | Російська імператорська армія |
Геноцид черкесів у Вікісховищі |
Історія
Після невдалої спроби завоювання Константинополя і Балкан та поразки у Кримській війні, російському імператору Олександрові II була потрібна нова, але переможна війна. Його батько, імператор Микола І помер від інфаркту, не переживши поразки в Кримській війні від європейських держав. Усю свою військову міць Росія кинула на Кавказ. 1859 року, після підкорення Східного Кавказу, російська армія повернула на Західний Кавказ.
21 травня 1864 року після закінчення російсько-кавказької війни почалася масова депортація черкесів (адигів) в Османську імперію. На Кавказі залишилося менш як 10 % населення адигів. Інші загинули у віковій війні, від спалаху чуми, були витіснені, багато хто потонув у Чорному морі в час переправи до Туреччини. Адиги в Туреччині дотепер не вживають в їжу рибу з Чорного моря. Потім частина черкесів пересилилася до сирійського регіону Хавран. До 1870 року на своїй історичній батьківщині — в Закубанні й на чорноморському узбережжі від Сочі до Анапи — залишилося лише від 2 % до 5 % від довоєнного числа адигів.
Зараз, згідно з офіційними даними, за кордоном мешкає близько 2,9 мільйона (за неофіційними даними — 6-7 мільйонів) адигів, а на батьківщині лише 700—800 тисяч.
Уряд Російської Федерації не визнає геноциду і знищення адигів. Триває приховування фактів та документів на цю тематику. Факти геноциду підтверджують наявні європейські, арабські, турецькі документи.
Черкеси домагаються відновлення історичної справедливості й засудження історичної колоніальної політики Російської імперії та сьогоднішньої політики Російської Федерації, спрямованої проти інтересів черкеського народу на їхній батьківщині й у діаспорі.
У жовтні 2006 року 20 адигських громадських організацій з Росії (зокрема «Черкеського конгресу»), Туреччини, Ізраїлю, Йорданії, Сирії, США, Бельгії, Канади й Німеччини звернулися до Європарламенту з проханням про визнання геноциду адигів у XVIII—XIX століттях. У зверненні підкреслюється, що «війну, яку вела російська держава в XVIII—XIX століттях проти адигів (черкесів) на їхній історичній території, не можна розглядати як звичайні військові дії»: «Росія ставила за мету не лише загарбування території, але й цілковите знищення або виселення корінного народу зі своїх історичних земель. Інакше не можна пояснити причини нелюдської жорстокості, виявленої російськими військами на Північно-Західному Кавказі».
Питання про геноцид в Адигеї було порушено на початку 2006 року у зв'язку з пропозиціями про об'єднання Республіки Адигея з Краснодарським краєм. Уже в січні 2006 «Черкеський конгрес» звернувся до ОБСЄ з проханням втрутитися в ситуацію з метою збереження державності Адигеї у формі суверенної республіки.
Офіційно день пам'яті жертв черкеського геноциду в Російській Федерації не відзначається. Його щороку відзначають у трьох республіках: Кабардино-Балкарії, Карачаєво-Черкесії та Адигеї. А також вся черкеська діаспора світу. Влаштовують різноманітні заходи, ходу, покладання квітів до пам'ятників, запалювання вогню пам'яті.
20 травня 2011 року Парламент Грузії ухвалив резолюцію про визнання геноциду черкеського народу царською Росією під час війни 1763—1864 років. «За» проголосувало 95 депутатів, за присутності представників черкеської діаспори, запрошених на засідання. Проти ухвали виступила парламентська опозиція.
Статистика
Чисельність населення адигських (черкеських) субетносів до початку Російсько-кавказької війни і за 5 років по її завершенні.
субетнії | до війни | після війни |
---|---|---|
кабардинці | 500.000 | 35.000 |
шапсуги | 300.000 | 1.983 |
260.000 | 14.660 | |
натухайці | 240.000 | 175 |
80.000 | 3.140 | |
60.000 | 15.263 | |
8.000 | 1.204 | |
3.000 | 230 | |
убихи | 74.000 | 0 |
та хакучі | 100.000 | 0 |
Визнання країнами
Країна | Дата визнання геноцидом |
---|---|
Грузія | 20 травня 2011 |
Цитати
- Генерал-фельдмаршал, російський намісник на Кавказі :
Наша мета позбавити — Кавказьке плоскогір'я від населення і відкрити тим самим прекрасні й родючі місця для козацьких поселень |
Коли країну буде від них очищено, ми затвердимо своє становище назавжди |
Або ми, або вони, а разом ми жити не можемо. Якщо так, то нехай вони загинуть, а ми залишимося жити |
- Генерал, граф :
Маю щастя привітати Вашу Величність із закінченням славної Кавказької війни, відтепер не залишається більше жодного не підкореного племені |
А горянам я вважаю собі в праві надати лише те, що залишиться на їхню частку після задоволення останніх російських інтересів |
Примітки
- Richmond, Walter (2013). The Circassian genocide. Genocide, political violence, human rights series. New Brunswick: Rutgers Univ. Press. ISBN .
- . Архів оригіналу за 23 червня 2011. Процитовано 20 травня 2011.
- А.Суриков. Неизвестная грань Кавказской войны [ 19 серпня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Richmond, Walter (9 квітня 2013). The Circassian Genocide. . с. 132. ISBN .
If we assume that Berzhe’s middle figure of 50,000 was close to the number who survived to settle in the lowlands, then between 95 percent and 97 percent of all Circassians were killed outright, died during Evdokimov’s campaign, or were deported.
- Rosser-Owen, Sarah A.S. Isla. The First 'Circassian Exodus' to the Ottoman Empire (1858–1867), and the Ottoman Response, Based on the Accounts of Contemporary British Observers (Дипломна робота). с. 16.
with one estimate showing that the indigenous population of the entire north-western Caucasus was reduced by a massive 94 percent.
- Shenfield, Stephen. «The Circassians: A Forgotten Genocide?», in The Massacre in History, p. 154.
- (укр.). Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 21 травня 2017.
Література
- E. D. Allen. Cucasian Battlefields. A History of the Wars on the Turco-Caucasien Border, 1828—1921. — Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1953.
- Walter Richmond. The Northwest Caucasus: Past, Present, Future. — Routledge Chapman & Hall, 2011. — 256 p.
- Walter Richmond. The Circassian Genocide (Genocide, Political Violence, Human Rights). — Rutgers Univ. Pr., 2013. — 232 p.
- Иван Дроздов. Последняя борьба с горцами на Западном Кавказе. — Кавказский сборник 2, 1877, с. 387—457.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Геноцид черкесів
- Грузинські учені визнали геноцид черкесів в експертному висновку для парламенту[недоступне посилання з липня 2019]
- GENOCIDE: Truth, Memory, Justice, and Recovery. — 9-та Конференція Міжнародної Асоціації вивчення геноциду. Буенос-Айрес, 19-22.07.2011 [ 27 серпня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- YouTube: Геноцид черкесского народа Genocide of Cherkess People [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genoci d cherke siv masove vinishennya cherkesiv Rosijskoyu imperiyeyu na Kavkazi u hodi Velikoyi Kavkazkoyi vijni 1763 1864 rokiv shlyahom vitisnennya cogo narodu adigiv z Cherkesiyi Blizko 95 97 cherkeskogo naselennya bulo vichisheno z yihnoyi istorichnoyi batkivshini vnaslidok bojovih dij i pereselen Cherkeski zemli zaselili loyalnimi do imperiyi kolonistami kozakami moskvinami grekami virmenami Shoroku 21 travnya cherkesi vsogo svitu vidznachayut den pam yati zhertv cherkeskogo genocidu Genocid cherkesiv Krayina Rosijska imperiya Misce roztashuvannyaCherkesiya Chas data pochatku1800 ti Chas data zakinchennya1864 Cilcherkesi VinuvatecRosijska imperatorska armiya Genocid cherkesiv u Vikishovishi Vihid goryan z auliv pered nablizhennyam rosijskih vijsk 1872IstoriyaPislya nevdaloyi sprobi zavoyuvannya Konstantinopolya i Balkan ta porazki u Krimskij vijni rosijskomu imperatoru Oleksandrovi II bula potribna nova ale peremozhna vijna Jogo batko imperator Mikola I pomer vid infarktu ne perezhivshi porazki v Krimskij vijni vid yevropejskih derzhav Usyu svoyu vijskovu mic Rosiya kinula na Kavkaz 1859 roku pislya pidkorennya Shidnogo Kavkazu rosijska armiya povernula na Zahidnij Kavkaz 21 travnya 1864 roku pislya zakinchennya rosijsko kavkazkoyi vijni pochalasya masova deportaciya cherkesiv adigiv v Osmansku imperiyu Na Kavkazi zalishilosya mensh yak 10 naselennya adigiv Inshi zaginuli u vikovij vijni vid spalahu chumi buli vitisneni bagato hto potonuv u Chornomu mori v chas perepravi do Turechchini Adigi v Turechchini doteper ne vzhivayut v yizhu ribu z Chornogo morya Potim chastina cherkesiv peresililasya do sirijskogo regionu Havran Do 1870 roku na svoyij istorichnij batkivshini v Zakubanni j na chornomorskomu uzberezhzhi vid Sochi do Anapi zalishilosya lishe vid 2 do 5 vid dovoyennogo chisla adigiv Zaraz zgidno z oficijnimi danimi za kordonom meshkaye blizko 2 9 miljona za neoficijnimi danimi 6 7 miljoniv adigiv a na batkivshini lishe 700 800 tisyach Uryad Rosijskoyi Federaciyi ne viznaye genocidu i znishennya adigiv Trivaye prihovuvannya faktiv ta dokumentiv na cyu tematiku Fakti genocidu pidtverdzhuyut nayavni yevropejski arabski turecki dokumenti Cherkesi domagayutsya vidnovlennya istorichnoyi spravedlivosti j zasudzhennya istorichnoyi kolonialnoyi politiki Rosijskoyi imperiyi ta sogodnishnoyi politiki Rosijskoyi Federaciyi spryamovanoyi proti interesiv cherkeskogo narodu na yihnij batkivshini j u diaspori U zhovtni 2006 roku 20 adigskih gromadskih organizacij z Rosiyi zokrema Cherkeskogo kongresu Turechchini Izrayilyu Jordaniyi Siriyi SShA Belgiyi Kanadi j Nimechchini zvernulisya do Yevroparlamentu z prohannyam pro viznannya genocidu adigiv u XVIII XIX stolittyah U zvernenni pidkreslyuyetsya sho vijnu yaku vela rosijska derzhava v XVIII XIX stolittyah proti adigiv cherkesiv na yihnij istorichnij teritoriyi ne mozhna rozglyadati yak zvichajni vijskovi diyi Rosiya stavila za metu ne lishe zagarbuvannya teritoriyi ale j cilkovite znishennya abo viselennya korinnogo narodu zi svoyih istorichnih zemel Inakshe ne mozhna poyasniti prichini nelyudskoyi zhorstokosti viyavlenoyi rosijskimi vijskami na Pivnichno Zahidnomu Kavkazi Pitannya pro genocid v Adigeyi bulo porusheno na pochatku 2006 roku u zv yazku z propoziciyami pro ob yednannya Respubliki Adigeya z Krasnodarskim krayem Uzhe v sichni 2006 Cherkeskij kongres zvernuvsya do OBSYe z prohannyam vtrutitisya v situaciyu z metoyu zberezhennya derzhavnosti Adigeyi u formi suverennoyi respubliki Oficijno den pam yati zhertv cherkeskogo genocidu v Rosijskij Federaciyi ne vidznachayetsya Jogo shoroku vidznachayut u troh respublikah Kabardino Balkariyi Karachayevo Cherkesiyi ta Adigeyi A takozh vsya cherkeska diaspora svitu Vlashtovuyut riznomanitni zahodi hodu pokladannya kvitiv do pam yatnikiv zapalyuvannya vognyu pam yati 20 travnya 2011 roku Parlament Gruziyi uhvaliv rezolyuciyu pro viznannya genocidu cherkeskogo narodu carskoyu Rosiyeyu pid chas vijni 1763 1864 rokiv Za progolosuvalo 95 deputativ za prisutnosti predstavnikiv cherkeskoyi diaspori zaproshenih na zasidannya Proti uhvali vistupila parlamentska opoziciya StatistikaChiselnist naselennya adigskih cherkeskih subetnosiv do pochatku Rosijsko kavkazkoyi vijni i za 5 rokiv po yiyi zavershenni subetniyi do vijni pislya vijni kabardinci 500 000 35 000 shapsugi 300 000 1 983 260 000 14 660 natuhajci 240 000 175 80 000 3 140 60 000 15 263 8 000 1 204 3 000 230 ubihi 74 000 0 ta hakuchi 100 000 0Viznannya krayinamiKrayina Data viznannya genocidom Gruziya 20 travnya 2011CitatiGeneral feldmarshal rosijskij namisnik na Kavkazi Nasha meta pozbaviti Kavkazke ploskogir ya vid naselennya i vidkriti tim samim prekrasni j rodyuchi miscya dlya kozackih poselen Koli krayinu bude vid nih ochisheno mi zatverdimo svoye stanovishe nazavzhdi Abo mi abo voni a razom mi zhiti ne mozhemo Yaksho tak to nehaj voni zaginut a mi zalishimosya zhiti General graf Mayu shastya privitati Vashu Velichnist iz zakinchennyam slavnoyi Kavkazkoyi vijni vidteper ne zalishayetsya bilshe zhodnogo ne pidkorenogo plemeni A goryanam ya vvazhayu sobi v pravi nadati lishe te sho zalishitsya na yihnyu chastku pislya zadovolennya ostannih rosijskih interesivPrimitkiRichmond Walter 2013 The Circassian genocide Genocide political violence human rights series New Brunswick Rutgers Univ Press ISBN 978 0 8135 6069 4 Arhiv originalu za 23 chervnya 2011 Procitovano 20 travnya 2011 A Surikov Neizvestnaya gran Kavkazskoj vojny 19 serpnya 2013 u Wayback Machine ros Richmond Walter 9 kvitnya 2013 The Circassian Genocide s 132 ISBN 978 0 8135 6069 4 If we assume that Berzhe s middle figure of 50 000 was close to the number who survived to settle in the lowlands then between 95 percent and 97 percent of all Circassians were killed outright died during Evdokimov s campaign or were deported Rosser Owen Sarah A S Isla The First Circassian Exodus to the Ottoman Empire 1858 1867 and the Ottoman Response Based on the Accounts of Contemporary British Observers Diplomna robota s 16 with one estimate showing that the indigenous population of the entire north western Caucasus was reduced by a massive 94 percent Shenfield Stephen The Circassians A Forgotten Genocide in The Massacre in History p 154 ukr Arhiv originalu za 31 travnya 2011 Procitovano 21 travnya 2017 LiteraturaE D Allen Cucasian Battlefields A History of the Wars on the Turco Caucasien Border 1828 1921 Cambridge Cambridge Univ Press 1953 Walter Richmond The Northwest Caucasus Past Present Future Routledge Chapman amp Hall 2011 256 p ISBN 0415693217 Walter Richmond The Circassian Genocide Genocide Political Violence Human Rights Rutgers Univ Pr 2013 232 p ISBN 0813560675 Ivan Drozdov Poslednyaya borba s gorcami na Zapadnom Kavkaze Kavkazskij sbornik 2 1877 s 387 457 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Genocid cherkesiv Gruzinski ucheni viznali genocid cherkesiv v ekspertnomu visnovku dlya parlamentu nedostupne posilannya z lipnya 2019 GENOCIDE Truth Memory Justice and Recovery 9 ta Konferenciya Mizhnarodnoyi Asociaciyi vivchennya genocidu Buenos Ajres 19 22 07 2011 27 serpnya 2010 u Wayback Machine angl YouTube Genocid cherkesskogo naroda Genocide of Cherkess People 4 grudnya 2020 u Wayback Machine ros