Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Типи телескопів або дотичних пристроїв класифікуються за оптичною схемою механічною конструкцією місцем розміщення діапа

Список типів телескопів

Список типів телескопів

Типи телескопів або дотичних пристроїв класифікуються за оптичною схемою, механічною конструкцією, місцем розміщення, діапазоном електромагнітного спектра, призначенням тощо.

image
Космічна обсерваторія «Габбл» — один з найвідоміших космічних телескопів.

Станом на 2024 рік існують декілька десятків типів телескопів, які охоплюють майже всі діапазони електромагнітного спектра: від радіохвиль до рентгенівського і гамма-випромінювання. Деякі з них (наприклад, радіотелескопи) візуально взагалі не схожі на оптичні телескопи, для яких теж існує велика кількість оптичних схем, кожна з яких має свої переваги й недоліки. Окрім різних оптичних схем, існує декілька типів монтувань телескопів. Також різні телескопи мають різне призначення (астрограф, кометошукач, зенітний телескоп). Окремою категорією, що з'явилася у XX столітті, є космічні телескопи, які внаслідок відсутності впливу земної атмосфери мають певні переваги над аналогічними наземними інструментами.

Список типів оптичних телескопів

Телескопи-рефрактори

Це телескопи, об'єктивом яких є лінза або система з кількох лінз. Сучасні рефрактори побудовано переважно як подвійні та потрійні ахромати або напівахромати з великими фокусними відстанями. Саме цей тип телескопів був винайдений першим ще на початку 17 століття. Однак вони мають ряд конструктивних недоліків, які зокрема обмежують максимальний можливий розмір лінзи. Наразі найбільший діючий телескоп-рефрактор з діаметром об'єктива 102 см розташований в Єркській обсерваторії, США.

Зображення Назва

(українською)

Назва

(англійською)

Короткий опис Посилання
image Телескоп-ахромат Achromatic telescope Оптична схема, в якій майже відсутні ефекти сферичної та хроматичної аберації. Перший прототип був сконструйований британським винахідником Честером Мур Холлом всередині 18 століття.
image Апохромат Apochromat Оптична система з трьох лінз з різних сортів скла, що додатково зменшує хроматичну аберацію.
image Бінокль (Бінокуляр) Binoculars Застосовується здебільшого для любительських спостережень. Фактичо є двома з'єднаними телескопами, часто мають оптичну схему Галілея. Великі бінокуляри для зручності користування розташовуються або стаціонарно на спеціальній опорі з шарніром, або на тринозі.
[en] Copyscope Імпровізований телескоп, конструкція якого як об'єктив використовує лінзу зі старих копіювальних машин (звідки і пішла назва). Подібна оптична схема вперше була запропонована Кеном Бьордом в травневому випуску журналу [en] в 1986 році. Має ряд переваг порівняно зі звичайними телескопами, які можна придбати в спеціалізованих магазинах, передусім дешевизну.
image (інші мови) Galilean telescope Вперше така схема була створена нідерландськими майстрами в 1608 році, однак Гілілео Галілей був першим, хто застосував її для спостереження астрономічних об'єктів в 1609 році.

Складається із сполучної лінзи, яка має велику фокусну відстань image і окуляру з малою фокусною відстанню image. Фокус зображення об'єктива в цьому типі телескопа зливається з фокусом зображення окуляра.

image (інші мови) Keplerian telescope Складається з двох комплектів сполучних опуклих лінз, які мають спільну оптичну вісь. Об'єктив цього телескопа має велику фокусну відстань image та малу фокусну відстань окуляра image. Фокус зображення об'єктива зливається з фокусом об'єкта в окулярі. Зображення є перевернутим.
image Безкорпусний телескоп Aerial telescope Підтип рефракторного телескопа з дуже великою фокусною відстанню та відсутнім жорстким корпусом. Прикладом є безкорпусний телескоп Гюйгенса.
image [en] Superachromat Підтип ахромату, який має особливим чином підібрану геометрію лінз та показники заломлення скла, завдяки чому хроматична аберація майже повністю нівелюється на значному проміжку довжин хвиль. Відсутність хроматичної аберації робить такі об'єктиви дуже зручними для, наприклад, багатокольорової фотографії. Вперше створений [de]. Однак, подібна конструкція має суттєвий недолік — велику ціну виробу через обмежений перелік та дороговизну сортів скла, який можна використовувати для створення лінз.

Телескопи-рефлектори

Це телескопи, об'єктивом яких є увігнуте дзеркало сферичної, параболічної або гіперболічної форми. Майже завжди в подібних системах використовується менше вторинне дзеркало. Перші ідеї щодо використання увігнутих дзеркал як оптичних приладів були висунуті ще в 11 столітті. Однак перші спроби створити телескоп з увігнутим дзеркалом замість однієї з лінз були невдалими, а перший працюючий прототип був сконструйований лише наприкінці 17 століття.

Зображення Назва

(українською)

Назва

(англійською)

Короткий опис Посилання
image Система Ньютона Newtonian telescope Ньютонівський телескоп використовує увігнуте головне та плоске вторинне дзеркало, яке відбиває промені в окуляр збоку від приладу. Зображення перевернуте.
image Система Кассегрена Cassegrain reflector Різновид дзеркального телескопа, розробленого французьким астрономом Лораном Кассегреном в 1672 році. Цей тип телескопа є модифікацією ньютонівського телескопа і має особливості, які дають змогу усунути деякі відомі аберації (спотворення) оптичних систем. Перш ніж потрапити в головний фокус, промені світла знову відбиваються від меншого опуклого гіперболічного дзеркала, яке фокусує їх біля отвору в центрі головного дзеркала.
image Система Грегорі Gregorian telescope Розроблений шотландським математиком і астрономом Джеймсом Грегорі у 17 столітті, і вперше побудований 1673 року Робертом Гуком.
image [en]

(Система Ломоносова)

Herschellian telescope Оптична схема названа на честь Вільяма Гершеля, який створив перший прототип в 1789 році. Первинне дзеркало розташоване під кутом до осі симетрії телескопу (англ. off-axis design) і зображення «відводиться вбік», щоб уникнути блокування потоку світла вторинним дзеркалом.
image Система Річі — Кретьєна Ritchey–Chrétien telescope Схему теоретично розробили на початку 1910 років Джордж Вілліс Річі та [fr]. Вона структурно подібна до схеми Кассегрена, але застосовано увігнуте гіперболічне дзеркало як первинне та опукле гіперболічне з великим вигином як вторинне.

Це виправляє значну частину дефектів параболічних відбивачів, один з яких називається комою, і видаляє вставлений меніск. Крім того, у фокусі повинен бути присутнім коригувальний елемент. Перший телескоп побудовано 1927 року. За цією схемою побудовано більшість великих телескопів другої половині XX-го сторіччя, зокрема, космічний телескоп Габбла, пара телескопів «Джеміні» (8,1 м), телескоп Субару (8,2 м), Дуже великий телескоп (4 × 8,2 м), Великий телескоп Канарських островів (10,4 м).

image Рідкодзеркальний телескоп Liquid-mirror telescope Телескоп, дзеркало якого виготовлене з відбиваючої рідини (наприклад, ртуті), яка обертається з постійною швидкістю навколо вертикальної осі й набуває параболічної форми завдяки відцентровій силі. Концепція була висунута Ісааком Ньютоном і вдосконалена Ернесто Капоччі. Однак перший прототип було побудовано лише в 1872 році. Подібні системи мають ряд переваг, зокрема низьку вартість, однак одночасно з тим мають ряд недоліків. Зокрема, подібні телескопи можуть бути суто зенітними, а також використання ртуті, яка є отруйною для людини, ускладнює застосування.
[en] Pfund telescope Оптична схема, що використовується в нерухомих телескопах. Перший прототип створено американським спектроскопістом та винахідником [en]. Складається з плаского дзеркала, за домогою якого потік світла направляють на друге, параболічне дзеркало. Головна оптична вісь телескопу розташовується горизонтально, навідміну від зенітних телескопів з вертикальним розташуванням. Фокусна відстань головного дзеркала підібрана таким чином, що фокус розташований далі, ніж пласке дзеркало. Подібна конструкція не потребує додавання вторинного дзеркала.
image [en] Schwarzschild telescope Конструкція складається з двох увігнутих [en] дзеркал. Телескоп був створений німецьким астрономом Карлом Шварцшильдом. Завдяки такій конструкції в системі відсутня сферична аберація. Фокус системи знаходиться всередині телескопа, на відміну від систем Кассегрена, Грерогі, Ньютона та інших. Тому подібні телескопи використовуються для фотометричних (не візуальних) спостережень.
[en] Stevick-Paul telescope Конструкція телескопу має 3 дзеркала, зокрема одне діагональне, зображення розташоване не на головній оптичні осі. В цій системі майже відсутні всі види аберацій, однак присутня невелика кривина поля зображення.
image Тридзеркальний анастигмат

(Телескоп-анастигмат)

Three-mirror anastigmat Як очевидно з назви, система має три увігнутих дзеркала для нівелювання всіх видів аберацій. Конструкція має набагато більше поле зору, ніж класичні телескопи з двома дзеркалами. Існує багато різновидів тридзеркальних анастигматів, які були створені за довгу історію розвитку цього типу телескопів. Серед них:
  • (1935)
  • (1969)
  • (1972)
  • (1987)

Ця схема дозволяє мінімізувати три основні оптичні аберації — сферичну аберацію, кому та астигматизм.

Доволі багато космічних телескопів мають оптичну схему саме тридзеркального анастигмата, зокрема JWST, Евклід, Ненсі Грейс Роман та інші.

[en]

(Тороїдальний телескоп)

Toroidal reflector В основі оптичної схеми — дзеркало, поверхня якого являє собою зріз тора, а форма визначається двома радіусами кривини. Така конструкція дзеркала нівелює астигматизм, однак має сферичну аберацію і кому. Також подібні дзеркала простіше виготовляти, тому вони дешевші, ніж параболічні або еліптичні.
image Телескоп Вольтера Wolter telescope Винайдений німецьким фізиком Гансом Вольтером в 1952 році, який запропонував три оптичні схеми. Використовується для спостереження рентгенівських променів.
image
image
[en] Coudé Auxiliary Telescope Не є окремим видом телескопа, а радше системою коригування шляху променя після проходження через вторинне дзеркало — найчастіше говорять про конкретного телескопа. Великі телескопи можуть мати кілька доступних точок фокусування залежно від того, які космічні об'єкти спостерігають та що вимірюють (сфотографувати їх, отримати спектр тощо). Розміщуючи додаткові дзеркала, система Coudé спрямовує промені до фіксованої точки фокусу на полярній осі кріплення телескопа.
image Телескоп Несміта Nasmyth telescope Конструкційно подібна до системи Кассегрена, однак містить діагональне дзеркало, яке виводить пучок світла за межі корпусу телескопа. Така система дозволяє зробити нерухомими деякі елементи телескопа при зміні осі схилень.

Катадіоптричні телескопи

Система, яка є гібридом рефлектора і рефрактора, тобто містить одночасно і дзеркала, і лінзи. Подібні системи поєднують переваги обох типів систем користуючись з комбінації заломлення світла і його відбиття.

Зображення Назва (українською) Назва (англійською) Короткий опис Посилання
image [en] Argunov–Cassegrain telescope Оптична схема з дзеркала, двох звичайних лінз та [en]. Всі оптичні поверхні системи є сферичними. Система не набула популярності через свою складність виготовлення (в ній фактично задіяно 5 оптичних елементів), а також складність усунення аберацій, яка через це виникає.

Тим не менш, один з телескопів з такою оптичною схемою, з діаметром дзеркала в 1 метр, було виготовлено в Одесі та транспортовано до , , Словаччина, де він активно використовується для спостережень (станом на 2022 рік).

image

(Телескоп Гамільтона)

Catadioptric dialytes Система з однієї опуклої лінзи та однієї розсівної лінзи, одна оптична поверхня якої в оригінальній конструкції була покрита сріблом (аналог [en]). Розроблений В. Ф. Гамільтоном, який створив перший прототип в 1814 році. Надалі система вдосконалювалася, зокрема німецьким архітектором і оптиком [de] наприкінці 19 століття. Він додав в систему третю корегувальну лінзу, тим самим створивши медіальний телескоп на основі катадіоптричного діаліту.
image [en] Maksutov telescope Оптична схема складається з коригувального елементу (розсівної лінзи) та сферичного головного дзеркала. Лінза зазвичай має такий самий діаметр, як і головне дзеркало і розташовується перед ним. Запатентований українсько-радянським оптиком Дмитром Максутовим в 1941 році. Система корегує хроматичну аберацію і кому.

Популярна серед астрономів-аматорів через свою простоту. Розміри системи обмежені саме масою меніска, тому такі телескопи, як правило, мають відносно менші діаметри.

image [en] Klevtsov–Cassegrain telescope Має коригувальний елемент, розташований перед вторинним дзеркалом. Вторинне дзеркало конструктивно становить одне ціле з коригувальним меніском. Меніск має форму кільцевої лінзи з центральним отвором, через який проходить промінь від другого дзеркала до окуляра. Промінь проходить через активну частину меніска, перш ніж впасти на вторинне дзеркало.
image [en] Lurie–Houghton telescope Коригувальний елемент системи складається з двох лінз. Систему було запантентовано в 1944 році. Всі оптичні поверхні є сферичними, а лінзи в системі відносно тонкі. Перевагою системи є відносна простота створення, на відміну від камери Шмідта або системи Максутова.
image
 [en] Modified (Corrected) Dall–Kirkham telescope І класичний, і модифікований телескоп Дола — Кірхама складаються з еліптичного головного і сферичного вторинного дзеркала. Відмінність модифікованого полягає в наявності корегувального елементу, а саме 2 або 3 лінз. Система лінз розташовується перед фокусом для усунення коми, астигматизму та викривлення поля зору. Оптична схема була створена Дейвом Рове.
image [en] Schmidt camera Має передню коригувальну пластину (меніск) дуже складної форми в площині вторинного дзеркала (по суті тороїдальний дифузор, кругла центральна частина плоска для розміщення вторинного дзеркала), яка виправляє різні дефекти телескопа. Пластина розташована навпроти головного дзеркала, тому промені спочатку проходять через неї, а лише потім потрапляють на головне дзеркало. Завдяки складній формі меніск тонший за систему Максутова—Кассегрена.

Телескопи інших діапазонів спектра

У 20 столітті було розроблено багато видів телескопів, які дозволяють проводити спостереження в широкому діапазоні довжин хвиль від радіо до гамма-променів. Деякі з них за зовнішнім виглядом суттєво відрізняються від оптичних телескопів або навіть взагалі не схожі на них.

Тип телескопу Призначення або діапазон довжин хвиль Приклад інструменту
Зображення Опис
(Черенковський телескоп) Реєстрація черенковського випромінювання з енергією фотонів від 50 ГеВ до 50 ТеВ. image MAGIC (Major Atmospheric Gamma-ray Imaging Cherenkov Telescope) — система з двох наземних черенковських телескопів, які розташовані на острові Ла-Пальма.
Радіотелескоп Від міліметрів до десятків метрів.
image
Радіотелескоп Еффельсберг-1, Еффельсберг-Німеччина.
 Радіотелескоп Еффельсберг-1, Еффельсберг, Німеччина.
Субміліметровий телескоп Від 0.35 до 1.3 мм (для Кальтеської обсерваторії). image Калтекська субміліметрова обсерваторія, Мауна-Кеа, Гаваї.
Інфрачервоний телескоп Від 0.76 до 1000 мкм. Земна атмосфера пропускає лише діапазон 1 — 1.5 мкм, тому більшість телескопів цього типу — космічні. image Космічний телескоп імені Джеймса Вебба.
Ультрафіолетовий телескоп Від 10 до 320 нм. Світло на цих довжинах хвиль поглинається атмосферою Землі, тому телескопи цього типу — космічні. image Swift Gamma Ray Burst Explorer
Рентгенівський телескоп Від 0.01 до 10 нм. image Космічна обсерваторія «Чандра».
Гамма-телескоп Менше 0.01 нм. image Космічна обсерваторія «Фермі».

Телескопи за призначенням

image
Приклад екваторіального монтування
image
Монтування Добсона (саморобне, аматорське)

В залежності від низки параметрів: типу монтування, оптичної схеми, діаметру об'єктива, розташування та інших, телескоп має певне призначення. В списку наведені деякі типи задач, для яких використовуються телескопи:

Типи монтувань телескопів

Монтування телескопа — опора, яка призначена для направлення телескопа з метою спостереження за вибраним небесним об'єктом. Більшість типів монтувань дозволяють повертати телескоп та наводити його на потрібний об'єкт. Деякі інші типи монтувань є нерухомими і застосовуються, наприклад, в зенітних телескопах.

image
Приклад альт-азимутального монтування

Див. також

Посилання

  1. published, Steve Fentress (28 жовтня 2019). Yerkes Observatory: Home of Largest Refracting Telescope. Space.com (англ.). Процитовано 17 жовтня 2023.
  2. Kidger, M.J. (2002). Fundamental Optical Design (англійською) . Bellingham, WA: SPIE Press. с. 174.
  3. Chester Moor Hall | Mathematician, Philosopher, Educator | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 17 жовтня 2023.
  4. Daumas, Maurice (1989). Scientific instruments of the seventeenth and eighteenth centuries and their makers. London: Portman Books. ISBN .
  5. stason.org, Stas Bekman: stas (at). 31. What do APO and Apochromatic mean?. stason.org. Процитовано 1 березня 2023.
  6. . web.archive.org. 10 березня 2011. Архів оригіналу за 10 березня 2011. Процитовано 1 березня 2023.
  7. 7 of the Best Marine Binoculars to keep a good lookout. Yachting World (амер.). 28 жовтня 2022. Процитовано 1 березня 2023.
  8. Galilean telescope | Optics, Astronomy, Astronomer | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 15 жовтня 2023.
  9. Clark, Robert L. (2011). Amateur telescope making in the internet age : finding parts, getting help, and more. New York: Springer. ISBN . OCLC 682912577.
  10. Driggers, Ronald G. (2003). Encyclopedia of optical engineering. New York: Marcel Dekker. ISBN . OCLC 52464667.
  11. LCAS - Your Basic Copyscope. www.lcas-astronomy.org (англ.). Процитовано 8 листопада 2023.
  12. May 1986 Issue | Astronomy.com. Astronomy Magazine (амер.). Процитовано 8 листопада 2023.
  13. Galileo's telescope - The instrument. brunelleschi.imss.fi.it. Процитовано 1 березня 2023.
  14. Van Helden, Albert (1989). Sidereus nuncius, or, The Sidereal messenger. Chicago: University of Chicago Press. ISBN . OCLC 18382082.
  15. Galileo's telescope - How it works. brunelleschi.imss.fi.it. Процитовано 1 березня 2023.
  16. Edgerton, Samuel Y. (2009). The mirror, the window, and the telescope : how Renaissance linear perspective changed our vision of the universe. Ithaca: Cornell University Press. ISBN . OCLC 237788691.
  17. Drake, Stillman (1978). Galileo at work : his scientific biography. Chicago: University of Chicago Press. ISBN . OCLC 3770650.
  18. Hirst, J. G. (1981). Optics. London: Association of Dispensing Opticians. ISBN . OCLC 7987087.
  19. Galileo's telescope - Chromatic aberration. brunelleschi.imss.fi.it. Процитовано 1 березня 2023.
  20. The Project Gutenberg eBook of The Telescope, by Louis Bell, Ph.D. www.gutenberg.org. Процитовано 1 березня 2023.
  21. Largest optical telescopes of the world. www.stjarnhimlen.se. Процитовано 1 березня 2023.
  22. М. В. Головко, І. П. Крячко (2018). АСТРОНОМІЯ Навчальний посібник для профільної школи (PDF). м. Київ: "КОНВІ ПРІНТ". с. 69. ISBN .
  23. Andrade, E. N. Da C. (1948-09). Christian Huygens and the Development of Science in the Seventeenth Century. Nature (англ.). Т. 162, № 4117. с. 472—473. doi:10.1038/162472a0. ISSN 0028-0836. Процитовано 1 березня 2023.
  24. . web.archive.org. 9 квітня 2008. Архів оригіналу за 9 квітня 2008. Процитовано 1 березня 2023.
  25. The Galileo Project | Science | Telescope. galileo.rice.edu. Процитовано 1 березня 2023.
  26. Andrade, E. N. Da C. (1948-09). Christian Huygens and the Development of Science in the Seventeenth Century. Nature (англ.). Т. 162, № 4117. с. 472—473. doi:10.1038/162472a0. ISSN 0028-0836. Процитовано 13 серпня 2023.
  27. Herzberger, Max; McClure, Nancy R. (1 червня 1963). The Design of Superachromatic Lenses. Applied Optics (EN) . Т. 2, № 6. с. 553—560. doi:10.1364/AO.2.000553. ISSN 2155-3165. Процитовано 1 березня 2023.
  28. Lessing, N. v d W. (1 липня 1970). Selection of Optical Glasses in Superachromats. Applied Optics (EN) . Т. 9, № 7. с. 1665—1668. doi:10.1364/AO.9.001665. ISSN 2155-3165. Процитовано 1 березня 2023.
  29. Watson, Fred (2007). Ian Stargazer: The Life and Times of the Telescope (англ.). Allen & Unwin. ISBN .
  30. King, Henry C. (1 січня 2003). The History of the Telescope (англ.). Courier Corporation. ISBN .
  31. . web.archive.org. 17 січня 2017. Архів оригіналу за 17 січня 2017. Процитовано 17 жовтня 2023.
  32. Оптичні телескопи ХХІ століття. www.astrosvit.in.ua. Процитовано 12 серпня 2023.
  33. Hall, A. Rupert (1996). Isaac Newton, adventurer in thought. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN . OCLC 35673854.
  34. Cassegrain Telescopes - an overview | ScienceDirect Topics. www.sciencedirect.com. Процитовано 15 жовтня 2023.
  35. Wilson, R. N. (2004). Reflecting telescope optics I : basic design theory and its historical development (вид. 2nd ed). Berlin: Springer. ISBN . OCLC 223849482.
  36. Cassegrain reflector | Optical Telescope, Reflective Optics, Parabolic Mirror. Britannica (англ.). Процитовано 15 жовтня 2023.
  37. Г. З. Бутенко (2005). Оптичні телескопи ХХІ століття. Астрономічний календар. с. 204—208. Процитовано 12 серпня 2023.
  38. Hall, A. Rupert (1996). Isaac Newton: Adventurer in Thought (англ.). Cambridge University Press. с. 67. ISBN .
  39. . web.archive.org. 21 квітня 2022. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 16 січня 2024.
  40. Museo Galileo - In depth - Telescope. catalogue.museogalileo.it. Процитовано 1 березня 2023.
  41. Classical and aplanatic two-mirror telescopes. www.telescope-optics.net. Процитовано 1 березня 2023.
  42. Г. З. Бутенко (2005). Оптичні телескопи ХХІ століття. Астрономічний календар. с. 204—208. Процитовано 12 серпня 2023.
  43. Г. З. Бутенко (2005). Оптичні телескопи ХХІ століття. Астрономічний календар. с. 204—208. Процитовано 28 квітня 2024. стор. 2
  44. What is an LMT?.
  45. Rabinowitz, David. (PDF). Yale University Center for Astronomy and Astrophysics. Caltech. Архів оригіналу (PDF) за 27 April 2015. Процитовано 27 квітня 2015.
  46. What is an LMT?. www.astro.ubc.ca. Процитовано 1 березня 2023.
  47. Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique.; Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique (1850). Bulletins de l'Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique. Т. 17. Bruxelles.
  48. Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique.; Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique (1851). Bulletins de l'Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique. Т. 18. Bruxelles.
  49. Townes, Charles Hard (1999). How the laser happened: adventures of a scientist. New York Oxford: Oxford university press. с. 184—185. ISBN .
  50. Manly, Peter L. (1995). Unusual telescopes (вид. 1. paperback ed). Cambridge: Cambridge Univ. Press. с. 136—137. ISBN .
  51. Fundingsland, John O. (1992). Easy viewing with a fixed telescope (англійською) . Sky and Telescope. с. 212—215.
  52. Nariai, Kyoji; Iwamoto, Hiroshi (2005-05). A Variation of Schwarzschild Telescope: Golden Section Solution with Two Concentric Spheres and Its Extension to Finite Distance Solutions. Optical Review (англ.). Т. 12, № 3. с. 190—195. doi:10.1007/s10043-005-0190-z. ISSN 1340-6000. Процитовано 1 березня 2023.
  53. Willstrop, R. V. (1 серпня 1984). The modified Couder telescope. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (англ.). Т. 209, № 3. с. 587—606. doi:10.1093/mnras/209.3.587. ISSN 0035-8711. Процитовано 1 березня 2023.
  54. Paul, M. Systèmes correcteurs pour réflecteurs astronomiques (французькою) . Т. 14 (5). Revue d'Optique Théorique et Instrumentale.
  55. Stevick-Paul Telescope. spider.seds.org. Процитовано 10 листопада 2023.
  56. Wilson, R. N. (©2004-). Reflecting telescope optics (вид. 2nd ed). Berlin: Springer. ISBN . OCLC 53992848.
  57. Baker, James (1969-03). On Improving the Effectiveness of Large Telescopes. IEEE Transactions on Aerospace and Electronic Systems. Т. AES-5, № 2. с. 261—272. doi:10.1109/TAES.1969.309914. ISSN 0018-9251. Процитовано 1 березня 2023.
  58. Maurice, Paul (1935). Systèmes correcteurs pour réflecteurs astronomiques (французькою) . Т. 14 (5). Revue d'Optique Théorique et Instrumentale. с. 169—202.
  59. Baker, James (1969-03). On Improving the Effectiveness of Large Telescopes. IEEE Transactions on Aerospace and Electronic Systems. Т. AES-5, № 2. с. 261—272. doi:10.1109/TAES.1969.309914. ISSN 0018-9251. Процитовано 10 листопада 2023.
  60. Korsch, Dietrich (1 грудня 1972). Closed Form Solution for Three-Mirror Telescopes, Corrected for Spherical Aberration, Coma, Astigmatism, and Field Curvature. Applied Optics (англ.). Т. 11, № 12. с. 2986. doi:10.1364/AO.11.002986. ISSN 0003-6935. Процитовано 10 листопада 2023.
  61. Eisenberg, Shai; Pearson, Earl T. (1987). Two-mirror three-surface telescope. Т. 751. Proc SPIE. с. 24.
  62. . web.archive.org. 10 серпня 2004. Архів оригіналу за 10 серпня 2004. Процитовано 1 березня 2023.
  63. Multistatic nearfield imaging radar for portal security systems using a high gain toroidal reflector antenna. ieeexplore.ieee.org (амер.). Процитовано 10 листопада 2023.
  64. (1952). Glancing Incidence Mirror Systems as Imaging Optics for X-rays. Annalen der Physik. 10: 94. Bibcode:1952AnP...445...94W. doi:10.1002/andp.19524450108.
  65. (1952). A Generalized Schwarzschild Mirror System For Use at Glancing Incidence for X-ray Imaging. Annalen der Physik. 10: 286. Bibcode:1952AnP...445..286W. doi:10.1002/andp.19524450410.
  66. Wolter, Hans (1952). Spiegelsysteme streifenden Einfalls als abbildende Optiken für Röntgenstrahlen. Annalen der Physik (нім.). Т. 445, № 1-2. с. 94—114. doi:10.1002/andp.19524450108. Процитовано 1 березня 2023.
  67. Wolter, Hans (1952). Verallgemeinerte Schwarzschildsche Spiegelsysteme streifender Reflexion als Optiken für Röntgenstrahlen. Annalen der Physik (нім.). Т. 445, № 4-5. с. 286—295. doi:10.1002/andp.19524450410. Процитовано 1 березня 2023.
  68. Underwood, James H.; Attwood, David T. (1984-04). The renaissance of x‐ray optics. Physics Today (англ.). Т. 37, № 4. с. 44—52. doi:10.1063/1.2916193. ISSN 0031-9228. Процитовано 1 березня 2023.
  69. Underwod, J.H.; Attwood, D.T. (1987). Vozrozhdenie rentgenovskoi optiki. Uspekhi Fizicheskih Nauk (рос.). Т. 151, № 1. с. 105. doi:10.3367/UFNr.0151.198701d.0105. ISSN 0042-1294. Процитовано 1 березня 2023.
  70. Г. З. Бутенко (2005). Оптичні телескопи ХХІ століття. Астрономічний календар. с. 204—208. Процитовано 12 серпня 2023.
  71. Igor, Dubovsky (Pavol). One-meter telescope in Kolonica Saddle – 4 years of operation (англійською) . Т. 23. Одеса: Odessa Astronomical Publications. с. 70—73. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
  72. Агрунов, П.П. (1972). Изохроматические системы телескопов со сферической оптикой (російською) . Т. 6 (1). Астрономический Весник. с. 52—61.
  73. Kudzej, I.; Karetnikov, V. G.; Dubovsky, P. A.; Paulin, L. S.; Fashchevskyi, N. N.; Ryabov, A. V.; Dorokhova, T. N.; Dorokhov, N. I.; Koshkin, N. I. (2007). Astronomical Observatory at Kolonicke Sedlo and its Results in Variable Stars Observing (англійською) . Одеса: Odessa Astronomical Publications. с. 100—105.
  74. Kundra, Emil; Hambálek, Ľubomír; Vanaverbeke, Siegfried; Dubovský, Pavol; Logie, Ludwig; Rau, Steve; Dubois, Franky (2022). Variability of eclipse timing:the case of V471 Tauri. doi:10.48550/ARXIV.2210.01464. Процитовано 10 листопада 2023.
  75. CATADIOPTRIC TELESCOPES WITH FULL APERTURE CORRECTOR. www.telescope-optics.net. Процитовано 10 листопада 2023.
  76. Woodruff, John (2003). Firefly astronomy dictionary. Toronto: Firefly Books. ISBN . OCLC 52030342.
  77. Miscellaneous Musings. www.quadibloc.com. Процитовано 2 березня 2023.
  78. Kinzer, Paul E. (2015). Stargazing Basics: Getting Started in Recreational Astronomy. Cambridge University Press. с. 43.
  79. . web.archive.org. 22 лютого 2012. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 13 серпня 2023.
  80. The Novosibirsk TAL 200K Klevtsov Cassegrain - Ritchey-Chretiens, Dall-Kirkhams, and Other Designs. Cloudy Nights (англ.). Процитовано 13 серпня 2023.
  81. Klevtsov, Yu A. (1 лютого 2000). New optical systems for small-size telescopes. Journal of Optical Technology (EN) . Т. 67, № 2. с. 176. doi:10.1364/JOT.67.000176. Процитовано 2 березня 2023.
  82. Optica Publishing Group. opg.optica.org. Процитовано 2 березня 2023.
  83. CATADIOPTRIC TELESCOPES WITH FULL APERTURE CORRECTOR. www.telescope-optics.net. Процитовано 2 березня 2023.
  84. Venrooij, Martin A. M. van; Berry, Richard; Lucas, Diane (1988). Telescope optics : evaluation and design. Richmond, Va., U.S.A.: Willmann-Bell. ISBN . OCLC 17873872.
  85. Espacenet – search results. worldwide.espacenet.com. Процитовано 10 листопада 2023.
  86. Rutten, Harrie G.; Venrooij, Martin A. van (1999). Telescope optics: a comprehensive manual for amateur astronomers (вид. 4. print). Richmond, Va: Willmann-Bell. ISBN .
  87. Le télescope de Wynne-Rosin. astrosurf.com. Процитовано 2 березня 2023.
  88. The CDK Optical Design / Baader Planetarium Blog Posts. www.baader-planetarium.com. Процитовано 10 листопада 2023.
  89. Malacara, Zacarias (1994). Handbook of lens design. New York: Marcel Dekker. ISBN . OCLC 30473847.
  90. . web.archive.org. 20 жовтня 2009. Архів оригіналу за 20 жовтня 2009. Процитовано 2 березня 2023.
  91. Obstruction. spider.seds.org. Процитовано 2 березня 2023.
  92. Abrahams, P. (1 грудня 2004). The Mount Wilson Optical Shop during the Second World War. Т. 205. с. 02.01. Процитовано 13 серпня 2023.
  93. H.E.S.S. - The High Energy Stereoscopic System. www.mpi-hd.mpg.de. Процитовано 30 жовтня 2023.
  94. . web.archive.org. 11 травня 2012. Архів оригіналу за 11 травня 2012. Процитовано 30 жовтня 2023.
  95. . web.archive.org. 3 листопада 2014. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 30 жовтня 2023.
  96. Space Communications and Navigation Fun Facts - NASA (амер.). Процитовано 30 жовтня 2023.
  97. ShieldSquare Captcha. doi:10.1086/133579/pdf. Процитовано 30 жовтня 2023.
  98. І. А. Климишин та А. О. Корсунь. (2003). Астрономічний енциклопедичний словник (PDF). Львів: Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. с. 198. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()
  99. Internet Archive, C. W. (Clabon Walter) (2000). Allen's astrophysical quantities. New York : AIP Press : Springer. ISBN .
  100. FFast Physical Reference Database. physics.nist.gov. Процитовано 30 жовтня 2023.
  101. Hodgman, Charles (1961). CRC Handbook of Chemistry and Physics (англійською) . USA: US: Chemical Rubber Co. с. 2850.
  102. Монтування телескопа // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 303. — .


Цей список належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tipi teleskopiv abo dotichnih pristroyiv klasifikuyutsya za optichnoyu shemoyu mehanichnoyu konstrukciyeyu miscem rozmishennya diapazonom elektromagnitnogo spektra priznachennyam tosho Kosmichna observatoriya Gabbl odin z najvidomishih kosmichnih teleskopiv Stanom na 2024 rik isnuyut dekilka desyatkiv tipiv teleskopiv yaki ohoplyuyut majzhe vsi diapazoni elektromagnitnogo spektra vid radiohvil do rentgenivskogo i gamma viprominyuvannya Deyaki z nih napriklad radioteleskopi vizualno vzagali ne shozhi na optichni teleskopi dlya yakih tezh isnuye velika kilkist optichnih shem kozhna z yakih maye svoyi perevagi j nedoliki Okrim riznih optichnih shem isnuye dekilka tipiv montuvan teleskopiv Takozh rizni teleskopi mayut rizne priznachennya astrograf kometoshukach zenitnij teleskop Okremoyu kategoriyeyu sho z yavilasya u XX stolitti ye kosmichni teleskopi yaki vnaslidok vidsutnosti vplivu zemnoyi atmosferi mayut pevni perevagi nad analogichnimi nazemnimi instrumentami Spisok tipiv optichnih teleskopivTeleskopi refraktori Ce teleskopi ob yektivom yakih ye linza abo sistema z kilkoh linz Suchasni refraktori pobudovano perevazhno yak podvijni ta potrijni ahromati abo napivahromati z velikimi fokusnimi vidstanyami Same cej tip teleskopiv buv vinajdenij pershim she na pochatku 17 stolittya Odnak voni mayut ryad konstruktivnih nedolikiv yaki zokrema obmezhuyut maksimalnij mozhlivij rozmir linzi Narazi najbilshij diyuchij teleskop refraktor z diametrom ob yektiva 102 sm roztashovanij v Yerkskij observatoriyi SShA Zobrazhennya Nazva ukrayinskoyu Nazva anglijskoyu Korotkij opis Posilannya Teleskop ahromat Achromatic telescope Optichna shema v yakij majzhe vidsutni efekti sferichnoyi ta hromatichnoyi aberaciyi Pershij prototip buv skonstrujovanij britanskim vinahidnikom Chesterom Mur Hollom vseredini 18 stolittya Apohromat Apochromat Optichna sistema z troh linz z riznih sortiv skla sho dodatkovo zmenshuye hromatichnu aberaciyu Binokl Binokulyar Binoculars Zastosovuyetsya zdebilshogo dlya lyubitelskih sposterezhen Fakticho ye dvoma z yednanimi teleskopami chasto mayut optichnu shemu Galileya Veliki binokulyari dlya zruchnosti koristuvannya roztashovuyutsya abo stacionarno na specialnij opori z sharnirom abo na trinozi en Copyscope Improvizovanij teleskop konstrukciya yakogo yak ob yektiv vikoristovuye linzu zi starih kopiyuvalnih mashin zvidki i pishla nazva Podibna optichna shema vpershe bula zaproponovana Kenom Bordom v travnevomu vipusku zhurnalu en v 1986 roci Maye ryad perevag porivnyano zi zvichajnimi teleskopami yaki mozhna pridbati v specializovanih magazinah peredusim desheviznu inshi movi Galilean telescope Vpershe taka shema bula stvorena niderlandskimi majstrami v 1608 roci odnak Gilileo Galilej buv pershim hto zastosuvav yiyi dlya sposterezhennya astronomichnih ob yektiv v 1609 roci Skladayetsya iz spoluchnoyi linzi yaka maye veliku fokusnu vidstan f displaystyle f i okulyaru z maloyu fokusnoyu vidstannyu f 0 displaystyle f 0 Fokus zobrazhennya ob yektiva v comu tipi teleskopa zlivayetsya z fokusom zobrazhennya okulyara inshi movi Keplerian telescope Skladayetsya z dvoh komplektiv spoluchnih opuklih linz yaki mayut spilnu optichnu vis Ob yektiv cogo teleskopa maye veliku fokusnu vidstan f displaystyle f ta malu fokusnu vidstan okulyara f 0 displaystyle f 0 Fokus zobrazhennya ob yektiva zlivayetsya z fokusom ob yekta v okulyari Zobrazhennya ye perevernutim Bezkorpusnij teleskop Aerial telescope Pidtip refraktornogo teleskopa z duzhe velikoyu fokusnoyu vidstannyu ta vidsutnim zhorstkim korpusom Prikladom ye bezkorpusnij teleskop Gyujgensa en Superachromat Pidtip ahromatu yakij maye osoblivim chinom pidibranu geometriyu linz ta pokazniki zalomlennya skla zavdyaki chomu hromatichna aberaciya majzhe povnistyu nivelyuyetsya na znachnomu promizhku dovzhin hvil Vidsutnist hromatichnoyi aberaciyi robit taki ob yektivi duzhe zruchnimi dlya napriklad bagatokolorovoyi fotografiyi Vpershe stvorenij de Odnak podibna konstrukciya maye suttyevij nedolik veliku cinu virobu cherez obmezhenij perelik ta dorogoviznu sortiv skla yakij mozhna vikoristovuvati dlya stvorennya linz Teleskopi reflektori Ce teleskopi ob yektivom yakih ye uvignute dzerkalo sferichnoyi parabolichnoyi abo giperbolichnoyi formi Majzhe zavzhdi v podibnih sistemah vikoristovuyetsya menshe vtorinne dzerkalo Pershi ideyi shodo vikoristannya uvignutih dzerkal yak optichnih priladiv buli visunuti she v 11 stolitti Odnak pershi sprobi stvoriti teleskop z uvignutim dzerkalom zamist odniyeyi z linz buli nevdalimi a pershij pracyuyuchij prototip buv skonstrujovanij lishe naprikinci 17 stolittya Zobrazhennya Nazva ukrayinskoyu Nazva anglijskoyu Korotkij opis Posilannya Sistema Nyutona Newtonian telescope Nyutonivskij teleskop vikoristovuye uvignute golovne ta ploske vtorinne dzerkalo yake vidbivaye promeni v okulyar zboku vid priladu Zobrazhennya perevernute Sistema Kassegrena Cassegrain reflector Riznovid dzerkalnogo teleskopa rozroblenogo francuzkim astronomom Loranom Kassegrenom v 1672 roci Cej tip teleskopa ye modifikaciyeyu nyutonivskogo teleskopa i maye osoblivosti yaki dayut zmogu usunuti deyaki vidomi aberaciyi spotvorennya optichnih sistem Persh nizh potrapiti v golovnij fokus promeni svitla znovu vidbivayutsya vid menshogo opuklogo giperbolichnogo dzerkala yake fokusuye yih bilya otvoru v centri golovnogo dzerkala Sistema Gregori Gregorian telescope Rozroblenij shotlandskim matematikom i astronomom Dzhejmsom Gregori u 17 stolitti i vpershe pobudovanij 1673 roku Robertom Gukom en Sistema Lomonosova Herschellian telescope Optichna shema nazvana na chest Vilyama Gershelya yakij stvoriv pershij prototip v 1789 roci Pervinne dzerkalo roztashovane pid kutom do osi simetriyi teleskopu angl off axis design i zobrazhennya vidvoditsya vbik shob uniknuti blokuvannya potoku svitla vtorinnim dzerkalom Sistema Richi Kretyena Ritchey Chretien telescope Shemu teoretichno rozrobili na pochatku 1910 rokiv Dzhordzh Villis Richi ta fr Vona strukturno podibna do shemi Kassegrena ale zastosovano uvignute giperbolichne dzerkalo yak pervinne ta opukle giperbolichne z velikim viginom yak vtorinne Ce vipravlyaye znachnu chastinu defektiv parabolichnih vidbivachiv odin z yakih nazivayetsya komoyu i vidalyaye vstavlenij menisk Krim togo u fokusi povinen buti prisutnim koriguvalnij element Pershij teleskop pobudovano 1927 roku Za ciyeyu shemoyu pobudovano bilshist velikih teleskopiv drugoyi polovini XX go storichchya zokrema kosmichnij teleskop Gabbla para teleskopiv Dzhemini 8 1 m teleskop Subaru 8 2 m Duzhe velikij teleskop 4 8 2 m Velikij teleskop Kanarskih ostroviv 10 4 m Ridkodzerkalnij teleskop Liquid mirror telescope Teleskop dzerkalo yakogo vigotovlene z vidbivayuchoyi ridini napriklad rtuti yaka obertayetsya z postijnoyu shvidkistyu navkolo vertikalnoyi osi j nabuvaye parabolichnoyi formi zavdyaki vidcentrovij sili Koncepciya bula visunuta Isaakom Nyutonom i vdoskonalena Ernesto Kapochchi Odnak pershij prototip bulo pobudovano lishe v 1872 roci Podibni sistemi mayut ryad perevag zokrema nizku vartist odnak odnochasno z tim mayut ryad nedolikiv Zokrema podibni teleskopi mozhut buti suto zenitnimi a takozh vikoristannya rtuti yaka ye otrujnoyu dlya lyudini uskladnyuye zastosuvannya en Pfund telescope Optichna shema sho vikoristovuyetsya v neruhomih teleskopah Pershij prototip stvoreno amerikanskim spektroskopistom ta vinahidnikom en Skladayetsya z plaskogo dzerkala za domogoyu yakogo potik svitla napravlyayut na druge parabolichne dzerkalo Golovna optichna vis teleskopu roztashovuyetsya gorizontalno navidminu vid zenitnih teleskopiv z vertikalnim roztashuvannyam Fokusna vidstan golovnogo dzerkala pidibrana takim chinom sho fokus roztashovanij dali nizh plaske dzerkalo Podibna konstrukciya ne potrebuye dodavannya vtorinnogo dzerkala en Schwarzschild telescope Konstrukciya skladayetsya z dvoh uvignutih en dzerkal Teleskop buv stvorenij nimeckim astronomom Karlom Shvarcshildom Zavdyaki takij konstrukciyi v sistemi vidsutnya sferichna aberaciya Fokus sistemi znahoditsya vseredini teleskopa na vidminu vid sistem Kassegrena Grerogi Nyutona ta inshih Tomu podibni teleskopi vikoristovuyutsya dlya fotometrichnih ne vizualnih sposterezhen en Stevick Paul telescope Konstrukciya teleskopu maye 3 dzerkala zokrema odne diagonalne zobrazhennya roztashovane ne na golovnij optichni osi V cij sistemi majzhe vidsutni vsi vidi aberacij odnak prisutnya nevelika krivina polya zobrazhennya Tridzerkalnij anastigmat Teleskop anastigmat Three mirror anastigmat Yak ochevidno z nazvi sistema maye tri uvignutih dzerkala dlya nivelyuvannya vsih vidiv aberacij Konstrukciya maye nabagato bilshe pole zoru nizh klasichni teleskopi z dvoma dzerkalami Isnuye bagato riznovidiv tridzerkalnih anastigmativ yaki buli stvoreni za dovgu istoriyu rozvitku cogo tipu teleskopiv Sered nih 1935 1969 1972 1987 Cya shema dozvolyaye minimizuvati tri osnovni optichni aberaciyi sferichnu aberaciyu komu ta astigmatizm Dovoli bagato kosmichnih teleskopiv mayut optichnu shemu same tridzerkalnogo anastigmata zokrema JWST Evklid Nensi Grejs Roman ta inshi en Toroyidalnij teleskop Toroidal reflector V osnovi optichnoyi shemi dzerkalo poverhnya yakogo yavlyaye soboyu zriz tora a forma viznachayetsya dvoma radiusami krivini Taka konstrukciya dzerkala nivelyuye astigmatizm odnak maye sferichnu aberaciyu i komu Takozh podibni dzerkala prostishe vigotovlyati tomu voni deshevshi nizh parabolichni abo eliptichni Teleskop Voltera Wolter telescope Vinajdenij nimeckim fizikom Gansom Volterom v 1952 roci yakij zaproponuvav tri optichni shemi Vikoristovuyetsya dlya sposterezhennya rentgenivskih promeniv en Coude Auxiliary Telescope Ne ye okremim vidom teleskopa a radshe sistemoyu koriguvannya shlyahu promenya pislya prohodzhennya cherez vtorinne dzerkalo najchastishe govoryat pro konkretnogo teleskopa Veliki teleskopi mozhut mati kilka dostupnih tochok fokusuvannya zalezhno vid togo yaki kosmichni ob yekti sposterigayut ta sho vimiryuyut sfotografuvati yih otrimati spektr tosho Rozmishuyuchi dodatkovi dzerkala sistema Coude spryamovuye promeni do fiksovanoyi tochki fokusu na polyarnij osi kriplennya teleskopa Teleskop Nesmita Nasmyth telescope Konstrukcijno podibna do sistemi Kassegrena odnak mistit diagonalne dzerkalo yake vivodit puchok svitla za mezhi korpusu teleskopa Taka sistema dozvolyaye zrobiti neruhomimi deyaki elementi teleskopa pri zmini osi shilen Katadioptrichni teleskopi Sistema yaka ye gibridom reflektora i refraktora tobto mistit odnochasno i dzerkala i linzi Podibni sistemi poyednuyut perevagi oboh tipiv sistem koristuyuchis z kombinaciyi zalomlennya svitla i jogo vidbittya Zobrazhennya Nazva ukrayinskoyu Nazva anglijskoyu Korotkij opis Posilannya en Argunov Cassegrain telescope Optichna shema z dzerkala dvoh zvichajnih linz ta en Vsi optichni poverhni sistemi ye sferichnimi Sistema ne nabula populyarnosti cherez svoyu skladnist vigotovlennya v nij faktichno zadiyano 5 optichnih elementiv a takozh skladnist usunennya aberacij yaka cherez ce vinikaye Tim ne mensh odin z teleskopiv z takoyu optichnoyu shemoyu z diametrom dzerkala v 1 metr bulo vigotovleno v Odesi ta transportovano do Slovachchina de vin aktivno vikoristovuyetsya dlya sposterezhen stanom na 2022 rik Teleskop Gamiltona Catadioptric dialytes Sistema z odniyeyi opukloyi linzi ta odniyeyi rozsivnoyi linzi odna optichna poverhnya yakoyi v originalnij konstrukciyi bula pokrita sriblom analog en Rozroblenij V F Gamiltonom yakij stvoriv pershij prototip v 1814 roci Nadali sistema vdoskonalyuvalasya zokrema nimeckim arhitektorom i optikom de naprikinci 19 stolittya Vin dodav v sistemu tretyu koreguvalnu linzu tim samim stvorivshi medialnij teleskop na osnovi katadioptrichnogo dialitu en Maksutov telescope Optichna shema skladayetsya z koriguvalnogo elementu rozsivnoyi linzi ta sferichnogo golovnogo dzerkala Linza zazvichaj maye takij samij diametr yak i golovne dzerkalo i roztashovuyetsya pered nim Zapatentovanij ukrayinsko radyanskim optikom Dmitrom Maksutovim v 1941 roci Sistema koreguye hromatichnu aberaciyu i komu Populyarna sered astronomiv amatoriv cherez svoyu prostotu Rozmiri sistemi obmezheni same masoyu meniska tomu taki teleskopi yak pravilo mayut vidnosno menshi diametri en Klevtsov Cassegrain telescope Maye koriguvalnij element roztashovanij pered vtorinnim dzerkalom Vtorinne dzerkalo konstruktivno stanovit odne cile z koriguvalnim meniskom Menisk maye formu kilcevoyi linzi z centralnim otvorom cherez yakij prohodit promin vid drugogo dzerkala do okulyara Promin prohodit cherez aktivnu chastinu meniska persh nizh vpasti na vtorinne dzerkalo en Lurie Houghton telescope Koriguvalnij element sistemi skladayetsya z dvoh linz Sistemu bulo zapantentovano v 1944 roci Vsi optichni poverhni ye sferichnimi a linzi v sistemi vidnosno tonki Perevagoyu sistemi ye vidnosna prostota stvorennya na vidminu vid kameri Shmidta abo sistemi Maksutova en Modified Corrected Dall Kirkham telescope I klasichnij i modifikovanij teleskop Dola Kirhama skladayutsya z eliptichnogo golovnogo i sferichnogo vtorinnogo dzerkala Vidminnist modifikovanogo polyagaye v nayavnosti koreguvalnogo elementu a same 2 abo 3 linz Sistema linz roztashovuyetsya pered fokusom dlya usunennya komi astigmatizmu ta vikrivlennya polya zoru Optichna shema bula stvorena Dejvom Rove en Schmidt camera Maye perednyu koriguvalnu plastinu menisk duzhe skladnoyi formi v ploshini vtorinnogo dzerkala po suti toroyidalnij difuzor krugla centralna chastina ploska dlya rozmishennya vtorinnogo dzerkala yaka vipravlyaye rizni defekti teleskopa Plastina roztashovana navproti golovnogo dzerkala tomu promeni spochatku prohodyat cherez neyi a lishe potim potraplyayut na golovne dzerkalo Zavdyaki skladnij formi menisk tonshij za sistemu Maksutova Kassegrena Teleskopi inshih diapazoniv spektraU 20 stolitti bulo rozrobleno bagato vidiv teleskopiv yaki dozvolyayut provoditi sposterezhennya v shirokomu diapazoni dovzhin hvil vid radio do gamma promeniv Deyaki z nih za zovnishnim viglyadom suttyevo vidriznyayutsya vid optichnih teleskopiv abo navit vzagali ne shozhi na nih Tip teleskopu Priznachennya abo diapazon dovzhin hvil Priklad instrumentu Zobrazhennya Opis Cherenkovskij teleskop Reyestraciya cherenkovskogo viprominyuvannya z energiyeyu fotoniv vid 50 GeV do 50 TeV MAGIC Major Atmospheric Gamma ray Imaging Cherenkov Telescope sistema z dvoh nazemnih cherenkovskih teleskopiv yaki roztashovani na ostrovi La Palma Radioteleskop Vid milimetriv do desyatkiv metriv Radioteleskop Effelsberg 1 Effelsberg Nimechchina Radioteleskop Effelsberg 1 Effelsberg Nimechchina Submilimetrovij teleskop Vid 0 35 do 1 3 mm dlya Kalteskoyi observatoriyi Kaltekska submilimetrova observatoriya Mauna Kea Gavayi Infrachervonij teleskop Vid 0 76 do 1000 mkm Zemna atmosfera propuskaye lishe diapazon 1 1 5 mkm tomu bilshist teleskopiv cogo tipu kosmichni Kosmichnij teleskop imeni Dzhejmsa Vebba Ultrafioletovij teleskop Vid 10 do 320 nm Svitlo na cih dovzhinah hvil poglinayetsya atmosferoyu Zemli tomu teleskopi cogo tipu kosmichni Swift Gamma Ray Burst Explorer Rentgenivskij teleskop Vid 0 01 do 10 nm Kosmichna observatoriya Chandra Gamma teleskop Menshe 0 01 nm Kosmichna observatoriya Fermi Teleskopi za priznachennyamPriklad ekvatorialnogo montuvannya Montuvannya Dobsona samorobne amatorske V zalezhnosti vid nizki parametriv tipu montuvannya optichnoyi shemi diametru ob yektiva roztashuvannya ta inshih teleskop maye pevne priznachennya V spisku navedeni deyaki tipi zadach dlya yakih vikoristovuyutsya teleskopi Astrograf Meridiannij krug Sonyachnij teleskop Kosmichnij teleskop Zorova truba Zenitnij teleskopTipi montuvan teleskopivMontuvannya teleskopa opora yaka priznachena dlya napravlennya teleskopa z metoyu sposterezhennya za vibranim nebesnim ob yektom Bilshist tipiv montuvan dozvolyayut povertati teleskop ta navoditi jogo na potribnij ob yekt Deyaki inshi tipi montuvan ye neruhomimi i zastosovuyutsya napriklad v zenitnih teleskopah Priklad alt azimutalnogo montuvannya Pasazhnij instrument Ekvatorialne montuvannya Alt azimutalne montuvannya Montuvannya DobsonaDiv takozhIstoriya teleskopa Spiski teleskopiv Spisok kodiv observatorij Spisok astronomichnih observatorij Spisok kosmichnih teleskopivPosilannyapublished Steve Fentress 28 zhovtnya 2019 Yerkes Observatory Home of Largest Refracting Telescope Space com angl Procitovano 17 zhovtnya 2023 Kidger M J 2002 Fundamental Optical Design anglijskoyu Bellingham WA SPIE Press s 174 Chester Moor Hall Mathematician Philosopher Educator Britannica www britannica com angl Procitovano 17 zhovtnya 2023 Daumas Maurice 1989 Scientific instruments of the seventeenth and eighteenth centuries and their makers London Portman Books ISBN 978 0 7134 0727 3 stason org Stas Bekman stas at 31 What do APO and Apochromatic mean stason org Procitovano 1 bereznya 2023 web archive org 10 bereznya 2011 Arhiv originalu za 10 bereznya 2011 Procitovano 1 bereznya 2023 7 of the Best Marine Binoculars to keep a good lookout Yachting World amer 28 zhovtnya 2022 Procitovano 1 bereznya 2023 Galilean telescope Optics Astronomy Astronomer Britannica www britannica com angl Procitovano 15 zhovtnya 2023 Clark Robert L 2011 Amateur telescope making in the internet age finding parts getting help and more New York Springer ISBN 978 1 4419 6415 1 OCLC 682912577 Driggers Ronald G 2003 Encyclopedia of optical engineering New York Marcel Dekker ISBN 0 8247 4250 8 OCLC 52464667 LCAS Your Basic Copyscope www lcas astronomy org angl Procitovano 8 listopada 2023 May 1986 Issue Astronomy com Astronomy Magazine amer Procitovano 8 listopada 2023 Galileo s telescope The instrument brunelleschi imss fi it Procitovano 1 bereznya 2023 Van Helden Albert 1989 Sidereus nuncius or The Sidereal messenger Chicago University of Chicago Press ISBN 0 226 27902 2 OCLC 18382082 Galileo s telescope How it works brunelleschi imss fi it Procitovano 1 bereznya 2023 Edgerton Samuel Y 2009 The mirror the window and the telescope how Renaissance linear perspective changed our vision of the universe Ithaca Cornell University Press ISBN 978 0 8014 4758 7 OCLC 237788691 Drake Stillman 1978 Galileo at work his scientific biography Chicago University of Chicago Press ISBN 0 226 16226 5 OCLC 3770650 Hirst J G 1981 Optics London Association of Dispensing Opticians ISBN 0 900099 15 1 OCLC 7987087 Galileo s telescope Chromatic aberration brunelleschi imss fi it Procitovano 1 bereznya 2023 The Project Gutenberg eBook of The Telescope by Louis Bell Ph D www gutenberg org Procitovano 1 bereznya 2023 Largest optical telescopes of the world www stjarnhimlen se Procitovano 1 bereznya 2023 M V Golovko I P Kryachko 2018 ASTRONOMIYa Navchalnij posibnik dlya profilnoyi shkoli PDF m Kiyiv KONVI PRINT s 69 ISBN 978 617 7724 24 6 Andrade E N Da C 1948 09 Christian Huygens and the Development of Science in the Seventeenth Century Nature angl T 162 4117 s 472 473 doi 10 1038 162472a0 ISSN 0028 0836 Procitovano 1 bereznya 2023 web archive org 9 kvitnya 2008 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2008 Procitovano 1 bereznya 2023 The Galileo Project Science Telescope galileo rice edu Procitovano 1 bereznya 2023 Andrade E N Da C 1948 09 Christian Huygens and the Development of Science in the Seventeenth Century Nature angl T 162 4117 s 472 473 doi 10 1038 162472a0 ISSN 0028 0836 Procitovano 13 serpnya 2023 Herzberger Max McClure Nancy R 1 chervnya 1963 The Design of Superachromatic Lenses Applied Optics EN T 2 6 s 553 560 doi 10 1364 AO 2 000553 ISSN 2155 3165 Procitovano 1 bereznya 2023 Lessing N v d W 1 lipnya 1970 Selection of Optical Glasses in Superachromats Applied Optics EN T 9 7 s 1665 1668 doi 10 1364 AO 9 001665 ISSN 2155 3165 Procitovano 1 bereznya 2023 Watson Fred 2007 Ian Stargazer The Life and Times of the Telescope angl Allen amp Unwin ISBN 978 1 74176 392 8 King Henry C 1 sichnya 2003 The History of the Telescope angl Courier Corporation ISBN 978 0 486 43265 6 web archive org 17 sichnya 2017 Arhiv originalu za 17 sichnya 2017 Procitovano 17 zhovtnya 2023 Optichni teleskopi HHI stolittya www astrosvit in ua Procitovano 12 serpnya 2023 Hall A Rupert 1996 Isaac Newton adventurer in thought Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 56221 X OCLC 35673854 Cassegrain Telescopes an overview ScienceDirect Topics www sciencedirect com Procitovano 15 zhovtnya 2023 Wilson R N 2004 Reflecting telescope optics I basic design theory and its historical development vid 2nd ed Berlin Springer ISBN 3 540 40106 7 OCLC 223849482 Cassegrain reflector Optical Telescope Reflective Optics Parabolic Mirror Britannica angl Procitovano 15 zhovtnya 2023 G Z Butenko 2005 Optichni teleskopi HHI stolittya Astronomichnij kalendar s 204 208 Procitovano 12 serpnya 2023 Hall A Rupert 1996 Isaac Newton Adventurer in Thought angl Cambridge University Press s 67 ISBN 9780521566698 web archive org 21 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2022 Procitovano 16 sichnya 2024 Museo Galileo In depth Telescope catalogue museogalileo it Procitovano 1 bereznya 2023 Classical and aplanatic two mirror telescopes www telescope optics net Procitovano 1 bereznya 2023 G Z Butenko 2005 Optichni teleskopi HHI stolittya Astronomichnij kalendar s 204 208 Procitovano 12 serpnya 2023 G Z Butenko 2005 Optichni teleskopi HHI stolittya Astronomichnij kalendar s 204 208 Procitovano 28 kvitnya 2024 stor 2 What is an LMT Rabinowitz David PDF Yale University Center for Astronomy and Astrophysics Caltech Arhiv originalu PDF za 27 April 2015 Procitovano 27 kvitnya 2015 What is an LMT www astro ubc ca Procitovano 1 bereznya 2023 Academie royale des sciences des lettres et des beaux arts de Belgique Academie royale des sciences des lettres et des beaux arts de Belgique 1850 Bulletins de l Academie royale des sciences des lettres et des beaux arts de Belgique T 17 Bruxelles Academie royale des sciences des lettres et des beaux arts de Belgique Academie royale des sciences des lettres et des beaux arts de Belgique 1851 Bulletins de l Academie royale des sciences des lettres et des beaux arts de Belgique T 18 Bruxelles Townes Charles Hard 1999 How the laser happened adventures of a scientist New York Oxford Oxford university press s 184 185 ISBN 978 0 19 515376 7 Manly Peter L 1995 Unusual telescopes vid 1 paperback ed Cambridge Cambridge Univ Press s 136 137 ISBN 978 0 521 48393 3 Fundingsland John O 1992 Easy viewing with a fixed telescope anglijskoyu Sky and Telescope s 212 215 Nariai Kyoji Iwamoto Hiroshi 2005 05 A Variation of Schwarzschild Telescope Golden Section Solution with Two Concentric Spheres and Its Extension to Finite Distance Solutions Optical Review angl T 12 3 s 190 195 doi 10 1007 s10043 005 0190 z ISSN 1340 6000 Procitovano 1 bereznya 2023 Willstrop R V 1 serpnya 1984 The modified Couder telescope Monthly Notices of the Royal Astronomical Society angl T 209 3 s 587 606 doi 10 1093 mnras 209 3 587 ISSN 0035 8711 Procitovano 1 bereznya 2023 Paul M Systemes correcteurs pour reflecteurs astronomiques francuzkoyu T 14 5 Revue d Optique Theorique et Instrumentale Stevick Paul Telescope spider seds org Procitovano 10 listopada 2023 Wilson R N c 2004 Reflecting telescope optics vid 2nd ed Berlin Springer ISBN 3 540 40106 7 OCLC 53992848 Baker James 1969 03 On Improving the Effectiveness of Large Telescopes IEEE Transactions on Aerospace and Electronic Systems T AES 5 2 s 261 272 doi 10 1109 TAES 1969 309914 ISSN 0018 9251 Procitovano 1 bereznya 2023 Maurice Paul 1935 Systemes correcteurs pour reflecteurs astronomiques francuzkoyu T 14 5 Revue d Optique Theorique et Instrumentale s 169 202 Baker James 1969 03 On Improving the Effectiveness of Large Telescopes IEEE Transactions on Aerospace and Electronic Systems T AES 5 2 s 261 272 doi 10 1109 TAES 1969 309914 ISSN 0018 9251 Procitovano 10 listopada 2023 Korsch Dietrich 1 grudnya 1972 Closed Form Solution for Three Mirror Telescopes Corrected for Spherical Aberration Coma Astigmatism and Field Curvature Applied Optics angl T 11 12 s 2986 doi 10 1364 AO 11 002986 ISSN 0003 6935 Procitovano 10 listopada 2023 Eisenberg Shai Pearson Earl T 1987 Two mirror three surface telescope T 751 Proc SPIE s 24 web archive org 10 serpnya 2004 Arhiv originalu za 10 serpnya 2004 Procitovano 1 bereznya 2023 Multistatic nearfield imaging radar for portal security systems using a high gain toroidal reflector antenna ieeexplore ieee org amer Procitovano 10 listopada 2023 1952 Glancing Incidence Mirror Systems as Imaging Optics for X rays Annalen der Physik 10 94 Bibcode 1952AnP 445 94W doi 10 1002 andp 19524450108 1952 A Generalized Schwarzschild Mirror System For Use at Glancing Incidence for X ray Imaging Annalen der Physik 10 286 Bibcode 1952AnP 445 286W doi 10 1002 andp 19524450410 Wolter Hans 1952 Spiegelsysteme streifenden Einfalls als abbildende Optiken fur Rontgenstrahlen Annalen der Physik nim T 445 1 2 s 94 114 doi 10 1002 andp 19524450108 Procitovano 1 bereznya 2023 Wolter Hans 1952 Verallgemeinerte Schwarzschildsche Spiegelsysteme streifender Reflexion als Optiken fur Rontgenstrahlen Annalen der Physik nim T 445 4 5 s 286 295 doi 10 1002 andp 19524450410 Procitovano 1 bereznya 2023 Underwood James H Attwood David T 1984 04 The renaissance of x ray optics Physics Today angl T 37 4 s 44 52 doi 10 1063 1 2916193 ISSN 0031 9228 Procitovano 1 bereznya 2023 Underwod J H Attwood D T 1987 Vozrozhdenie rentgenovskoi optiki Uspekhi Fizicheskih Nauk ros T 151 1 s 105 doi 10 3367 UFNr 0151 198701d 0105 ISSN 0042 1294 Procitovano 1 bereznya 2023 G Z Butenko 2005 Optichni teleskopi HHI stolittya Astronomichnij kalendar s 204 208 Procitovano 12 serpnya 2023 Igor Dubovsky Pavol One meter telescope in Kolonica Saddle 4 years of operation anglijskoyu T 23 Odesa Odessa Astronomical Publications s 70 73 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first z propushenim last dovidka Agrunov P P 1972 Izohromaticheskie sistemy teleskopov so sfericheskoj optikoj rosijskoyu T 6 1 Astronomicheskij Vesnik s 52 61 Kudzej I Karetnikov V G Dubovsky P A Paulin L S Fashchevskyi N N Ryabov A V Dorokhova T N Dorokhov N I Koshkin N I 2007 Astronomical Observatory at Kolonicke Sedlo and its Results in Variable Stars Observing anglijskoyu Odesa Odessa Astronomical Publications s 100 105 Kundra Emil Hambalek Ľubomir Vanaverbeke Siegfried Dubovsky Pavol Logie Ludwig Rau Steve Dubois Franky 2022 Variability of eclipse timing the case of V471 Tauri doi 10 48550 ARXIV 2210 01464 Procitovano 10 listopada 2023 CATADIOPTRIC TELESCOPES WITH FULL APERTURE CORRECTOR www telescope optics net Procitovano 10 listopada 2023 Woodruff John 2003 Firefly astronomy dictionary Toronto Firefly Books ISBN 1 55297 837 0 OCLC 52030342 Miscellaneous Musings www quadibloc com Procitovano 2 bereznya 2023 Kinzer Paul E 2015 Stargazing Basics Getting Started in Recreational Astronomy Cambridge University Press s 43 web archive org 22 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2012 Procitovano 13 serpnya 2023 The Novosibirsk TAL 200K Klevtsov Cassegrain Ritchey Chretiens Dall Kirkhams and Other Designs Cloudy Nights angl Procitovano 13 serpnya 2023 Klevtsov Yu A 1 lyutogo 2000 New optical systems for small size telescopes Journal of Optical Technology EN T 67 2 s 176 doi 10 1364 JOT 67 000176 Procitovano 2 bereznya 2023 Optica Publishing Group opg optica org Procitovano 2 bereznya 2023 CATADIOPTRIC TELESCOPES WITH FULL APERTURE CORRECTOR www telescope optics net Procitovano 2 bereznya 2023 Venrooij Martin A M van Berry Richard Lucas Diane 1988 Telescope optics evaluation and design Richmond Va U S A Willmann Bell ISBN 0 943396 18 2 OCLC 17873872 Espacenet search results worldwide espacenet com Procitovano 10 listopada 2023 Rutten Harrie G Venrooij Martin A van 1999 Telescope optics a comprehensive manual for amateur astronomers vid 4 print Richmond Va Willmann Bell ISBN 978 0 943396 18 7 Le telescope de Wynne Rosin astrosurf com Procitovano 2 bereznya 2023 The CDK Optical Design Baader Planetarium Blog Posts www baader planetarium com Procitovano 10 listopada 2023 Malacara Zacarias 1994 Handbook of lens design New York Marcel Dekker ISBN 0 8247 9225 4 OCLC 30473847 web archive org 20 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2009 Procitovano 2 bereznya 2023 Obstruction spider seds org Procitovano 2 bereznya 2023 Abrahams P 1 grudnya 2004 The Mount Wilson Optical Shop during the Second World War T 205 s 02 01 Procitovano 13 serpnya 2023 H E S S The High Energy Stereoscopic System www mpi hd mpg de Procitovano 30 zhovtnya 2023 web archive org 11 travnya 2012 Arhiv originalu za 11 travnya 2012 Procitovano 30 zhovtnya 2023 web archive org 3 listopada 2014 Arhiv originalu za 3 listopada 2014 Procitovano 30 zhovtnya 2023 Space Communications and Navigation Fun Facts NASA amer Procitovano 30 zhovtnya 2023 ShieldSquare Captcha doi 10 1086 133579 pdf Procitovano 30 zhovtnya 2023 I A Klimishin ta A O Korsun 2003 Astronomichnij enciklopedichnij slovnik PDF Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka s 198 ISBN ISBN 966 613 263 X a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Internet Archive C W Clabon Walter 2000 Allen s astrophysical quantities New York AIP Press Springer ISBN 978 0 387 98746 0 FFast Physical Reference Database physics nist gov Procitovano 30 zhovtnya 2023 Hodgman Charles 1961 CRC Handbook of Chemistry and Physics anglijskoyu USA US Chemical Rubber Co s 2850 Montuvannya teleskopa Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 303 ISBN 966 613 263 X Cej spisok nalezhit do vibranih spiskiv ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ