Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арра́си Сіксти́нської капе́ли — комплект сюжетних килимів, витканих майстрами Брюсселя за картонами, котрі створив разом з учнями власної майстерні італійський художник Рафаель Санті (1483—1520).
Картони Рафаеля і замовник
а останній період творчості Рафаеля Санті припадає період його втоми та зниження навантаження ідеями відродження власних творів. Факторами втоми стають численні завдання папи римського та багатіїв з папського оточення, необхідність швидко опановувати нові галузі (архітектуру, розкопки руїн у Римі) тощо. Все це сприяло втомі й зростанню декоративних тенденцій у творах майстра. Все частіше Рафаель починає твори і їхню ідею (обмежуючись малюнком, начерком, ескізом, проектом), а закінчення передовіряє численним помічникам власної римської майстерні. Декоративні твори й раніше посідали чільне місце у його роботах, серед них — декорація вілли Фарнезіна, декор недобудованої вілли Мадама, декор Лоджій у Ватикані, що пізніше отримали назву Лоджії Рафаеля.
Замовником чергового, швидкого і знову декоративного завдання виступив папа римський Лев Х. Голова Ватикана наказав 1515 року придворному художникові Рафаелю створити картони (ескізи) до десяти (10) аррасів, призначених прикрасити нижні ділянки стін у Сікстинській каплиці. Виконання завдання було виснажливим і марудним, бо вимагало створення картонів у повний розмір майбутніх килимів. Картони повинні були перевезти у Брюссель, де престижні нідерландські ткачі мали виконати за ескізами самі килими. Рафаель знову вимушено залучив до створення монументальних картонів численних помічників. Він розробив малюнки, котрі перевели на картони, позначивши головні кольори. Тематикою майбутніх картонів стали епізоди з житій рівноапостольних Петра та Павла.
Окрім житійних сюжетів, Рафаель та помічники його майстерні виконали й численні бордюри у стилі давньоримських рельєфів з подіями життя самого папи римського Лева Х, уславивши таким чином і його.
Килими виготовили з використанням шовку і фарбованої бавовни і ними прикрашали Сікстинську капелу у великі свята обабіч вівтаря каплиці.
Доля аррасів
Уже 1527 року вояки-найманці армії імператора Карла V, обурені довгою затримкою зарплатні, захопили папський Рим, пограбували всі собори й церкви, чинили ґвалт, не зупиняючись руйнували палаци та будинки багатіїв міста, грабуючи і крадучи усе коштовне. Серед пограбованого були й арраси Сікстинської капели. Усвідомивши їх велику грошову вартість, ватиканські килими продали у роздріб випадковим покупцям.
Тим часом в Римі почалися грабежі та руйнації. Натовп вояків-християн не зупинив навіть авторитет християнської святині — базиліки Святого Петра, що була розграбована й потрощена. Дійшла черга і до палаців вельмож, наближених до папського двору. Рим зазнав такої нищівної руйнації та пограбування, яких не знав з часів руйнацій варварів раннього середньовіччя. Як місто, Рим втратив більшість середньовічних та ренесансних будівель. Грабежі та руйнації тривали не менш як три доби. Солдати імператора ґвалтували жінок Рима та черниць багатьох монастирів. Римом котилася хвиля руйнацій та убивств. Навіть прихильники імператора Карла V, що були на той час у папській столиці, відкупалися грошима від вояків, аби захистити своє майно в Римі.
Грабіжницький продаж аррасів Сікстинської капели супроводжувався оманою і авантюрами. Два килими побажала придбати багата сеньйора з Венеції. У неї узяли гроші, а килими відправили до Венеції вітрильником. Але сеньйора не змогла дочекатися придбаних аррасів. Вітрильник захопили пірати разом із коштовним вантажем.
Килими пропали на декілька років. Їх слід знайшли на базарі бандиткуватого міста Туніс у Північній Африці, де торгували краденим майном піратів. Нетипові для арабського міста килими побачив візантійський купець, і після придбання доправив килими у столичний Константинополь. Шпигуни з католицьких країн у турецькому на той час Константинополі не дрімали і звістка-донос про незвичні килими через декілька років досягла потрібних людей у Ватикані. Ватикану вдалося повернути коштовні арраси у 1554 році, коли на папському престолі посідав Юлій ІІІ..
З того часу арраси заховали у Ватикані. Ними прикрасили каплицю лише у 1983 році на один тиждень у дні святкування ювілея колишнього придворного художника Рафаеля Санті, посиливши охорону і усі засоби безпеки.
Оцінки аррасів
Гіпноз престижного імені Рафаеля і Ватикана досі спрацьовує при оцінках аррасів Сікстинської каплиці. Рафаель не знався на особливостях і рисах створення аррасів. Він підійшов до замови папи римського як до замови на чергову картину. Картинність, з її лінійною перспективою та світлотінню, були перенесені і в картони для килимів. Ці особливості старанно відтворили і ткачі майстерень Брюсселя, бо замова надійшла з самого Ватикана. По смерті Рафаеля картони його роботи неодноразово повторювали при створенні килимів у різних країнах через переведення у престиж усіх без розбору творів Рафаеля Санті та панування у мистецтві XVII-XIX ст. смаків відірваного від реальності академізму. Твори Рафаеля тоді остаточно перейшли у галузь академічного та аристократичного мистецтва, орієнтованого на обслугу світських і церковних багатіїв.
Шлях точного відтворення живописного твору у килимі виявися хибним. Він приводив килимарство до кризи через втрату специфічних якостей саме килимарства. Через два століття кризовий, хибний шлях переходу килимарства на відтворення картин у килими повторили килимарі-ткачі Франції. Відновлення килимарства на засадах саме килимарських особливостей і технік відбулося лише у XX ст., коли старовинну технологію і специфічні особливості килимів (тапісерії) відновив у практиці французький художник Жан Люрса (1892—1966).
Див. також
Джерела
- Рафаэль Санти. Альбом. Вступит. ст. А. Габричевского, М., 1956.
- Гращенков В.Н. «Рафаэль Санти», М., «Искусство», 1975
- Гоголицын Ю.М., «Величайшие подделки», Санкт-Петербург, 1997
- Шапиро Ю. Г., Персианова О. М., Мытарева К. В., Аране Н. М. 50 кратких биографий мастеров западноевропейского искусства XIV–XIX веков. — Ленинград: Советский художник, 1968.
Посилання
Примітки
- Гращенков В.Н. «Рафаэль Санти», М., «Искусство», 1975, с. 170
- Гоголицын Ю.М., «Величайшие подделки», Санкт-Петербург, 1997, с.186
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arra si Siksti nskoyi kape li komplekt syuzhetnih kilimiv vitkanih majstrami Bryusselya za kartonami kotri stvoriv razom z uchnyami vlasnoyi majsterni italijskij hudozhnik Rafael Santi 1483 1520 Sikstinska kaplicya prikrashena freskami ta arrasami za kartonami Rafaelya Santi ta chislennimi pomichnikami jogo majsterni 1515 r Foto 2011 r Kartoni Rafaelya i zamovnika ostannij period tvorchosti Rafaelya Santi pripadaye period jogo vtomi ta znizhennya navantazhennya ideyami vidrodzhennya vlasnih tvoriv Faktorami vtomi stayut chislenni zavdannya papi rimskogo ta bagatiyiv z papskogo otochennya neobhidnist shvidko opanovuvati novi galuzi arhitekturu rozkopki ruyin u Rimi tosho Vse ce spriyalo vtomi j zrostannyu dekorativnih tendencij u tvorah majstra Vse chastishe Rafael pochinaye tvori i yihnyu ideyu obmezhuyuchis malyunkom nacherkom eskizom proektom a zakinchennya peredoviryaye chislennim pomichnikam vlasnoyi rimskoyi majsterni Dekorativni tvori j ranishe posidali chilne misce u jogo robotah sered nih dekoraciya villi Farnezina dekor nedobudovanoyi villi Madama dekor Lodzhij u Vatikani sho piznishe otrimali nazvu Lodzhiyi Rafaelya Zamovnikom chergovogo shvidkogo i znovu dekorativnogo zavdannya vistupiv papa rimskij Lev H Golova Vatikana nakazav 1515 roku pridvornomu hudozhnikovi Rafaelyu stvoriti kartoni eskizi do desyati 10 arrasiv priznachenih prikrasiti nizhni dilyanki stin u Sikstinskij kaplici Vikonannya zavdannya bulo visnazhlivim i marudnim bo vimagalo stvorennya kartoniv u povnij rozmir majbutnih kilimiv Kartoni povinni buli perevezti u Bryussel de prestizhni niderlandski tkachi mali vikonati za eskizami sami kilimi Rafael znovu vimusheno zaluchiv do stvorennya monumentalnih kartoniv chislennih pomichnikiv Vin rozrobiv malyunki kotri pereveli na kartoni poznachivshi golovni kolori Tematikoyu majbutnih kartoniv stali epizodi z zhitij rivnoapostolnih Petra ta Pavla Okrim zhitijnih syuzhetiv Rafael ta pomichniki jogo majsterni vikonali j chislenni bordyuri u stili davnorimskih relyefiv z podiyami zhittya samogo papi rimskogo Leva H uslavivshi takim chinom i jogo Kilimi vigotovili z vikoristannyam shovku i farbovanoyi bavovni i nimi prikrashali Sikstinsku kapelu u veliki svyata obabich vivtarya kaplici Dolya arrasivDokladnishe Pograbuvannya Rima Marten van Gemskerk Pograbuvannya Rima u 1527 r gravyura 1555 roku Uzhe 1527 roku voyaki najmanci armiyi imperatora Karla V obureni dovgoyu zatrimkoyu zarplatni zahopili papskij Rim pograbuvali vsi sobori j cerkvi chinili gvalt ne zupinyayuchis rujnuvali palaci ta budinki bagatiyiv mista grabuyuchi i kraduchi use koshtovne Sered pograbovanogo buli j arrasi Sikstinskoyi kapeli Usvidomivshi yih veliku groshovu vartist vatikanski kilimi prodali u rozdrib vipadkovim pokupcyam Tim chasom v Rimi pochalisya grabezhi ta rujnaciyi Natovp voyakiv hristiyan ne zupiniv navit avtoritet hristiyanskoyi svyatini baziliki Svyatogo Petra sho bula rozgrabovana j potroshena Dijshla cherga i do palaciv velmozh nablizhenih do papskogo dvoru Rim zaznav takoyi nishivnoyi rujnaciyi ta pograbuvannya yakih ne znav z chasiv rujnacij varvariv rannogo serednovichchya Yak misto Rim vtrativ bilshist serednovichnih ta renesansnih budivel Grabezhi ta rujnaciyi trivali ne mensh yak tri dobi Soldati imperatora gvaltuvali zhinok Rima ta chernic bagatoh monastiriv Rimom kotilasya hvilya rujnacij ta ubivstv Navit prihilniki imperatora Karla V sho buli na toj chas u papskij stolici vidkupalisya groshima vid voyakiv abi zahistiti svoye majno v Rimi Grabizhnickij prodazh arrasiv Sikstinskoyi kapeli suprovodzhuvavsya omanoyu i avantyurami Dva kilimi pobazhala pridbati bagata senjora z Veneciyi U neyi uzyali groshi a kilimi vidpravili do Veneciyi vitrilnikom Ale senjora ne zmogla dochekatisya pridbanih arrasiv Vitrilnik zahopili pirati razom iz koshtovnim vantazhem Kilimi propali na dekilka rokiv Yih slid znajshli na bazari banditkuvatogo mista Tunis u Pivnichnij Africi de torguvali kradenim majnom pirativ Netipovi dlya arabskogo mista kilimi pobachiv vizantijskij kupec i pislya pridbannya dopraviv kilimi u stolichnij Konstantinopol Shpiguni z katolickih krayin u tureckomu na toj chas Konstantinopoli ne drimali i zvistka donos pro nezvichni kilimi cherez dekilka rokiv dosyagla potribnih lyudej u Vatikani Vatikanu vdalosya povernuti koshtovni arrasi u 1554 roci koli na papskomu prestoli posidav Yulij III Z togo chasu arrasi zahovali u Vatikani Nimi prikrasili kaplicyu lishe u 1983 roci na odin tizhden u dni svyatkuvannya yuvileya kolishnogo pridvornogo hudozhnika Rafaelya Santi posilivshi ohoronu i usi zasobi bezpeki Ocinki arrasivArrasi za kartonami Rafaelya Santi vitkani u XVII st Palacco Dukale Urbino Gipnoz prestizhnogo imeni Rafaelya i Vatikana dosi spracovuye pri ocinkah arrasiv Sikstinskoyi kaplici Rafael ne znavsya na osoblivostyah i risah stvorennya arrasiv Vin pidijshov do zamovi papi rimskogo yak do zamovi na chergovu kartinu Kartinnist z yiyi linijnoyu perspektivoyu ta svitlotinnyu buli pereneseni i v kartoni dlya kilimiv Ci osoblivosti staranno vidtvorili i tkachi majsteren Bryusselya bo zamova nadijshla z samogo Vatikana Po smerti Rafaelya kartoni jogo roboti neodnorazovo povtoryuvali pri stvorenni kilimiv u riznih krayinah cherez perevedennya u prestizh usih bez rozboru tvoriv Rafaelya Santi ta panuvannya u mistectvi XVII XIX st smakiv vidirvanogo vid realnosti akademizmu Tvori Rafaelya todi ostatochno perejshli u galuz akademichnogo ta aristokratichnogo mistectva oriyentovanogo na obslugu svitskih i cerkovnih bagatiyiv Shlyah tochnogo vidtvorennya zhivopisnogo tvoru u kilimi viyavisya hibnim Vin privodiv kilimarstvo do krizi cherez vtratu specifichnih yakostej same kilimarstva Cherez dva stolittya krizovij hibnij shlyah perehodu kilimarstva na vidtvorennya kartin u kilimi povtorili kilimari tkachi Franciyi Vidnovlennya kilimarstva na zasadah same kilimarskih osoblivostej i tehnik vidbulosya lishe u XX st koli starovinnu tehnologiyu i specifichni osoblivosti kilimiv tapiseriyi vidnoviv u praktici francuzkij hudozhnik Zhan Lyursa 1892 1966 Div takozhVidrodzhennya Mistectvo Italiyi Vatikanski muzeyi Sikstinska kapela Rafael SantiDzherelaRafael Santi Albom Vstupit st A Gabrichevskogo M 1956 Grashenkov V N Rafael Santi M Iskusstvo 1975 Gogolicyn Yu M Velichajshie poddelki Sankt Peterburg 1997 Shapiro Yu G Persianova O M Mytareva K V Arane N M 50 kratkih biografij masterov zapadnoevropejskogo iskusstva XIV XIX vekov Leningrad Sovetskij hudozhnik 1968 PosilannyaPortal Mistectvo Portal Dekorativno uzhitkove mistectvo PrimitkiGrashenkov V N Rafael Santi M Iskusstvo 1975 s 170 Gogolicyn Yu M Velichajshie poddelki Sankt Peterburg 1997 s 186