Сурва, Сурвакі — Новий рік у болгар. Ще називається Василів день – через те, що 1 січня за Юліанським календарем припадає на день Святого Василя.
Святкування
Напередодні свята люди йдуть до лісу - по гілочки деренового дерева. Дуже важливо знайти на них живі бруньки. Вони, за повір'ям, приносять здоров'я та добробут. Їх зрізають для обряду “сурваканія”.
У надвечір'я Нового року сім'я збирається за святковою вечерею. За традицією, трапеза має бути багатою, щоб багатим і щасливим був прийдешній рік. Обов'язково подають вареного півня (його так і називають – “василевим”) і холодець. Але головною прикрасою столу є баниця, в яку запікають срібну монетку, гарбузове насіння, деренові палички та т. зв. “мирзел” – зазвичай це зламаний ґудзик). Болгари вірять, що того, у кого в пирозі знайшлася монетка, впродовж цілого року буде супроводити щастя. Якщо у пирозі виявлялють паличку, що означає корову, порося, коня чи іншу свійську тварину, то весь рік “переможець” доглядає за “подарунком”, що йому дістався. А той, кому дістався «мирзел», цілий рік має добре працювати, щоб довести, що він не ледар.
На перший день року припадає звичай “сурваканія”. Напередодні ввечері біля вогнища окурюють ладаном “сурвачки” – гілочки дерену (сливи або груші). Діти прикрашають їх смаженою кукурудзою, сушеними фруктами, зубчиками часнику, вовною, дрібними срібними монетками, а зранку обходять із ними оселі рідних і друзів. Легко плескаючи своїх близьких сурвачкою по спині, сурвакарі бажають усім здоров'я та благополуччя. Вночі сурвакарі – молоді хлопці – надягають вивернуті вовною наверх кожухи, прикрашені пташиним пір'ям маски, а до поясу прив'язують дзвіночки, які під час ходи мелодійно дзвенять. Разом із ними йдуть , що зображують свійських тварин. Веселих гостей скрізь чекають. Сурвакарів і кукерів намагаються добре прийняти, щедро обдарувати.
Свято завершується вранці веселим танком на центральному майдані села.
На Сурву обов'язково ходять на гостину до родичів. До новорічного столу приноять варену курку, коровай і вино.
Етимологія поняття
Деякі дослідники вважають, що це слово походить від «суров» — соковитий, зелений, живий.
Фестиваль
Сурва - так називається фестиваль у місті Перник, що влаштовується щорічно на Масницю (одне з найяскравіших болгарських національних свят).
Джерела
- Офіційна сторінка фестивалю
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Surva Survaki Novij rik u bolgar She nazivayetsya Vasiliv den cherez te sho 1 sichnya za Yulianskim kalendarem pripadaye na den Svyatogo Vasilya Festival Surva 2010 rokuSvyatkuvannyaNaperedodni svyata lyudi jdut do lisu po gilochki derenovogo dereva Duzhe vazhlivo znajti na nih zhivi brunki Voni za povir yam prinosyat zdorov ya ta dobrobut Yih zrizayut dlya obryadu survakaniya U nadvechir ya Novogo roku sim ya zbirayetsya za svyatkovoyu vechereyu Za tradiciyeyu trapeza maye buti bagatoyu shob bagatim i shaslivim buv prijdeshnij rik Obov yazkovo podayut varenogo pivnya jogo tak i nazivayut vasilevim i holodec Ale golovnoyu prikrasoyu stolu ye banicya v yaku zapikayut sribnu monetku garbuzove nasinnya derenovi palichki ta t zv mirzel zazvichaj ce zlamanij gudzik Bolgari viryat sho togo u kogo v pirozi znajshlasya monetka vprodovzh cilogo roku bude suprovoditi shastya Yaksho u pirozi viyavlyalyut palichku sho oznachaye korovu porosya konya chi inshu svijsku tvarinu to ves rik peremozhec doglyadaye za podarunkom sho jomu distavsya A toj komu distavsya mirzel cilij rik maye dobre pracyuvati shob dovesti sho vin ne ledar Na pershij den roku pripadaye zvichaj survakaniya Naperedodni vvecheri bilya vognisha okuryuyut ladanom survachki gilochki derenu slivi abo grushi Diti prikrashayut yih smazhenoyu kukurudzoyu sushenimi fruktami zubchikami chasniku vovnoyu dribnimi sribnimi monetkami a zranku obhodyat iz nimi oseli ridnih i druziv Legko pleskayuchi svoyih blizkih survachkoyu po spini survakari bazhayut usim zdorov ya ta blagopoluchchya Vnochi survakari molodi hlopci nadyagayut vivernuti vovnoyu naverh kozhuhi prikrasheni ptashinim pir yam maski a do poyasu priv yazuyut dzvinochki yaki pid chas hodi melodijno dzvenyat Razom iz nimi jdut sho zobrazhuyut svijskih tvarin Veselih gostej skriz chekayut Survakariv i kukeriv namagayutsya dobre prijnyati shedro obdaruvati Svyato zavershuyetsya vranci veselim tankom na centralnomu majdani sela Na Survu obov yazkovo hodyat na gostinu do rodichiv Do novorichnogo stolu prinoyat varenu kurku korovaj i vino Etimologiya ponyattyaDeyaki doslidniki vvazhayut sho ce slovo pohodit vid surov sokovitij zelenij zhivij FestivalSurva tak nazivayetsya festival u misti Pernik sho vlashtovuyetsya shorichno na Masnicyu odne z najyaskravishih bolgarskih nacionalnih svyat DzherelaOficijna storinka festivalyuDiv takozhVasiliv den