У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Синюха Синю ха річка в Україні в межах Новоархангельського Новоукра

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Синюха.

Синю́ха — річка в Україні, в межах Новоархангельського,Новоукраїнського і Вільшанського районів Кіровоградської області та Первомайського району Миколаївської області. Ліва притока Південного Бугу (басейн Чорного моря).

Синюха
Синюха біля Новоархангельська
48°02′58″ пн. ш. 30°50′56″ сх. д. / 48.04956800002777584° пн. ш. 30.84906100002777762° сх. д.
Витік	злиття річок Великої Висі і Тікича
• координати	48°44′45″ пн. ш. 30°53′30″ сх. д. / 48.74610000002777355° пн. ш. 30.891800000028° сх. д.
Гирло	Південний Буг (м. Первомайськ)
• координати	48°02′58″ пн. ш. 30°50′56″ сх. д. / 48.04960000002777321° пн. ш. 30.849100000028° сх. д.
Країни:	Україна Кіровоградська область Миколаївська область
Регіон	Миколаївська область Кіровоградська область
Довжина	111 км
Площа басейну:	16 725 км²
Притоки:	Ятрань і Чорний Ташлик

Медіафайли у Вікісховищі

Опис

Місце розкопок міста золотоординського періоду, біля с. Торговиця на березі Синюхи

Синюха між Торговицею і Новоархангельськом

Довжина 111 км. Площа водозбірного басейну 16 725 км². Похил 0,46 м/км. Річкова долина трапецієподібна, часто асиметрична, завширшки 2,5 км. Схили розчленовані ярами, характерні виходи скельних порід. Річище звивисте, завширшки 40—50 м (у пониззі 90—120 м), завглибшки до 60 м. Місцями утворює пороги й перекати. Середньорічна витрата води р. Синюха (за 12 км від гирла) становить 29,4 м³/с. Мінералізація води річки становить: весняна повінь — 697 мг/дм³; літньо-осіння межень — 708 мг/дм³; зимова межень — 824 мг/дм³. Вода використовується на технічні потреби, сільське господарство, водопостачання, зрошення. Прибережні смуги заліснені і залужені. На р. Синюсі збудовано 3 водосховища, кілька ГЕС.

Розташування

Утворюється від злиття річок Великої Висі та Тікичу. Тече Придніпровською височиною переважно на південь і (частково) на південний захід. Впадає до Південного Бугу в місті Первомайську.

Про назву річки

Первісна назва Синіє Води (пор. ще Синиця, Синька), виникла через синій колір прісної води, що особливо впадало у вічі при переході до лісостепу від степу, з його, здебільшого іншого кольору і непридатними для вживання, водами річок Жовта, Зелена, Чорний Ташлик, Мертвовод та інших.

Притоки

Праві

Велика Вись, Ятрань, Чумата, Малий Ташлик, Кам'янка, Маломужів.

Ліві

Гнилий Тікич, Парговиця, Кагарлик, Тернівка, Сухий Ташлик, Чорний Ташлик, Вільшанка.

Річка без назви - ліва притока у Тишківській громаді. Бере початок на північно-східній околиці села Тишківка і тече через нього. Далі тече переважно на південний захід через село Богданівку і між селами Попівка та Федорівка впадає у Синюху. Довжина річки 15 км, похил річки 6,1 м/км площа басейну водозбіру 70,1 км² Населені пункти вздовж берегової смуги: Новомихайлівка.

Битва на Синіх Водах

Докладніше: Битва на Синіх Водах

На берегах річки відбулася Битва на Синіх Водах, імовірно між 24 вересня — 25 грудня 1362 між литовсько-руським військом Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича та ордами монголо-татарських правителів на Поділлі, поблизу фортеці Торговиці (тепер село Новоархангельського району Кіровоградської області).

Примітки

Водні ресурси та якість річкових вод басейну Південного Бугу / За ред. В. К. Хільчевського. — К.: Ніка-центр, 2009. — 184с.
Werbowka al. Bohdanowka, wś nad bezim. dopł. Siniuchy, … // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 220. (пол.)
Топографічна карта Главного штабу М-36-122. Новоархангельськ. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
«Каталог річок України». — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 66. — (№ 1003).
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2011/12/111222_book_winner_ak.shtml Книжка року ВВС: «Сині води» Володимира Рутківського

Джерела

Siniucha // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 620. (пол.)
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — 480 с. — 33 000 екз. — . — С. 185.
Водні ресурси та якість річкових вод басейну Південного Бугу / За ред. В. К. Хільчевського. — К.: Ніка-центр, 2009. — 184с.
Синюха. Межа Дикого Поля // Український тиждень 19 червня 2017

[літ.3-1] Водні ресурси та якість річкових вод басейну Південного Бугу / За ред. В. К. Хільчевського. — К.: Ніка-центр, 2009. — 184с.

[2] Werbowka al. Bohdanowka, wś nad bezim. dopł. Siniuchy, … // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 220. (пол.)

[3] Топографічна карта Главного штабу М-36-122. Новоархангельськ. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.

[4] «Каталог річок України». — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 66. — (№ 1003).

[5] ttp://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2011/12/111222_book_winner_ak.shtml Книжка року ВВС: «Сині води» Володимира Рутківського