« Спокута Христофора Колумба» — перша частина фантастичної трилогії Орсона Скотта Карда під назвою . Велика частина книги слідує за життям і діями дослідника Христофора Колумба. Основна ідея роману була використана у фільмі «Дежа вю».
Спокута Христофора Колумба | ||||
---|---|---|---|---|
Pastwatch: The Redemption of Christopher Columbus | ||||
Жанр | наукова фантастика | |||
Форма | роман | |||
Автор | Орсон Скотт Кард | |||
Мова | англійська | |||
Опубліковано | 1996 | |||
Країна | США | |||
Видавництво | d | |||
Цикл | d | |||
ISBN-13: | ||||
ISBN-10: | ||||
| ||||
Сюжет
Роман написаний з використанням двох паралельних сюжетних ліній, які сходяться в самому кінці.
В кінці XV століття Христофор Колумб поступово працює над подорожжю через океан, яка принесе йому славу. Роман слідує за його кар'єрою, особливо за його відносинами з жінками. Ця частина книги написана як історичний роман.
У паралельній історії майбутнє людської цивілізації є темним, після того як люди вичерпали всі природні ресурси. Група дослідників створила пристрій, що дозволяє спостерігати за подіями минулого та записувати їх.
Хоча люди намагаються відновити цивілізацію, стає ясно, що їм це не вдасться. Після століття війн, епідемій, посух, потопів та голодів, населення Землі становить не більше одного мільярда. Велика частина тваринних видів вимерла, а сам ґрунт отруєний. Екологія планети безповоротно порушена, і людству загрожує вимирання. Намагаючись записати історію для майбутніх поколінь, співробітники Служби вивчення минулого дізнаються, що цих поколінь може і не бути.
Виявивши, що через пристрої спостереження можна посилати в минуле інформацію, вчені вирішують переписати історію і дати людству шанс на виживання. Вони зосереджуються на Колумбі, ключовій історичній особистості, чий релігійний фанатизм і ірраціональне потяг до Нового Світу привели до століть геноциду і екологічних руйнувань.
Коли нарешті розроблена технологія подорожі в часі, вчені посилають трьох агентів в 1492 рік, щоб змінити дії Колумба «в кращу сторону». Ті усвідомлюють, що, змінивши історію, вони назавжди залишаться в минулому, адже їх майбутнє зникне, разом з їхніми рідними.
Також розкривається причина прагнення Колумба до подорожі за океан. Виявляється, співробітники Служби вивчення минулого були не першими, кому в голову прийшла ідея важливості Колумба. Виявляється, початкова історія була змінена іншими мандрівниками в часі, що і призвело до «нашої» історії.
У цій «початковій» історії Колумб не подорожував через Атлантичний океан. Замість цього він повів європейські війська в останній Хрестовий похід на захоплення Константинополя, який був захоплений турками за кілька десятиліть до цього. Тим часом Ацтекськая імперія була захоплена , які навчилися використовувати залізо. На відміну від ацтеків, тласкаланці були здатні зрозуміти і впровадити переваги технологічного прогресу. Вони заснували Тласкаланську імперію, яка була більш сучасною, централізованою державою, ніж Ацтекськая імперія, і почали експансію в інші частини Америки.
На початку XVI століття, португальці відкрили Новий світ, але їх моряки були взяті в полон тласкаланцями, які змусили навчити їх створенню та використанню вогнепальної зброї, а також суднобудуванню. Цей контакт також привів до зараження тласкаланців європейськими хворобами, але наслідки цього не були такими радикальними, як в нашій історії, і ті, що вижили тласкаланці знайшли імунітет. Чума і прибуття білої людини були прийняті як знаки від їх бога . Вони вирішили, що Камаштлі бажає від них більше людських жертв, і почали будувати свої кораблі і готувати армії для вторгнення в Європу. І так роздрібнена Європа була ще більш ослаблена Хрестовим походом Колумба. Вторгнення тласкаланців було абсолютно несподіваним, і жодна європейська держава не змогла протистояти військам через океан. Більш того, так як тласкаланці вже не були уразливі для європейських хвороб, те ж саме можна було сказати про європейців, які почали заражатися різноманітними американськими захворюваннями, такими як сифіліс. Пізніше тласкаланці винайшли парові технології і почали промислову революцію, що разом з їх безжальною традицією жертвоприношень допомогло їм захопити й поневолити весь світ і знищити все культури, крім своєї.
Незважаючи на цю більш темну історію, люди врешті-решт розробили технології спостереження і подорожі в часі. Ці вчені зрозуміли, що захоплення тласкаланцями Європи було найбільшою помилкою в історії. Таким чином, вони вирішили перенаправити прагнення Колумба і привести до знищення Тласкаланської імперії в зародку. Хоча ця частина плану вдалася, змін виявилося недостатньо, що і призвело до нашої, все ще «недосконалої», історії.
Троє агентів з нашого майбутнього намагаються досягти рівноваги і створити історію, в якій ні європейці, ні індіанці не почнуть захоплення один одного. Це вимагає великої праці і жертв від усіх трьох. Один з них жертвує собою, щоб знищити кораблі Колумба, після чого той застряє зі своїми екіпажами в Карибах.
Інший агент, який є нащадком центральноамериканських індіанців, впроваджується в суспільство своїх далеких предків, щоб створити «менш агресивні версії» ацтеків і тласкаланців. Третій агент, який є жінкою, очікує зустрічі з Колумбом після знищення їх кораблів. З її допомогою люди Колумба діляться технологіями з місцевими племенами. Врешті-решт вона стає коханкою і вірною супутницею Колумба. Тим часом агенти напускають на індіанців вірус (продукт генної інженерії), що дає місцевому населенню імунітет до європейських хвороб, запобігаючи чергову причину недовіри між цими культурами.
Зрештою, після довгих і важких десятиліть, їх мета досягнута: дві племінні федерації, одна з яких знаходиться в Центральній Америці, а інша — на островах Карибського моря, з'єднуються в єдину структуру. Ця структура тримається разом завдяки взаємній пошані серед племен, за допомогою європейських технологій (злегка поліпшених агентами з майбутнього). Також всі індіанці тепер практикують більш помірковану і терпиму версію християнства, яка радикально відрізняється від її європейського аналога. Зрештою Колумб повертається в Європу більш ніж через два десятиліття з часу свого відплиття на чолі військово-морського флоту нової індіанської держави. Цим він дає своїм колишнім співвітчизникам зрозуміти, що індіанці тепер можуть за себе постояти, але готові мирно торгувати з європейцями.
Під кінець його життя, дружина Колумба розповідає йому правду про жахливі дії його альтернативних версій, ФБР запобігло лише її втручанням. Повіривши їй, Колумб починає плакати, що і є однойменною «спокутою».
Кінець роману показує цю версію XX століття — гармонійну, мирну і високорозвинену утопію. Можна припустити, що люди в цій історії зуміли запобігти екологічні катастрофи обох попередніх історій.
Посилання
- Офіційний сайт автора [ 5 листопада 2005 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spokuta Hristofora Kolumba persha chastina fantastichnoyi trilogiyi Orsona Skotta Karda pid nazvoyu Velika chastina knigi sliduye za zhittyam i diyami doslidnika Hristofora Kolumba Osnovna ideya romanu bula vikoristana u filmi Dezha vyu Spokuta Hristofora KolumbaPastwatch The Redemption of Christopher ColumbusZhanrnaukova fantastikaFormaromanAvtorOrson Skott KardMovaanglijskaOpublikovano1996Krayina SShAVidavnictvodCikldISBN 13 978 0 312 85058 6ISBN 10 0 312 85058 1SyuzhetRoman napisanij z vikoristannyam dvoh paralelnih syuzhetnih linij yaki shodyatsya v samomu kinci V kinci XV stolittya Hristofor Kolumb postupovo pracyuye nad podorozhzhyu cherez okean yaka prinese jomu slavu Roman sliduye za jogo kar yeroyu osoblivo za jogo vidnosinami z zhinkami Cya chastina knigi napisana yak istorichnij roman U paralelnij istoriyi majbutnye lyudskoyi civilizaciyi ye temnim pislya togo yak lyudi vicherpali vsi prirodni resursi Grupa doslidnikiv stvorila pristrij sho dozvolyaye sposterigati za podiyami minulogo ta zapisuvati yih Hocha lyudi namagayutsya vidnoviti civilizaciyu staye yasno sho yim ce ne vdastsya Pislya stolittya vijn epidemij posuh potopiv ta golodiv naselennya Zemli stanovit ne bilshe odnogo milyarda Velika chastina tvarinnih vidiv vimerla a sam grunt otruyenij Ekologiya planeti bezpovorotno porushena i lyudstvu zagrozhuye vimirannya Namagayuchis zapisati istoriyu dlya majbutnih pokolin spivrobitniki Sluzhbi vivchennya minulogo diznayutsya sho cih pokolin mozhe i ne buti Viyavivshi sho cherez pristroyi sposterezhennya mozhna posilati v minule informaciyu vcheni virishuyut perepisati istoriyu i dati lyudstvu shans na vizhivannya Voni zoseredzhuyutsya na Kolumbi klyuchovij istorichnij osobistosti chij religijnij fanatizm i irracionalne potyag do Novogo Svitu priveli do stolit genocidu i ekologichnih rujnuvan Koli nareshti rozroblena tehnologiya podorozhi v chasi vcheni posilayut troh agentiv v 1492 rik shob zminiti diyi Kolumba v krashu storonu Ti usvidomlyuyut sho zminivshi istoriyu voni nazavzhdi zalishatsya v minulomu adzhe yih majbutnye znikne razom z yihnimi ridnimi Takozh rozkrivayetsya prichina pragnennya Kolumba do podorozhi za okean Viyavlyayetsya spivrobitniki Sluzhbi vivchennya minulogo buli ne pershimi komu v golovu prijshla ideya vazhlivosti Kolumba Viyavlyayetsya pochatkova istoriya bula zminena inshimi mandrivnikami v chasi sho i prizvelo do nashoyi istoriyi U cij pochatkovij istoriyi Kolumb ne podorozhuvav cherez Atlantichnij okean Zamist cogo vin poviv yevropejski vijska v ostannij Hrestovij pohid na zahoplennya Konstantinopolya yakij buv zahoplenij turkami za kilka desyatilit do cogo Tim chasom Actekskaya imperiya bula zahoplena yaki navchilisya vikoristovuvati zalizo Na vidminu vid actekiv tlaskalanci buli zdatni zrozumiti i vprovaditi perevagi tehnologichnogo progresu Voni zasnuvali Tlaskalansku imperiyu yaka bula bilsh suchasnoyu centralizovanoyu derzhavoyu nizh Actekskaya imperiya i pochali ekspansiyu v inshi chastini Ameriki Na pochatku XVI stolittya portugalci vidkrili Novij svit ale yih moryaki buli vzyati v polon tlaskalancyami yaki zmusili navchiti yih stvorennyu ta vikoristannyu vognepalnoyi zbroyi a takozh sudnobuduvannyu Cej kontakt takozh priviv do zarazhennya tlaskalanciv yevropejskimi hvorobami ale naslidki cogo ne buli takimi radikalnimi yak v nashij istoriyi i ti sho vizhili tlaskalanci znajshli imunitet Chuma i pributtya biloyi lyudini buli prijnyati yak znaki vid yih boga Voni virishili sho Kamashtli bazhaye vid nih bilshe lyudskih zhertv i pochali buduvati svoyi korabli i gotuvati armiyi dlya vtorgnennya v Yevropu I tak rozdribnena Yevropa bula she bilsh oslablena Hrestovim pohodom Kolumba Vtorgnennya tlaskalanciv bulo absolyutno nespodivanim i zhodna yevropejska derzhava ne zmogla protistoyati vijskam cherez okean Bilsh togo tak yak tlaskalanci vzhe ne buli urazlivi dlya yevropejskih hvorob te zh same mozhna bulo skazati pro yevropejciv yaki pochali zarazhatisya riznomanitnimi amerikanskimi zahvoryuvannyami takimi yak sifilis Piznishe tlaskalanci vinajshli parovi tehnologiyi i pochali promislovu revolyuciyu sho razom z yih bezzhalnoyu tradiciyeyu zhertvoprinoshen dopomoglo yim zahopiti j ponevoliti ves svit i znishiti vse kulturi krim svoyeyi Nezvazhayuchi na cyu bilsh temnu istoriyu lyudi vreshti resht rozrobili tehnologiyi sposterezhennya i podorozhi v chasi Ci vcheni zrozumili sho zahoplennya tlaskalancyami Yevropi bulo najbilshoyu pomilkoyu v istoriyi Takim chinom voni virishili perenapraviti pragnennya Kolumba i privesti do znishennya Tlaskalanskoyi imperiyi v zarodku Hocha cya chastina planu vdalasya zmin viyavilosya nedostatno sho i prizvelo do nashoyi vse she nedoskonaloyi istoriyi Troye agentiv z nashogo majbutnogo namagayutsya dosyagti rivnovagi i stvoriti istoriyu v yakij ni yevropejci ni indianci ne pochnut zahoplennya odin odnogo Ce vimagaye velikoyi praci i zhertv vid usih troh Odin z nih zhertvuye soboyu shob znishiti korabli Kolumba pislya chogo toj zastryaye zi svoyimi ekipazhami v Karibah Inshij agent yakij ye nashadkom centralnoamerikanskih indianciv vprovadzhuyetsya v suspilstvo svoyih dalekih predkiv shob stvoriti mensh agresivni versiyi actekiv i tlaskalanciv Tretij agent yakij ye zhinkoyu ochikuye zustrichi z Kolumbom pislya znishennya yih korabliv Z yiyi dopomogoyu lyudi Kolumba dilyatsya tehnologiyami z miscevimi plemenami Vreshti resht vona staye kohankoyu i virnoyu suputniceyu Kolumba Tim chasom agenti napuskayut na indianciv virus produkt gennoyi inzheneriyi sho daye miscevomu naselennyu imunitet do yevropejskih hvorob zapobigayuchi chergovu prichinu nedoviri mizh cimi kulturami Zreshtoyu pislya dovgih i vazhkih desyatilit yih meta dosyagnuta dvi pleminni federaciyi odna z yakih znahoditsya v Centralnij Americi a insha na ostrovah Karibskogo morya z yednuyutsya v yedinu strukturu Cya struktura trimayetsya razom zavdyaki vzayemnij poshani sered plemen za dopomogoyu yevropejskih tehnologij zlegka polipshenih agentami z majbutnogo Takozh vsi indianci teper praktikuyut bilsh pomirkovanu i terpimu versiyu hristiyanstva yaka radikalno vidriznyayetsya vid yiyi yevropejskogo analoga Zreshtoyu Kolumb povertayetsya v Yevropu bilsh nizh cherez dva desyatilittya z chasu svogo vidplittya na choli vijskovo morskogo flotu novoyi indianskoyi derzhavi Cim vin daye svoyim kolishnim spivvitchiznikam zrozumiti sho indianci teper mozhut za sebe postoyati ale gotovi mirno torguvati z yevropejcyami Pid kinec jogo zhittya druzhina Kolumba rozpovidaye jomu pravdu pro zhahlivi diyi jogo alternativnih versij FBR zapobiglo lishe yiyi vtruchannyam Povirivshi yij Kolumb pochinaye plakati sho i ye odnojmennoyu spokutoyu Kinec romanu pokazuye cyu versiyu XX stolittya garmonijnu mirnu i visokorozvinenu utopiyu Mozhna pripustiti sho lyudi v cij istoriyi zumili zapobigti ekologichni katastrofi oboh poperednih istorij PosilannyaOficijnij sajt avtora 5 listopada 2005 u Wayback Machine