Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сергі й Олексі йович Ле бедєв нар 2 листопада 1902 Нижній Новгород пом 3 липня 1974 Москва вчений академік творець першо

Сергій Лебедєв

Сергій Лебедєв

Сергі́й Олексі́йович Ле́бедєв (нар. 2 листопада 1902, Нижній Новгород — пом. 3 липня 1974, Москва) — вчений, академік, творець першого в континентальній Європі комп'ютера.

Лебедєв Сергій Олексійович
рос. Сергей Алексеевич Лебедев
Народився2 листопада 1902(1902-11-02)
Нижній Новгород, Російська імперія[1]
Помер3 липня 1974(1974-07-03) (71 рік)
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Місце проживанняРосійська імперія
Країнаimage СРСР
Діяльністьінформатик, винахідник, викладач університету, інженер
Alma materМосковський державний технічний університет імені Баумана
МФТІ
Галузькомп'ютер
ЗакладІнститут точної механіки та обчислювальної техніки (Росія)
Науковий ступіньдоктор технічних наук
ВчителіКруг Карл Адольфович
Аспіранти, докторантиQ19910340?
d
d
Шкабара Катерина Олексіївна
Рабинович Зіновій Львович
ЧленствоАкадемія наук СРСР
НАН України
ПартіяКПРС
Нагороди
Автографimage
image Лебедєв Сергій Олексійович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лебедєв.
image
С. О. Лебедєв у 1950-х

Життєпис

Навчався в Московському вищому технічному училищі. Впродовж 10 років керував відділом автоматики у Всесоюзному електротехнічному інституті.

Академік АН УРСР з 1945 року. Керував (з 1947 року) розробкою у Києві (у передмісті Феофанія) в напівзруйнованій церкві першої в СРСР і у континентальній Європі лампової обчислювальної машини МЕОМ (малої електронної обчислювальної машини, рос. — МЭСМ) у 1950 році. З 1952 року, вже в Інституті точної механіки і обчислювальної техніки АН СРСР (Москва), керував створенням ЕОМ «БЕСМ — 1». На її базі пізніше, під його ж керівництвом, були створені такі радянські ЕОМ, як М-20 тощо.

Доповідь С. Лєбєдєва 1956 року в Дармштадті про успіхи київських вчених виявила, що українські ЕОМ відповідають рівневі американських і є найшвидкодіючими в Європі.[]

В 1958 році як головний конструктор брав участь в розробці ЕОМ М-20 (разом з М. К. Сулимом та М. Р. Шура-Бура), розроблені рішення в подальшому були втілені в декількох серіях напівпровідникових вітчизняних ЕОМ.

1960 року в Києві, під керівництвом В. Глушкова, сконструйовано напівпровідникову ЕОМ «Дніпро».

Створені на основі київських ЕОМ обчислювальні машини забезпечили досягнення паритету між США та СРСР у період ядерного протистояння.[]

Учень С. Лєбєдєва створив ЕОМ «Діана-1» та «Діана-2», що забезпечили автоматичне стеження за цілями. Київські ЕОМ були використані для створення першої системи протиракетної оборони СРСР (генеральний конструктор Г. В. Кисунько).

Донька Наталія (нар. 1939) — радянський і російський історик, видний дослідник Катиньського розстрілу.

Основний доробок

Під керівництвом Лебедєва в Україні був створений перший на континенті Європи комп'ютер — Мала електронна лічильна машина («МЭСМ»). Наукова школа Лебедєва, що стала головною в колишньому СРСР, за своїми результатами успішно конкурувала з американською фірмою «IBM». Під керівництвом академіка були створені і передані для серійного випуску 15 типів високопродуктивних, найскладніших ЕОМ, кожна — продуктивніша, надійніша і зручніша в експлуатації за попередню.

image
Пам'ятник Лебедєву С. О. на території Київського політехнічного інституту
image
Меморіальна дошка на будівлі Інституту електродинаміки НАН України

В короткому листі, направленому до Ради з координації Академії наук СРСР, С. О. Лебедєв написав: «Цифровими обчислювальними машинами почав займатися наприкінці 1948 року. Самостійно в 1948—1949 роках розробив основні принципи побудови таких машин. Враховуючи їх виняткове значення для нашого народного господарства, а також відсутність в Союзі будь-якого досвіду їх побудови і експлуатації, я вирішив якомога швидше створити малу електронну лічильну машину МЭСМ, за допомогою якої можна було б досліджувати основні принципи побудови, перевірити методику розв'язання окремих задач і накопичити експлуатаційний досвід. У зв'язку з цим було намічено створити діючий макет машини з подальшим його перетворенням в малу електронну лічильну машину. Щоб не затримувати розробку, були вимушені виконати запам'ятовуючий пристрій на тригерних комірках, що зменшило його об'єм. Розробка основних елементів була проведена в 1948 р. До кінця 1949 р. були розроблені загальне компонування машини та принципові схеми її блоків. У першій половині 1950 р. були виготовлені окремі блоки та було розпочато їх налагодження у взаємодії, до кінця 1950 р. налагодження створеного макету було закінчено. Діючий макет успішно демонструвався комісії».

Нагороди і премії

Вшанування пам'яті

image
Фреска в ІТМіОТ

На будівлі Інституту електродинаміки НАН України (колишній Інститут електротехніки АН УРСР), в корпусі якої з 1946 по 1951 рік працював Лебедєв, встановлено меморіальну дошку.

На території Київського політехнічного інституту встановлено пам'ятник вченому.

Його ім'ям названо вулицю в Києві (вулиця Академіка Лебедєва у Голосіївському районі, Феофанія).

З 1977 року НАН України присуджує «за видатні досягнення в галузі обчислювальної техніки, приладобудування й створення засобів і систем автоматизації та управління».

З 1993 року Російська академія наук присуджує Премію ім. С. О. Лебедєва «за видатні роботи в галузі розробок обчислювальних систем».

Примітки

  1. Лебедев Сергей Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Михайло Олексійович Лаврент'єв / О. С. Лимарченко. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. — с. 21
  3. ' Сергій Олексійович Лебедєв — творець першого в континентальній Європі комп'ютера : ( )[укр.] : [арх. 10 листопада 2020 року] // icfcst.kiev.ua. — Історія розвитку інформаційних технологій в Україні. — Дата звернення: 10 листопада 2020 року.
  4. . Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2021.
  5. Премия имени С. А. Лебедева РАН [ 10 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела та література

Посилання

  • Стаття, присвячена Лебедєву [ 13 травня 2008 у Wayback Machine.] (укр.)
  • Юрий Панчул. Рождение и смерть советских компьютеров.[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sergi j Oleksi jovich Le bedyev nar 2 listopada 1902 Nizhnij Novgorod pom 3 lipnya 1974 Moskva vchenij akademik tvorec pershogo v kontinentalnij Yevropi komp yutera Lebedyev Sergij Oleksijovichros Sergej Alekseevich LebedevNarodivsya2 listopada 1902 1902 11 02 Nizhnij Novgorod Rosijska imperiya 1 Pomer3 lipnya 1974 1974 07 03 71 rik Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarMisce prozhivannyaRosijska imperiyaKrayina SRSRDiyalnistinformatik vinahidnik vikladach universitetu inzhenerAlma materMoskovskij derzhavnij tehnichnij universitet imeni Baumana MFTIGaluzkomp yuterZakladInstitut tochnoyi mehaniki ta obchislyuvalnoyi tehniki Rosiya Naukovij stupindoktor tehnichnih naukVchiteliKrug Karl AdolfovichAspiranti doktorantiQ19910340 d d Shkabara Katerina Oleksiyivna Rabinovich Zinovij LvovichChlenstvoAkademiya nauk SRSR NAN UkrayiniPartiyaKPRSNagorodiNagoroda Pioner komp yuternoyi galuzi 1996 Avtograf Lebedyev Sergij Oleksijovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lebedyev S O Lebedyev u 1950 hZhittyepisNavchavsya v Moskovskomu vishomu tehnichnomu uchilishi Vprodovzh 10 rokiv keruvav viddilom avtomatiki u Vsesoyuznomu elektrotehnichnomu instituti Akademik AN URSR z 1945 roku Keruvav z 1947 roku rozrobkoyu u Kiyevi u peredmisti Feofaniya v napivzrujnovanij cerkvi pershoyi v SRSR i u kontinentalnij Yevropi lampovoyi obchislyuvalnoyi mashini MEOM maloyi elektronnoyi obchislyuvalnoyi mashini ros MESM u 1950 roci Z 1952 roku vzhe v Instituti tochnoyi mehaniki i obchislyuvalnoyi tehniki AN SRSR Moskva keruvav stvorennyam EOM BESM 1 Na yiyi bazi piznishe pid jogo zh kerivnictvom buli stvoreni taki radyanski EOM yak M 20 tosho Dopovid S Lyebyedyeva 1956 roku v Darmshtadti pro uspihi kiyivskih vchenih viyavila sho ukrayinski EOM vidpovidayut rivnevi amerikanskih i ye najshvidkodiyuchimi v Yevropi dzherelo V 1958 roci yak golovnij konstruktor brav uchast v rozrobci EOM M 20 razom z M K Sulimom ta M R Shura Bura rozrobleni rishennya v podalshomu buli vtileni v dekilkoh seriyah napivprovidnikovih vitchiznyanih EOM 1960 roku v Kiyevi pid kerivnictvom V Glushkova skonstrujovano napivprovidnikovu EOM Dnipro Stvoreni na osnovi kiyivskih EOM obchislyuvalni mashini zabezpechili dosyagnennya paritetu mizh SShA ta SRSR u period yadernogo protistoyannya dzherelo Uchen S Lyebyedyeva stvoriv EOM Diana 1 ta Diana 2 sho zabezpechili avtomatichne stezhennya za cilyami Kiyivski EOM buli vikoristani dlya stvorennya pershoyi sistemi protiraketnoyi oboroni SRSR generalnij konstruktor G V Kisunko Donka Nataliya nar 1939 radyanskij i rosijskij istorik vidnij doslidnik Katinskogo rozstrilu Osnovnij dorobokPid kerivnictvom Lebedyeva v Ukrayini buv stvorenij pershij na kontinenti Yevropi komp yuter Mala elektronna lichilna mashina MESM Naukova shkola Lebedyeva sho stala golovnoyu v kolishnomu SRSR za svoyimi rezultatami uspishno konkuruvala z amerikanskoyu firmoyu IBM Pid kerivnictvom akademika buli stvoreni i peredani dlya serijnogo vipusku 15 tipiv visokoproduktivnih najskladnishih EOM kozhna produktivnisha nadijnisha i zruchnisha v ekspluataciyi za poperednyu Pam yatnik Lebedyevu S O na teritoriyi Kiyivskogo politehnichnogo institutu Memorialna doshka na budivli Institutu elektrodinamiki NAN Ukrayini V korotkomu listi napravlenomu do Radi z koordinaciyi Akademiyi nauk SRSR S O Lebedyev napisav Cifrovimi obchislyuvalnimi mashinami pochav zajmatisya naprikinci 1948 roku Samostijno v 1948 1949 rokah rozrobiv osnovni principi pobudovi takih mashin Vrahovuyuchi yih vinyatkove znachennya dlya nashogo narodnogo gospodarstva a takozh vidsutnist v Soyuzi bud yakogo dosvidu yih pobudovi i ekspluataciyi ya virishiv yakomoga shvidshe stvoriti malu elektronnu lichilnu mashinu MESM za dopomogoyu yakoyi mozhna bulo b doslidzhuvati osnovni principi pobudovi pereviriti metodiku rozv yazannya okremih zadach i nakopichiti ekspluatacijnij dosvid U zv yazku z cim bulo namicheno stvoriti diyuchij maket mashini z podalshim jogo peretvorennyam v malu elektronnu lichilnu mashinu Shob ne zatrimuvati rozrobku buli vimusheni vikonati zapam yatovuyuchij pristrij na trigernih komirkah sho zmenshilo jogo ob yem Rozrobka osnovnih elementiv bula provedena v 1948 r Do kincya 1949 r buli rozrobleni zagalne komponuvannya mashini ta principovi shemi yiyi blokiv U pershij polovini 1950 r buli vigotovleni okremi bloki ta bulo rozpochato yih nalagodzhennya u vzayemodiyi do kincya 1950 r nalagodzhennya stvorenogo maketu bulo zakincheno Diyuchij maket uspishno demonstruvavsya komisiyi Nagorodi i premiyiGeroj Socialistichnoyi Praci 1956 Stalinska premiya tretogo stupenyu 1950 za rozrobku i vprovadzhennya priladu kompaunduvannya generatoriv elektrostancij dlya pidvishennya stijkosti energosistem i pokrashennya roboti elektroustanovok Leninska premiya 1966 za stvorennya sistemi A protiraketnoyi oboroni Derzhavna premiya SRSR 1969 za rozrobku i vprovadzhennya v narodne gospodarstvo visokoproduktivnoyi universalnoyi EOM VEOM 6 chotiri ordena Lenina 1954 1956 1962 1972 orden Zhovtnevoyi revolyuciyi 1971 2 ordena Trudovogo Chervonogo Prapora 1947 1957 medali Vshanuvannya pam yatiFreska v ITMiOT Na budivli Institutu elektrodinamiki NAN Ukrayini kolishnij Institut elektrotehniki AN URSR v korpusi yakoyi z 1946 po 1951 rik pracyuvav Lebedyev vstanovleno memorialnu doshku Na teritoriyi Kiyivskogo politehnichnogo institutu vstanovleno pam yatnik vchenomu Jogo im yam nazvano vulicyu v Kiyevi vulicya Akademika Lebedyeva u Golosiyivskomu rajoni Feofaniya Z 1977 roku NAN Ukrayini prisudzhuye za vidatni dosyagnennya v galuzi obchislyuvalnoyi tehniki priladobuduvannya j stvorennya zasobiv i sistem avtomatizaciyi ta upravlinnya Z 1993 roku Rosijska akademiya nauk prisudzhuye Premiyu im S O Lebedyeva za vidatni roboti v galuzi rozrobok obchislyuvalnih sistem PrimitkiLebedev Sergej Alekseevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Mihajlo Oleksijovich Lavrent yev O S Limarchenko K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2010 s 21 Sergij Oleksijovich Lebedyev tvorec pershogo v kontinentalnij Yevropi komp yutera ukr arh 10 listopada 2020 roku icfcst kiev ua Istoriya rozvitku informacijnih tehnologij v Ukrayini Data zvernennya 10 listopada 2020 roku Arhiv originalu za 10 kvitnya 2021 Procitovano 10 kvitnya 2021 Premiya imeni S A Lebedeva RAN 10 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Dzherela ta literaturaD V Gruzin Lebedyev Sergij Oleksijovich 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 62 ISBN 978 966 00 1028 1 Vitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s PosilannyaStattya prisvyachena Lebedyevu 13 travnya 2008 u Wayback Machine ukr Yurij Panchul Rozhdenie i smert sovetskih kompyuterov nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros

Дата публікації:
Топ