Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| цієї статті під сумнівом. (листопад 2013) |
Порохо́нь (застаріле Порохань, діал. Порохня) — село в Україні, у Середино-Будській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 225 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Рожковицька сільська рада.
| село Порохонь | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Сумська область | ||||
| Район | Шосткинський район | ||||
| Громада | Середино-Будська міська громада | ||||
| Облікова картка | картка | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 225 | ||||
| Поштовий індекс | 41054 | ||||
| Телефонний код | +380 5451 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 52°07′27″ пн. ш. 34°04′24″ сх. д. / 52.12417° пн. ш. 34.07333° сх. д.Координати: 52°07′27″ пн. ш. 34°04′24″ сх. д. / 52.12417° пн. ш. 34.07333° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 192 м | ||||
| Водойми | річка | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 41000, Сумська обл., Шосткинський р-н, м. Cередина-Буда, вул. Центральна, буд. 25 | ||||
| Карта | |||||
  Порохонь | |||||
 Порохонь | |||||
| Мапа | |||||
На думку місцевих краєзнавців засноване в першій половині XVII століття.
Географія
Село знаходиться на березі річки , яка через 1 км впадає в річку Знобівка, нижче за течією річечки примикає село Нововолодимирівка, на протилежному березі річки Знобівка — село Рожковичі. Поруч проходить кордон з Росією.
Назва
Назва «Порохонь», на думку місцевих краєзнавців, походить від слова «порох». З першої половини XVII століття місцевим промислом було виготовлення і торгівля порохом, а так само постачання його у військо.
Символіка
На гербі зображені дві конячих голови на червоному тлі, що веде нас до першої згадки про село в Іпатіївському літописі де згадується що біля села Порохні паслося велике стадо коней (дві конячі голови) і як запалални навколишні села (червоний колір). Внизу герба зображена гармата з ґнітом, що символізує порох і вказує на назву населеного пункту (герб є напівпромовистим).
Історія
Давні часи
Порохонь є одним з найдавніших населених пунктів Середино-Будського району. Першу згадка про нього зафіксовано в Іпатіївському літописі під 1146—1154 рр. У викладі відомого дослідника історії древніх слов'ян А. В. Гудзь-Маркова воно виглядає так:
«Великий князь Ізяслав II приїхав на „снем'“ з Давидовичем і звелів їм іти на двоюрідного брата Святослава Ольговича. Похід вилився в грабіж багатого маєтку Святослава Ольговича. Насамперед посланці великого князя вбили „Дмитра Жирославича та Андрія і Лазоревича“ і стали в „Мелтековому селі“. Тут-то і почався розгром маєтку. Ті, що прийшли стали в „лісі в Порохні“. Поруч паслося величезне стадо Ольговича, що складалося з трьох тисяч кобил і тисячі жеребців. Скоро запалали навколишні села, і затріщало полум'я над дворами і повними прибраного жита коморами. Святослав Ольгович з боку спостерігав над запаленою над його волостю загравою і не мав сил заступитися».
У проміжку між 1440 і 1460 рр. Порохонь, або, як її тоді називали, «Порохом у Сіверському Новегородці», була надана великим князем литовським і королем польським Казимиром Ягеллончиком — Олгішу.
З 1503 року і до ув'язнення в грудні 1618 р. Деулінського перемир'я вона входила до складу Великого князівства Московського і Російського царства, а після укладення Деулінського перемир'я відійшла до Речі Посполитої. На момент її передачі Польщі, у кінці червня — початку липня 1619 р., у ній значилося 2 підданих російського царя, які платили данину в царську казну в розмірі 7 пудів меду на рік.
У 1633 році король Польщі надав Порохонь старості Новгород-Сіверського Олександру Пясочинському, при якому чисельність дворів ("димів") в Порохоні збільшилася і в 1641 році досягла семи.
Після смерті Олександра Пясочинського, що настала в грудні 1645 р., Порохонь перейшла у спадок до його дружини Ельжбети і сину Яну і знаходилася в їх володінні до початку національно-визвольної війни 1648 року.
Гетьманщина
Після звільнення України від поляків Порохонь була включена в розряд «вільних військових сіл, і за гетьмана Богдана Хмельницького ні в чиєму володінні і підданстві не знаходить», а коли гетьманом Війська Запорізького на Лівобережній Україні став Іван Самойлович (1672—1687, була надана (до 27.07.1677) новгород-сіверський протопопу Єлисею Зеленецькому.
Слідом за тим Порохонь перебувала у володінні сердюцьких полковників: Василя Івання (1677—1679), якому гетьман Самойлович віддав Порохонь замість Ямполя, Яреми Андрійовича (26.04.1689 — 1691) і Гаврила Ясинковського (1691—1696), жителя глухівського, який брав участь в облозі Чигирина і в турецькому поході.
Після смерті Гаврила Ясинковського, що настала в 1696 році, Іван Мазепа залишив Порохонь собі і приєднав її до Ямпільської волості, яка 9 липня 1709 була надана гетьманом Скоропадським сподвижникові і фавориту Петра І генерал- фельдмаршалу А. Д. Меньшикову.
У володінні Меньшикова село перебувало до 8 квітня 1728 р., поки він не був засланий за казнокрадство в місто Березів Тобольської губернії, після чого була «відписана Його Імператорській Величності».
11 липня 1740 імператриця Анна Іванівна звеліла організувати в Україні кінний завод і передала йому в повне ведення раніше належали князю Меншикову "міста Батурин і Ямпіль, з усіма до них належними містечками, слободами, селами. Серед них, ймовірно, була і Порохонь. Однак прямих вказівок на це немає.
Після ліквідації кінного заводу Порохонь була повернута Її Імператорській Величності, яка 10 листопада 1764 надала її разом з іншими населеними пунктами Ямпільської волості у вічне і спадкове володіння дійсному таємному раднику Івану Івановичу Неплюєву (5.11.1693 — 11.11.1773), «за його довготривалу і бездоганну службу, а особливо за вчинене їм в Оренбурзі знатне прирощення державних доходів».
У володінні Івана Івановича село перебувало до 11 листопада 1773 р., після чого перейшло у спадок до його молодшого сина — таємного радника і сенатора Миколи Івановича Неплюєва (12.05.1731 — 24.05.1784). На той час в селі проживало 152 обивателя зі своїми сім'ями, більшість з яких займалися сільським господарством, вирощуванням зернових та інших сільськогосподарських культур і продажем їх надлишків в Середино-Буді.
Після смерті Миколи Івановича Неплюєва Порохонь успадкував його старший син — таємний радник Іван Миколайович Неплюєв. При ньому порохонські селяни зазнавали утисків з боку поміщицьких керуючих і в 1807 році зі зброєю в руках виступали проти своїх гнобителів, заявляючи при цьому, що: «Хоч нас в п'ять дрючків бийте, але на панщину не підемо». У відповідь на це І. М. Неплюєв викликав загін солдат, який жорстоко придушив опір селян.
У володінні І. М. Неплюєва Порохонь перебувала до його смерті, яка настала 6 липня 1823 р., після чого перейшла у спадок до його сина полковника Івана Івановича Неплюєва.
21 грудня 1851 Іван Іванович подарував Порохонь своїй доньці Наталії Іванівні Неплюевій, а після її смерті, яка настала 5 серпня 1856 р., вона перейшла у спадок до її чоловіка Карла Людвиговича Шуленбурга та дітям: Івану та Марії.
Напередодні скасування кріпацтва, в 1860 році, Шуленбурги володіли в селі 415 кріпаками чоловічої статі. Більшість з них жили бідно, зазнавало утисків з боку поміщицьких керуючих і навесні- влітку 1859 року виступили проти виконання панської повинності і переселення в інші населені пункти.
7 лютого 1874 К. Л. Шуленбург помер. Всі його володіння в селі успадкував його син Іван Карлович Шуленбург (7.05.1850-16.06.1891), а від нього вони перейшли до його дружини Єлизавети Дмитрівни Шуленбург (? — 1898), яка в 1895 році володіла в селі 817 десятинами землі.
У пореформений час в селі працювали 7 вітряних млинів і 1 заїжджий двір. Велика частина порохоньських земель в 1864 році знаходилася у власності місцевих землевласників: Івана Карловича Шуленбурга, його двоюрідних сестер княгинь Анни Валеріївни та Ольги Валеріївни Урусових, дворянки Олени Іванівни Шарипіної та інших.
З незапам'ятних часів у селі діяла дерев'яна Введенська церква, при якій в 1747 році функціонувала церковно-приходська школа. До шістдесятих років XIX століття церква занепала і в 1869 році була частково оновлена. У 1886 році в Порохоні була відкрита школа грамоти, у якій 1 січня 1899 навчалося 48 хлопчиків. Школа знаходилася в приміщенні, що належить сільському суспільству і не відповідала всім вимогам, які пред'являлися до шкільних приміщень. У зв'язку з цим в 1910 році під школу було зведено нову будівлю на 80 навчальних місць, яке вважалося одним з найкращих в Новгород-Сіверському повіті.
ХХ століття
На початку травня 1918 року відповідно до умов Брестського мирного договору Середина-Буда виявилася в «нейтральній зоні». У роки німецько-радянської війни на території Середино-Будського району велися запеклі бої. У вересні-жовтні район попав в зону активних бойових дій. По річках Сож, Судость і Десна займала оборону 13-та армія, яка вела запеклі бої в ході Орловсько-Брянської оборонної операції.
Порохонь кілька разів переходила з рук в руки. Після захоплення Середина-Буди німецькими військами частини 13-ї армії неодноразово контратакували у напрямі станції Зернове, Суземки. Тимчасово окремі частини тримали оборону по р.Знобівка в безпосередній близькості від села.
У період німецької окупації в навколишніх лісах діяли три самостійних партизанських загонів, а також партизанські з'єднання С. А. Ковпака, О. М. Сабурова та інших. Само село і події, пов'язані з цим у ході партизанської війни, описані в мемуарах О. М. Сабурова.
У самому селі в період окупації знаходився поліцейський загін, у той же час багато селян партизанили в Сабурова і Ковпака. За спогадами місцевих жителів, особливою жорстокістю відрізнявся поліцай на прізвисько «Сипье», що особисто катував жителів, що підозрювалися в зв'язках з партизанами. При наближенні фронту, велика частина поліцаїв, не причетних до каральних акцій у відношенні партизан і місцевого населення, із зброєю здалася радянським воїнам. Після відбуття тривалих термінів ув'язнення, майже всі вони повернулися до рідного села.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області» увійшло до складу Середино-Будської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Середино-Будського району, село увійшло до Шосткинського району.
Сільське господарство
- СП (сільськогосподарське підприємство) ім. Калініна. Напрями діяльності: сільське господарство, полювання, лісове господарство, тваринництво. Продукція: зернові, зернобобові, силос, вівці, молоко.
- Особисті підсобні господарства. Напрям діяльності: овочівництво, тваринництво (велика рогата худоба, свині, кролі), птахівництво.
Інфраструктура
- Клуб із кінозалом і бібліотекою;
- Магазин «Сільпо»;
- Медпункт (в різний час періодично закривався, оскільки єдина посада фельдшера була не укомплектована);
- Порохонська початкова школа (три класи). Закрита в 1972 році.
- Дитячий сад. Закритий в 1980 р.
Криміногенна обстановка
Вирішальне значення на криміногенну обстановку в районі села Порохонь надає його географічне положення. У безпосередній близькості від села проходить кордон із Російською Федерацією, що з розвалом Радянського Союзу з глухого глибинного сільського населеного пункту перетворило Порохонь в прикордонний об'єкт і предмет пильної уваги різних злочинних угрупувань, що спеціалізуються на контрабанді. Цьому значною мірою сприяють місцеві ландшафтні умови — перетята, місцями болотиста місцевість, ліси, безпосередня близькість російських сіл ( 3 км).
12 березня 2009 р. у с. Порохонь затримано автомобіль контрабандистів, що перевозив 107 стволів пневматичної зброї.
13 квітня в 20:05 неподалік села Порохонь у кількох метрах від кордону затримано автомобіль УАЗ із контрабандними товарами, а потім у гаражі на околиці Середіно-Буди виявлено ще 30 подібних пакунків, у яких знаходилися 1500 спортивних костюмів і 1810 джинсів турецького виробництва на суму 350 тис. гривень.
В умовах браку роботи в селі виникають випадки, коли окремі жителі за винагороду надають допомогу контрабандистам у перетині кордону за межами прикордонних пунктів.
Примітка та посилання
- http://maps.vlasenko.net/?lon=34.06&lat=52.12&addmap1=smtm100&addmap2=smtm1000
- До 1618 р. поселення Порохонь вже існувало
- [недоступне посилання з квітня 2019 з Порохонь. Сайт Верховної ради України][недоступне посилання з жовтня 2019]
- Історія Нововладіміровки (селище супутник)
- [недоступне посилання з квітня 2019 устаревніє назви, діалект]
- Мемуари. Сабурів А. Н.
- Погода в селі Порохонь
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki listopad 2013 Poroho n zastarile Porohan dial Porohnya selo v Ukrayini u Seredino Budskij miskij gromadi Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 225 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Rozhkovicka silska rada selo Porohon Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Shostkinskij rajon Gromada Seredino Budska miska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Naselennya 225 Poshtovij indeks 41054 Telefonnij kod 380 5451 Geografichni dani Geografichni koordinati 52 07 27 pn sh 34 04 24 sh d 52 12417 pn sh 34 07333 sh d 52 12417 34 07333 Koordinati 52 07 27 pn sh 34 04 24 sh d 52 12417 pn sh 34 07333 sh d 52 12417 34 07333 Serednya visota nad rivnem morya 192 m Vodojmi richka Misceva vlada Adresa radi 41000 Sumska obl Shostkinskij r n m Ceredina Buda vul Centralna bud 25 Karta Porohon Porohon Mapa Na dumku miscevih krayeznavciv zasnovane v pershij polovini XVII stolittya GeografiyaSelo znahoditsya na berezi richki yaka cherez 1 km vpadaye v richku Znobivka nizhche za techiyeyu richechki primikaye selo Novovolodimirivka na protilezhnomu berezi richki Znobivka selo Rozhkovichi Poruch prohodit kordon z Rosiyeyu NazvaNazva Porohon na dumku miscevih krayeznavciv pohodit vid slova poroh Z pershoyi polovini XVII stolittya miscevim promislom bulo vigotovlennya i torgivlya porohom a tak samo postachannya jogo u vijsko SimvolikaNa gerbi zobrazheni dvi konyachih golovi na chervonomu tli sho vede nas do pershoyi zgadki pro selo v Ipatiyivskomu litopisi de zgaduyetsya sho bilya sela Porohni paslosya velike stado konej dvi konyachi golovi i yak zapalalni navkolishni sela chervonij kolir Vnizu gerba zobrazhena garmata z gnitom sho simvolizuye poroh i vkazuye na nazvu naselenogo punktu gerb ye napivpromovistim IstoriyaDavni chasi Porohon ye odnim z najdavnishih naselenih punktiv Seredino Budskogo rajonu Pershu zgadka pro nogo zafiksovano v Ipatiyivskomu litopisi pid 1146 1154 rr U vikladi vidomogo doslidnika istoriyi drevnih slov yan A V Gudz Markova vono viglyadaye tak Velikij knyaz Izyaslav II priyihav na snem z Davidovichem i zveliv yim iti na dvoyuridnogo brata Svyatoslava Olgovicha Pohid vilivsya v grabizh bagatogo mayetku Svyatoslava Olgovicha Nasampered poslanci velikogo knyazya vbili Dmitra Zhiroslavicha ta Andriya i Lazorevicha i stali v Meltekovomu seli Tut to i pochavsya rozgrom mayetku Ti sho prijshli stali v lisi v Porohni Poruch paslosya velichezne stado Olgovicha sho skladalosya z troh tisyach kobil i tisyachi zherebciv Skoro zapalali navkolishni sela i zatrishalo polum ya nad dvorami i povnimi pribranogo zhita komorami Svyatoslav Olgovich z boku sposterigav nad zapalenoyu nad jogo volostyu zagravoyu i ne mav sil zastupitisya U promizhku mizh 1440 i 1460 rr Porohon abo yak yiyi todi nazivali Porohom u Siverskomu Novegorodci bula nadana velikim knyazem litovskim i korolem polskim Kazimirom Yagellonchikom Olgishu Z 1503 roku i do uv yaznennya v grudni 1618 r Deulinskogo peremir ya vona vhodila do skladu Velikogo knyazivstva Moskovskogo i Rosijskogo carstva a pislya ukladennya Deulinskogo peremir ya vidijshla do Rechi Pospolitoyi Na moment yiyi peredachi Polshi u kinci chervnya pochatku lipnya 1619 r u nij znachilosya 2 piddanih rosijskogo carya yaki platili daninu v carsku kaznu v rozmiri 7 pudiv medu na rik U 1633 roci korol Polshi nadav Porohon starosti Novgorod Siverskogo Oleksandru Pyasochinskomu pri yakomu chiselnist dvoriv dimiv v Porohoni zbilshilasya i v 1641 roci dosyagla semi Pislya smerti Oleksandra Pyasochinskogo sho nastala v grudni 1645 r Porohon perejshla u spadok do jogo druzhini Elzhbeti i sinu Yanu i znahodilasya v yih volodinni do pochatku nacionalno vizvolnoyi vijni 1648 roku Getmanshina Pislya zvilnennya Ukrayini vid polyakiv Porohon bula vklyuchena v rozryad vilnih vijskovih sil i za getmana Bogdana Hmelnickogo ni v chiyemu volodinni i piddanstvi ne znahodit a koli getmanom Vijska Zaporizkogo na Livoberezhnij Ukrayini stav Ivan Samojlovich 1672 1687 bula nadana do 27 07 1677 novgorod siverskij protopopu Yeliseyu Zeleneckomu Slidom za tim Porohon perebuvala u volodinni serdyuckih polkovnikiv Vasilya Ivannya 1677 1679 yakomu getman Samojlovich viddav Porohon zamist Yampolya Yaremi Andrijovicha 26 04 1689 1691 i Gavrila Yasinkovskogo 1691 1696 zhitelya gluhivskogo yakij brav uchast v oblozi Chigirina i v tureckomu pohodi Pislya smerti Gavrila Yasinkovskogo sho nastala v 1696 roci Ivan Mazepa zalishiv Porohon sobi i priyednav yiyi do Yampilskoyi volosti yaka 9 lipnya 1709 bula nadana getmanom Skoropadskim spodvizhnikovi i favoritu Petra I general feldmarshalu A D Menshikovu U volodinni Menshikova selo perebuvalo do 8 kvitnya 1728 r poki vin ne buv zaslanij za kaznokradstvo v misto Bereziv Tobolskoyi guberniyi pislya chogo bula vidpisana Jogo Imperatorskij Velichnosti 11 lipnya 1740 imperatricya Anna Ivanivna zvelila organizuvati v Ukrayini kinnij zavod i peredala jomu v povne vedennya ranishe nalezhali knyazyu Menshikovu mista Baturin i Yampil z usima do nih nalezhnimi mistechkami slobodami selami Sered nih jmovirno bula i Porohon Odnak pryamih vkazivok na ce nemaye Pislya likvidaciyi kinnogo zavodu Porohon bula povernuta Yiyi Imperatorskij Velichnosti yaka 10 listopada 1764 nadala yiyi razom z inshimi naselenimi punktami Yampilskoyi volosti u vichne i spadkove volodinnya dijsnomu tayemnomu radniku Ivanu Ivanovichu Neplyuyevu 5 11 1693 11 11 1773 za jogo dovgotrivalu i bezdogannu sluzhbu a osoblivo za vchinene yim v Orenburzi znatne priroshennya derzhavnih dohodiv U volodinni Ivana Ivanovicha selo perebuvalo do 11 listopada 1773 r pislya chogo perejshlo u spadok do jogo molodshogo sina tayemnogo radnika i senatora Mikoli Ivanovicha Neplyuyeva 12 05 1731 24 05 1784 Na toj chas v seli prozhivalo 152 obivatelya zi svoyimi sim yami bilshist z yakih zajmalisya silskim gospodarstvom viroshuvannyam zernovih ta inshih silskogospodarskih kultur i prodazhem yih nadlishkiv v Seredino Budi Pislya smerti Mikoli Ivanovicha Neplyuyeva Porohon uspadkuvav jogo starshij sin tayemnij radnik Ivan Mikolajovich Neplyuyev Pri nomu porohonski selyani zaznavali utiskiv z boku pomishickih keruyuchih i v 1807 roci zi zbroyeyu v rukah vistupali proti svoyih gnobiteliv zayavlyayuchi pri comu sho Hoch nas v p yat dryuchkiv bijte ale na panshinu ne pidemo U vidpovid na ce I M Neplyuyev viklikav zagin soldat yakij zhorstoko pridushiv opir selyan U volodinni I M Neplyuyeva Porohon perebuvala do jogo smerti yaka nastala 6 lipnya 1823 r pislya chogo perejshla u spadok do jogo sina polkovnika Ivana Ivanovicha Neplyuyeva 21 grudnya 1851 Ivan Ivanovich podaruvav Porohon svoyij donci Nataliyi Ivanivni Neplyuevij a pislya yiyi smerti yaka nastala 5 serpnya 1856 r vona perejshla u spadok do yiyi cholovika Karla Lyudvigovicha Shulenburga ta dityam Ivanu ta Mariyi Naperedodni skasuvannya kripactva v 1860 roci Shulenburgi volodili v seli 415 kripakami cholovichoyi stati Bilshist z nih zhili bidno zaznavalo utiskiv z boku pomishickih keruyuchih i navesni vlitku 1859 roku vistupili proti vikonannya panskoyi povinnosti i pereselennya v inshi naseleni punkti 7 lyutogo 1874 K L Shulenburg pomer Vsi jogo volodinnya v seli uspadkuvav jogo sin Ivan Karlovich Shulenburg 7 05 1850 16 06 1891 a vid nogo voni perejshli do jogo druzhini Yelizaveti Dmitrivni Shulenburg 1898 yaka v 1895 roci volodila v seli 817 desyatinami zemli U poreformenij chas v seli pracyuvali 7 vitryanih mliniv i 1 zayizhdzhij dvir Velika chastina porohonskih zemel v 1864 roci znahodilasya u vlasnosti miscevih zemlevlasnikiv Ivana Karlovicha Shulenburga jogo dvoyuridnih sester knyagin Anni Valeriyivni ta Olgi Valeriyivni Urusovih dvoryanki Oleni Ivanivni Sharipinoyi ta inshih Z nezapam yatnih chasiv u seli diyala derev yana Vvedenska cerkva pri yakij v 1747 roci funkcionuvala cerkovno prihodska shkola Do shistdesyatih rokiv XIX stolittya cerkva zanepala i v 1869 roci bula chastkovo onovlena U 1886 roci v Porohoni bula vidkrita shkola gramoti u yakij 1 sichnya 1899 navchalosya 48 hlopchikiv Shkola znahodilasya v primishenni sho nalezhit silskomu suspilstvu i ne vidpovidala vsim vimogam yaki pred yavlyalisya do shkilnih primishen U zv yazku z cim v 1910 roci pid shkolu bulo zvedeno novu budivlyu na 80 navchalnih misc yake vvazhalosya odnim z najkrashih v Novgorod Siverskomu poviti HH stolittya Na pochatku travnya 1918 roku vidpovidno do umov Brestskogo mirnogo dogovoru Seredina Buda viyavilasya v nejtralnij zoni U roki nimecko radyanskoyi vijni na teritoriyi Seredino Budskogo rajonu velisya zapekli boyi U veresni zhovtni rajon popav v zonu aktivnih bojovih dij Po richkah Sozh Sudost i Desna zajmala oboronu 13 ta armiya yaka vela zapekli boyi v hodi Orlovsko Bryanskoyi oboronnoyi operaciyi Porohon kilka raziv perehodila z ruk v ruki Pislya zahoplennya Seredina Budi nimeckimi vijskami chastini 13 yi armiyi neodnorazovo kontratakuvali u napryami stanciyi Zernove Suzemki Timchasovo okremi chastini trimali oboronu po r Znobivka v bezposerednij blizkosti vid sela U period nimeckoyi okupaciyi v navkolishnih lisah diyali tri samostijnih partizanskih zagoniv a takozh partizanski z yednannya S A Kovpaka O M Saburova ta inshih Samo selo i podiyi pov yazani z cim u hodi partizanskoyi vijni opisani v memuarah O M Saburova U samomu seli v period okupaciyi znahodivsya policejskij zagin u toj zhe chas bagato selyan partizanili v Saburova i Kovpaka Za spogadami miscevih zhiteliv osoblivoyu zhorstokistyu vidriznyavsya policaj na prizvisko Sipe sho osobisto katuvav zhiteliv sho pidozryuvalisya v zv yazkah z partizanami Pri nablizhenni frontu velika chastina policayiv ne prichetnih do karalnih akcij u vidnoshenni partizan i miscevogo naselennya iz zbroyeyu zdalasya radyanskim voyinam Pislya vidbuttya trivalih terminiv uv yaznennya majzhe vsi voni povernulisya do ridnogo sela 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 723 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Sumskoyi oblasti uvijshlo do skladu Seredino Budskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Seredino Budskogo rajonu selo uvijshlo do Shostkinskogo rajonu Silske gospodarstvoSP silskogospodarske pidpriyemstvo im Kalinina Napryami diyalnosti silske gospodarstvo polyuvannya lisove gospodarstvo tvarinnictvo Produkciya zernovi zernobobovi silos vivci moloko Osobisti pidsobni gospodarstva Napryam diyalnosti ovochivnictvo tvarinnictvo velika rogata hudoba svini kroli ptahivnictvo InfrastrukturaKlub iz kinozalom i bibliotekoyu Magazin Silpo Medpunkt v riznij chas periodichno zakrivavsya oskilki yedina posada feldshera bula ne ukomplektovana Porohonska pochatkova shkola tri klasi Zakrita v 1972 roci Dityachij sad Zakritij v 1980 r Kriminogenna obstanovkaVirishalne znachennya na kriminogennu obstanovku v rajoni sela Porohon nadaye jogo geografichne polozhennya U bezposerednij blizkosti vid sela prohodit kordon iz Rosijskoyu Federaciyeyu sho z rozvalom Radyanskogo Soyuzu z gluhogo glibinnogo silskogo naselenogo punktu peretvorilo Porohon v prikordonnij ob yekt i predmet pilnoyi uvagi riznih zlochinnih ugrupuvan sho specializuyutsya na kontrabandi Comu znachnoyu miroyu spriyayut miscevi landshaftni umovi peretyata miscyami bolotista miscevist lisi bezposerednya blizkist rosijskih sil 3 km 12 bereznya 2009 r u s Porohon zatrimano avtomobil kontrabandistiv sho perevoziv 107 stvoliv pnevmatichnoyi zbroyi 13 kvitnya v 20 05 nepodalik sela Porohon u kilkoh metrah vid kordonu zatrimano avtomobil UAZ iz kontrabandnimi tovarami a potim u garazhi na okolici Seredino Budi viyavleno she 30 podibnih pakunkiv u yakih znahodilisya 1500 sportivnih kostyumiv i 1810 dzhinsiv tureckogo virobnictva na sumu 350 tis griven V umovah braku roboti v seli vinikayut vipadki koli okremi zhiteli za vinagorodu nadayut dopomogu kontrabandistam u peretini kordonu za mezhami prikordonnih punktiv Primitka ta posilannyahttp maps vlasenko net lon 34 06 amp lat 52 12 amp addmap1 smtm100 amp addmap2 smtm1000 Do 1618 r poselennya Porohon vzhe isnuvalo nedostupne posilannya z kvitnya 2019 z Porohon Sajt Verhovnoyi radi Ukrayini nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Istoriya Novovladimirovki selishe suputnik nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ustarevniye nazvi dialekt Memuari Saburiv A N Pogoda v seli Porohon www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2021 Procitovano 25 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv