Зорова (далекоглядна) труба — загальна назва оптичних приладів, призначених для візуального спостереження за віддаленими предметами. Зоровими трубами є: підзорні труби, телескопи, біноклі, перископи, далекоміри, приціли, геодезичні труби й інші прилади. Зазвичай складається з об'єктива, який формує зображення, окуляра, що збільшує його, і обертальної системи, яка виправляє орієнтацію побудованої картинки.
Опис
Першою відомою зоровою трубою є труба Ґалілея (1609): вона складалася зі збиральної лінзи-об'єктива і розсіювальної лінзи-окуляра. У 1611 р. Йоган Кеплер поліпшив конструкцію Ґалілео Ґалілея, замінивши розсіювальну окулярну лінзу збиральною. Труба Кеплера була набагато зручнішою для спостережень, але будувала перевернуте догори дриґом зображення: саме тому і постала необхідність у конструюванні обертальної оптичної системи. До складу системи, що орієнтує зображення, можуть входити оптичні призми — Порро, Аббе та ін.: завдяки цьому можна скоротити фактичну довжину труби або змінити напрям лінії спостереження.
Оскільки система з однолінзових об'єктива та окуляра має оптичні аберації, зокрема хроматичні, до системи зазвичай додають ще й корекційні компоненти — ахроматичні або апохроматичні.
Кутове збільшення зорової труби розраховується за формулою: , де — фокусна відстань об'єктива, а — фокусна відстань окуляра. Наприклад, якщо фокусна відстань об'єктива — 1000 мм, а фокусна відстань окуляра — 50 мм, тоді оптичне збільшення системи буде 20-кратним. Класичні зорові труби Ґалілея та Кеплера з такими характеристиками мали б довжину не менше 1 м. Щоб вкоротити довжину корпусу для зручності зберігання і транспортування, апризматичні труби виготовляють з кількох порожніх металевих трубок («колін»), що вкладаються одне в одне. А от труби з призматичними компонентами за тієї є кратності збільшення зазвичай коротші. Збільшення сучасних призматичних зорових труб перевищує середню кратність польових біноклів і міститься в діапазоні від 20 до 150.
Історія
Зорові труби відомі з кінця 16 — початку 17 століття. У 1609 зорову трубу 32-кратного збільшення побудував і вперше застосував для астрономічних досліджень Галілео Галілей. Відмінну від галілеївського типу зорову трубу її запропонував у 1610—1611 рр. Кеплер. Вперше така зорова труба побудована близько 1630 р.
Конструкція
Див. також
Джерела
- Зорова труба [ 9 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Геодезичний енциклопедичний словник / За редакцією Володимира Літинського. — Львів: Євросвіт, 2001. — 668с.: іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zorova dalekoglyadna truba zagalna nazva optichnih priladiv priznachenih dlya vizualnogo sposterezhennya za viddalenimi predmetami Zorovimi trubami ye pidzorni trubi teleskopi binokli periskopi dalekomiri pricili geodezichni trubi j inshi priladi Zazvichaj skladayetsya z ob yektiva yakij formuye zobrazhennya okulyara sho zbilshuye jogo i obertalnoyi sistemi yaka vipravlyaye oriyentaciyu pobudovanoyi kartinki Zorova truba nivelira z kompensatorom 1 2 teleob yektiv 3 kompensator 4 sitka nitok 5 okulyar OpisPershoyu vidomoyu zorovoyu truboyu ye truba Galileya 1609 vona skladalasya zi zbiralnoyi linzi ob yektiva i rozsiyuvalnoyi linzi okulyara U 1611 r Jogan Kepler polipshiv konstrukciyu Galileo Galileya zaminivshi rozsiyuvalnu okulyarnu linzu zbiralnoyu Truba Keplera bula nabagato zruchnishoyu dlya sposterezhen ale buduvala perevernute dogori drigom zobrazhennya same tomu i postala neobhidnist u konstruyuvanni obertalnoyi optichnoyi sistemi Do skladu sistemi sho oriyentuye zobrazhennya mozhut vhoditi optichni prizmi Porro Abbe ta in zavdyaki comu mozhna skorotiti faktichnu dovzhinu trubi abo zminiti napryam liniyi sposterezhennya Oskilki sistema z odnolinzovih ob yektiva ta okulyara maye optichni aberaciyi zokrema hromatichni do sistemi zazvichaj dodayut she j korekcijni komponenti ahromatichni abo apohromatichni Kutove zbilshennya zorovoyi trubi rozrahovuyetsya za formuloyu G F f displaystyle Gamma frac F f de F displaystyle F fokusna vidstan ob yektiva a f displaystyle f fokusna vidstan okulyara Napriklad yaksho fokusna vidstan ob yektiva 1000 mm a fokusna vidstan okulyara 50 mm todi optichne zbilshennya sistemi bude 20 kratnim Klasichni zorovi trubi Galileya ta Keplera z takimi harakteristikami mali b dovzhinu ne menshe 1 m Shob vkorotiti dovzhinu korpusu dlya zruchnosti zberigannya i transportuvannya aprizmatichni trubi vigotovlyayut z kilkoh porozhnih metalevih trubok kolin sho vkladayutsya odne v odne A ot trubi z prizmatichnimi komponentami za tiyeyi ye kratnosti zbilshennya zazvichaj korotshi Zbilshennya suchasnih prizmatichnih zorovih trub perevishuye serednyu kratnist polovih binokliv i mistitsya v diapazoni vid 20 do 150 IstoriyaZorovi trubi vidomi z kincya 16 pochatku 17 stolittya U 1609 zorovu trubu 32 kratnogo zbilshennya pobuduvav i vpershe zastosuvav dlya astronomichnih doslidzhen Galileo Galilej Vidminnu vid galileyivskogo tipu zorovu trubu yiyi zaproponuvav u 1610 1611 rr Kepler Vpershe taka zorova truba pobudovana blizko 1630 r KonstrukciyaOsnovni elementi zorovoyi trubi ob yektiv i okulyar Div takozhBinokl Periskop TeleskopDzherelaZorova truba 9 kvitnya 2014 u Wayback Machine Geodezichnij enciklopedichnij slovnik Za redakciyeyu Volodimira Litinskogo Lviv Yevrosvit 2001 668s il