Аналіз літературного твору сутність якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти елементи в

Аналіз літературного твору — , сутність якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв'язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору. Аналіз літературного твору опосередковується розумінням специфіки художньої літератури і структури літературного твору, його безпосереднім естетичним сприйняттям.

Мета, предметна спрямованість свідомості аналітика, застосовані при цьому методи визначають види аналізу літературного твору (, , тощо), які можуть здійснюватися різними шляхами (проблемно-тематичний, пообразний, цілісний, «за автором» (повільне читання).

Аналіз та інтерпретація

Аналіз літературного твору обстоюється і традиційно здійснюється прихильниками , яка бере свій початок з Арістотеля. , які продовжують традиції, започатковані Платоном, розробляють засади і методику , замість аналізу літературного твору здійснюють його .

Аналіз літературного твору та його інтерпретація дуже близькі, тому прихильники тепер вживають спарений термін «аналіз-інтерпретація», який передає поняття про сукупність аналітико-синтезованих процедур, методів, прийомів, що використовуються в складному процесі осягнення своєрідності завершеного літературного твору, зафіксованого в тексті.

Аналіз літературного твору, його інтерпретація є складовими методології літературознавства, вивчення художньої літератури, дослідження її історії. У «новій критиці» США та Англії Аналіз літературного твору означає вирізнення елементів структури твору, пояснення їх значень у синтезованих символах, метафорах, синтаксичних структурах.

Критика

Деякі митці і теоретики відкидають потребу аналізу літературного твору, визнаючи необхідність його для осягнення і розуміння тільки естетичного сприйняття твору.

Також сучасні літературознавці протестують проти розділення форми і змісту при аналізу літературного твору, оскільки кожен елемент художнього твору пов'язаний з його цілістю. Представник Ю. Лотман у праці «Структура художнього тексту» пропонує поділити текст на ідейну структуру.

Див. також

Конкорданс

Джерела

Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007

Посилання

Генетичні методи // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 216.
Рівні порівняльного дослідження // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 331.