Лю́блінське нагі́р'я (пол. Wyżyna Lubelska) — нагір'я на південному-сході Польщі, в міжріччі Вісли і Західного Буга.
Займає площу близько 7000 км. кв. Поверхня складається з горбистої увалистої рівнини, розчленованої глибокими долинами річок (Вепр, Танев та інші) і ярами. Переважаючі висоти становлять 200-300 м, на півдні до 390 м (гряда Розточчя). Скидово -ерозійні уступи круто обриваються на півдні до Сандомирської улоговини. Височина складена переважно вапняками, мергелями перекритими лесами. Люблінська височина характеризується різноманітними карстовими формами утворених в мезозойських вапняках та крейдяних породах. В карстових депресіях знаходяться поклади бурого вугілля. Найвищі ділянки височини переважно безлісі, а на схилах ростуть листяні та буково-ялицеві ліси. Ґрунти різноманітні : від родючих чорноземів і коричневих ґрунтів до менш родючих підзолистих. Клімат височини помірно-континентальний та має вплив континентального клімату Азії. Середня температура січня -3,5 градусів і липня 18,5 градусів. Опади становлять 750-770 мм. Період вегетації рослин коротший, ніж у більшості країн, і становить від 200 до 210 днів. Сніг на поверхні тримається близько 80 днів на рік. Сонце, тепло та клімат створюють умови для вирощування пшениці, тютюну та хмелю. Однак найважливішими рослинами є цукровий буряк, ріпак та ріпа.
Майже вся територія височини знаходиться в Люблінському воєводстві. Найбільші міста Люблін, Холм, Замостя.
Примітки
- . Cała Polska. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018.
- (рос.). Пермский государственный университет. 1961. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018.
- . www.bryk.pl (пол.). Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018.
Джерела
Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyu blinske nagi r ya pol Wyzyna Lubelska nagir ya na pivdennomu shodi Polshi v mizhrichchi Visli i Zahidnogo Buga Lyublinska visochina na karti Polshi Zajmaye ploshu blizko 7000 km kv Poverhnya skladayetsya z gorbistoyi uvalistoyi rivnini rozchlenovanoyi glibokimi dolinami richok Vepr Tanev ta inshi i yarami Perevazhayuchi visoti stanovlyat 200 300 m na pivdni do 390 m gryada Roztochchya Skidovo erozijni ustupi kruto obrivayutsya na pivdni do Sandomirskoyi ulogovini Visochina skladena perevazhno vapnyakami mergelyami perekritimi lesami Lyublinska visochina harakterizuyetsya riznomanitnimi karstovimi formami utvorenih v mezozojskih vapnyakah ta krejdyanih porodah V karstovih depresiyah znahodyatsya pokladi burogo vugillya Najvishi dilyanki visochini perevazhno bezlisi a na shilah rostut listyani ta bukovo yalicevi lisi Grunti riznomanitni vid rodyuchih chornozemiv i korichnevih gruntiv do mensh rodyuchih pidzolistih Klimat visochini pomirno kontinentalnij ta maye vpliv kontinentalnogo klimatu Aziyi Serednya temperatura sichnya 3 5 gradusiv i lipnya 18 5 gradusiv Opadi stanovlyat 750 770 mm Period vegetaciyi roslin korotshij nizh u bilshosti krayin i stanovit vid 200 do 210 dniv Snig na poverhni trimayetsya blizko 80 dniv na rik Sonce teplo ta klimat stvoryuyut umovi dlya viroshuvannya pshenici tyutyunu ta hmelyu Odnak najvazhlivishimi roslinami ye cukrovij buryak ripak ta ripa Majzhe vsya teritoriya visochini znahoditsya v Lyublinskomu voyevodstvi Najbilshi mista Lyublin Holm Zamostya Primitki Cala Polska Arhiv originalu za 9 grudnya 2018 Procitovano 9 grudnya 2018 ros Permskij gosudarstvennyj universitet 1961 Arhiv originalu za 9 grudnya 2018 Procitovano 9 grudnya 2018 www bryk pl pol Arhiv originalu za 9 grudnya 2018 Procitovano 9 grudnya 2018 DzherelaBolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros