Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Леоні́д Тимофі́йович Біле́цький (5 (17) червня 1882, с. Литвинівка, Таращанський повіт, Київська губернія, нині Уманського району Черкаської області — 5 лютого 1955, Вінніпеґ) — український літературознавець. Доктор філології (1936). Президент Української вільної академії наук (1948—1952). Дійсний член НТШ.
| Леонід Тимофійович Білецький | |
|---|---|
 | |
| Народився | 5 (17) червня 1882 с. Литвинівка, Таращанський повіт, Київська губернія |
| Помер | 5 лютого 1955 (72 роки) Вінніпег, Канада |
| Місце проживання | Вінніпеґ |
| Країна |  Російська імперія,  Чехія,  Польща,  Канада |
| Діяльність | журналіст |
| Alma mater | Київський університет |
| Галузь | літературознавство |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук |
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
| Відомий завдяки: | літературознавство |
Біографічні дані
Народився 5 червня 1882 року (за старим стилем) в родині дворянина Тимофія Андрійовича Білецького та Єфросинії Вікторівни Білецької (Тхоржевської). 29 червня 1882 року був хрещений у селі Литвинівка Таращанського повіту Київської губернії. Батько був православного віросповідання, а мати — римо-католицького. Початкову освіту Леонід Білецький здобував у двокласній народній школі у селі Краснопілка, Уманського повіту.
У 1907 році закінчив Другу Київську класичну гімназію і вступив на фізико-математичний факультет університету Святого Володимира. У 1908 році переводиться на історико-філологічний факультет того ж навчального закладу. 1913 року закінчив Київський університет із золотою медаллю. Білецького залишили при університеті для підготовки до професорського звання.
Від 1918 року приват-доцент Кам'янець-Подільського державного українського університету, став першим редактором щоденної газети «Життя Поділля». Наприкінці 1920 року покинув Кам'янець-Подільський.
У 1922—1924 роках викладав методологію української літератури, історію української драми в Українському таємному університеті у Львові.
Був професором і ректором Високого Педагогічного Інституту ім. Драгоманова в Празі.
В лютому 1949 року переїхав на постійне проживання до Канади й оселився у Вінніпезі. Був головою культурно-освітньої ради Комітету українців Канади, професором колегії святого Андрея.
З 1951 року почав працювати у видавництві «Тризуб» над «Кобзарем». У цей період здійснив видання творів Тараса Шевченка в чотирьох томах («Кобзар», Вінніпеґ, 1952—1954), яке відрізнялося від попереднього тим, що твори поета було подано в первісних варіантах.
Був дійсним членом Слов'янського інституту у Празі.
Помер ввечері 5 лютого 1955 року в лікарні Св. Боніфатія Вінніпеґа, куди був ушпиталений того самого дня. Поховання відбулося 9 лютого 1955 року.
Творча та наукова діяльність
Коло наукових зацікавлень Б. охоплювало проблеми теорії та історії літератури, а також літературної критики, але основні його праці стосувалися сфери методології. Власний підхід до аналізу художньої літератури Б. розробляв на основі положень психологічної школи Потебні, доповнивши їх здобутками філологічної, культурно-історичної, компаративістичної та ін. шкіл. Перша книжка вченого «Поезія та її критика» (Львів, 1921) ґрунтується на ідеях О.Потебні, що психологічні умови виникнення слова такі ж, як і виникнення художнього образу й цілого твору. Згодом Б. зосередився на таких темах: еволюція уявлення: від міфу до метафори; зовнішні й внутрішні форми твору; етапи акту творення та активний характер читацького сприйняття тощо. Значну увагу приділяв дослідженню естетичної концепції О.Потебні («Перспективи літературно-наукової критики», 1924), намагався реконструювати цілісну систему поглядів останнього на літературу.
Концепція поступу українського літературознавства
Білецький поставив своїм завданням розкрити етапи становлення української літературознавчої думки в контексті розвитку літературознавчих концепцій у Європі. Цьому присвячена фундаментальна праця «Основи української літературно-наукової критики» (Прага, 1925; К., 1998). Вона й досі залишається найґрунтовнішим дослідженням методологічних аспектів української літературознавчої думки від поетик професорів Києво-Могилянської академії 17–18 ст. до праць українських літературознавців поч. 20 ст. Формування літературознавчої думки в Україні Білецький зараховує до 2-ї пол. 17 ст., коли була заснована Києво-Могилянська академія, що стала важливим центром релігійних і культурно-просвітницьких ідей, які поширилися далеко за межі України. Заслугою цієї школи Білецький вважає передусім те, що вона створила наукову традицію українського літературознавства, заклала основу її дальшого розвитку протягом 19– 20 ст. Він «реабілітує» літературу, яка творилася книжною мовою того часу і яку в 19 і почасти 20 ст. оголосили схоластичною, чужою й незрозумілою сучасному читачеві. В праці показано, що літературознавчі школи, які виникали в Європі, проникали в Україну з деяким запізненням і переважно через посередників, тут вони перепліталися і взаємодіяли між собою. До того ж українські літературознавці були не просто популяризаторами західно-європейських літературознавчих концепцій, а творчо розвивали їх, виходячи з національного характеру і особливостей поступу української літератури. Констатуючи, що в М.Максимовича і М.Костомарова принципи міфологічної школи поєднані з принципами культурно-історичної школи, в О.Потебні психологічний підхід доповнюється рисами порівняльно-історичного підходу, а в працях І.Франка простежується еволюція від соціологічного підходу до естетико-психологічного, Білецький намагався об'єднувати принципи міфологічної, культ.-історичної та компаративістичної шкіл у ширшу категорію — історичну школу.
Спираючись на світогляд філософії позитивізму, дослідник дотримується принципу історизму в підході до конкретних літературознавчих концепцій, бачить не тільки можливості, а й межі кожної з них, що випливають з її осн. методологічної засади. Зокрема, характеризуючи міфологічну школу як перший етап історичної школи, Білецький зауважував, що її представники — М.Максимович, О.Бодянський, П.Куліш та ін. розглядали літературний твір як суспільно-історичний документ, трактували художню літературу як сукупність усних і писаних творів, у яких відбилася душа народу, вірність життю, але часто ігнорували художній твір як самостійну естетичну категорію. Ця обмеженість історичної школи ще виразніше виявилася в пізнішому намаганні інтерпретувати художній твір з позицій тієї чи ін. ідеології, що йшло, з одного боку, від звуженого трактування ідей заснованої культурно-історичної школи І.Тена з його тріадою «раса», «середовище», «момент», а з ін. — від впливу т. зв. реальної критики М.Добролюбова, яка ставилася до художнього твору як до явища реальної дійсності.
Білецький розглядає розвиток літературознавчої думки як цілісний процес. Щоправда, в опублікованих працях він не вдавався до висвітлення новітніх теоретичних концепцій. Побачила світ тільки 1-ша кн. його узагальненого дослідження. До 2-ї мав увійти розгляд двох найголовніших шкіл літературознавства — психологічної, розробленої у «Перспективах літературно-наукової критики», та філологічної, що включала й формально-поетичну теорію, яка мала бути репрезентована українськими вченими Ю.Меженком та Б.Якубським. Характерно, що на відміну від Д.Чижевського та В.Сімовича, Білецький залишився осторонь ідей Празького лінгвістичного гуртка структуралістів. Судячи із зацікавлень ученого, він був людиною радше 19, аніж 20 ст., орієнтованою на гуманістичні та естетичні вартості, утверджені традицією.
Серед пріоритетів Білецького як історика літератури та критика була творчість Т. Шевченка, І.Франка, М.Коцюбинського, В.Самійленка, М.Вороного, П.Тичини, але його уваги не привернула творчість представників тогочасного празького літературного середовища, зокрема поезія Є.Маланюка, О.Стефановича, О.Лятуринської та ін. Заслуговує на увагу монографія Білецького «„Руська Правда“ й історія її тексту», над якою учений працював протягом 1930-х рр. На жаль, завершений варіант праці втрачений, первісний із додатковими матеріалами був підготовлений до друку Ю.Книшем і виданий 1993 у Вінніпезі. На основі аналізу пам'ятки Білецький доводить, що чим «ближчим» є текст численних її варіантів до найстарішого, тобто до первісного джерела, тим мова його є більш близькою до мови староукраїнського періоду княжої доби.
Праці
- Перспективи в літературній критиці. — 1925.
- Принципи в літературному дослідженні і критиці. — 1927.
- Історія української літератури. — Аугсбурґ, 1947.
- Марко Вовчок та її творчість. — 1948.
- Віруючий Шевченко. — Вінніпеґ, 1949.
- Дмитро Дорошенко. — Вінніпеґ, 1949.
- Три силветки (Про Марка Вовчка, Ольгу Кобилянську, Лесю Українку). — Вінніпеґ, 1951.
- Українські піонери в Канаді. — 1951.
- Перша читанка: Підручник. — 1951.
- Рідне слово: Підручник. — Вінніпеґ, 1956.
- Білецький Л. Т. Мої спомини (1917–1926) / Л. Т. Білецький ; Хмельниц. міська організація, Нац. спілки краєзнавства України. — Кам’янець-Подільський : Медобори-2006, 2013. — 239 с. [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Література
- Білецький Леонид // Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Т. 1. — С. 129.
- Ільницький М. М. Білецький Леонід Тимофійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — . — С. 774—775.
- Ільницький М. М. Білецький Леонід Тимофійович та його концепція поступу українського літературознавства // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 277—278.
- Мандрика М. Леонід Білецький. — Вінніпеґ, 1957.
- Мацько Віталій. Літературне Поділля. — Хмельницький: Облполіграфвидав, 1991.
- Ільницький М. Історик українського літературознавства // Критики і критерії. — Львів, 1998.
- Білецький Леонід Тимофійович // Завальнюк О. М. Історія Кам'янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918—1921 рр.). — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006. — С. 170—178.
- Мандрика М. Леонід Білецький. — Вінніпег, 1957. — 23 с.
- Романенчук Б. Азбуковник. Енциклопедія української літератури. — Філадельфія: Київ, 1969. — Т. 1. — С. 342—344.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Приказки й пословиці. Вип. 1 / з вступ. ст. Л. Білецького. — Київ ; Львів : б. в., 1923. —ХІ, 40, 1 с. — (Бібліотека ”Живе слово”).
Примітки
- Метрична книга 1882 року села Леміщиха, Таращанського повіту, Київської губернії (Державний архів Черкаської області, ф. 931, оп. 1, спр. 2222а, стор. 394) (рос.). FamilySearch. Процитовано 19 грудня 2023.
- Метрична книга 1859 року села Олександрівка, Таращанського повіту, Київської губернії (Центральний державний історичний архів м. Києва, ф. 127, оп. 1012, спр. 3253, стор. 48) (рос.). FamilySearch. Процитовано 19 грудня 2023.
Посилання
- «Помер проф. Л. Білецький» // «Свобода», ч. 28, 11 лютого 1955, с. 1 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Олександр Завальнюк. Леонід Білецький – приват-доцент, декан і проректор Кам'янець-Подільського державного українського університету (1918–1920) // Етнічна історія народів Європи. — 2004. — № 17. — С. 59–64. з джерела 25 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bileckij Leoni d Timofi jovich Bile ckij 5 17 chervnya 1882 18820617 s Litvinivka Tarashanskij povit Kiyivska guberniya nini Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti 5 lyutogo 1955 Vinnipeg ukrayinskij literaturoznavec Doktor filologiyi 1936 Prezident Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk 1948 1952 Dijsnij chlen NTSh Leonid Timofijovich BileckijNarodivsya5 17 chervnya 1882 s Litvinivka Tarashanskij povit Kiyivska guberniyaPomer5 lyutogo 1955 1955 02 05 72 roki Vinnipeg KanadaMisce prozhivannyaVinnipegKrayinaRosijska imperiya Chehiya Polsha KanadaDiyalnistzhurnalistAlma materKiyivskij universitetGaluzliteraturoznavstvoNaukovij stupindoktor filologichnih naukChlenstvoNaukove tovaristvo imeni ShevchenkaVidomij zavdyaki literaturoznavstvoBiografichni daniNarodivsya 5 chervnya 1882 roku za starim stilem v rodini dvoryanina Timofiya Andrijovicha Bileckogo ta Yefrosiniyi Viktorivni Bileckoyi Thorzhevskoyi 29 chervnya 1882 roku buv hreshenij u seli Litvinivka Tarashanskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Batko buv pravoslavnogo virospovidannya a mati rimo katolickogo Pochatkovu osvitu Leonid Bileckij zdobuvav u dvoklasnij narodnij shkoli u seli Krasnopilka Umanskogo povitu U 1907 roci zakinchiv Drugu Kiyivsku klasichnu gimnaziyu i vstupiv na fiziko matematichnij fakultet universitetu Svyatogo Volodimira U 1908 roci perevoditsya na istoriko filologichnij fakultet togo zh navchalnogo zakladu 1913 roku zakinchiv Kiyivskij universitet iz zolotoyu medallyu Bileckogo zalishili pri universiteti dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya Vid 1918 roku privat docent Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu stav pershim redaktorom shodennoyi gazeti Zhittya Podillya Naprikinci 1920 roku pokinuv Kam yanec Podilskij U 1922 1924 rokah vikladav metodologiyu ukrayinskoyi literaturi istoriyu ukrayinskoyi drami v Ukrayinskomu tayemnomu universiteti u Lvovi Buv profesorom i rektorom Visokogo Pedagogichnogo Institutu im Dragomanova v Prazi V lyutomu 1949 roku pereyihav na postijne prozhivannya do Kanadi j oselivsya u Vinnipezi Buv golovoyu kulturno osvitnoyi radi Komitetu ukrayinciv Kanadi profesorom kolegiyi svyatogo Andreya Z 1951 roku pochav pracyuvati u vidavnictvi Trizub nad Kobzarem U cej period zdijsniv vidannya tvoriv Tarasa Shevchenka v chotiroh tomah Kobzar Vinnipeg 1952 1954 yake vidriznyalosya vid poperednogo tim sho tvori poeta bulo podano v pervisnih variantah Buv dijsnim chlenom Slov yanskogo institutu u Prazi Pomer vvecheri 5 lyutogo 1955 roku v likarni Sv Bonifatiya Vinnipega kudi buv ushpitalenij togo samogo dnya Pohovannya vidbulosya 9 lyutogo 1955 roku Tvorcha ta naukova diyalnistKolo naukovih zacikavlen B ohoplyuvalo problemi teoriyi ta istoriyi literaturi a takozh literaturnoyi kritiki ale osnovni jogo praci stosuvalisya sferi metodologiyi Vlasnij pidhid do analizu hudozhnoyi literaturi B rozroblyav na osnovi polozhen psihologichnoyi shkoli Potebni dopovnivshi yih zdobutkami filologichnoyi kulturno istorichnoyi komparativistichnoyi ta in shkil Persha knizhka vchenogo Poeziya ta yiyi kritika Lviv 1921 gruntuyetsya na ideyah O Potebni sho psihologichni umovi viniknennya slova taki zh yak i viniknennya hudozhnogo obrazu j cilogo tvoru Zgodom B zoseredivsya na takih temah evolyuciya uyavlennya vid mifu do metafori zovnishni j vnutrishni formi tvoru etapi aktu tvorennya ta aktivnij harakter chitackogo sprijnyattya tosho Znachnu uvagu pridilyav doslidzhennyu estetichnoyi koncepciyi O Potebni Perspektivi literaturno naukovoyi kritiki 1924 namagavsya rekonstruyuvati cilisnu sistemu poglyadiv ostannogo na literaturu Koncepciya postupu ukrayinskogo literaturoznavstva Bileckij postaviv svoyim zavdannyam rozkriti etapi stanovlennya ukrayinskoyi literaturoznavchoyi dumki v konteksti rozvitku literaturoznavchih koncepcij u Yevropi Comu prisvyachena fundamentalna pracya Osnovi ukrayinskoyi literaturno naukovoyi kritiki Praga 1925 K 1998 Vona j dosi zalishayetsya najgruntovnishim doslidzhennyam metodologichnih aspektiv ukrayinskoyi literaturoznavchoyi dumki vid poetik profesoriv Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi 17 18 st do prac ukrayinskih literaturoznavciv poch 20 st Formuvannya literaturoznavchoyi dumki v Ukrayini Bileckij zarahovuye do 2 yi pol 17 st koli bula zasnovana Kiyevo Mogilyanska akademiya sho stala vazhlivim centrom religijnih i kulturno prosvitnickih idej yaki poshirilisya daleko za mezhi Ukrayini Zaslugoyu ciyeyi shkoli Bileckij vvazhaye peredusim te sho vona stvorila naukovu tradiciyu ukrayinskogo literaturoznavstva zaklala osnovu yiyi dalshogo rozvitku protyagom 19 20 st Vin reabilituye literaturu yaka tvorilasya knizhnoyu movoyu togo chasu i yaku v 19 i pochasti 20 st ogolosili sholastichnoyu chuzhoyu j nezrozumiloyu suchasnomu chitachevi V praci pokazano sho literaturoznavchi shkoli yaki vinikali v Yevropi pronikali v Ukrayinu z deyakim zapiznennyam i perevazhno cherez poserednikiv tut voni pereplitalisya i vzayemodiyali mizh soboyu Do togo zh ukrayinski literaturoznavci buli ne prosto populyarizatorami zahidno yevropejskih literaturoznavchih koncepcij a tvorcho rozvivali yih vihodyachi z nacionalnogo harakteru i osoblivostej postupu ukrayinskoyi literaturi Konstatuyuchi sho v M Maksimovicha i M Kostomarova principi mifologichnoyi shkoli poyednani z principami kulturno istorichnoyi shkoli v O Potebni psihologichnij pidhid dopovnyuyetsya risami porivnyalno istorichnogo pidhodu a v pracyah I Franka prostezhuyetsya evolyuciya vid sociologichnogo pidhodu do estetiko psihologichnogo Bileckij namagavsya ob yednuvati principi mifologichnoyi kult istorichnoyi ta komparativistichnoyi shkil u shirshu kategoriyu istorichnu shkolu Spirayuchis na svitoglyad filosofiyi pozitivizmu doslidnik dotrimuyetsya principu istorizmu v pidhodi do konkretnih literaturoznavchih koncepcij bachit ne tilki mozhlivosti a j mezhi kozhnoyi z nih sho viplivayut z yiyi osn metodologichnoyi zasadi Zokrema harakterizuyuchi mifologichnu shkolu yak pershij etap istorichnoyi shkoli Bileckij zauvazhuvav sho yiyi predstavniki M Maksimovich O Bodyanskij P Kulish ta in rozglyadali literaturnij tvir yak suspilno istorichnij dokument traktuvali hudozhnyu literaturu yak sukupnist usnih i pisanih tvoriv u yakih vidbilasya dusha narodu virnist zhittyu ale chasto ignoruvali hudozhnij tvir yak samostijnu estetichnu kategoriyu Cya obmezhenist istorichnoyi shkoli she viraznishe viyavilasya v piznishomu namaganni interpretuvati hudozhnij tvir z pozicij tiyeyi chi in ideologiyi sho jshlo z odnogo boku vid zvuzhenogo traktuvannya idej zasnovanoyi kulturno istorichnoyi shkoli I Tena z jogo triadoyu rasa seredovishe moment a z in vid vplivu t zv realnoyi kritiki M Dobrolyubova yaka stavilasya do hudozhnogo tvoru yak do yavisha realnoyi dijsnosti Bileckij rozglyadaye rozvitok literaturoznavchoyi dumki yak cilisnij proces Shopravda v opublikovanih pracyah vin ne vdavavsya do visvitlennya novitnih teoretichnih koncepcij Pobachila svit tilki 1 sha kn jogo uzagalnenogo doslidzhennya Do 2 yi mav uvijti rozglyad dvoh najgolovnishih shkil literaturoznavstva psihologichnoyi rozroblenoyi u Perspektivah literaturno naukovoyi kritiki ta filologichnoyi sho vklyuchala j formalno poetichnu teoriyu yaka mala buti reprezentovana ukrayinskimi vchenimi Yu Mezhenkom ta B Yakubskim Harakterno sho na vidminu vid D Chizhevskogo ta V Simovicha Bileckij zalishivsya ostoron idej Prazkogo lingvistichnogo gurtka strukturalistiv Sudyachi iz zacikavlen uchenogo vin buv lyudinoyu radshe 19 anizh 20 st oriyentovanoyu na gumanistichni ta estetichni vartosti utverdzheni tradiciyeyu Sered prioritetiv Bileckogo yak istorika literaturi ta kritika bula tvorchist T Shevchenka I Franka M Kocyubinskogo V Samijlenka M Voronogo P Tichini ale jogo uvagi ne privernula tvorchist predstavnikiv togochasnogo prazkogo literaturnogo seredovisha zokrema poeziya Ye Malanyuka O Stefanovicha O Lyaturinskoyi ta in Zaslugovuye na uvagu monografiya Bileckogo Ruska Pravda j istoriya yiyi tekstu nad yakoyu uchenij pracyuvav protyagom 1930 h rr Na zhal zavershenij variant praci vtrachenij pervisnij iz dodatkovimi materialami buv pidgotovlenij do druku Yu Knishem i vidanij 1993 u Vinnipezi Na osnovi analizu pam yatki Bileckij dovodit sho chim blizhchim ye tekst chislennih yiyi variantiv do najstarishogo tobto do pervisnogo dzherela tim mova jogo ye bilsh blizkoyu do movi staroukrayinskogo periodu knyazhoyi dobi PraciPerspektivi v literaturnij kritici 1925 Principi v literaturnomu doslidzhenni i kritici 1927 Istoriya ukrayinskoyi literaturi Augsburg 1947 Marko Vovchok ta yiyi tvorchist 1948 Viruyuchij Shevchenko Vinnipeg 1949 Dmitro Doroshenko Vinnipeg 1949 Tri silvetki Pro Marka Vovchka Olgu Kobilyansku Lesyu Ukrayinku Vinnipeg 1951 Ukrayinski pioneri v Kanadi 1951 Persha chitanka Pidruchnik 1951 Ridne slovo Pidruchnik Vinnipeg 1956 Bileckij L T Moyi spomini 1917 1926 L T Bileckij Hmelnic miska organizaciya Nac spilki krayeznavstva Ukrayini Kam yanec Podilskij Medobori 2006 2013 239 s 13 serpnya 2020 u Wayback Machine LiteraturaBileckij Leonid Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina T 1 S 129 Ilnickij M M Bileckij Leonid Timofijovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0 S 774 775 Ilnickij M M Bileckij Leonid Timofijovich ta jogo koncepciya postupu ukrayinskogo literaturoznavstva Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il S 277 278 Mandrika M Leonid Bileckij Vinnipeg 1957 Macko Vitalij Literaturne Podillya Hmelnickij Oblpoligrafvidav 1991 Ilnickij M Istorik ukrayinskogo literaturoznavstva Kritiki i kriteriyi Lviv 1998 Bileckij Leonid Timofijovich Zavalnyuk O M Istoriya Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu v imenah 1918 1921 rr Kam yanec Podilskij Abetka NOVA 2006 S 170 178 Mandrika M Leonid Bileckij Vinnipeg 1957 23 s Romanenchuk B Azbukovnik Enciklopediya ukrayinskoyi literaturi Filadelfiya Kiyiv 1969 T 1 S 342 344 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Prikazki j poslovici Vip 1 z vstup st L Bileckogo Kiyiv Lviv b v 1923 HI 40 1 s Biblioteka Zhive slovo PrimitkiMetrichna kniga 1882 roku sela Lemishiha Tarashanskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Derzhavnij arhiv Cherkaskoyi oblasti f 931 op 1 spr 2222a stor 394 ros FamilySearch Procitovano 19 grudnya 2023 Metrichna kniga 1859 roku sela Oleksandrivka Tarashanskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv m Kiyeva f 127 op 1012 spr 3253 stor 48 ros FamilySearch Procitovano 19 grudnya 2023 Posilannya Pomer prof L Bileckij Svoboda ch 28 11 lyutogo 1955 s 1 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Oleksandr Zavalnyuk Leonid Bileckij privat docent dekan i prorektor Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu 1918 1920 Etnichna istoriya narodiv Yevropi 2004 17 S 59 64 z dzherela 25 veresnya 2018 Procitovano 25 veresnya 2018