Мануча́рова Ні́на Дави́дівна (8 вересня 1900, Смоленськ — 2 березня 1988, Київ) — український радянський архітектор, мистецтвознавець, член Спілки архітекторів УРСР (з 1933), кандидат архітектури (з 1951).
Ніна Давидівна Манучарова | |
---|---|
Народження | 9 жовтня 1900 |
Смерть | 2 березня 1988 (87 років) |
Країна (підданство) | Російська імперія СРСР |
Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
Діяльність | архітекторка |
Науковий ступінь | кандидат архітектури (1951) |
Вчене звання | член-кореспондент |
Членство | Спілка архітекторів України |
Біографія
Народилася 1900 року у Смоленську. У 1909—1917 роках навчалася в жіночій гімназії в Києві. У 1917—1918 роках працювала старшим креслярем на будівництві залізничної лінії Московсько-Київсько-Воронезької залізниці в Суражі Чернігівської області (нині Брянська область, Росія). Протягом 1919—1921 років навчалася в Київському університеті. У 1924—1930 роках навчалася на архітектурному факультеті Київського художнього інституту.
У 1927–1930 працювала старшим техніком на будівництві Київського залізничного вокзалу
У 1930—1933 роках Ніна Манучарова працювала архітектором проектного бюро НКВС у Харкові (згодом реорганізовано в «Діпромісто»), а у 1933—1934 роках — старшим архітектором інженерно-будівельного відділення НКВС у Харкові. Однією з перших її самостійних проектів було перепланування та проектування основних павільйонів стадіону «Динамо» у Харкові (1931).
У 1934 році переїхала до Києва у зв'язку з новим призначенням — головним архітектором стадіону «Динамо» в Києві. На цій посаді вона перебувала до 1936 року. Працювала автором-архітектором у «Шкілпроекті» (1936—1938), «Транспроекті» в Києві (1938—1939), архітектором тресту № 1 Головвоєнбуду в Москві (1940), автором-архітектором у «Цивільпроекті» в Києві (1940—1941).
З початком Другої світової війни на території України працювала в Златоусті (1941—1943) та в Куйбишеві (1943).
Після повернення до України працювала архітектором Наркомату радгоспів (1943—1944). Очолювала відділ Управління у справах архітектури при Раді Міністрів УРСР у Києві (1944—1946).
У 1946 була обрана членом-кореспондентом Академії архітектури УРСР на відділення художньої промисловості. У 1951 році Манучаровій було присвоєно вчений ступінь кандидата архітектури. Працювала заступником директора з науки Науково-дослідного інституту художньої промисловості Академії архітектури УРСР. (1956—1957), очільником сектора інтер'єру Науково-дослідного інституту архітектури споруд Академії архітектури та будівництва УРСР (1957—1964), старшим науковим співробітником КиївЗНДІЕП (з 1964 року).
Ніна Манучарова була науковим керівником і відповідальним редактором низки видань, серед яких збірник «Декоративні тканини» (1949), «Орнамент украинской набойки» (1949), збірка «Бытовая мебель» (1951), серія «Украинское народное декоративное искусство» (1952—1953), збірка «Архитектурная керамика» (1951), альбом «Орнамент бытовой народной росписи Украины», книги «Мебель для жилья» та «Обмеры украинской народной мебели» (обидві — 1953), два альбоми «Украинское декоративное искусство», посібники з проектування меблів, «Гуцульская керамика» (1954), «Мебель для жилья» (1955).
Вибрані проекти
- Дитячий садок заводу «Арсеналу» у Києві на Інститутській вулиці, 28 (1929—1930)
- Стадіон «Динамо» у Харкові (1931)
- Будинки для установ Держбанку у Запоріжжі та Тирасполі (1930–31)
- Будівля заводуду зброї НКВС (1931–32)
- Ясла фабрики Тинякова у Харкові (1933)
- Будівлі заводу «ФЕД» у Харкові (1933—1934)
- Реконструкція житлових будинків під особняки на вул. Осіївській, 13 у Києві (1934)
- Реконструкція та оздоблення дачі та павільйону в Хараксі в Криму (1935—1936)
- Водна станція «Динамо» (колишня дача Марголіна; не завершено)
- Будівля житлової дачі в Межигір'ї (1935)
- Клуб на 400 осіб у Дарниці в Києві (1938)
- Внутрішнє оздоблення будівлі клубу НКВС у Харкові (1938)
- Оформлення житлового селища (планування, зелені насадження, малі архітектурні форми) Головвоєнбуду в Коломенському в Москві (1940)
- Робоче селище 7-ї ділянки заводу ім. Сталіна в Златоусті (1941—1943)
- Завод електростанції поблизу Куйбишева (1943)
Основні праці
- Художня промисловість України. — К., 1949.
- Декоративно-прикладне мистецтво Української РСР. — К., 1952.
- Художня промисловість УРСР. Серія «Українське народне декоративне мистецтво». Вип. 5. — К., 1953.
- Українське народне декоративне мистецтво: Декоративні тканини. — К., 1956 (у співавторстві).
- Українські народні вишивки. — К., 1959.
- Українське народне декоративне мистецтво: Різьба та розпис. — К., 1962 (у співавторстві).
- Художнє вирішення інтер'єру школи. — К., 1967.
- Цвет стен в квартире. — К., 1969.
- Меблировка и эстетическое оформление гостини: Учебное пособие. — К., 1973.
- Интерьер жилища. — К., 1975.
- Манучарова Н. Д. Художня промисловість України: (короткий огляд) / Н. Д. Манучарова ; за заг. ред. П. Г. Юрченка. — Київ: Вид-во акад. архітектури Укр. РСР, 1949. — 93 с. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 березня 2017.
Джерела
- Зоря Е., Машков И. Молодые архитекторы Украины // Архитектура СССР. — 1939. — № 7. — С. 30-32. (рос.)
- Словник художників України. — К., 1973. — С. 143-144.
- Шудря Є. С. Подвижниці народного мистецтва: біобібліографічні нариси. Зошит 2. — К., 2005. — С. 20 — 22.
- Студії мистецтвознавчі. — Число 3 (19). — К.: Видавництво ІМФЕ, 2007. — С. 106.
- Шудря Є. С. Оранта нашої світлиці. К., 2011. — С. 177—179.
- Старіковський Б. Г., Іокова Т. І. Манучарова Ніна Давидівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Манучарова Нина Давыдовна: лич. лист чл. СА УССР. - К. : [б. в.], 1956. - 44 л. - (в пап.) http://catalog.dnabb.org/
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Manucha rova Ni na Davi divna 8 veresnya 1900 Smolensk 2 bereznya 1988 Kiyiv ukrayinskij radyanskij arhitektor mistectvoznavec chlen Spilki arhitektoriv URSR z 1933 kandidat arhitekturi z 1951 Nina Davidivna ManucharovaNarodzhennya9 zhovtnya 1900 1900 10 09 Smolensk Rosijska imperiyaSmert2 bereznya 1988 1988 03 02 87 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina piddanstvo Rosijska imperiya SRSRNavchannyaNacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturiDiyalnistarhitektorkaNaukovij stupinkandidat arhitekturi 1951 Vchene zvannyachlen korespondentChlenstvoSpilka arhitektoriv UkrayiniU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaNarodilasya 1900 roku u Smolensku U 1909 1917 rokah navchalasya v zhinochij gimnaziyi v Kiyevi U 1917 1918 rokah pracyuvala starshim kreslyarem na budivnictvi zaliznichnoyi liniyi Moskovsko Kiyivsko Voronezkoyi zaliznici v Surazhi Chernigivskoyi oblasti nini Bryanska oblast Rosiya Protyagom 1919 1921 rokiv navchalasya v Kiyivskomu universiteti U 1924 1930 rokah navchalasya na arhitekturnomu fakulteti Kiyivskogo hudozhnogo institutu U 1927 1930 pracyuvala starshim tehnikom na budivnictvi Kiyivskogo zaliznichnogo vokzalu U 1930 1933 rokah Nina Manucharova pracyuvala arhitektorom proektnogo byuro NKVS u Harkovi zgodom reorganizovano v Dipromisto a u 1933 1934 rokah starshim arhitektorom inzhenerno budivelnogo viddilennya NKVS u Harkovi Odniyeyu z pershih yiyi samostijnih proektiv bulo pereplanuvannya ta proektuvannya osnovnih paviljoniv stadionu Dinamo u Harkovi 1931 U 1934 roci pereyihala do Kiyeva u zv yazku z novim priznachennyam golovnim arhitektorom stadionu Dinamo v Kiyevi Na cij posadi vona perebuvala do 1936 roku Pracyuvala avtorom arhitektorom u Shkilproekti 1936 1938 Transproekti v Kiyevi 1938 1939 arhitektorom trestu 1 Golovvoyenbudu v Moskvi 1940 avtorom arhitektorom u Civilproekti v Kiyevi 1940 1941 Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi Ukrayini pracyuvala v Zlatousti 1941 1943 ta v Kujbishevi 1943 Pislya povernennya do Ukrayini pracyuvala arhitektorom Narkomatu radgospiv 1943 1944 Ocholyuvala viddil Upravlinnya u spravah arhitekturi pri Radi Ministriv URSR u Kiyevi 1944 1946 U 1946 bula obrana chlenom korespondentom Akademiyi arhitekturi URSR na viddilennya hudozhnoyi promislovosti U 1951 roci Manucharovij bulo prisvoyeno vchenij stupin kandidata arhitekturi Pracyuvala zastupnikom direktora z nauki Naukovo doslidnogo institutu hudozhnoyi promislovosti Akademiyi arhitekturi URSR 1956 1957 ochilnikom sektora inter yeru Naukovo doslidnogo institutu arhitekturi sporud Akademiyi arhitekturi ta budivnictva URSR 1957 1964 starshim naukovim spivrobitnikom KiyivZNDIEP z 1964 roku Nina Manucharova bula naukovim kerivnikom i vidpovidalnim redaktorom nizki vidan sered yakih zbirnik Dekorativni tkanini 1949 Ornament ukrainskoj nabojki 1949 zbirka Bytovaya mebel 1951 seriya Ukrainskoe narodnoe dekorativnoe iskusstvo 1952 1953 zbirka Arhitekturnaya keramika 1951 albom Ornament bytovoj narodnoj rospisi Ukrainy knigi Mebel dlya zhilya ta Obmery ukrainskoj narodnoj mebeli obidvi 1953 dva albomi Ukrainskoe dekorativnoe iskusstvo posibniki z proektuvannya mebliv Guculskaya keramika 1954 Mebel dlya zhilya 1955 Vibrani proektiDityachij sadok zavodu Arsenalu u Kiyevi na Institutskij vulici 28 1929 1930 Stadion Dinamo u Harkovi 1931 Budinki dlya ustanov Derzhbanku u Zaporizhzhi ta Tiraspoli 1930 31 Budivlya zavodudu zbroyi NKVS 1931 32 Yasla fabriki Tinyakova u Harkovi 1933 Budivli zavodu FED u Harkovi 1933 1934 Rekonstrukciya zhitlovih budinkiv pid osobnyaki na vul Osiyivskij 13 u Kiyevi 1934 Rekonstrukciya ta ozdoblennya dachi ta paviljonu v Haraksi v Krimu 1935 1936 Vodna stanciya Dinamo kolishnya dacha Margolina ne zaversheno Budivlya zhitlovoyi dachi v Mezhigir yi 1935 Klub na 400 osib u Darnici v Kiyevi 1938 Vnutrishnye ozdoblennya budivli klubu NKVS u Harkovi 1938 Oformlennya zhitlovogo selisha planuvannya zeleni nasadzhennya mali arhitekturni formi Golovvoyenbudu v Kolomenskomu v Moskvi 1940 Roboche selishe 7 yi dilyanki zavodu im Stalina v Zlatousti 1941 1943 Zavod elektrostanciyi poblizu Kujbisheva 1943 Osnovni praciHudozhnya promislovist Ukrayini K 1949 Dekorativno prikladne mistectvo Ukrayinskoyi RSR K 1952 Hudozhnya promislovist URSR Seriya Ukrayinske narodne dekorativne mistectvo Vip 5 K 1953 Ukrayinske narodne dekorativne mistectvo Dekorativni tkanini K 1956 u spivavtorstvi Ukrayinski narodni vishivki K 1959 Ukrayinske narodne dekorativne mistectvo Rizba ta rozpis K 1962 u spivavtorstvi Hudozhnye virishennya inter yeru shkoli K 1967 Cvet sten v kvartire K 1969 Meblirovka i esteticheskoe oformlenie gostini Uchebnoe posobie K 1973 Interer zhilisha K 1975 Manucharova N D Hudozhnya promislovist Ukrayini korotkij oglyad N D Manucharova za zag red P G Yurchenka Kiyiv Vid vo akad arhitekturi Ukr RSR 1949 93 s 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 19 bereznya 2017 DzherelaZorya E Mashkov I Molodye arhitektory Ukrainy Arhitektura SSSR 1939 7 S 30 32 ros Slovnik hudozhnikiv Ukrayini K 1973 S 143 144 Shudrya Ye S Podvizhnici narodnogo mistectva biobibliografichni narisi Zoshit 2 K 2005 S 20 22 Studiyi mistectvoznavchi Chislo 3 19 K Vidavnictvo IMFE 2007 S 106 Shudrya Ye S Oranta nashoyi svitlici K 2011 S 177 179 Starikovskij B G Iokova T I Manucharova Nina Davidivna Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Manucharova Nina Davydovna lich list chl SA USSR K b v 1956 44 l v pap http catalog dnabb org Ce nezavershena stattya pro arhitektora chi arhitektorku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi