Мануфагі (тетум Manufahi) — один з 13 районів Східного Тимору. Адміністративний центр району — місто Саме. Площа становить 1326,60 км².
Мануфагі | |||||
---|---|---|---|---|---|
тетум Manufahi | |||||
| |||||
Адм. центр | Саме | ||||
Країна | Східний Тимор | ||||
| |||||
Підрайонів | 4 | ||||
Населення | |||||
- повне | 48 628 (11) | ||||
- густота | 36,7 (11) | ||||
Площа | |||||
- повна | 1326,60 км² (6) | ||||
Часовий пояс | |||||
Код ISO 3166-2 | TL-MF | ||||
|
Географія
Розташований на півдні центральної частини країни. Межує з районами Манатуту — (на сході), Айнару — (на заході) і Айлеу — (на півночі) . На півдні омивається водами Тиморського моря. На півночі територія переважно гориста, а на півдні вона являє собою прибережну рівнину. Висота найвищої точки району, гори Кабалакі, становить 2459 м над рівнем моря.
За даними на 1994 рік площа лісів в районі становить 61 797 га.
Історія
За часів португальського панування район звався Саме за назвою його столиці. За часів індонезійської окупації підрайон Хато-Удо був відділений від району і приєднаний до Айнару, тоді як підрайон Турускаї, який спочатку належав Айнару, був приєднаний до Мануфагі.
Населення
Населення району за даними на 2010 рік становить 48 628 осіб; для порівняння, на 2004 рік воно налічувало 44 950 осіб. Щільність населення — 36,7 чол/км². Середній вік населення становить 18,2 років. У період з 1990 по 2004 роки середній щорічний приріст населення склав 1,96 %.
42,2 % населення говорять на мові мамбаї; 40,4 % — на тетум; 7,3 % — на лакалай; 4,6 % — на ідаті і 1,7 % — на існі. Поширені також інші місцеві мови і діалекти. 50,3 % населення володіють мовою тетум (включаючи тих, для яких вона є другою і третьою мовами); 42,6 % володіють індонезійською і 12,0 % — португальською. 51,9 % населення неписьменні (55,0 % жінок і 49,0 % чоловіків). Тільки 11,8 % осіб старше 18 років закінчили середню школу (9,4 % жінок і 14,1 % чоловіків).
За даними на 2004 рік 96,3 % населення складають католики; 3,3 % — протестанти і 0,3 % — мусульмани.
Адміністративний поділ
В адміністративному відношенні поділяється на 4 підрайони:
Підрайон | Населення, чол. (2010) | Площа, км² |
---|---|---|
7179 | 406,96 | |
6902 | 375,92 | |
27 554 | 355,28 | |
6993 | 188,44 |
Галерея
- Пейзаж між Делі і Саме
- Традиційні будинки в Саме
- Пам'ятник у центрі Саме
- Зруйнований старий ринок в Саме
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 3 березня 2016.
- 20Atlas/ATLAS% 20English.pdf Census of Population and Housing Atlas 2004[недоступне посилання з квітня 2019]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 травня 2011. Процитовано 3 березня 2016.
Це незавершена стаття з географії Східного Тимору. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Manufagi tetum Manufahi odin z 13 rajoniv Shidnogo Timoru Administrativnij centr rajonu misto Same Plosha stanovit 1326 60 km Manufagi tetum Manufahi Prapor Adm centr Same Krayina Shidnij Timor Mezhuye z susidni adminodiniciManatutu Ajnaru Ajleu Pidrajoniv 4 Naselennya povne 48 628 11 gustota 36 7 11 Plosha povna 1326 60 km 6 Chasovij poyas UTC 9 Kod ISO 3166 2 TL MF Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ManufagiGeografiyaRoztashovanij na pivdni centralnoyi chastini krayini Mezhuye z rajonami Manatutu na shodi Ajnaru na zahodi i Ajleu na pivnochi Na pivdni omivayetsya vodami Timorskogo morya Na pivnochi teritoriya perevazhno gorista a na pivdni vona yavlyaye soboyu priberezhnu rivninu Visota najvishoyi tochki rajonu gori Kabalaki stanovit 2459 m nad rivnem morya Za danimi na 1994 rik plosha lisiv v rajoni stanovit 61 797 ga IstoriyaZa chasiv portugalskogo panuvannya rajon zvavsya Same za nazvoyu jogo stolici Za chasiv indonezijskoyi okupaciyi pidrajon Hato Udo buv viddilenij vid rajonu i priyednanij do Ajnaru todi yak pidrajon Turuskayi yakij spochatku nalezhav Ajnaru buv priyednanij do Manufagi NaselennyaNaselennya rajonu za danimi na 2010 rik stanovit 48 628 osib dlya porivnyannya na 2004 rik vono nalichuvalo 44 950 osib Shilnist naselennya 36 7 chol km Serednij vik naselennya stanovit 18 2 rokiv U period z 1990 po 2004 roki serednij shorichnij pririst naselennya sklav 1 96 42 2 naselennya govoryat na movi mambayi 40 4 na tetum 7 3 na lakalaj 4 6 na idati i 1 7 na isni Poshireni takozh inshi miscevi movi i dialekti 50 3 naselennya volodiyut movoyu tetum vklyuchayuchi tih dlya yakih vona ye drugoyu i tretoyu movami 42 6 volodiyut indonezijskoyu i 12 0 portugalskoyu 51 9 naselennya nepismenni 55 0 zhinok i 49 0 cholovikiv Tilki 11 8 osib starshe 18 rokiv zakinchili serednyu shkolu 9 4 zhinok i 14 1 cholovikiv Za danimi na 2004 rik 96 3 naselennya skladayut katoliki 3 3 protestanti i 0 3 musulmani Administrativnij podilAdministrativnij podilu rajonu V administrativnomu vidnoshenni podilyayetsya na 4 pidrajoni Pidrajon Naselennya chol 2010 Plosha km 7179 406 96 6902 375 92 27 554 355 28 6993 188 44GalereyaPejzazh mizh Deli i Same Tradicijni budinki v Same Pam yatnik u centri Same Zrujnovanij starij rinok v SamePrimitki Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 3 bereznya 2016 20Atlas ATLAS 20English pdf Census of Population and Housing Atlas 2004 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 20 travnya 2011 Procitovano 3 bereznya 2016 Ce nezavershena stattya z geografiyi Shidnogo Timoru Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi