Коробченко Олексій Юрійович

Олексі́й Ю́рійович Коро́бченко (28 березня 1972, Рубіжне, СРСР) — радянський та український футболіст та футбольний тренер. Відомий перш за все завдяки виступам у складі луганської «Зорі» та хабаровського «СКА-Енергія».

Олексій Коробченко
Особисті дані
Повне ім'я	Коробченко Олексій Юрійович
Народження	28 березня 1972(1972-03-28) (52 роки)
	Рубіжне, СРСР
Зріст	171 см
Вага	70 кг
Громадянство	СРСР →  Україна
Позиція	правий півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1989—1996 / «Зоря» Л 215 (35) 1996 «Уралан» 16 (3) 1999—2004 «СКА-Енергія» 157 (28)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

Олексій Коробченко народився в Рубіжному, що на Луганщині. Вихованець луганського спортінтернату, першими тренерами футболіста були Вадим Добіжа та Владислав Глухарьов. У 1989 році дебютував у складі «Зорі», а вже наступного сезону був одним з ключових гравців команди. Того ж року нетривалий час пограв за стахановський «Стахановець». У 1991 році разом з «Зорею» здобув «срібло» зони «Захід» другої ліги чемпіонату СРСР. Здебільшого виходив на позицію правого півзахисника, виконував великий об'єм роботи, майстерно підключався до атак власної команди та загострював гру небезпечними навісами й прострілами. Окрім численних результативних передач, нерідко забивав і сам. Був майстром виконання стандартних положень, бездоганно реалізовував одинадцятиметрові удари. Залишив «Зорю» у 1996 році, провівши за команду 215 матчів у чемпіонатах СРСР та України і 35 разів розписавшись у воротах суперників.

Другу половину 1996 року провів у складі елістинського «Уралану», що виступав у першому дивізіоні чемпіонату Росії. Розвитку кар'єри Коробченка завадила важка травма, отримана у зіткненні з захисником «Луча» . Через пошкодження коліна український півзахисник залишився поза футболом майже на два роки. У 1998 році він виступав у чемпіонаті області за луганський «Шахтар», а вже наступного року знову вирушив до Росії, аби відновити професійну кар'єру.

Новим клубом Коробченка став хабаровський «СКА-Енергія», кольори якого Олексій захищав протягом шести сезонів. Після завершення кар'єри гравця увійшов до тренерського штабу клубу, однак вже у 2006 році перебрався до Краснодара, де допомагав Павлу Яковенку в роботі з місцевою «Кубанню». З 2009 по 2012 рік входив до тренерського штабу Яковенка в молодіжній збірній України, після чого протягом 2013—2014 років очолював . Після початку бойових дій на сході України перебрався з Луганська до Києва, а у 2015 році відгукнувся на пропозицію «СКА-Енергія» обійняти посаду помічника головного тренера клубу.

Досягнення

• Переможець зони «Схід» другого дивізіону чемпіонату Росії (1):
• Срібний призер зони «Захід» другої ліги чемпіонату СРСР (1):

Примітки

1. (рос.) . «Луганск. Наш футбол». Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2017.
2. 50 лучших. Заря (часть вторая) (рос.) . «Football.ua». Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 20 лютого 2017.
3. (рос.) . «Sports.ru». Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 20 лютого 2017.
4. (рос.) . «Луганский футбол». Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2017.

Посилання

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль футболіста. «Український футбол. Історія та статистика». Процитовано 19 лютого 2017.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Профіль футболіста (рос.) . «Луганск. Наш футбол». Процитовано 19 лютого 2017.

Інтерв'ю

• (рос.) . «Goleada». 7 листопада 2014. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017.