Ма́нізер Матві́й Ге́нріхович (5 [17] березня 1891, Санкт-Петербург, Російська імперія — 20 грудня 1966, Москва, РРФСР, СРСР) — російський радянський скульптор .
Життєпис
Народився в Санкт-Петербурзі.
У 1908—1909 навчався в Центральному училищі технічного малювання Штігліца, у 1909—1911 — у Художній школі Товариства пересувних виставок, в 1911—1916 — в Петербурзькій академії мистецтв (у Володимира Беклемішева). З 1921 — на викладацькій роботі.
З 1926 — член АХРР.
Пам'ятник Шевченку в Харкові (1935) вважається найкращим у світі пам'ятником поетові. (Ігор Бондар-Терещенко: «Автором цього конкурсного проекту 1935–го був далеко не Матвій Манізер, як зазначено в усіх енциклопедіях, а усього лише переможець конкурсу, заробітчанин Кость Бульдин. Між іншим, ще й дитячий письменник, учасник «Плугу». Просто скульпторів, яким влада дозволяла увічнювати як Леніна, так і решту «народних вождів», в СРСР було лише п'ятеро, і українці між ними не дуже значились».
У 1937-1941 — голова правління Ленінградського відділення Союзу художників РРФСР.
Створив ряд пам'ятників монументальної скульптури, в тому числі В. Володарського на пр. Обухівської Оборони, «Жертвам 9 січня 1905 року» на кладовищі Пам'яті жертв 9 січня (колишньому Преображенському православному), Д. І. Менделєєву у дворі Технологічного інституту на Московському проспекті, пам'ятник В. І. Леніну в Петрозаводську (арх. Л. А. Ільїн), барельєф Пушкіна на місці його дуелі, барельєф «Робочий» на будівлі Петровського пасажу в Москві та інші.
Твори
- Пам'ятники:
- пам'ятник Тарасу Шевченку в Харкові (1935);
- в Петрозаводську (1936);
- в Кропивницькому (1937);
- пам'ятник Тарасу Шевченку в Києві (1938);
- в Каневі (1939);
- в Чугуєві (1956);
- в Одесі (1967);
- в Скадовську (1976).
Звання, премії, нагороди
- Нагороджено орденом Леніна, орденом Червоної Зірки, медалями.
- 1933 — заслужений діяч мистецтв Білоруської РСР.
- 1935 — заслужений діяч мистецтв УРСР.
- 1939 — нагороджений Почесною грамотою ВР УРСР за пам'ятник Т. Г. Шевченку в Києві (1938).
- 1947 — дійсний член і віце-президент Академії мистецтв СРСР.
- 1958 — народний художник СРСР.
- 1941 — Сталінська премія.
- 1943 — Сталінська премія.
- 1950 — Сталінська премія.
Зображення
- Пам'ятник Тарасу Шевченку роботи М. Г. Манізера в Харкові (1935)
- Поштова марка СРСР. Пам'ятник Леніну в Ульяновську, 1959
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Манізер Матвій Генріхович // ЕСУ
- Манізер Матвій Генріхович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 64-65.
- М. Г. Манізер. Біографія на Artonline.ru [ 28 липня 2011 у Wayback Machine.]
- М. Г. Манізер на bse.sci-lib.com [ 31 березня 2008 у Wayback Machine.]
Джерела
- Брега Г. С.. Манізер Матвій Генріхович [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 491. — .
- Ермонская В. В. Матвей Генрихович Манизер. — Москва, 1961.
- Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 395.
- Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 6. — К., 1981. — С. 347.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ma nizer Matvi j Ge nrihovich 5 17 bereznya 1891 18910317 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 20 grudnya 1966 Moskva RRFSR SRSR rosijskij radyanskij skulptor Matvij Genrihovich ManizerManizer Matvej Genrihovich Premiyi Narodzhennya5 17 bereznya 1891 1891 03 17 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert20 grudnya 1966 1966 12 20 75 rokiv Moskva RRFSR SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarNacionalnistKrayinaRosijska imperiya SRSRZhanrmonumentalno dekorativna skulpturaNavchannyaSankt Peterburzka derzhavna hudozhno promislova akademiya imeni O L Shtiglica 1909 Q55231539 1911 i Vishe hudozhnye uchilishe pri Rosijskij imperatorskij akademiyi mistectv 1916 Diyalnisthudozhnik skulptorNapryamoksocrealizmPokrovitelJosip StalinVidomi uchniFuad Abdurahmanov Diba Boris Lukich i Zhiradkov Oleksij IvanovichPracivnikMoskovskij derzhavnij akademichnij hudozhnij institut imeni V I Surikova Sankt Peterburzkij derzhavnij akademichnij institut zhivopisu skulpturi ta arhitekturi imeni Illi Ryepina i Rosijskij derzhavnij hudozhno promislovij universitet imeni Sergiya StroganovaChlenSH SRSR i Asociaciya hudozhnikiv revolyuciyiTvorid i dPartiyaKPRSBatkodU shlyubi zd i dDitidBrati sestridZvannya Vchene zvannyaQ86848788 Roboti v kolekciyiErmitazh i Nimeckij istorichnij muzejNagorodi Avtograf Manizer Matvij Genrihovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Sankt Peterburzi U 1908 1909 navchavsya v Centralnomu uchilishi tehnichnogo malyuvannya Shtiglica u 1909 1911 u Hudozhnij shkoli Tovaristva peresuvnih vistavok v 1911 1916 v Peterburzkij akademiyi mistectv u Volodimira Beklemisheva Z 1921 na vikladackij roboti Z 1926 chlen AHRR Pam yatnik Shevchenku v Harkovi 1935 vvazhayetsya najkrashim u sviti pam yatnikom poetovi Igor Bondar Tereshenko Avtorom cogo konkursnogo proektu 1935 go buv daleko ne Matvij Manizer yak zaznacheno v usih enciklopediyah a usogo lishe peremozhec konkursu zarobitchanin Kost Buldin Mizh inshim she j dityachij pismennik uchasnik Plugu Prosto skulptoriv yakim vlada dozvolyala uvichnyuvati yak Lenina tak i reshtu narodnih vozhdiv v SRSR bulo lishe p yatero i ukrayinci mizh nimi ne duzhe znachilis U 1937 1941 golova pravlinnya Leningradskogo viddilennya Soyuzu hudozhnikiv RRFSR Stvoriv ryad pam yatnikiv monumentalnoyi skulpturi v tomu chisli V Volodarskogo na pr Obuhivskoyi Oboroni Zhertvam 9 sichnya 1905 roku na kladovishi Pam yati zhertv 9 sichnya kolishnomu Preobrazhenskomu pravoslavnomu D I Mendelyeyevu u dvori Tehnologichnogo institutu na Moskovskomu prospekti pam yatnik V I Leninu v Petrozavodsku arh L A Ilyin barelyef Pushkina na misci jogo dueli barelyef Robochij na budivli Petrovskogo pasazhu v Moskvi ta inshi TvoriPam yatniki pam yatnik Tarasu Shevchenku v Harkovi 1935 v Petrozavodsku 1936 v Kropivnickomu 1937 pam yatnik Tarasu Shevchenku v Kiyevi 1938 v Kanevi 1939 v Chuguyevi 1956 v Odesi 1967 v Skadovsku 1976 Zvannya premiyi nagorodiNagorodzheno ordenom Lenina ordenom Chervonoyi Zirki medalyami 1933 zasluzhenij diyach mistectv Biloruskoyi RSR 1935 zasluzhenij diyach mistectv URSR 1939 nagorodzhenij Pochesnoyu gramotoyu VR URSR za pam yatnik T G Shevchenku v Kiyevi 1938 1947 dijsnij chlen i vice prezident Akademiyi mistectv SRSR 1958 narodnij hudozhnik SRSR 1941 Stalinska premiya 1943 Stalinska premiya 1950 Stalinska premiya ZobrazhennyaPam yatnik Tarasu Shevchenku roboti M G Manizera v Harkovi 1935 Poshtova marka SRSR Pam yatnik Leninu v Ulyanovsku 1959Primitki Arhiv originalu za 25 lipnya 2020 Procitovano 25 lipnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaManizer Matvij Genrihovich ESU Manizer Matvij Genrihovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 64 65 M G Manizer Biografiya na Artonline ru 28 lipnya 2011 u Wayback Machine M G Manizer na bse sci lib com 31 bereznya 2008 u Wayback Machine DzherelaBrega G S Manizer Matvij Genrihovich 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 491 ISBN 978 966 00 1028 1 Ermonskaya V V Matvej Genrihovich Manizer Moskva 1961 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K 1997 S 395 Ukrayinska Radyanska Enciklopediya 2 e vidannya T 6 K 1981 S 347