Велике повстання сатрапів

Велике повстання сатрапів — повстання в імперії Ахеменідів кількох сатрапів проти влади перського царя Артаксеркса II.

Велике повстання сатрапів
Країна	Імперія Ахеменідів
Місце розташування	Анатолія
Час/дата початку	366 до н. е.
Час/дата закінчення	360 до н. е.

Історія

Датам, сатрап Каппадокії й талановитий полководець, успадкував сатрапію від свого батька після 384 до н. е. Він був шанованим воєначальником, але суперечки, що згодом виникли з царським двором, призвели до його повстання 372 до н. е. Цар наказав сусіднім сатрапам (Лідія) й Артумпарі (Лікія) придушити повстання, утім Датам успішно протистояв їхнім нападам.

Аріобарзан, сатрап Фригії й син правителя Понту, був призначений сатрапом до тих пір, поки Артабаз, законний спадкоємець сатрапії, не зможе зайняти ту посаду. Утім коли Артабаз був готовий узяти сатрапію під своє керівництво, Аріобарзан відмовився це зробити та приєднався до повстання Датама 366 до н. е. Аріобарзан шукав допомоги у сусідніх держав, і він отримав її від спартанського царя Агесілая II. Аріобарзан перебував під облогою карійського правителя Мавсола та Автофрадата, поки Агесілай через перемовини не змусив їх відступити. Аріобарзан був убитий 363 до н. е. в результаті зради його сина Мітридата.

362 року до н. е. повстав сатрап Вірменії Ерванд I, після того як отримав наказ від царя вирушити до ; його благородне походження змусило інших сатрапів визнати його лідером повстання, проте Ерванд за якийсь час дійшов до згоди з перським царем і зрадив інших сатрапів, і повстання невдовзі завершилось поразкою заколотників. Ерванд отримав більшу частину узбережжя Егейського моря, а Датам був убитий після того, як його зять зрадив його. Аріобарзан був також убитий, але інші сатрапи були помилувані після завершення заколоту.

Примітки

1. Brosius 2006, стор. 28
2. Brosius 2006, стор. 29
3. Gershevitch 1985, стор. 378
4. Nelson 1984, стор. 131

Література

• Brosius, Maria (2006). . Taylor & Francis. ISBN . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 30 листопада 2016.
• Gershevitch, Ilya (1985). . Cambridge University Press. ISBN . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 30 листопада 2016. p386
• Heskel, Julia (1997). . Franz Steiner Verlag. ISBN . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 30 листопада 2016. p94
• Nelson Frye, Richard (1984). . Т. Vol 3. C.H.Beck. ISBN . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 30 листопада 2016.