Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Академічна спільнота (академічне співтовариство) — усталений український термін на позначення світової спільноти викладачів і дослідників наукових товариств, навчальних та найвищого рівня (університети, інститути та власне академії). На Заході для цього використовується термін academia, який також позначає академічну культуру накопичення знань, їхнього розвитку, впорядкування та передачі від покоління до покоління через практиків та зберігачів, мережу установ і організацій, які цим займаються, а ще академічну традицію. В українській мові слово «академія» у такому значенні вживається рідко, зазвичай використовуються окремі поняття і словосполучення для тих чи інших аспектів значення: академічна спільнота, академічна культура, академічна традиція, академічні установи, академічний світ, академічне знання тощо.
В Україні академічна спільнота зазвичай є синонімічним поняттям до університетської спільноти, однак в «Етичному кодексі Київського національного університету імені Тараса Шевченка» ці терміни розрізняються. Академічна спільнота визначається як «усі члени університетської спільноти, які беруть участь в освітній та науковій діяльності Університету», а університетська спільнота, у свою чергу, як «професорсько-викладацький склад, адміністрація Університету та його структурних підрозділів, наукові працівники, слухачі підготовчих відділень, студенти, аспіранти, докторанти, навчально-допоміжний персонал, працівники адміністративно-господарської частини».
Академічна спільнота є ширшим поняттям за наукову спільноту, оскільки можуть стосуватися тих сфер знання, які не є наукою у строгому сенсі слова (філософія, мистецтво, теологія тощо).
Історія
Академічна спільнота у класичному європейському розумінні зародилася в Академії Платона, а згодом була розвинена в неоплатонічних академіях пізньої античності, у середовищі середньовічних християнських університетів, у гуртках гуманістів доби Відродження і в різноманітних навчальних, мистецьких, дослідницьких і наукових закладах 17-18 століття. У 19-20 столітті низка філософів (Вільгельм фон Гумбольдт, , Хосе Ортега-і-Гассет, Карл Ясперс, ) працювала над проблемами академічної спільноти, що призвело до появ різних філософських концепцій академії або університету як місць, де поєднується дослідницька та нереміснича («універсальна») навчальна діяльність.
Учасники
До членів сучасної академічної спільноти зазвичай зараховують такі категорії:
- науковці та інші дослідники
- професори та інший викладацький персонал вищих навчальних закладів
- адміністрація вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ
- керівники та редактори академічних і наукових видавництв
- бібліографи та університетські бібліотекарі
- докторанти, аспіранти та здобувачі наукових ступенів
- студенти вищих навчальних закладів
Межі академічної спільноти
Консенсусу щодо меж академічної спільноти у світі наразі не існує. Погляди на межі визначаються школою філософії науки, на яку спирається та чи інша навчальна або дослідницька установа. Наприклад, радикальний сцієнтизм прагне вивести за межі академічної спільноти всіх дослідників і викладачів, які не займаються точними чи природничими науками. Натомість антисцієнтизм наполягає на обов'язковому включення до сфери науки гуманітарних наук і знань (філософія, мистецтво, теологія), які не мають такого строго наукового методу, як точні і природничі, але пояснюють сфери, які недоступні чи нецікаві останнім, і, при цьому, є добросовісними дослідженнями, а не псевдонаукою. Існує також багато проміжних підходів (наприклад, коли філософія включається, але деякі її розділи, як-от метафізика чи естетика, виключаються).
Література
- Barnett, R. The Idea of Higher Education. — Buckingham: Open University Press, 1997. — 240 p.
- Becher, Tony. Academic Tribes and Territories: Intellectual Enquiry and the Cultures of Disciplines / 2nd edition. — Open University Press, 2001.
- Rhode, Deborah L. In Pursuit of Knowledge: Scholars, Status, and Academic Culture. — Stanford University Press, 2006.
- Ортега-и-Гассет Х. Миссия университета / пер. с исп. М. Н. Голубевой, А. М. Корбута. — М., 2010. — 144 c.
- Вебер А. Университет и историческая ситуация // Вебер А. Избранное: кризис европейской культуры. — СПб., 1999. — 565 c.
- Ясперс, Карл. Идея университета. — Минск: БГУ, 2006. — 159 c.
- Безклубий І. Університетська спільнота в Україні [ 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Соціологія права. — 2011. — № 1.
- Пелікан, Ярослав. Ідея Університету. — К.: Дух і Літера, 2009. — 360 с.
Див. також
Примітки
- . Oxford Dictionaries | English. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2019.
- . dictionary.cambridge.org (англ.). Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2019.
- Етичний кодекс КНУ [ 3 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Knu.ua.
- Пелікан 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akademichna spilnota akademichne spivtovaristvo ustalenij ukrayinskij termin na poznachennya svitovoyi spilnoti vikladachiv i doslidnikiv naukovih tovaristv navchalnih ta najvishogo rivnya universiteti instituti ta vlasne akademiyi Na Zahodi dlya cogo vikoristovuyetsya termin academia yakij takozh poznachaye akademichnu kulturu nakopichennya znan yihnogo rozvitku vporyadkuvannya ta peredachi vid pokolinnya do pokolinnya cherez praktikiv ta zberigachiv merezhu ustanov i organizacij yaki cim zajmayutsya a she akademichnu tradiciyu V ukrayinskij movi slovo akademiya u takomu znachenni vzhivayetsya ridko zazvichaj vikoristovuyutsya okremi ponyattya i slovospoluchennya dlya tih chi inshih aspektiv znachennya akademichna spilnota akademichna kultura akademichna tradiciya akademichni ustanovi akademichnij svit akademichne znannya tosho Akademichna spilnota Kardiffskogo universitetu pid chas studentskoyi vipusknoyi ceremoniyi V Ukrayini akademichna spilnota zazvichaj ye sinonimichnim ponyattyam do universitetskoyi spilnoti odnak v Etichnomu kodeksi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka ci termini rozriznyayutsya Akademichna spilnota viznachayetsya yak usi chleni universitetskoyi spilnoti yaki berut uchast v osvitnij ta naukovij diyalnosti Universitetu a universitetska spilnota u svoyu chergu yak profesorsko vikladackij sklad administraciya Universitetu ta jogo strukturnih pidrozdiliv naukovi pracivniki sluhachi pidgotovchih viddilen studenti aspiranti doktoranti navchalno dopomizhnij personal pracivniki administrativno gospodarskoyi chastini Akademichna spilnota ye shirshim ponyattyam za naukovu spilnotu oskilki mozhut stosuvatisya tih sfer znannya yaki ne ye naukoyu u strogomu sensi slova filosofiya mistectvo teologiya tosho IstoriyaAkademichna spilnota u klasichnomu yevropejskomu rozuminni zarodilasya v Akademiyi Platona a zgodom bula rozvinena v neoplatonichnih akademiyah piznoyi antichnosti u seredovishi serednovichnih hristiyanskih universitetiv u gurtkah gumanistiv dobi Vidrodzhennya i v riznomanitnih navchalnih misteckih doslidnickih i naukovih zakladah 17 18 stolittya U 19 20 stolitti nizka filosofiv Vilgelm fon Gumboldt Hose Ortega i Gasset Karl Yaspers pracyuvala nad problemami akademichnoyi spilnoti sho prizvelo do poyav riznih filosofskih koncepcij akademiyi abo universitetu yak misc de poyednuyetsya doslidnicka ta neremisnicha universalna navchalna diyalnist UchasnikiDo chleniv suchasnoyi akademichnoyi spilnoti zazvichaj zarahovuyut taki kategoriyi naukovci ta inshi doslidniki profesori ta inshij vikladackij personal vishih navchalnih zakladiv administraciya vishih navchalnih zakladiv ta naukovo doslidnih ustanov kerivniki ta redaktori akademichnih i naukovih vidavnictv bibliografi ta universitetski bibliotekari doktoranti aspiranti ta zdobuvachi naukovih stupeniv studenti vishih navchalnih zakladivMezhi akademichnoyi spilnotiKonsensusu shodo mezh akademichnoyi spilnoti u sviti narazi ne isnuye Poglyadi na mezhi viznachayutsya shkoloyu filosofiyi nauki na yaku spirayetsya ta chi insha navchalna abo doslidnicka ustanova Napriklad radikalnij sciyentizm pragne vivesti za mezhi akademichnoyi spilnoti vsih doslidnikiv i vikladachiv yaki ne zajmayutsya tochnimi chi prirodnichimi naukami Natomist antisciyentizm napolyagaye na obov yazkovomu vklyuchennya do sferi nauki gumanitarnih nauk i znan filosofiya mistectvo teologiya yaki ne mayut takogo strogo naukovogo metodu yak tochni i prirodnichi ale poyasnyuyut sferi yaki nedostupni chi necikavi ostannim i pri comu ye dobrosovisnimi doslidzhennyami a ne psevdonaukoyu Isnuye takozh bagato promizhnih pidhodiv napriklad koli filosofiya vklyuchayetsya ale deyaki yiyi rozdili yak ot metafizika chi estetika viklyuchayutsya LiteraturaBarnett R The Idea of Higher Education Buckingham Open University Press 1997 240 p Becher Tony Academic Tribes and Territories Intellectual Enquiry and the Cultures of Disciplines 2nd edition Open University Press 2001 Rhode Deborah L In Pursuit of Knowledge Scholars Status and Academic Culture Stanford University Press 2006 Ortega i Gasset H Missiya universiteta per s isp M N Golubevoj A M Korbuta M 2010 144 c Veber A Universitet i istoricheskaya situaciya Veber A Izbrannoe krizis evropejskoj kultury SPb 1999 565 c Yaspers Karl Ideya universiteta Minsk BGU 2006 159 c Bezklubij I Universitetska spilnota v Ukrayini 26 veresnya 2020 u Wayback Machine Sociologiya prava 2011 1 Pelikan Yaroslav Ideya Universitetu K Duh i Litera 2009 360 s Div takozhNaukova spilnota Akademichna kultura Akademichna tradiciya Akademichne pismoPrimitki Oxford Dictionaries English Arhiv originalu za 18 kvitnya 2019 Procitovano 13 kvitnya 2019 dictionary cambridge org angl Arhiv originalu za 18 kvitnya 2019 Procitovano 13 kvitnya 2019 Etichnij kodeks KNU 3 kvitnya 2018 u Wayback Machine Knu ua Pelikan 2009