Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чопі́вці — село в Україні, в Закарпатській області, Мукачівському районі.
| село Чопівці | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Мукачівський район | ||
| Громада | Великолучківська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA21040010160082699 | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 434 | ||
| Площа | 0,709 км² | ||
| Густота населення | 612,13 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 89620 | ||
| Телефонний код | +380 3131 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°29′20″ пн. ш. 22°36′53″ сх. д. / 48.48889° пн. ш. 22.61472° сх. д.Координати: 48°29′20″ пн. ш. 22°36′53″ сх. д. / 48.48889° пн. ш. 22.61472° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 131 м | ||
| Водойми | річка Полуй | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 89620, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Ракошино, вул. Дружби, 20 | ||
| Карта | |||
  Чопівці | |||
 Чопівці | |||
| Мапа | |||
| | |||
Історія
- пагорб Сашал – поселення ранньозалізного віку (культура Гава-Голігради).
- пагорб Камінний – поселення ранньозалізного віку (культура Гава-Голігради).
- Красна гірка – могильник з трупоспаленнями (культура Гава-Голігради).
Перша згадка у 1530-році як Tsapoltzka, пізніші знадки 1542- Chapotzka, 1543- Chapoltz, 1550-Csapotzka, 1564-Chapoz, 1570- Cziapoczka, 1693- Czopowtse, 1773-Csapóczka, Czapowecz, 1808- Csapóczka, Cţapowec, Cţopowec, Csopiiczi, 1851-Csapoczka, 1877-Csapocka, Csápüci, Csopuvci, 1913-Csapolc, 1925 Čapovci, Čapovce, 1944- Csapolc, Чаповцы, 1983-Чопівці, Чоповцы.
Релігія
храм Вознесіння Господнього. 1877
«Апостол» з Чопівців зберігають у монастирі оо. Василіан у Маріяповчі (Угорщина). У книзі 1 жовтня 1636 p. записали, що купив її священик Михайло Чоповський з родиною за вісім угорських золотих від ігумена Феофана в Мукачівському монастирі. В 1692 р. церква мала «ділянку з усім належним», а поряд виділили ділянку для вчителя. Розкішний стародавній дерев'яний храм згорів дотла через необережність із вогнем 23 грудня 1864 р.
Відразу за ініціативою священика Григорія Примича почали будувати кам'яну церкву, яка стоїть у селі понині і після спорудження її присвятили св. Миколаю. Стараннями куратора Василя Лендєла отримали позику від Єпископського банку і купили ділянку для спорудження церкви.
Спочатку поклали фундамент, на якому церква постала приблизно після 20-річної перерви. Минуло ще близько 20 років, поки брати Бицьки з Руського спорудили вежу. Роком завершення будівництва вважають 1905 р. (цю дату написали на підлозі при вході). Чудовий іконостас вирізьбив різьбар з Галичини Іван Чміль у 1920 p., а розкішні образи до нього намалював художник Юлій Віраґ у 1921 р. Іконостас посвятив 10 жовтня 1921 р. намісник Павло Шуба. Церква довго не мала настінного малювання. В 1938 р. місцевий бляхар М. Куруц перекрив дахи церкви. В 1988 р. зовні храм поштукатурили. Через рік художник Олексій Селіванов виконав малювання стін та склепінь. Як згадують, церківник Михайло Логойда (1927 р. н.) та Юрій Логойда (1911 р. н.), ще в кінці 1920-х років у Чопівцях поширився православний рух.
У 1934 р. біля мурованої церкви збудували невелику каркасну дерев'яну православну церкву з бічними прибудовами до нави, вкриту етернітовим дахом з маленькою вежкою.
Цю церкву розібрали близько 1945 р. після перебрання православною громадою мурованої греко-католицької церкви. Місцевий майстер Іван Шуга використав матеріал із церкви на спорудження одноярусної дерев'яної дзвіниці, вкритої стрімким етернітовим шатром.
Великий дзвін походить з православної церкви. На дзвоні 1888 р. написано, що відлив його Георгій Гриб з синами стараннями Івана і Василя Логойдів та Василя Ленгила (очевидно, Лендєла). Церква Вознесіння Господнього. 1930.
храм Вознесіння Господнього. 1930.
Більшість селян перейшла в православ'я у 1921 р. після суперечки за землю з сусіднім Жуковом та внаслідок зневажливого до них ставлення священика А. Дудинського. Паску 1922 р. освячував уже православний священик з Великих Лучок Іоан Ілечко. Наприкінці цього року за рекомендацією І. Ілечка в село був запрошений постійний священик о. Антон Криницький, що служив у селі у греко-католицькій церкві до 15 липня 1926 р., коли повернувся в Галичину. Згодом окружний начальник Солич з жандармами змусив православних звільнити греко-католицьку церкву і надалі громада молилася просто неба та в школі.
Василь Боішко, призначений священиком у Чопівці 8 травня 1929 р., відразу повів мову про спорудження православної церкви. На зборах прихожан у червні — липні 1929 р. було одностайно вирішено будувати дерев'яну церкву і для цього 18 березня 1930 р. обрали церковний комітет у складі Юрія Вовка, Юрія Якубича, Андрія Лендєла, Василя Логойди та голови Василя Логойди. Ділянку землі (1130 кв. м) погодилися продати Стефан Семурник та Юрій Вовк за 4000 чехословацьких корон, про що склали угоду 20 червня 1929 р. Кожен мешканець села зобов'язався внести 100 або 50 корон. Держава виділила 5000 корон. Сам о. Боішко зібрав 15 000 корон і організував закладення фундаменту. За основу взяли план православної церкви в с. Червеньово, розроблений, очевидно, В. Коломацьким.
У вересні 1930 р. фундамент освятив о. Григорій Пащенко з Руського. В. Боішко взяв у Ракошині позику 10 000 корон і теслі з Руського Дмитро Бицько і Дмитро Логойда розпочали роботу. Згідно з угодою, укладеною 11 вересня 1930 р., майстри повинні були спорудити дерев'яну церкву (17,5: 8 м) біля північного фасаду греко-католицької церкви, оббити каркас дошками, дахи вкрити етернітом, а вежки — бляхою. Всередині мали спорудити хори, престол, жертовник і поміст у вівтарі. Роботу потрібно було закінчити до 10 листопада 1930 р., а оплата становила 2250 корон. Всі витрати на спорудження церкви сягли 49 тисяч корон.
Церкву освятив єпископ Йосип на свято Вознесіння Господнього в 1931 р.
З'ясувалося, що план церкви потрібен був тільки для документації. Насправді церкву збудували у формі видовженого прямокутного приміщення. Каркасну конструкцію оббили зовні і всередині дошками. Довгий двосхилий, вкритий етернітом дах увінчала маленька вежка на західному фасаді та главка на східному гребені даху.
Крім головних дверей, були ще й південні двері, а вікна на бічних фасадах завершувалися аркою, у трикутні секції якої вставили різнокольорові скельця.
Відразу по закінченні робіт громада звернулася до крайового уряду в Ужгороді з проханням про допомогу на вдосконалення церковної споруди: заповнення каркаса цеглою на зразок фахверкової конструкції, штукатурення та встановлення іконостаса. Все це мало обійтися в 31 049 корон, але, мабуть, до цих робіт не дійшло. Іконостасом служили з'єднані разом образи в рамах. Царські двері вирізьбив Василь Логойда, світичі — Гаврило Логойда. З приходом радянської влади громада перейшла в муровану церкву, а дерев'яну розібрали. Частина матеріалу пішла на спорудження дзвіниці близько 1945 р.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 466 осіб, з яких 220 чоловіків та 246 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 430 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,77 % |
| російська | 0,23 % |
Люди
Уродженцем села є Семен Іванович Панько — український поет, прозаїк, перекладач, публіцист.
У Чопівцях народився відомий закарпатський різьбяр Іван Павлишинець (1905—1977), який зробив за своє життя близько 50 іконостасів та багато менших церковних атрибутів
Туристичні місця
- храм Вознесіння Господнього. 1930
- храм Вознесіння Господнього. 1877
- пагорб Сашал – поселення ранньозалізного віку (культура Гава-Голігради).
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Погода в селі Чопівці
 | Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chopi vci selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Mukachivskomu rajoni selo Chopivci Gerb Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Mukachivskij rajon Gromada Velikoluchkivska gromada Kod KATOTTG UA21040010160082699 Osnovni dani Naselennya 434 Plosha 0 709 km Gustota naselennya 612 13 osib km Poshtovij indeks 89620 Telefonnij kod 380 3131 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 29 20 pn sh 22 36 53 sh d 48 48889 pn sh 22 61472 sh d 48 48889 22 61472 Koordinati 48 29 20 pn sh 22 36 53 sh d 48 48889 pn sh 22 61472 sh d 48 48889 22 61472 Serednya visota nad rivnem morya 131 m Vodojmi richka Poluj Misceva vlada Adresa radi 89620 Zakarpatska obl Mukachivskij r n s Rakoshino vul Druzhbi 20 Karta Chopivci Chopivci Mapa Chopivci u VikishovishiIstoriya pagorb Sashal poselennya rannozaliznogo viku kultura Gava Goligradi pagorb Kaminnij poselennya rannozaliznogo viku kultura Gava Goligradi Krasna girka mogilnik z trupospalennyami kultura Gava Goligradi Persha zgadka u 1530 roci yak Tsapoltzka piznishi znadki 1542 Chapotzka 1543 Chapoltz 1550 Csapotzka 1564 Chapoz 1570 Cziapoczka 1693 Czopowtse 1773 Csapoczka Czapowecz 1808 Csapoczka Cţapowec Cţopowec Csopiiczi 1851 Csapoczka 1877 Csapocka Csapuci Csopuvci 1913 Csapolc 1925 Capovci Capovce 1944 Csapolc Chapovcy 1983 Chopivci Chopovcy Religiyahram Voznesinnya Gospodnogo 1877 Apostol z Chopivciv zberigayut u monastiri oo Vasilian u Mariyapovchi Ugorshina U knizi 1 zhovtnya 1636 p zapisali sho kupiv yiyi svyashenik Mihajlo Chopovskij z rodinoyu za visim ugorskih zolotih vid igumena Feofana v Mukachivskomu monastiri V 1692 r cerkva mala dilyanku z usim nalezhnim a poryad vidilili dilyanku dlya vchitelya Rozkishnij starodavnij derev yanij hram zgoriv dotla cherez neoberezhnist iz vognem 23 grudnya 1864 r Vidrazu za iniciativoyu svyashenika Grigoriya Primicha pochali buduvati kam yanu cerkvu yaka stoyit u seli ponini i pislya sporudzhennya yiyi prisvyatili sv Mikolayu Starannyami kuratora Vasilya Lendyela otrimali poziku vid Yepiskopskogo banku i kupili dilyanku dlya sporudzhennya cerkvi Spochatku poklali fundament na yakomu cerkva postala priblizno pislya 20 richnoyi perervi Minulo she blizko 20 rokiv poki brati Bicki z Ruskogo sporudili vezhu Rokom zavershennya budivnictva vvazhayut 1905 r cyu datu napisali na pidlozi pri vhodi Chudovij ikonostas virizbiv rizbar z Galichini Ivan Chmil u 1920 p a rozkishni obrazi do nogo namalyuvav hudozhnik Yulij Virag u 1921 r Ikonostas posvyativ 10 zhovtnya 1921 r namisnik Pavlo Shuba Cerkva dovgo ne mala nastinnogo malyuvannya V 1938 r miscevij blyahar M Kuruc perekriv dahi cerkvi V 1988 r zovni hram poshtukaturili Cherez rik hudozhnik Oleksij Selivanov vikonav malyuvannya stin ta sklepin Yak zgaduyut cerkivnik Mihajlo Logojda 1927 r n ta Yurij Logojda 1911 r n she v kinci 1920 h rokiv u Chopivcyah poshirivsya pravoslavnij ruh U 1934 r bilya murovanoyi cerkvi zbuduvali neveliku karkasnu derev yanu pravoslavnu cerkvu z bichnimi pribudovami do navi vkritu eternitovim dahom z malenkoyu vezhkoyu Cyu cerkvu rozibrali blizko 1945 r pislya perebrannya pravoslavnoyu gromadoyu murovanoyi greko katolickoyi cerkvi Miscevij majster Ivan Shuga vikoristav material iz cerkvi na sporudzhennya odnoyarusnoyi derev yanoyi dzvinici vkritoyi strimkim eternitovim shatrom Velikij dzvin pohodit z pravoslavnoyi cerkvi Na dzvoni 1888 r napisano sho vidliv jogo Georgij Grib z sinami starannyami Ivana i Vasilya Logojdiv ta Vasilya Lengila ochevidno Lendyela Cerkva Voznesinnya Gospodnogo 1930 hram Voznesinnya Gospodnogo 1930 Bilshist selyan perejshla v pravoslav ya u 1921 r pislya superechki za zemlyu z susidnim Zhukovom ta vnaslidok znevazhlivogo do nih stavlennya svyashenika A Dudinskogo Pasku 1922 r osvyachuvav uzhe pravoslavnij svyashenik z Velikih Luchok Ioan Ilechko Naprikinci cogo roku za rekomendaciyeyu I Ilechka v selo buv zaproshenij postijnij svyashenik o Anton Krinickij sho sluzhiv u seli u greko katolickij cerkvi do 15 lipnya 1926 r koli povernuvsya v Galichinu Zgodom okruzhnij nachalnik Solich z zhandarmami zmusiv pravoslavnih zvilniti greko katolicku cerkvu i nadali gromada molilasya prosto neba ta v shkoli Vasil Boishko priznachenij svyashenikom u Chopivci 8 travnya 1929 r vidrazu poviv movu pro sporudzhennya pravoslavnoyi cerkvi Na zborah prihozhan u chervni lipni 1929 r bulo odnostajno virisheno buduvati derev yanu cerkvu i dlya cogo 18 bereznya 1930 r obrali cerkovnij komitet u skladi Yuriya Vovka Yuriya Yakubicha Andriya Lendyela Vasilya Logojdi ta golovi Vasilya Logojdi Dilyanku zemli 1130 kv m pogodilisya prodati Stefan Semurnik ta Yurij Vovk za 4000 chehoslovackih koron pro sho sklali ugodu 20 chervnya 1929 r Kozhen meshkanec sela zobov yazavsya vnesti 100 abo 50 koron Derzhava vidilila 5000 koron Sam o Boishko zibrav 15 000 koron i organizuvav zakladennya fundamentu Za osnovu vzyali plan pravoslavnoyi cerkvi v s Chervenovo rozroblenij ochevidno V Kolomackim U veresni 1930 r fundament osvyativ o Grigorij Pashenko z Ruskogo V Boishko vzyav u Rakoshini poziku 10 000 koron i tesli z Ruskogo Dmitro Bicko i Dmitro Logojda rozpochali robotu Zgidno z ugodoyu ukladenoyu 11 veresnya 1930 r majstri povinni buli sporuditi derev yanu cerkvu 17 5 8 m bilya pivnichnogo fasadu greko katolickoyi cerkvi obbiti karkas doshkami dahi vkriti eternitom a vezhki blyahoyu Vseredini mali sporuditi hori prestol zhertovnik i pomist u vivtari Robotu potribno bulo zakinchiti do 10 listopada 1930 r a oplata stanovila 2250 koron Vsi vitrati na sporudzhennya cerkvi syagli 49 tisyach koron Cerkvu osvyativ yepiskop Josip na svyato Voznesinnya Gospodnogo v 1931 r Z yasuvalosya sho plan cerkvi potriben buv tilki dlya dokumentaciyi Naspravdi cerkvu zbuduvali u formi vidovzhenogo pryamokutnogo primishennya Karkasnu konstrukciyu obbili zovni i vseredini doshkami Dovgij dvoshilij vkritij eternitom dah uvinchala malenka vezhka na zahidnomu fasadi ta glavka na shidnomu grebeni dahu Krim golovnih dverej buli she j pivdenni dveri a vikna na bichnih fasadah zavershuvalisya arkoyu u trikutni sekciyi yakoyi vstavili riznokolorovi skelcya Vidrazu po zakinchenni robit gromada zvernulasya do krajovogo uryadu v Uzhgorodi z prohannyam pro dopomogu na vdoskonalennya cerkovnoyi sporudi zapovnennya karkasa cegloyu na zrazok fahverkovoyi konstrukciyi shtukaturennya ta vstanovlennya ikonostasa Vse ce malo obijtisya v 31 049 koron ale mabut do cih robit ne dijshlo Ikonostasom sluzhili z yednani razom obrazi v ramah Carski dveri virizbiv Vasil Logojda svitichi Gavrilo Logojda Z prihodom radyanskoyi vladi gromada perejshla v murovanu cerkvu a derev yanu rozibrali Chastina materialu pishla na sporudzhennya dzvinici blizko 1945 r NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 466 osib z yakih 220 cholovikiv ta 246 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 430 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 77 rosijska 0 23 LyudiUrodzhencem sela ye Semen Ivanovich Panko ukrayinskij poet prozayik perekladach publicist U Chopivcyah narodivsya vidomij zakarpatskij rizbyar Ivan Pavlishinec 1905 1977 yakij zrobiv za svoye zhittya blizko 50 ikonostasiv ta bagato menshih cerkovnih atributivTuristichni miscya hram Voznesinnya Gospodnogo 1930 hram Voznesinnya Gospodnogo 1877 pagorb Sashal poselennya rannozaliznogo viku kultura Gava Goligradi Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaPogoda v seli Chopivci Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi