HTML (англ. HyperText Markup Language — мова розмітки гіпертексту) — стандартизована мова розмітки документів для перегляду вебсторінок у браузері. Браузери отримують HTML документ від сервера за протоколами HTTP/HTTPS або відкривають з локального диска, далі інтерпретують код в інтерфейс, який відображатиметься на екрані монітора.
Розширення файлу: | .html.htm |
---|---|
MIME-тип: | text/html |
Type code: | TEXT |
Узагальнений ідентифікатор типу: | public.html |
Розробник: | W3C & WHATWG |
Тип формату: | Мова розмітки даних |
Розширений з: | SGML |
Розширений до: | XHTML |
Стандарт(и): | W3C HTML 5.2 WHATWG HTML Living Standard |
Елементи HTML є будівельними блоками сторінок HTML. За допомогою конструкцій HTML, зображення та інші об'єкти, такі як , можуть бути вбудовані у візуалізовану сторінку. HTML надає засоби для створення структурованих документів, позначаючи структурну семантику тексту, наприклад заголовки, абзаци, списки, посилання, цитати та інші елементи. Елементи HTML окреслені тегами, написаними з використанням кутових дужок. Теги на кшталт <img />
чи <input />
безпосередньо виводять вміст на сторінку. Інші теги, такі як <p>
, оточують текст і надають інформацію про нього, а також можуть включати інші теги як піделементи. Браузери не показують теги HTML, але використовують їх для інтерпретації вмісту сторінки.
В HTML можна вбудовувати програми, написані на скриптових мовах, наприклад JavaScript, які впливають на поведінку та вміст вебсторінок. Включення CSS визначає вигляд і компонування вмісту. World Wide Web Consortium (W3C), який супроводжує стандарти HTML та CSS, заохочує використання CSS над явним презентаційним HTML з 1997 року.
HTML впроваджує засоби для:
- створення структурованого документа шляхом позначення структурного складу тексту: заголовки, абзаци, списки, таблиці, цитати та інше;
- отримання інформації зі Всесвітньої мережі через гіперпосилання;
- створення інтерактивних форм;
- включення зображень, звуку, відео, та інших об'єктів до тексту.
Історія розвитку HTML
1980 року фізик Тім Бернерс-Лі, який на той час був співробітником CERN, запропонував і прототипував систему , яка мала полегшити сумісне користування документами для дослідників CERN.
1989 року Бернерс-Лі запропонував впровадити на базі Internet гіпертекстову систему документів.
Вже наприкінці 1990 року він розробив HTML і написав браузер та серверне програмне забезпечення для запропонованої системи. У цьому ж році Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо, інженер інформаційних систем CERN, подали спільну заявку на фінансування проєкту, проте цей проєкт не був офіційно прийнятий CERN.
Наприкінці 1991 року Тім Бернерс-Лі опублікував в Інтернеті перший загальнодоступний опис мови розмітки HTML, відомий як документ «HTML-теги» (HTML Tags). В ньому були описані 18 елементів первісної, відносно простої схеми розмітки HTML. Всі вони, за винятком тегу гіперпосилання, були жорстко підпорядкований внутрішньому SGML-формату документації CERN. Одинадцять із тих елементів ще й досі існують у HTML4.
Бернерс-Лі розглядав HTML як похідну мову від SGML, і в середині 1993 року Спеціальна Комісія Інтернет-розробок (IETF) офіційно визначила її такою, опублікувавши першу специфікацію HTML: «Hypertext Markup Language (HTML)» Internet-проєкт [ 15 квітня 2009 у Wayback Machine.], авторами якої були Тім Бернерс-Лі та . Ця специфікація вже містила визначення типу документа, яке чітко зазначало граматику HTML.
Проєкт втратив силу через 6 місяців, але відзначився використанням для браузера NCSA Mosaic тегу додавання зображень, відобразивши філософію IETF щодо базування стандартів на успішних прототипах. Так само пізніше в 1993 році в конкуруючому Інтернет-проєкті «HTML+ (Hypertext Markup Format)», було запропоновано стандартизувати вже запроваджені браузерами сенсаційні на той час можливості, такі як таблиці та перші інтерактивні форми.
На початку 1994 року, після того, як проєкти «HTML» і «HTML+» втратили свою силу, IETF створив Робочу групу HTML (HTML Working Group). 1995 року Робоча група HTML завершила роботу над документом «HTML 2.0» (опублікований як RFC із номером 1866), першою специфікацією, що мала бути використана як базовий стандарт для подальших вдосконалень HTML. Версія 2.0 окреслювала чіткі відмінності між новим виданням специфікації та попередніми проєктами.
Подальші розробки під заступництвом IETF зіштовхнулися з конкуруючими інтересами. З 1996 року специфікації HTML затверджувались Консорціумом W3C, враховуючи доповнення до розмітки, що впроваджувалися компаніями-розробниками браузерів. Тим не менш, у 2000 році HTML стала міжнародним стандартом (ISO/IEC 15445:2000).
Остання специфікація HTML, опублікована W3C наприкінці 1999 року, має назву «HTML 4.01 Recommendation». Усі спірні питання та помилки цієї специфікації були офіційно визнані у списку друкарських помилок, опублікованому в 2001 році.
Версії
Тім Бернерс-Лі представив HTML в дослідницькому центрі CERN в Женеві 1989 року.
- HTML (без номера версії, 3 листопада 1992): найперша версія, орієнтована лише на текст.
- HTML (без номера версії, 30 квітня 1993): до тексту додано атрибути, які визначають курсивне або жирне написання літер, та зображення.
- HTML+ (листопад 1993): заплановані доповнення, які потрапили до наступних версій, але ніколи не були відокремлені як HTML+.
- HTML 2.0 (листопад 1995): визначена стандартом RFC 1866 версія з підтримкою форм. Статус цього стандарту вже «історичний», також визнані застарілими попередні версії.
- HTML 3.0 версія, яка не зазнала поширення, оскільки із випуском браузера Netscape Navigator версії 3 цей стандарт вже був застарілим.
- HTML 3.2 (14 січня 1997): були додані численні можливості, такі як таблиці, обтікання текстом зображень, інтеграція аплетів.
- HTML 4.0 (18 грудня 1997): були додані таблиці стилів, скрипти та фрейми. Також відбулось розділення на Strict (суворе дотримання стандартів), Frameset (з підтримкою фреймів), Transitional (перехідний). 24 квітня 1998 було випущено виправлену версію цього стандарту.
- HTML 4.01 (24 грудня 1999): заміна версії HTML 4.0, містить численні дрібні виправлення.
- HTML 5 (Working Draft, 5 квітня 2008): HTML 5 має новий словник, побудований на основі HTML 4.01 та XHTML 1.0. Також перероблена і розширена пов'язана з HTML специфікація DOM.
- XHTML 1.0 (26 січня 2000): висловлення стандарту HTML 4.01 засобами XML. 1 серпня 2002 було випущено оновлену редакцію стандарту.
- XHTML 1.1 (31 травня 2001): після того, як XHTML буде розділено на модулі, стандарт XHTML 1.1 визначатиме сувору версію, в якій не буде запроваджених HTML 4 можливостей Frameset та Transitional.
- XHTML 2.0 (розробка припинена в 2010 році): ця версія вже не базується на HTML 4.01 і додає деякі нові теги. Буде завершено розділення між представленням та вмістом.
Документ HTML
Для поліпшення взаємодії SGML вимагає аби кожна похідна мова (HTML у тому числі) визначала свою кодову таблицю для кожного документа, яка складається з репертуару (перелік різноманітних символів) та позиції символу (перелік цифрових посилань на символи з репертуару). Кожен документ HTML — це послідовність символів із репертуару.
HTML використовує найповнішу кодову таблицю UCS (англ. Universal Character Set — Універсальний Набір Символів).
Проте однієї кодової таблиці недостатньо для того, щоб браузери могли правильно відтворювати документи HTML. Для цього браузерам потрібно «знати» специфічну кодову таблицю документа, яку автор має зазначати завжди в елементі meta
із параметром charset
. За замовчуванням використовується кодова таблиця ISO-8859-1, відома також як Latin-1.
Розмітка
Розмітка в HTML складається з чотирьох основних компонентів: елементів (та їхніх атрибутів), базових типів даних, символьних мнемонік та декларації типу документа.
Загальна структура
Документ HTML 5.2 складається з трьох частин:
- Декларація типу документа (англ. Document type declaration, Doctype), на початку документа, в якій визначається тип документа (DTD).
- Шапка документа (знаходиться в межах елемента
head
), в якій записано загальні технічні відомості або додаткова інформація про документ, яка не відтворюється безпосередньо в браузері; - Тіло документа (може знаходитися в елементі
body
), в якому міститься основна інформація документа.
Нижче наведено приклад загальної структури HTML-документа:
<! DOCTYPE html> <html> <head> <title>Назва</title> </head> <body> <p> Hello world!</p> </body> </html>
Елементи
Елементи являють собою базові компоненти розмітки HTML. Кожен елемент має дві основні властивості: атрибути та вміст (контент). Існують певні настанови щодо кожного атрибута та контенту елемента, які треба виконувати задля того, щоб HTML-документ був визнаний валідним.
У елемента є початковий тег, який має вигляд <element-name>
, та кінцевий тег, який має вигляд </element-name>
. Атрибути елемента записуються в початковому тегу одразу після назви елемента, контент елемента записується між його двома тегами. Наприклад: <element-name element-attribute="attribute-value">контент елемента</element-name>
.
Деякі елементи, наприклад br
, не містять контенту, тож і не мають кінцевого тегу. Елемент може не мати початкового та кінцевого тегу (наприклад, елемент head
), проте він завжди буде представлений в документі. Нижче зазначені деякі типи елементів розмітки HTML.
Елементи структурної розмітки застосовують для опису семантики тексту, іншими словами ці елементи описують призначення тексту свого контенту. Вони не зазначають ніякого спеціального (візуального) відтворення тексту, проте більшість браузерів мають стандартні стилі форматування для кожного елемента. Для подальшого стилізування тексту рекомендується використовувати Каскадні таблиці стилів (CSS). Наприклад:
Фрагмент HTML-розмітки документа | Відтворення в браузері |
---|---|
<h1>Давньогрецькі боги</h1> <p> <strong>Посейдон</strong> — володар світових вод, Океану, в латинян йому відповідав <em>Нептун</em>, у слов'ян — <em>Цар Моря, Цар Морський, Водяник</em>. </p> |
|
Елементи візуальної розмітки застосовуються задля опису візуальних ефектів тексту, не зазначаючи при цьому функції тексту свого контенту. Остання чинна специфікація HTML 4.01 визначає більшість з цих елементів такими, що не рекомендується застосовувати у розмітці. Наприклад:
Фрагмент HTML-розмітки документа | Відтворення в браузері |
---|---|
<font size="5">Давньогрецькі боги</font> <br /> <b>Посейдон</b> — володар світових вод, Океану, в латинян йому відповідав <i>Нептун</i>, у слов'ян — <i>Цар Моря, Цар Морський, Водяник</i>. | Давньогрецькі боги
|
Елементи розмітки гіпертексту застосовуються задля з'єднання частин документа з іншими документами. Наприклад:
Фрагмент HTML-розмітки документа | Відтворення в браузері |
---|---|
<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/">Вікіпедія</a> | Вікіпедія |
Атрибути
Більшість з атрибутів елемента являє собою пару «назва-значення», розділених між собою знаком рівності, та записаних у початковому тегу одразу після назви елемента. Значення атрибуту може бути оточене лапками (подвійними або одиничними), також, якщо значення атрибуту складається з певних символів, його можна не виділяти лапками зліва. Проте невзяття значення атрибутів у лапки вважається небезпечним кодом. На відміну від атрибутів виду «назва-значення», є певні атрибути, що впливають на елемент, назва яких лише з'явилась в початковому тегу (наприклад, атрибут ismap
елемента img
).
Більшість елементів можуть мати будь-який з загальних атрибутів:
- Атрибут
id
впроваджує унікальний ідентифікатор елемента по всьому документу. Доданий до URL документа, він впроваджує глобальний унікальний ідентифікатор елемента. Він може використовуватися:- таблицями стилів для впровадження презентаційних властивостей;
- браузерами для фокусування уваги на певному елементі;
- скриптами для виконання дій над елементом.
- Атрибут
title
використовується для додавання пояснювального тексту для елемента. В більшості браузерів значення цього атрибуту можна побачити як підказку, що виникає при наведенні курсора на елемент. - Атрибут
class
впроваджує засіб об'єднання схожих елементів у класи. Він може використовуватися для:- презентаційної розмітки. Наприклад, документ може містити
class="notation"
, який визначає всі елементи, у яких клас визначений як"notation"
, підпорядкованими головному тексту документа. Такі елементи можна зібрати докупи і показати як виноски внизу сторінки, замість того, щоб показувати їх на тому місці, де вони з'являються в самому HTML-коді документа. - семантичної розмітки. Наприклад, класи використовуються у створенні мікроформатів.
- презентаційної розмітки. Наприклад, документ може містити
Базові типи даних
Оскільки HTML є похідною мовою від SGML, усі типи даних HTML ґрунтуються на базових типах даних SGML (наприклад, PCDATA
, CDATA
, NAME
, ID
, NUMBER
).
Кожен елемент має дві властивості — атрибути і вміст, які мають певні значення. Всі можливі значення цих двох властивостей прописуються відповідно до визначених у DTD типів даних. Нижче наведено кілька типів даних HTML:
% Color
— колір sRGB, записаний у шістнадцятковому вигляді, або одне з шістнадцяти службових слів;% ContentType
— тип умісту/носія;% Charset
— таблиця кодування символів;% Character
— мнемоніка або окремий символ із ;% Length
— nn розмір в пікселях, nn% — у відсотках;% URI
— Уніфікований ідентифікатор ресурсів;% Datetime
— дата та час;% Script
— скрипт;% StyleSheet
— дані таблиць стилів;% Text
— текстові рядки.
Мнемоніки
Існують такі випадки, коли в документі потрібно використати якийсь символ, якого немає в обраній для документа кодовій таблиці. Для таких випадків можливо замінити символ на еквівалентне йому SGML-посилання на символ (мнемоніку).
Розрізняють мнемоніки двох видів:
- Цифрові мнемоніки (десяткові або 16-кові)
Визначають кодову позицію символу із таблиці кодів . Наприклад:
Мнемоніка | Символ |
---|---|
å | å |
å | å |
å | å |
- Мнемоніки із певних сполучень символів
Такі мнемоніки використовують псевдоніми замість кодів символів. Проте в HTML не визначені псевдоніми для кожного символу із UCS. Наприклад:
Мнемоніка | Символ |
---|---|
< | < |
& | & |
" | " |
HTML 4.01 підтримує три різні набори мнемонік:
- Мнемоніки для символів ISO 8859-1 (Latin-1)
- Символи, математичні символи та грецькі літери
- Мнемоніки для символів розмітки та інтернаціоналізації
Валідація
Так само як і кожна мова, будь-яка комп'ютерна мова має свою власну граматику, словник і синтаксис. І кожен документ, написаний цією мовою, має дотримуватися цих правил. HTML використовує машинно-зчитуючу граматику, яка називається DTD, механізм, успадкований від SGML.
Проте, так само як і тексти природної мови можуть містити граматичні помилки, документи, що використовують мови розмітки можуть не дотримуватись визначеної граматики. Процес перевірки документа на дотримання визначених мовою правил називають валідацією, а інструмент, який здійснює перевірку — валідатором. Документ, що пройшов цей процес без помилок, називають валідним.
Згідно з цією концепцією, «валідація HTML розмітки» визначається як процес перевірки вебдокумента за правилами граматики (визначеними в DTD), на які він посилається із елемента doctype
.
Один із важливих принципів програмування: «Будьте консервативні в тому, що ви робите; будьте ліберальним в тому, що ви приймаєте».
Браузери дотримуються другої частини цього принципу: вони приймають вебдокументи такими, які вони є, та намагаються відтворити їх на екрані, навіть якщо вони не використовують стандартний HTML. Зазвичай це означає, що браузер спробує «здогадатися» про те, що автор документа мав на увазі. Проблема полягає в тому, що різні браузери (або навіть різні версії одного браузера) зроблять різні припущення щодо одних і тих же нестандартних конструкцій, і навіть гірше: якщо HTML-код дуже відрізняється від стандарту, браузер безнадійно заплутається і безладно відтворить сторінку на екрані, або навіть аварійно закриється.
Саме тому дотримуватися першої частини принципу належить авторам документа, шляхом перевірки своїх документів на дотримання стандарту. Найкращий інструмент для цього — валідатор HTML-розмітки.
Перегляд
Для перегляду HTML-розмітки документа можна використовувати будь-який текстовий редактор. Для перегляду документа, відтвореного за правилами HTML-розмітки, використовується браузер.
Транспортування в мережі
HTML документи можуть бути транспортовані так само як і будь-які інші файли (наприклад, за допомогою протоколів FTP, TCP), проте зазвичай вони транспортуються із сервера за допомогою протоколу HTTP або електронною поштою.
HTTP/HTTPS
Всесвітня павутина складається в основному з HTML-документів, переданих з вебсерверів для браузерів, використовуючи протокол HTTP. До того ж HTTP використовується для передачі зображень, звуків, відео та іншого супутнього контенту. Для правильного відтворення документа браузером окрім нього самого передається ще й інша інформація (метадані), у якій зазвичай міститься визначення MIME типу (наприклад, text/html
або application/xhtml+xml
) та кодової таблиці документа.
Електронна пошта
Більшість графічних (поштових клієнтів) дозволяють використовувати підмножину елементів HTML (часто визначених стандартом як застарілі та не рекомендовані у розмітці), щоб забезпечити візуальне форматування тексту, роблячи неможливою семантичну розмітку тексту засобами поштового клієнта. Багато таких клієнтів містять у собі WYSIWYG-редактор HTML для складання повідомлень. Використання HTML у повідомленнях електронної пошти є спірним питанням через проблеми з сумісністю у різних поштових клієнтів; також HTML може допомогти приховати фішинг.
Поточні напрямки розвитку і використання HTML
З моменту свого створення HTML і пов'язані з нею протоколи порівняно швидко отримали визнання. Однак у перші роки існування цієї мови розмітки не було жодних чітких стандартів. Хоча її творці спочатку і задумували HTML як семантичну мову, позбавлену презентаційних можливостей, її практичне використання із різними браузерами призвело до додавання багатьох презентаційних елементів і атрибутів в HTML. Останні стандарти, пов'язані з HTML, відображають зусилля з подолання хаотичного розвитку мови і створення раціональної основи для розробки як змістовних, так і виразних документів. Щоб повернути HTML її роль семантичної мови, Консорціум Всесвітньої павутини розробив мови стилізування, такі як Каскадні таблиці стилів та Розширена мова таблиць стилів, аби перенести на них відповідальність за вигляд документа. У зв'язку з цим специфікація HTML повільно почала повертатися виключно до семантичних елементів.
Семантичний HTML
Семантичний HTML — спосіб написання HTML, що віддає перевагу підкресленню смислу закодованої інформації радше за її подання (зовнішній вигляд). Ще з самого початку свого розвитку HTML мав у складі елементи семантичної розмітки, проте також мав і елементи презентаційної розмітки, такі як font
, i
та center
. Також HTML має семантично-нейтральні елементи span
та div
. З кінця 1990-х, коли Каскадні таблиці стилів почали належно працювати в більшості браузерів, авторам документів було рекомендовано уникати використання презентаційної розмітки HTML з метою розділення представлення і змісту.
У 2001 році в статті про Семантичну павутину Тім Бернерс-Лі та інші навели приклади шляхів, за якими одного дня «агенти» інтелектуального програмного забезпечення зможуть автоматично прочесати Всесвітню мережу та відшукати, відфільтрувати та встановити співвідношення попередньо непов'язаних фактів на благо користувачів. Такі агенти є незвичайними навіть зараз, але деякі з ідей Web 2.0, мешапів та сервісів порівняння цін стають все ближчими до реалізації. Основна відмінність між цими гібридними вебзастосунками та семантичним агентом, який згадується у статті Бернерса-Лі, полягає в тому, що нинішні шляхи збирання та гібридизації інформації, як правило, створені веброзробниками, які вже точно знають де шукати потрібну інформацію і яка в неї API-семантика.
Важливими типом вебагента, який прочісує і читає вебсторінки автоматично, проте без знання того, що він може виявити, є пошуковий робот. Цей програмний агент залежить від семантичної ясності вебсторінок, які він знаходить, оскільки в ньому використовуються різні методи і алгоритми зчитування та індексації мільйонів вебсторінок в день, що забезпечує користувачів Інтернету пошуковими можливостями, без яких Всесвітня павутина була б корисна тільки на малу частину від її сучасних можливостей.
Для того щоб пошукові роботи мали можливість оцінити значення фрагментів тексту, які вони знаходять в документах HTML, а також для тих, хто створює мешапи та інші гібридні агенти, так само як і для більш автоматизованих агентів, необхідно аби семантичні структури, які існують в HTML, набули широкого і рівномірного застосовування, щоб виділити зміст опублікованого тексту.
Елементи презентаційної розмітки є забороненими в останніх чинних специфікаціях HTML і XHTML, а також і в проєкті HTML 5.
Добрий семантичний HTML також покращує доступність вебдокументів. Наприклад, коли браузер або аудіо-браузер може правильно встановити структуру документа, він не буде витрачати час користувачів з вадами зору на прочитання повторюваної або неактуальної інформації, якщо вона була розмічена правильно.
Проєкт специфікації HTML 5
HTML 5 — це наступна значна переробка стандарту HTML. Робота над створенням специфікації, відома під назвою «Web Applications 1.0», розпочата WHATWG в червні 2004 року.
HTML 5 спрямований на скорочення використання заснованих на плагінах RIA-технологій, таких як Adobe Flash, Microsoft Silverlight і Sun JavaFX, хоча досягнення цієї мети займе багато років.
Специфікація HTML 5 зводиться до надання семантичного рівня мови розмітки і пов'язаних з ними семантичних рівнів API для сценаріїв задля авторизації доступних сторінок у Всесвітній павутині, починаючи від статичних документів і закінчуючи динамічними застосунками. HTML 5 вводить ряд нових елементів і атрибутів, які відображають типову архітектуру сучасних вебсторінок. Деякі з них є семантичними замінами загально-використовуваних блочних (div
) і вбудованих (span
) елементів, наприклад елемент nav
(навігаційний блок сторінки) і footer
. Інші елементи забезпечують нові функціональні можливості через стандартизований інтерфейс, наприклад елементи audio
і video
.
Наразі специфікація має статус «у розробці», та, як очікується, матиме його ще протягом трьох років, хоча розробка частин HTML 5 буде завершена і реалізована в браузерах ще до того, як специфікація отримає остаточний статус Рекомендації W3C.
XHTML
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (листопад 2016) |
Ймовірно, HTML — найуспішніша мова розмітки документів у всьому світі. Проте, коли світові представили XML, було вирішено створити нову версію HTML, похідну від XML. Адже з XML-заснованим HTML інші XML-мови могли би включати частини XHTML, а XHTML-документи могли б включати частини інших мов розмітки. Також автори вебдокументів могли б скористатися перевагами редизайну задля очищення деяких з найбільш неохайних частин HTML, а також додати деякі з нових необхідних функцій, таких як покращені форми. Нижче зазначені деякі переваги використання XHTML замість HTML.
Якщо документ є лише чистим XHTML 1.0 (не включає інші мови розмітки), то різниця між XHTML та HTML майже не помітна. Проте, оскільки стають доступними все більше і більше XML-інструментів (наприклад, XSLT для перетворення документів), переваги використання XHTML стають все помітнішими. Наприклад, XForms дозволяє досить просто керувати редагуванням документів XHTML (або будь-яких інших видів документа XML). Семантичні вебзастосунки також зможуть скористатися документами XHTML за своїми потребами. Якщо документ містить більш ніж просто XHTML 1.0 (наприклад, у документі використовуються мови розмітки MathML, SMIL, або SVG), тоді переваги використання XHTML значно помітніші, адже HTML не підтримує такі комбінації мов розмітки в одному документі.
Див. також
Примітки
- . www.w3.org (англ.). Архів оригіналу за 29 листопада 2010. Процитовано 22 листопада 2017.
- Tim Berners-Lee, «Information Management: A Proposal.» [ 1 квітня 2010 у Wayback Machine.] CERN (March 1989, May 1990).
- First mention of HTML Tags on the www-talk mailing list. World Wide Web Consortium. 29 жовтня 1991. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 19 листопада 2009.
- Index of elements in HTML 4. World Wide Web Consortium. 24 грудня 1999. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 19 листопада 2009.
- Tim Berners-Lee (9 грудня 1991). Re: SGML/HTML docs, X Browser (archived www-talk mailing list post). Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 19 листопада 2009.
SGML is very general. HTML is a specific application of the SGML basic syntax applied to hypertext documents with simple structure.
- Raymond, Eric. . The Art of Unix Programming. Архів оригіналу за 17 березня 2005. Процитовано 21 листопада 2009.
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2010. Процитовано 4 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 26 червня 2010. Процитовано 4 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 29 лютого 2000. Процитовано 4 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 10 червня 2008. Процитовано 4 червня 2008.
- Help and FAQ for the Markup Validator. World Wide Web Consortium. 6 липня 2007. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 29 листопада 2009.
One of the important maxims of computer programming is: «Be conservative in what you produce; be liberal in what you accept.»
- HTML Design Constraints. 03. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 1 грудня 2009.
Many text editing systems (Microsoft Word, The NeXT text object, the Mac text object, etc) handle text in a variety of styles but do not have any concept of nestable structure in the SGML sense. …It is required that HTML be a common language between all platforms. This implies no device-specific markup, or anything which requires control over fonts or colors, for example. This is in keeping with the SGML ideal.
- Pris Sears (1996). HTML. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 1 грудня 2009.
The final control of HTML rests squarely on the shoulders of individual authors of HTML documents. If authors can be seduced by blinking, barking, and spinning proprietary tags, and do not care who is excluded by such practices, the Web will become more and more fragmented. If authors decide that the most important facet of HTML is its device independence, its ability to make information sharable to everyone in the world, regardless of software and hardware, then HTML specifications will be adhered to.
- Berners-Lee, Tim; Fischetti, Mark (2000). Weaving the Web: The Original Design and Ultimate Destiny of the World Wide Web by Its Inventor. San Francisco: Harper. ISBN .
- Cascading Style Sheets Level 2 Revision 1 (CSS 2.1) Specification. W3C. 8 вересня 2009. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 1 грудня 2009.
CSS 2.1 is a style sheet language that allows authors and users to attach style (e.g., fonts and spacing) to structured documents (e.g., HTML documents and XML applications). By separating the presentation style of documents from the content of documents, CSS 2.1 simplifies Web authoring and site maintenance.
- Tim Berners-Lee, James Hendler and Ora Lassila (2001). The Semantic Web. Scientific American. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 1 грудня 2009.
At the doctor's office, Lucy instructed her Semantic Web agent through her handheld Web browser. The agent promptly retrieved information about Mom's prescribed treatment from the doctor's agent, looked up several lists of providers, and checked for the ones in-plan for Mom's insurance within a 20-mile radius of her home and with a rating of excellent or very good on trusted rating services. It then began trying to find a match between available appointment times at Pete's and Lucy's busy schedules. In a few minutes the agent presented them with a plan. Pete didn't like it. University Hospital was all the way across town from Mom's place, and he'd be driving back in the middle of rush hour. He set his own agent to redo the search with stricter preferences about location and time. Lucy's agent, having complete trust in Pete's agent in the context of the present task, automatically assisted by supplying access certificates and shortcuts to the data it had already sorted through. Almost instantly the new plan was presented: a much closer clinic and earlier times.…
- Nigel Shadbolt, Wendy Hall and Tim Berners-Lee (2006). The Semantic Web Revisited (PDF). IEEE Intelligent Systems. Архів (PDF) оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 2 жовтня 2009.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 2 грудня 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Krill, Paul (16 червня 2009). HTML 5: Could it kill Flash and Silverlight?. InfoWorld. Computerworld. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 2 грудня 2009.
HTML 5, a groundbreaking upgrade to the prominent Web presentation specification, could become a game-changer in Web application development, one that might even make obsolete such plug-in-based rich Internet application (RIA) technologies as Adobe Flash, Microsoft Silverlight, and Sun JavaFX.
- Introduction — HTML5. W3C. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 2 грудня 2009.
This specification is limited to providing a semantic-level markup language and associated semantic-level scripting APIs for authoring accessible pages on the Web ranging from static documents to dynamic applications.
- When will HTML5 be finished?. WHATWG Wiki. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 2 грудня 2009.
Different parts of the specification are at different maturity levels. Some sections are already relatively stable and there are implementations that are already quite close to completion, and those features can be used today. But other sections are still being actively worked on and changed regularly, or not even written yet.
- Steven Pemberton (21 липня 2004). HTML and XHTML Frequently Answered Questions. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 8 грудня 2009.
HTML is probably the most successful document markup language in the world. But when XML was introduced, a two-day workshop was organised to discuss whether a new version of HTML in XML was needed. The opinion at the workshop was a clear 'Yes': with an XML-based HTML other XML languages could include bits of XHTML, and XHTML documents could include bits of other markup languages. We could also take advantage of the redesign to clean up some of the more untidy parts of HTML, and add some new needed functionality, like better forms.
- Steven Pemberton (21 липня 2004). HTML and XHTML Frequently Answered Questions. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 8 грудня 2009.
If your document is just pure XHTML 1.0 (not including other markup languages) then you will not yet notice much difference. However as more and more XML tools become available, such as XSLT for tranforming documents, you will start noticing the advantages of using XHTML. XForms for instance will allow you to edit XHTML documents (or any other sort of XML document) in simple controllable ways. Semantic Web applications will be able to take advantage of XHTML documents. If your document is more than XHTML 1.0, for instance including MathML, SMIL, or SVG, then the advantages are immediate: you can't do that sort of thing with HTML.
- Help and FAQ for the Markup Validator [Архівовано 12 травня 2013 у WebCite]
- Специфікація HTML 4.01 [ 6 березня 2005 у Wayback Machine.]
Посилання
- Український вебдовідник HTML [ 17 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- HTML 4.01, остання чинна специфікація [ 6 березня 2005 у Wayback Machine.](англ.)
- Введення до HTML Дейва Реггета [ 15 березня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Порожні елементи в SGML, HTML, XML, та XHTML [ 17 травня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- html codes [ 9 травня 2008 у Wayback Machine.] Довідкова інформація по створенню діакритик, іноземних літер, та символів © ¿ á ü ç (англ.)
- (англ.)
- HTML довідка українською
Валідатори HTML-розмітки
- Валідатор розмітки на сайті W3C [ 22 лютого 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- WDG HTML Validator [ 13 липня 2005 у Wayback Machine.](англ.)
- Validator.nu [ 19 червня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
Підручники
- Підручники HTML і CSS [ 29 вересня 2011 у Wayback Machine.](укр.)
- Електронний довідник HTML і CSS [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.](укр.)
- HTML Dog [ 17 травня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- (англ.)
- Pagetutor [ 22 жовтня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
- HTML Book [ 9 грудня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- Підручник HTML [ 10 жовтня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
Специфікація W3C
- Стандарти HTML: 2.0 [ 22 червня 2008 у Wayback Machine.], 3.2 [ 19 червня 2010 у Wayback Machine.], 4.0 [ 27 липня 2008 у Wayback Machine.], 4.01 [ 6 червня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
HTML angl HyperText Markup Language mova rozmitki gipertekstu standartizovana mova rozmitki dokumentiv dlya pereglyadu vebstorinok u brauzeri Brauzeri otrimuyut HTML dokument vid servera za protokolami HTTP HTTPS abo vidkrivayut z lokalnogo diska dali interpretuyut kod v interfejs yakij vidobrazhatimetsya na ekrani monitora Rozshirennya fajlu html htmMIME tip text htmlType code TEXTUzagalnenij identifikator tipu public htmlRozrobnik W3C amp WHATWGTip formatu Mova rozmitki danihRozshirenij z SGMLRozshirenij do XHTMLStandart i W3C HTML 5 2 WHATWG HTML Living Standard Elementi HTML ye budivelnimi blokami storinok HTML Za dopomogoyu konstrukcij HTML zobrazhennya ta inshi ob yekti taki yak mozhut buti vbudovani u vizualizovanu storinku HTML nadaye zasobi dlya stvorennya strukturovanih dokumentiv poznachayuchi strukturnu semantiku tekstu napriklad zagolovki abzaci spiski posilannya citati ta inshi elementi Elementi HTML okresleni tegami napisanimi z vikoristannyam kutovih duzhok Tegi na kshtalt span class p lt span span class nt img span span class p gt span chi span class p lt span span class nt input span span class p gt span bezposeredno vivodyat vmist na storinku Inshi tegi taki yak span class p lt span span class nt p span span class p gt span otochuyut tekst i nadayut informaciyu pro nogo a takozh mozhut vklyuchati inshi tegi yak pidelementi Brauzeri ne pokazuyut tegi HTML ale vikoristovuyut yih dlya interpretaciyi vmistu storinki V HTML mozhna vbudovuvati programi napisani na skriptovih movah napriklad JavaScript yaki vplivayut na povedinku ta vmist vebstorinok Vklyuchennya CSS viznachaye viglyad i komponuvannya vmistu World Wide Web Consortium W3C yakij suprovodzhuye standarti HTML ta CSS zaohochuye vikoristannya CSS nad yavnim prezentacijnim HTML z 1997 roku HTML vprovadzhuye zasobi dlya stvorennya strukturovanogo dokumenta shlyahom poznachennya strukturnogo skladu tekstu zagolovki abzaci spiski tablici citati ta inshe otrimannya informaciyi zi Vsesvitnoyi merezhi cherez giperposilannya stvorennya interaktivnih form vklyuchennya zobrazhen zvuku video ta inshih ob yektiv do tekstu Istoriya rozvitku HTML1980 roku fizik Tim Berners Li yakij na toj chas buv spivrobitnikom CERN zaproponuvav i prototipuvav sistemu yaka mala polegshiti sumisne koristuvannya dokumentami dlya doslidnikiv CERN 1989 roku Berners Li zaproponuvav vprovaditi na bazi Internet gipertekstovu sistemu dokumentiv Vzhe naprikinci 1990 roku vin rozrobiv HTML i napisav brauzer ta serverne programne zabezpechennya dlya zaproponovanoyi sistemi U comu zh roci Tim Berners Li ta Robert Kajo inzhener informacijnih sistem CERN podali spilnu zayavku na finansuvannya proyektu prote cej proyekt ne buv oficijno prijnyatij CERN Naprikinci 1991 roku Tim Berners Li opublikuvav v Interneti pershij zagalnodostupnij opis movi rozmitki HTML vidomij yak dokument HTML tegi HTML Tags V nomu buli opisani 18 elementiv pervisnoyi vidnosno prostoyi shemi rozmitki HTML Vsi voni za vinyatkom tegu giperposilannya buli zhorstko pidporyadkovanij vnutrishnomu SGML formatu dokumentaciyi CERN Odinadcyat iz tih elementiv she j dosi isnuyut u HTML4 Berners Li rozglyadav HTML yak pohidnu movu vid SGML i v seredini 1993 roku Specialna Komisiya Internet rozrobok IETF oficijno viznachila yiyi takoyu opublikuvavshi pershu specifikaciyu HTML Hypertext Markup Language HTML Internet proyekt 15 kvitnya 2009 u Wayback Machine avtorami yakoyi buli Tim Berners Li ta Cya specifikaciya vzhe mistila viznachennya tipu dokumenta yake chitko zaznachalo gramatiku HTML Proyekt vtrativ silu cherez 6 misyaciv ale vidznachivsya vikoristannyam dlya brauzera NCSA Mosaic tegu dodavannya zobrazhen vidobrazivshi filosofiyu IETF shodo bazuvannya standartiv na uspishnih prototipah Tak samo piznishe v 1993 roci v konkuruyuchomu Internet proyekti HTML Hypertext Markup Format bulo zaproponovano standartizuvati vzhe zaprovadzheni brauzerami sensacijni na toj chas mozhlivosti taki yak tablici ta pershi interaktivni formi Na pochatku 1994 roku pislya togo yak proyekti HTML i HTML vtratili svoyu silu IETF stvoriv Robochu grupu HTML HTML Working Group 1995 roku Robocha grupa HTML zavershila robotu nad dokumentom HTML 2 0 opublikovanij yak RFC iz nomerom 1866 pershoyu specifikaciyeyu sho mala buti vikoristana yak bazovij standart dlya podalshih vdoskonalen HTML Versiya 2 0 okreslyuvala chitki vidminnosti mizh novim vidannyam specifikaciyi ta poperednimi proyektami Podalshi rozrobki pid zastupnictvom IETF zishtovhnulisya z konkuruyuchimi interesami Z 1996 roku specifikaciyi HTML zatverdzhuvalis Konsorciumom W3C vrahovuyuchi dopovnennya do rozmitki sho vprovadzhuvalisya kompaniyami rozrobnikami brauzeriv Tim ne mensh u 2000 roci HTML stala mizhnarodnim standartom ISO IEC 15445 2000 Ostannya specifikaciya HTML opublikovana W3C naprikinci 1999 roku maye nazvu HTML 4 01 Recommendation Usi spirni pitannya ta pomilki ciyeyi specifikaciyi buli oficijno viznani u spisku drukarskih pomilok opublikovanomu v 2001 roci Versiyi Tim Berners Li predstaviv HTML v doslidnickomu centri CERN v Zhenevi 1989 roku HTML bez nomera versiyi 3 listopada 1992 najpersha versiya oriyentovana lishe na tekst HTML bez nomera versiyi 30 kvitnya 1993 do tekstu dodano atributi yaki viznachayut kursivne abo zhirne napisannya liter ta zobrazhennya HTML listopad 1993 zaplanovani dopovnennya yaki potrapili do nastupnih versij ale nikoli ne buli vidokremleni yak HTML HTML 2 0 listopad 1995 viznachena standartom RFC 1866 versiya z pidtrimkoyu form Status cogo standartu vzhe istorichnij takozh viznani zastarilimi poperedni versiyi HTML 3 0 versiya yaka ne zaznala poshirennya oskilki iz vipuskom brauzera Netscape Navigator versiyi 3 cej standart vzhe buv zastarilim HTML 3 2 14 sichnya 1997 buli dodani chislenni mozhlivosti taki yak tablici obtikannya tekstom zobrazhen integraciya apletiv HTML 4 0 18 grudnya 1997 buli dodani tablici stiliv skripti ta frejmi Takozh vidbulos rozdilennya na Strict suvore dotrimannya standartiv Frameset z pidtrimkoyu frejmiv Transitional perehidnij 24 kvitnya 1998 bulo vipusheno vipravlenu versiyu cogo standartu HTML 4 01 24 grudnya 1999 zamina versiyi HTML 4 0 mistit chislenni dribni vipravlennya HTML 5 Working Draft 5 kvitnya 2008 HTML 5 maye novij slovnik pobudovanij na osnovi HTML 4 01 ta XHTML 1 0 Takozh pereroblena i rozshirena pov yazana z HTML specifikaciya DOM XHTML 1 0 26 sichnya 2000 vislovlennya standartu HTML 4 01 zasobami XML 1 serpnya 2002 bulo vipusheno onovlenu redakciyu standartu XHTML 1 1 31 travnya 2001 pislya togo yak XHTML bude rozdileno na moduli standart XHTML 1 1 viznachatime suvoru versiyu v yakij ne bude zaprovadzhenih HTML 4 mozhlivostej Frameset ta Transitional XHTML 2 0 rozrobka pripinena v 2010 roci cya versiya vzhe ne bazuyetsya na HTML 4 01 i dodaye deyaki novi tegi Bude zaversheno rozdilennya mizh predstavlennyam ta vmistom Dokument HTMLDlya polipshennya vzayemodiyi SGML vimagaye abi kozhna pohidna mova HTML u tomu chisli viznachala svoyu kodovu tablicyu dlya kozhnogo dokumenta yaka skladayetsya z repertuaru perelik riznomanitnih simvoliv ta poziciyi simvolu perelik cifrovih posilan na simvoli z repertuaru Kozhen dokument HTML ce poslidovnist simvoliv iz repertuaru HTML vikoristovuye najpovnishu kodovu tablicyu UCS angl Universal Character Set Universalnij Nabir Simvoliv Prote odniyeyi kodovoyi tablici nedostatno dlya togo shob brauzeri mogli pravilno vidtvoryuvati dokumenti HTML Dlya cogo brauzeram potribno znati specifichnu kodovu tablicyu dokumenta yaku avtor maye zaznachati zavzhdi v elementi meta iz parametrom charset Za zamovchuvannyam vikoristovuyetsya kodova tablicya ISO 8859 1 vidoma takozh yak Latin 1 Rozmitka Rozmitka v HTML skladayetsya z chotiroh osnovnih komponentiv elementiv ta yihnih atributiv bazovih tipiv danih simvolnih mnemonik ta deklaraciyi tipu dokumenta Zagalna struktura Dokument HTML 5 2 skladayetsya z troh chastin Deklaraciya tipu dokumenta angl Document type declaration Doctype na pochatku dokumenta v yakij viznachayetsya tip dokumenta DTD Shapka dokumenta znahoditsya v mezhah elementa head v yakij zapisano zagalni tehnichni vidomosti abo dodatkova informaciya pro dokument yaka ne vidtvoryuyetsya bezposeredno v brauzeri Tilo dokumenta mozhe znahoditisya v elementi body v yakomu mistitsya osnovna informaciya dokumenta Nizhche navedeno priklad zagalnoyi strukturi HTML dokumenta lt DOCTYPE html gt lt html gt lt head gt lt title gt Nazva lt title gt lt head gt lt body gt lt p gt Hello world lt p gt lt body gt lt html gt Elementi Dokladnishe Elementi HTML HTML element content categories Elementi yavlyayut soboyu bazovi komponenti rozmitki HTML Kozhen element maye dvi osnovni vlastivosti atributi ta vmist kontent Isnuyut pevni nastanovi shodo kozhnogo atributa ta kontentu elementa yaki treba vikonuvati zadlya togo shob HTML dokument buv viznanij validnim U elementa ye pochatkovij teg yakij maye viglyad lt element name gt ta kincevij teg yakij maye viglyad lt element name gt Atributi elementa zapisuyutsya v pochatkovomu tegu odrazu pislya nazvi elementa kontent elementa zapisuyetsya mizh jogo dvoma tegami Napriklad lt element name element attribute attribute value gt kontent elementa lt element name gt Deyaki elementi napriklad br ne mistyat kontentu tozh i ne mayut kincevogo tegu Element mozhe ne mati pochatkovogo ta kincevogo tegu napriklad element head prote vin zavzhdi bude predstavlenij v dokumenti Nizhche zaznacheni deyaki tipi elementiv rozmitki HTML Elementi strukturnoyi rozmitki zastosovuyut dlya opisu semantiki tekstu inshimi slovami ci elementi opisuyut priznachennya tekstu svogo kontentu Voni ne zaznachayut niyakogo specialnogo vizualnogo vidtvorennya tekstu prote bilshist brauzeriv mayut standartni stili formatuvannya dlya kozhnogo elementa Dlya podalshogo stilizuvannya tekstu rekomenduyetsya vikoristovuvati Kaskadni tablici stiliv CSS Napriklad Fragment HTML rozmitki dokumenta Vidtvorennya v brauzeri lt h1 gt Davnogrecki bogi lt h1 gt lt p gt lt strong gt Posejdon lt strong gt volodar svitovih vod Okeanu v latinyan jomu vidpovidav lt em gt Neptun lt em gt u slov yan lt em gt Car Morya Car Morskij Vodyanik lt em gt lt p gt Elementi vizualnoyi rozmitki zastosovuyutsya zadlya opisu vizualnih efektiv tekstu ne zaznachayuchi pri comu funkciyi tekstu svogo kontentu Ostannya chinna specifikaciya HTML 4 01 viznachaye bilshist z cih elementiv takimi sho ne rekomenduyetsya zastosovuvati u rozmitci Napriklad Fragment HTML rozmitki dokumenta Vidtvorennya v brauzeri lt font size 5 gt Davnogrecki bogi lt font gt lt br gt lt b gt Posejdon lt b gt volodar svitovih vod Okeanu v latinyan jomu vidpovidav lt i gt Neptun lt i gt u slov yan lt i gt Car Morya Car Morskij Vodyanik lt i gt Davnogrecki bogi Posejdon volodar svitovih vod Okeanu v latinyan jomu vidpovidav Neptun u slov yan Car Morya Car Morskij Vodyanik Elementi rozmitki gipertekstu zastosovuyutsya zadlya z yednannya chastin dokumenta z inshimi dokumentami Napriklad Fragment HTML rozmitki dokumenta Vidtvorennya v brauzeri lt a href http uk wikipedia org wiki gt Vikipediya lt a gt Vikipediya Atributi Dokladnishe Atributi HTML Bilshist z atributiv elementa yavlyaye soboyu paru nazva znachennya rozdilenih mizh soboyu znakom rivnosti ta zapisanih u pochatkovomu tegu odrazu pislya nazvi elementa Znachennya atributu mozhe buti otochene lapkami podvijnimi abo odinichnimi takozh yaksho znachennya atributu skladayetsya z pevnih simvoliv jogo mozhna ne vidilyati lapkami zliva Prote nevzyattya znachennya atributiv u lapki vvazhayetsya nebezpechnim kodom Na vidminu vid atributiv vidu nazva znachennya ye pevni atributi sho vplivayut na element nazva yakih lishe z yavilas v pochatkovomu tegu napriklad atribut ismap elementa img Bilshist elementiv mozhut mati bud yakij z zagalnih atributiv Atribut id vprovadzhuye unikalnij identifikator elementa po vsomu dokumentu Dodanij do URL dokumenta vin vprovadzhuye globalnij unikalnij identifikator elementa Vin mozhe vikoristovuvatisya tablicyami stiliv dlya vprovadzhennya prezentacijnih vlastivostej brauzerami dlya fokusuvannya uvagi na pevnomu elementi skriptami dlya vikonannya dij nad elementom Atribut title vikoristovuyetsya dlya dodavannya poyasnyuvalnogo tekstu dlya elementa V bilshosti brauzeriv znachennya cogo atributu mozhna pobachiti yak pidkazku sho vinikaye pri navedenni kursora na element Atribut class vprovadzhuye zasib ob yednannya shozhih elementiv u klasi Vin mozhe vikoristovuvatisya dlya prezentacijnoyi rozmitki Napriklad dokument mozhe mistiti class notation yakij viznachaye vsi elementi u yakih klas viznachenij yak notation pidporyadkovanimi golovnomu tekstu dokumenta Taki elementi mozhna zibrati dokupi i pokazati yak vinoski vnizu storinki zamist togo shob pokazuvati yih na tomu misci de voni z yavlyayutsya v samomu HTML kodi dokumenta semantichnoyi rozmitki Napriklad klasi vikoristovuyutsya u stvorenni mikroformativ Bazovi tipi danih Dokladnishe Tipi danih HTML Oskilki HTML ye pohidnoyu movoyu vid SGML usi tipi danih HTML gruntuyutsya na bazovih tipah danih SGML napriklad PCDATA CDATA NAME ID NUMBER Kozhen element maye dvi vlastivosti atributi i vmist yaki mayut pevni znachennya Vsi mozhlivi znachennya cih dvoh vlastivostej propisuyutsya vidpovidno do viznachenih u DTD tipiv danih Nizhche navedeno kilka tipiv danih HTML Color kolir sRGB zapisanij u shistnadcyatkovomu viglyadi abo odne z shistnadcyati sluzhbovih sliv ContentType tip umistu nosiya Charset tablicya koduvannya simvoliv Character mnemonika abo okremij simvol iz Length nn rozmir v pikselyah nn u vidsotkah URI Unifikovanij identifikator resursiv Datetime data ta chas Script skript StyleSheet dani tablic stiliv Text tekstovi ryadki Mnemoniki Div takozh Spisok mnemonik HTML Isnuyut taki vipadki koli v dokumenti potribno vikoristati yakijs simvol yakogo nemaye v obranij dlya dokumenta kodovij tablici Dlya takih vipadkiv mozhlivo zaminiti simvol na ekvivalentne jomu SGML posilannya na simvol mnemoniku Rozriznyayut mnemoniki dvoh vidiv Cifrovi mnemoniki desyatkovi abo 16 kovi Viznachayut kodovu poziciyu simvolu iz tablici kodiv Napriklad Mnemonika Simvol amp aring a amp 229 a amp Xe5 a Mnemoniki iz pevnih spoluchen simvoliv Taki mnemoniki vikoristovuyut psevdonimi zamist kodiv simvoliv Prote v HTML ne viznacheni psevdonimi dlya kozhnogo simvolu iz UCS Napriklad Mnemonika Simvol amp lt lt amp amp amp amp quot HTML 4 01 pidtrimuye tri rizni nabori mnemonik Mnemoniki dlya simvoliv ISO 8859 1 Latin 1 Simvoli matematichni simvoli ta grecki literi Mnemoniki dlya simvoliv rozmitki ta internacionalizaciyi Validaciya Tak samo yak i kozhna mova bud yaka komp yuterna mova maye svoyu vlasnu gramatiku slovnik i sintaksis I kozhen dokument napisanij ciyeyu movoyu maye dotrimuvatisya cih pravil HTML vikoristovuye mashinno zchituyuchu gramatiku yaka nazivayetsya DTD mehanizm uspadkovanij vid SGML Prote tak samo yak i teksti prirodnoyi movi mozhut mistiti gramatichni pomilki dokumenti sho vikoristovuyut movi rozmitki mozhut ne dotrimuvatis viznachenoyi gramatiki Proces perevirki dokumenta na dotrimannya viznachenih movoyu pravil nazivayut validaciyeyu a instrument yakij zdijsnyuye perevirku validatorom Dokument sho projshov cej proces bez pomilok nazivayut validnim Zgidno z ciyeyu koncepciyeyu validaciya HTML rozmitki viznachayetsya yak proces perevirki vebdokumenta za pravilami gramatiki viznachenimi v DTD na yaki vin posilayetsya iz elementa doctype Odin iz vazhlivih principiv programuvannya Budte konservativni v tomu sho vi robite budte liberalnim v tomu sho vi prijmayete Brauzeri dotrimuyutsya drugoyi chastini cogo principu voni prijmayut vebdokumenti takimi yaki voni ye ta namagayutsya vidtvoriti yih na ekrani navit yaksho voni ne vikoristovuyut standartnij HTML Zazvichaj ce oznachaye sho brauzer sprobuye zdogadatisya pro te sho avtor dokumenta mav na uvazi Problema polyagaye v tomu sho rizni brauzeri abo navit rizni versiyi odnogo brauzera zroblyat rizni pripushennya shodo odnih i tih zhe nestandartnih konstrukcij i navit girshe yaksho HTML kod duzhe vidriznyayetsya vid standartu brauzer beznadijno zaplutayetsya i bezladno vidtvorit storinku na ekrani abo navit avarijno zakriyetsya Same tomu dotrimuvatisya pershoyi chastini principu nalezhit avtoram dokumenta shlyahom perevirki svoyih dokumentiv na dotrimannya standartu Najkrashij instrument dlya cogo validator HTML rozmitki Pereglyad Dlya pereglyadu HTML rozmitki dokumenta mozhna vikoristovuvati bud yakij tekstovij redaktor Dlya pereglyadu dokumenta vidtvorenogo za pravilami HTML rozmitki vikoristovuyetsya brauzer Transportuvannya v merezhi HTML dokumenti mozhut buti transportovani tak samo yak i bud yaki inshi fajli napriklad za dopomogoyu protokoliv FTP TCP prote zazvichaj voni transportuyutsya iz servera za dopomogoyu protokolu HTTP abo elektronnoyu poshtoyu HTTP HTTPS Vsesvitnya pavutina skladayetsya v osnovnomu z HTML dokumentiv peredanih z vebserveriv dlya brauzeriv vikoristovuyuchi protokol HTTP Do togo zh HTTP vikoristovuyetsya dlya peredachi zobrazhen zvukiv video ta inshogo suputnogo kontentu Dlya pravilnogo vidtvorennya dokumenta brauzerom okrim nogo samogo peredayetsya she j insha informaciya metadani u yakij zazvichaj mistitsya viznachennya MIME tipu napriklad text html abo application xhtml xml ta kodovoyi tablici dokumenta Elektronna poshta Bilshist grafichnih poshtovih kliyentiv dozvolyayut vikoristovuvati pidmnozhinu elementiv HTML chasto viznachenih standartom yak zastarili ta ne rekomendovani u rozmitci shob zabezpechiti vizualne formatuvannya tekstu roblyachi nemozhlivoyu semantichnu rozmitku tekstu zasobami poshtovogo kliyenta Bagato takih kliyentiv mistyat u sobi WYSIWYG redaktor HTML dlya skladannya povidomlen Vikoristannya HTML u povidomlennyah elektronnoyi poshti ye spirnim pitannyam cherez problemi z sumisnistyu u riznih poshtovih kliyentiv takozh HTML mozhe dopomogti prihovati fishing Potochni napryamki rozvitku i vikoristannya HTMLZ momentu svogo stvorennya HTML i pov yazani z neyu protokoli porivnyano shvidko otrimali viznannya Odnak u pershi roki isnuvannya ciyeyi movi rozmitki ne bulo zhodnih chitkih standartiv Hocha yiyi tvorci spochatku i zadumuvali HTML yak semantichnu movu pozbavlenu prezentacijnih mozhlivostej yiyi praktichne vikoristannya iz riznimi brauzerami prizvelo do dodavannya bagatoh prezentacijnih elementiv i atributiv v HTML Ostanni standarti pov yazani z HTML vidobrazhayut zusillya z podolannya haotichnogo rozvitku movi i stvorennya racionalnoyi osnovi dlya rozrobki yak zmistovnih tak i viraznih dokumentiv Shob povernuti HTML yiyi rol semantichnoyi movi Konsorcium Vsesvitnoyi pavutini rozrobiv movi stilizuvannya taki yak Kaskadni tablici stiliv ta Rozshirena mova tablic stiliv abi perenesti na nih vidpovidalnist za viglyad dokumenta U zv yazku z cim specifikaciya HTML povilno pochala povertatisya viklyuchno do semantichnih elementiv Semantichnij HTML Dokladnishe Semantichnij HTML sposib napisannya HTML sho viddaye perevagu pidkreslennyu smislu zakodovanoyi informaciyi radshe za yiyi podannya zovnishnij viglyad She z samogo pochatku svogo rozvitku HTML mav u skladi elementi semantichnoyi rozmitki prote takozh mav i elementi prezentacijnoyi rozmitki taki yak font i ta center Takozh HTML maye semantichno nejtralni elementi span ta div Z kincya 1990 h koli Kaskadni tablici stiliv pochali nalezhno pracyuvati v bilshosti brauzeriv avtoram dokumentiv bulo rekomendovano unikati vikoristannya prezentacijnoyi rozmitki HTML z metoyu rozdilennya predstavlennya i zmistu U 2001 roci v statti pro Semantichnu pavutinu Tim Berners Li ta inshi naveli prikladi shlyahiv za yakimi odnogo dnya agenti intelektualnogo programnogo zabezpechennya zmozhut avtomatichno prochesati Vsesvitnyu merezhu ta vidshukati vidfiltruvati ta vstanoviti spivvidnoshennya poperedno nepov yazanih faktiv na blago koristuvachiv Taki agenti ye nezvichajnimi navit zaraz ale deyaki z idej Web 2 0 meshapiv ta servisiv porivnyannya cin stayut vse blizhchimi do realizaciyi Osnovna vidminnist mizh cimi gibridnimi vebzastosunkami ta semantichnim agentom yakij zgaduyetsya u statti Bernersa Li polyagaye v tomu sho ninishni shlyahi zbirannya ta gibridizaciyi informaciyi yak pravilo stvoreni vebrozrobnikami yaki vzhe tochno znayut de shukati potribnu informaciyu i yaka v neyi API semantika Vazhlivimi tipom vebagenta yakij prochisuye i chitaye vebstorinki avtomatichno prote bez znannya togo sho vin mozhe viyaviti ye poshukovij robot Cej programnij agent zalezhit vid semantichnoyi yasnosti vebstorinok yaki vin znahodit oskilki v nomu vikoristovuyutsya rizni metodi i algoritmi zchituvannya ta indeksaciyi miljoniv vebstorinok v den sho zabezpechuye koristuvachiv Internetu poshukovimi mozhlivostyami bez yakih Vsesvitnya pavutina bula b korisna tilki na malu chastinu vid yiyi suchasnih mozhlivostej Dlya togo shob poshukovi roboti mali mozhlivist ociniti znachennya fragmentiv tekstu yaki voni znahodyat v dokumentah HTML a takozh dlya tih hto stvoryuye meshapi ta inshi gibridni agenti tak samo yak i dlya bilsh avtomatizovanih agentiv neobhidno abi semantichni strukturi yaki isnuyut v HTML nabuli shirokogo i rivnomirnogo zastosovuvannya shob vidiliti zmist opublikovanogo tekstu Elementi prezentacijnoyi rozmitki ye zaboronenimi v ostannih chinnih specifikaciyah HTML i XHTML a takozh i v proyekti HTML 5 Dobrij semantichnij HTML takozh pokrashuye dostupnist vebdokumentiv Napriklad koli brauzer abo audio brauzer mozhe pravilno vstanoviti strukturu dokumenta vin ne bude vitrachati chas koristuvachiv z vadami zoru na prochitannya povtoryuvanoyi abo neaktualnoyi informaciyi yaksho vona bula rozmichena pravilno Proyekt specifikaciyi HTML 5 Dokladnishe HTML 5 HTML 5 ce nastupna znachna pererobka standartu HTML Robota nad stvorennyam specifikaciyi vidoma pid nazvoyu Web Applications 1 0 rozpochata WHATWG v chervni 2004 roku HTML 5 spryamovanij na skorochennya vikoristannya zasnovanih na plaginah RIA tehnologij takih yak Adobe Flash Microsoft Silverlight i Sun JavaFX hocha dosyagnennya ciyeyi meti zajme bagato rokiv Specifikaciya HTML 5 zvoditsya do nadannya semantichnogo rivnya movi rozmitki i pov yazanih z nimi semantichnih rivniv API dlya scenariyiv zadlya avtorizaciyi dostupnih storinok u Vsesvitnij pavutini pochinayuchi vid statichnih dokumentiv i zakinchuyuchi dinamichnimi zastosunkami HTML 5 vvodit ryad novih elementiv i atributiv yaki vidobrazhayut tipovu arhitekturu suchasnih vebstorinok Deyaki z nih ye semantichnimi zaminami zagalno vikoristovuvanih blochnih div i vbudovanih span elementiv napriklad element nav navigacijnij blok storinki i footer Inshi elementi zabezpechuyut novi funkcionalni mozhlivosti cherez standartizovanij interfejs napriklad elementi audio i video Narazi specifikaciya maye status u rozrobci ta yak ochikuyetsya matime jogo she protyagom troh rokiv hocha rozrobka chastin HTML 5 bude zavershena i realizovana v brauzerah she do togo yak specifikaciya otrimaye ostatochnij status Rekomendaciyi W3C XHTML Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2016 Dokladnishe XHTML Jmovirno HTML najuspishnisha mova rozmitki dokumentiv u vsomu sviti Prote koli svitovi predstavili XML bulo virisheno stvoriti novu versiyu HTML pohidnu vid XML Adzhe z XML zasnovanim HTML inshi XML movi mogli bi vklyuchati chastini XHTML a XHTML dokumenti mogli b vklyuchati chastini inshih mov rozmitki Takozh avtori vebdokumentiv mogli b skoristatisya perevagami redizajnu zadlya ochishennya deyakih z najbilsh neohajnih chastin HTML a takozh dodati deyaki z novih neobhidnih funkcij takih yak pokrasheni formi Nizhche zaznacheni deyaki perevagi vikoristannya XHTML zamist HTML Yaksho dokument ye lishe chistim XHTML 1 0 ne vklyuchaye inshi movi rozmitki to riznicya mizh XHTML ta HTML majzhe ne pomitna Prote oskilki stayut dostupnimi vse bilshe i bilshe XML instrumentiv napriklad XSLT dlya peretvorennya dokumentiv perevagi vikoristannya XHTML stayut vse pomitnishimi Napriklad XForms dozvolyaye dosit prosto keruvati redaguvannyam dokumentiv XHTML abo bud yakih inshih vidiv dokumenta XML Semantichni vebzastosunki takozh zmozhut skoristatisya dokumentami XHTML za svoyimi potrebami Yaksho dokument mistit bilsh nizh prosto XHTML 1 0 napriklad u dokumenti vikoristovuyutsya movi rozmitki MathML SMIL abo SVG todi perevagi vikoristannya XHTML znachno pomitnishi adzhe HTML ne pidtrimuye taki kombinaciyi mov rozmitki v odnomu dokumenti Div takozhInternet Semantichna pavutina Brauzer Vebsajt i Vebstorinka Gipertekst i giperposilannya Resursi Windows Primitki www w3 org angl Arhiv originalu za 29 listopada 2010 Procitovano 22 listopada 2017 Tim Berners Lee Information Management A Proposal 1 kvitnya 2010 u Wayback Machine CERN March 1989 May 1990 First mention of HTML Tags on the www talk mailing list World Wide Web Consortium 29 zhovtnya 1991 Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 19 listopada 2009 Index of elements in HTML 4 World Wide Web Consortium 24 grudnya 1999 Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 19 listopada 2009 Tim Berners Lee 9 grudnya 1991 Re SGML HTML docs X Browser archived www talk mailing list post Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 19 listopada 2009 SGML is very general HTML is a specific application of the SGML basic syntax applied to hypertext documents with simple structure Raymond Eric The Art of Unix Programming Arhiv originalu za 17 bereznya 2005 Procitovano 21 listopada 2009 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2010 Procitovano 4 chervnya 2008 Arhiv originalu za 26 chervnya 2010 Procitovano 4 chervnya 2008 Arhiv originalu za 29 lyutogo 2000 Procitovano 4 chervnya 2008 Arhiv originalu za 10 chervnya 2008 Procitovano 4 chervnya 2008 Help and FAQ for the Markup Validator World Wide Web Consortium 6 lipnya 2007 Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 29 listopada 2009 One of the important maxims of computer programming is Be conservative in what you produce be liberal in what you accept HTML Design Constraints 03 Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 1 grudnya 2009 Many text editing systems Microsoft Word The NeXT text object the Mac text object etc handle text in a variety of styles but do not have any concept of nestable structure in the SGML sense It is required that HTML be a common language between all platforms This implies no device specific markup or anything which requires control over fonts or colors for example This is in keeping with the SGML ideal Pris Sears 1996 HTML Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 1 grudnya 2009 The final control of HTML rests squarely on the shoulders of individual authors of HTML documents If authors can be seduced by blinking barking and spinning proprietary tags and do not care who is excluded by such practices the Web will become more and more fragmented If authors decide that the most important facet of HTML is its device independence its ability to make information sharable to everyone in the world regardless of software and hardware then HTML specifications will be adhered to Berners Lee Tim Fischetti Mark 2000 Weaving the Web The Original Design and Ultimate Destiny of the World Wide Web by Its Inventor San Francisco Harper ISBN 978 0 06 251587 2 Cascading Style Sheets Level 2 Revision 1 CSS 2 1 Specification W3C 8 veresnya 2009 Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 1 grudnya 2009 CSS 2 1 is a style sheet language that allows authors and users to attach style e g fonts and spacing to structured documents e g HTML documents and XML applications By separating the presentation style of documents from the content of documents CSS 2 1 simplifies Web authoring and site maintenance Tim Berners Lee James Hendler and Ora Lassila 2001 The Semantic Web Scientific American Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 1 grudnya 2009 At the doctor s office Lucy instructed her Semantic Web agent through her handheld Web browser The agent promptly retrieved information about Mom s prescribed treatment from the doctor s agent looked up several lists of providers and checked for the ones in plan for Mom s insurance within a 20 mile radius of her home and with a rating of excellent or very good on trusted rating services It then began trying to find a match between available appointment times at Pete s and Lucy s busy schedules In a few minutes the agent presented them with a plan Pete didn t like it University Hospital was all the way across town from Mom s place and he d be driving back in the middle of rush hour He set his own agent to redo the search with stricter preferences about location and time Lucy s agent having complete trust in Pete s agent in the context of the present task automatically assisted by supplying access certificates and shortcuts to the data it had already sorted through Almost instantly the new plan was presented a much closer clinic and earlier times Nigel Shadbolt Wendy Hall and Tim Berners Lee 2006 The Semantic Web Revisited PDF IEEE Intelligent Systems Arhiv PDF originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 2 zhovtnya 2009 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 7 chervnya 2012 Procitovano 2 grudnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Krill Paul 16 chervnya 2009 HTML 5 Could it kill Flash and Silverlight InfoWorld Computerworld Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 2 grudnya 2009 HTML 5 a groundbreaking upgrade to the prominent Web presentation specification could become a game changer in Web application development one that might even make obsolete such plug in based rich Internet application RIA technologies as Adobe Flash Microsoft Silverlight and Sun JavaFX Introduction HTML5 W3C Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 2 grudnya 2009 This specification is limited to providing a semantic level markup language and associated semantic level scripting APIs for authoring accessible pages on the Web ranging from static documents to dynamic applications When will HTML5 be finished WHATWG Wiki Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 2 grudnya 2009 Different parts of the specification are at different maturity levels Some sections are already relatively stable and there are implementations that are already quite close to completion and those features can be used today But other sections are still being actively worked on and changed regularly or not even written yet Steven Pemberton 21 lipnya 2004 HTML and XHTML Frequently Answered Questions Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 8 grudnya 2009 HTML is probably the most successful document markup language in the world But when XML was introduced a two day workshop was organised to discuss whether a new version of HTML in XML was needed The opinion at the workshop was a clear Yes with an XML based HTML other XML languages could include bits of XHTML and XHTML documents could include bits of other markup languages We could also take advantage of the redesign to clean up some of the more untidy parts of HTML and add some new needed functionality like better forms Steven Pemberton 21 lipnya 2004 HTML and XHTML Frequently Answered Questions Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 8 grudnya 2009 If your document is just pure XHTML 1 0 not including other markup languages then you will not yet notice much difference However as more and more XML tools become available such as XSLT for tranforming documents you will start noticing the advantages of using XHTML XForms for instance will allow you to edit XHTML documents or any other sort of XML document in simple controllable ways Semantic Web applications will be able to take advantage of XHTML documents If your document is more than XHTML 1 0 for instance including MathML SMIL or SVG then the advantages are immediate you can t do that sort of thing with HTML Help and FAQ for the Markup Validator Arhivovano 12 travnya 2013 u WebCite Specifikaciya HTML 4 01 6 bereznya 2005 u Wayback Machine PosilannyaHTML u sestrinskih Vikiproyektah Portal Programuvannya Teksti u Vikipidruchniku Fajli u Vikishovishi Ukrayinskij vebdovidnik HTML 17 serpnya 2018 u Wayback Machine HTML 4 01 ostannya chinna specifikaciya 6 bereznya 2005 u Wayback Machine angl Vvedennya do HTML Dejva Reggeta 15 bereznya 2011 u Wayback Machine angl Porozhni elementi v SGML HTML XML ta XHTML 17 travnya 2013 u Wayback Machine angl html codes 9 travnya 2008 u Wayback Machine Dovidkova informaciya po stvorennyu diakritik inozemnih liter ta simvoliv c a u c angl angl HTML dovidka ukrayinskoyu Validatori HTML rozmitki Validator rozmitki na sajti W3C 22 lyutogo 2011 u Wayback Machine angl WDG HTML Validator 13 lipnya 2005 u Wayback Machine angl Validator nu 19 chervnya 2008 u Wayback Machine angl Pidruchniki Pidruchniki HTML i CSS 29 veresnya 2011 u Wayback Machine ukr Elektronnij dovidnik HTML i CSS 28 listopada 2020 u Wayback Machine ukr HTML Dog 17 travnya 2008 u Wayback Machine angl angl Pagetutor 22 zhovtnya 2007 u Wayback Machine angl HTML Book 9 grudnya 2009 u Wayback Machine ros Pidruchnik HTML 10 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros Specifikaciya W3C Standarti HTML 2 0 22 chervnya 2008 u Wayback Machine 3 2 19 chervnya 2010 u Wayback Machine 4 0 27 lipnya 2008 u Wayback Machine 4 01 6 chervnya 2014 u Wayback Machine angl