Оле́г Іва́нович Янко́вський (рос. Олег Иванович Янковский; 23 лютого 1944, Джезказган, Казахська РСР — 20 травня 2009, Москва, Росія) — радянський і російський актор кіно та московського театру «Ленком», режисер. Народний артист СРСР (1991). Лауреат Державних премій СРСР (1987) і РФ (1996 і 2002), почесний президент Сочинського кінофестивалю «Кінотавр». За великий внесок у розвиток театрального мистецтва і багаторічну плідну діяльність нагороджений російськими орденами «За заслуги перед Вітчизною» IV, III і II ступенів. Лауреат ряду вітчизняних і міжнародних кінофестивалів.
Олег Янковський | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Олег Иванович Янковский | ||||
Ім'я при народженні | Олег Янковський | |||
Народився | 23 лютого 1944 Джезказган, Казахська РСР, СРСР | |||
Помер | 20 травня 2009 (65 років) Москва, Росія | |||
Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
Національність | росіянин | |||
Громадянство | СРСР Росія | |||
Діяльність | актор, режисер | |||
Alma mater | d (1965) | |||
Роки діяльності | 1965 — 2009 | |||
Дружина | Людмила Зоріна | |||
Діти | Пилип Янковський | |||
Брати / сестри | Янковський Ростислав Іванович | |||
IMDb | nm0946160 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Олег Янковський у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Народився 23 лютого 1944 року в родині спадкових дворян (батько — з польсько-білоруської шляхти, мати — з російської дворянської сім'ї).
Батько актора, Іван (Ян) Павлович Янковський, був штабс-капітаном. В кінці 1930-х років його з сім'єю вислали до Казахстану. Невдовзі після народження сина Олега — заарештували. Згодом Іван Янковський помирає, і мати Олега, Марина Іванівна Янковська, одна виховує Олега і ще двох його старших братів — Ростислава і Миколу.
Після смерті Сталіна Янковські змогли залишити Середню Азію і переїхати до Саратова. Старший Янковський — Ростислав — у 1957 році перебрався до Мінська, куди через рік забрав і Олега. Ростислав працював актором та грав у місцевому драматичному театрі. Але за першої ж нагоди Олег повернувся до Саратова, закінчив там школу.
Олег хотів стати медиком, але волею обставин вступив до Саратівського театрального училища, яке закінчив у 1965 році. Того ж року він стає актором Саратівського драматичного театру.
Дебютними ролями Янковського в кіно стали роль Генріха Шварцкопфа в картині Володимира Басова «Щит і меч», поставленою по однойменному роману Вадима Кожевникова, і роль червоноармійця Некрасова у фільмі «Служили два товариші» Євгена Карелова. Після виходу фільмів на екран в 1968 році актор відразу став знаменитим.
В 1973 році — на запрошення Марка Захарова — Олег Янковський переходить до московського театру імені Ленінського комсомолу (Ленком).
Починаючи з 1970-х років, Янковський представив ряд цікавих робіт на телебаченні і в кіно. Серед них ролі у фільмах Андрія Тарковського «Дзеркало» і «Ностальгія», Романа Балаяна («Польоти уві сні та наяву», «Бережи мене, мій талісмане», «Обранець»), Михайла Швейцера («Крейцерова соната»), Еміля Лотяну («Мій ласкавий і ніжний звір»), а також в поставлених головним режисером «Ленкома» Марком Захаровим теле- і кінофільмах «Звичайне диво», «Той самий Мюнхгаузен», «Будинок, який побудував Свіфт», «Убити дракона». До безумовних успіхів актора критики також відносили його ролі фільмах «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Собака Баскервілей» Ігоря Масленнікова, «Закоханий за власним бажанням» Сергія Мікаеляна, «Царевбивця», «Фатальні яйця» Сергія Ломкина, Віталія Мельникова, «Коханець» і «Стиляги» Валерія Тодоровського. Всього Янковський зіграв близько 90 ролей в кіно.
Знявся в декількох українських картинах: «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1983), «Два гусари» (1984), у фільмах Романа Балаяна.
У 2000 році Янковський також дебютував як режисер: разом з оператором Михайлом Аграновичем він представив на суд глядачів фільм «Приходь на мене подивитися».
Олег Янковський є лауреатом премії Ленінського комсомолу (1977), лауреатом Державної премії СРСР (1987), лауреатом Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1989). У 1991 йому було присвоєне звання народного артиста СРСР.
З 1993 року — Президент Відкритого Російського кінофестивалю в Сочі (МКФ «Кінотавр»).
Олег Янковский помер вранці 20 травня 2009 року в Москві після тривалої хвороби (рак підшлункової залози, виявлений на пізній стадії).
Родина:
- Дружина актора — Людмила Зоріна.
- Син Олега Янковського — Пилип — актор та кінорежисер.
- Фандера Оксана Олегівна — невістка, російська актриса.
- Син Олега Янковського — Пилип — актор та кінорежисер.
Нагороди
- Заслужений артист РРФСР (23.12.1977)
- Народний артист РРФСР (2.11.1984)
- Народний артист СРСР (21.12.1991)
Фільмографія
- «Служили два товариші» (1968, Андрій Нєкрасов)
- «Щит і меч» (1968, Генріх Шварцкопф; реж. В. Басов)
- «Я, Франциск Скорина...» (1969, Франциск Скорина)
- «Розплата» (1970, Олексій Михайлович Платов)
- «Жди мене, Анно» (1970, Сергій Новіков, журналіст-спецкор з Москви (озвучений іншим актором)
- «Біла земля» (1970, Франц Ріттер)
- «Про кохання» (1970, Андрій, приятель Миколи)
- «Ті, що зберегли вогонь» (1970, Семен; реж. Є. Карелов)
- «Несподівані радощі» (1972, актор Льоша Канін)
- «Гонщики» (1972, Микола Миколайович Сергачов; реж. І. Масленников)
- «Гнів» (1974, Леонте Чеботару)
- «Сержант міліції» (1974, «Князь»)
- «Премія» (1974, секретар парткому Лев Олексійович Соломахін)
- «Дзеркало» (1974, батько; реж. А. Тарковський)
- «Під кам'яним небом» (1974, Яшка, шофер-одесит)
- «Мій будинок — театр» (1975, Дмитро Андрійович Горєв, провінційний актор-трагік)
- «Довіра» (1975, Юрій П'ятаков)
- «Чужі листи» (1975, Женя Пряхін; реж. )
- «Зірка привабливого щастя» (1975, Кіндрат Федорович Рилєєв; реж. В. Мотиль)
- «Полковник у відставці» (1975, син полковника, Олексій)
- «Довга, довга справа...» (1976, слідчий Воронцов)
- «Слово для захисту» (1976, Руслан Шеверньов, наречений Ірини; реж В. Абдрашитов)
- «Сімдесят два градуси нижче нуля» (1976, Сергій Попов, штурман)
- «Солодка жінка» (1976, Тихон Дмитрович Соколов)
- «Сентиментальний роман» (1976, Ілля Городницький, брат Сьомки; реж. І. Масленников)
- «Зворотний зв'язок» (1977, Леонід Олександрович Сакулін)
- «Відкрита книга» (1977, Раєвський, видавець листів актриси Кречетової до професора Лебедєва)
- «Поворот» (1978, Віктор Вєдєнєєв; реж В. Абдрашитов)
- «Мій ласкавий та ніжний звір» (1978, Сергій Петрович Камишев; реж. Е. Лотяну)
- «Звичайне диво» (1978, господар (Чарівник); реж. М. Захаров)
- «Той самий Мюнхгаузен» (1979, Барон Мюнхгаузен; реж. М. Захаров)
- «Ми, що нижче підписалися» (1981, Геннадій Михайлович Семенов (член комісії); реж. Т. Ліознова)
- «Повісті Бєлкіна. Постріл» (1981, граф; реж. П. Фоменко)
- «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Собака Баскервілів» (1981, Джек Степлтон; реж. І. Масленников)
- «Капелюх» (1981, Дмитро Денисов; реж. )
- «Польоти уві сні та наяву» (1982, Сергій Іванович Макаров; реж. Р. Балаян, кіностудія ім. О. Довженка)
- «Закоханий за власним бажанням» (1982, Ігор Брагін)
- «Будинок, який побудував Свіфт» (1982, Джонатан Свіфт; реж. М. Захаров)
- «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1983, Оповідач; реж. Ю. Ткаченко, Укртелефільм)
- «Ностальгія» (1983; реж. А. Тарковський)
- «Поцілунок» (1983, поручик Михайло Рябович; реж. Р. Балаян, кіностудія ім. О. Довженка)
- «Два гусари» (1984, граф Федір Іванович Турбін / граф Турбін-молодший; реж. В. Криштофович, кіностудія ім. О. Довженка)
- «Бережи мене, мій талісмане» (1986, Олексій Петрович Дмитрієв, журналіст; реж. Р. Балаян, кіностудія ім. О. Довженка)
- «Крейцерова соната» (1987, Василь Позднишев; реж. М. Швейцер)
- «Філер» (1987, Петро Васильович Воробйов, учитель гімназії; реж. Р. Балаян, кіностудія ім. О. Довженка)
- «Убити дракона» (1988, Дракон; реж. М. Захаров)
- «Диктатура совісті» (1988, фільм-спектакль), Фрідріх Енгельс)
- «Паспорт» (1990, Боря, емігрант із СРСР; реж. Г. Данелія)
- «Царевбивця» (1991, психіатр Смирнов/ Микола II; реж. К. Шахназаров)
- (1992, Кирило Лаксман, академік; реж. Дзюнйя Сато, Росія—Японія)
- «Я — Іван, ти — Абрам» (1993, Князь)
- (1994, Ларсен)
- (1995, Оді Атрагон, письменник)
- «Фатальні яйця» (1995, Володимир Іпатійович Персиков, професор)
- «Ревізор» (1996, Аммос Федорович Ляпкин-Тяпкін, суддя)
- (1997, камео)
- (1997, Кутц; Франція)
- (1998, Жора, культпрацівник)
- (1999, Дмитро Петрович Строганов, граф)
- (2000, старий Трубадур, батько Трубадура; реж. О. Абдулов)
- (2000, Джек Степлтон)
- «Приходь на мене подивитися» (2000, Ігор; також — співрежисер-постановник фільму)
- «Людина, яка плакала» (2000, батько Сьюзі; Велика Британія—Франція)
- (2001, Джордж Ладіма; Молдова—Румунія)
- «Блазень Балакірєв» (2002, фільм-спектакль, Петро Великий)
- (2002, професор Дмитро Чаришев; реж. В. Тодоровський)
- (2003, Петро Олексійович Пален, граф, військовий губернатор Санкт-Петербурга; реж. В. Мельников)
- «Чайка» (2005, фільм-спектакль, Борис Олексійович Тригорин, белетрист)
- (2005, Віктор Комаровський; реж. О. Прошкін)
- «Без вини винуваті» (2008, Григорій Львович Муров; реж. Г. Панфілов)
- «Райські птахи» (2008, Микола; реж. Р. Балаян, Україна)
- «Стиляги» (2008, Брусніцин-ст. (Батько Фреда); реж. В. Тодоровський)
- «Одруження» (2009, фільм-спектакль, Жевакін, моряк)
- (2009, Олексій Олександрович Каренін; реж. С. Соловйов)
- «Цар» (2009, митрополит Пилип (Количов) — остання роль в кіно; реж. П. Лунгін) та ін.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Олег Янковський в Лентапедії [ 15 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Олег Янковський на peoples.ru [ 15 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/5075/works/ [ 28 березня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про актора. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yankovskij Ole g Iva novich Yanko vskij ros Oleg Ivanovich Yankovskij 23 lyutogo 1944 Dzhezkazgan Kazahska RSR 20 travnya 2009 Moskva Rosiya radyanskij i rosijskij aktor kino ta moskovskogo teatru Lenkom rezhiser Narodnij artist SRSR 1991 Laureat Derzhavnih premij SRSR 1987 i RF 1996 i 2002 pochesnij prezident Sochinskogo kinofestivalyu Kinotavr Za velikij vnesok u rozvitok teatralnogo mistectva i bagatorichnu plidnu diyalnist nagorodzhenij rosijskimi ordenami Za zaslugi pered Vitchiznoyu IV III i II stupeniv Laureat ryadu vitchiznyanih i mizhnarodnih kinofestivaliv Oleg Yankovskijros Oleg Ivanovich YankovskijIm ya pri narodzhenniOleg YankovskijNarodivsya23 lyutogo 1944 1944 02 23 Dzhezkazgan Kazahska RSR SRSRPomer20 travnya 2009 2009 05 20 65 rokiv Moskva Rosiya rak pidshlunkovoyi zaloziPohovannyaNovodivichij cvintarNacionalnistrosiyaninGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnistaktor rezhiserAlma materd 1965 Roki diyalnosti1965 2009DruzhinaLyudmila ZorinaDitiPilip YankovskijBrati sestriYankovskij Rostislav IvanovichIMDbnm0946160Nagorodi ta premiyi Oleg Yankovskij u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaNarodivsya 23 lyutogo 1944 roku v rodini spadkovih dvoryan batko z polsko biloruskoyi shlyahti mati z rosijskoyi dvoryanskoyi sim yi Batko aktora Ivan Yan Pavlovich Yankovskij buv shtabs kapitanom V kinci 1930 h rokiv jogo z sim yeyu vislali do Kazahstanu Nevdovzi pislya narodzhennya sina Olega zaareshtuvali Zgodom Ivan Yankovskij pomiraye i mati Olega Marina Ivanivna Yankovska odna vihovuye Olega i she dvoh jogo starshih brativ Rostislava i Mikolu Pislya smerti Stalina Yankovski zmogli zalishiti Serednyu Aziyu i pereyihati do Saratova Starshij Yankovskij Rostislav u 1957 roci perebravsya do Minska kudi cherez rik zabrav i Olega Rostislav pracyuvav aktorom ta grav u miscevomu dramatichnomu teatri Ale za pershoyi zh nagodi Oleg povernuvsya do Saratova zakinchiv tam shkolu Oleg hotiv stati medikom ale voleyu obstavin vstupiv do Sarativskogo teatralnogo uchilisha yake zakinchiv u 1965 roci Togo zh roku vin staye aktorom Sarativskogo dramatichnogo teatru Debyutnimi rolyami Yankovskogo v kino stali rol Genriha Shvarckopfa v kartini Volodimira Basova Shit i mech postavlenoyu po odnojmennomu romanu Vadima Kozhevnikova i rol chervonoarmijcya Nekrasova u filmi Sluzhili dva tovarishi Yevgena Karelova Pislya vihodu filmiv na ekran v 1968 roci aktor vidrazu stav znamenitim V 1973 roci na zaproshennya Marka Zaharova Oleg Yankovskij perehodit do moskovskogo teatru imeni Leninskogo komsomolu Lenkom Pochinayuchi z 1970 h rokiv Yankovskij predstaviv ryad cikavih robit na telebachenni i v kino Sered nih roli u filmah Andriya Tarkovskogo Dzerkalo i Nostalgiya Romana Balayana Poloti uvi sni ta nayavu Berezhi mene mij talismane Obranec Mihajla Shvejcera Krejcerova sonata Emilya Lotyanu Mij laskavij i nizhnij zvir a takozh v postavlenih golovnim rezhiserom Lenkoma Markom Zaharovim tele i kinofilmah Zvichajne divo Toj samij Myunhgauzen Budinok yakij pobuduvav Svift Ubiti drakona Do bezumovnih uspihiv aktora kritiki takozh vidnosili jogo roli filmah Prigodi Sherloka Holmsa i doktora Vatsona Sobaka Baskervilej Igorya Maslennikova Zakohanij za vlasnim bazhannyam Sergiya Mikaelyana Carevbivcya Fatalni yajcya Sergiya Lomkina Vitaliya Melnikova Kohanec i Stilyagi Valeriya Todorovskogo Vsogo Yankovskij zigrav blizko 90 rolej v kino Znyavsya v dekilkoh ukrayinskih kartinah Vechori na hutori bilya Dikanki 1983 Dva gusari 1984 u filmah Romana Balayana U 2000 roci Yankovskij takozh debyutuvav yak rezhiser razom z operatorom Mihajlom Agranovichem vin predstaviv na sud glyadachiv film Prihod na mene podivitisya Oleg Yankovskij ye laureatom premiyi Leninskogo komsomolu 1977 laureatom Derzhavnoyi premiyi SRSR 1987 laureatom Derzhavnoyi premiyi RRFSR imeni brativ Vasilyevih 1989 U 1991 jomu bulo prisvoyene zvannya narodnogo artista SRSR Z 1993 roku Prezident Vidkritogo Rosijskogo kinofestivalyu v Sochi MKF Kinotavr Oleg Yankovskij pomer vranci 20 travnya 2009 roku v Moskvi pislya trivaloyi hvorobi rak pidshlunkovoyi zalozi viyavlenij na piznij stadiyi Rodina Druzhina aktora Lyudmila Zorina Sin Olega Yankovskogo Pilip aktor ta kinorezhiser Fandera Oksana Olegivna nevistka rosijska aktrisa NagorodiZasluzhenij artist RRFSR 23 12 1977 Narodnij artist RRFSR 2 11 1984 Narodnij artist SRSR 21 12 1991 Filmografiya Sluzhili dva tovarishi 1968 Andrij Nyekrasov Shit i mech 1968 Genrih Shvarckopf rezh V Basov Ya Francisk Skorina 1969 Francisk Skorina Rozplata 1970 Oleksij Mihajlovich Platov Zhdi mene Anno 1970 Sergij Novikov zhurnalist speckor z Moskvi ozvuchenij inshim aktorom Bila zemlya 1970 Franc Ritter Pro kohannya 1970 Andrij priyatel Mikoli Ti sho zberegli vogon 1970 Semen rezh Ye Karelov Nespodivani radoshi 1972 aktor Losha Kanin Gonshiki 1972 Mikola Mikolajovich Sergachov rezh I Maslennikov Gniv 1974 Leonte Chebotaru Serzhant miliciyi 1974 Knyaz Premiya 1974 sekretar partkomu Lev Oleksijovich Solomahin Dzerkalo 1974 batko rezh A Tarkovskij Pid kam yanim nebom 1974 Yashka shofer odesit Mij budinok teatr 1975 Dmitro Andrijovich Goryev provincijnij aktor tragik Dovira 1975 Yurij P yatakov Chuzhi listi 1975 Zhenya Pryahin rezh Zirka privablivogo shastya 1975 Kindrat Fedorovich Rilyeyev rezh V Motil Polkovnik u vidstavci 1975 sin polkovnika Oleksij Dovga dovga sprava 1976 slidchij Voroncov Slovo dlya zahistu 1976 Ruslan Shevernov narechenij Irini rezh V Abdrashitov Simdesyat dva gradusi nizhche nulya 1976 Sergij Popov shturman Solodka zhinka 1976 Tihon Dmitrovich Sokolov Sentimentalnij roman 1976 Illya Gorodnickij brat Somki rezh I Maslennikov Zvorotnij zv yazok 1977 Leonid Oleksandrovich Sakulin Vidkrita kniga 1977 Rayevskij vidavec listiv aktrisi Krechetovoyi do profesora Lebedyeva Povorot 1978 Viktor Vyedyenyeyev rezh V Abdrashitov Mij laskavij ta nizhnij zvir 1978 Sergij Petrovich Kamishev rezh E Lotyanu Zvichajne divo 1978 gospodar Charivnik rezh M Zaharov Toj samij Myunhgauzen 1979 Baron Myunhgauzen rezh M Zaharov Mi sho nizhche pidpisalisya 1981 Gennadij Mihajlovich Semenov chlen komisiyi rezh T Lioznova Povisti Byelkina Postril 1981 graf rezh P Fomenko Prigodi Sherloka Holmsa i doktora Vatsona Sobaka Baskerviliv 1981 Dzhek Steplton rezh I Maslennikov Kapelyuh 1981 Dmitro Denisov rezh Poloti uvi sni ta nayavu 1982 Sergij Ivanovich Makarov rezh R Balayan kinostudiya im O Dovzhenka Zakohanij za vlasnim bazhannyam 1982 Igor Bragin Budinok yakij pobuduvav Svift 1982 Dzhonatan Svift rezh M Zaharov Vechori na hutori bilya Dikanki 1983 Opovidach rezh Yu Tkachenko Ukrtelefilm Nostalgiya 1983 rezh A Tarkovskij Pocilunok 1983 poruchik Mihajlo Ryabovich rezh R Balayan kinostudiya im O Dovzhenka Dva gusari 1984 graf Fedir Ivanovich Turbin graf Turbin molodshij rezh V Krishtofovich kinostudiya im O Dovzhenka Berezhi mene mij talismane 1986 Oleksij Petrovich Dmitriyev zhurnalist rezh R Balayan kinostudiya im O Dovzhenka Krejcerova sonata 1987 Vasil Pozdnishev rezh M Shvejcer Filer 1987 Petro Vasilovich Vorobjov uchitel gimnaziyi rezh R Balayan kinostudiya im O Dovzhenka Ubiti drakona 1988 Drakon rezh M Zaharov Diktatura sovisti 1988 film spektakl Fridrih Engels Pasport 1990 Borya emigrant iz SRSR rezh G Daneliya Carevbivcya 1991 psihiatr Smirnov Mikola II rezh K Shahnazarov 1992 Kirilo Laksman akademik rezh Dzyunjya Sato Rosiya Yaponiya Ya Ivan ti Abram 1993 Knyaz 1994 Larsen 1995 Odi Atragon pismennik Fatalni yajcya 1995 Volodimir Ipatijovich Persikov profesor Revizor 1996 Ammos Fedorovich Lyapkin Tyapkin suddya 1997 kameo 1997 Kutc Franciya 1998 Zhora kultpracivnik 1999 Dmitro Petrovich Stroganov graf 2000 starij Trubadur batko Trubadura rezh O Abdulov 2000 Dzhek Steplton Prihod na mene podivitisya 2000 Igor takozh spivrezhiser postanovnik filmu Lyudina yaka plakala 2000 batko Syuzi Velika Britaniya Franciya 2001 Dzhordzh Ladima Moldova Rumuniya Blazen Balakiryev 2002 film spektakl Petro Velikij 2002 profesor Dmitro Charishev rezh V Todorovskij 2003 Petro Oleksijovich Palen graf vijskovij gubernator Sankt Peterburga rezh V Melnikov Chajka 2005 film spektakl Boris Oleksijovich Trigorin beletrist 2005 Viktor Komarovskij rezh O Proshkin Bez vini vinuvati 2008 Grigorij Lvovich Murov rezh G Panfilov Rajski ptahi 2008 Mikola rezh R Balayan Ukrayina Stilyagi 2008 Brusnicin st Batko Freda rezh V Todorovskij Odruzhennya 2009 film spektakl Zhevakin moryak 2009 Oleksij Oleksandrovich Karenin rezh S Solovjov Car 2009 mitropolit Pilip Kolichov ostannya rol v kino rezh P Lungin ta in PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaOleg Yankovskij v Lentapediyi 15 kvitnya 2010 u Wayback Machine Oleg Yankovskij na peoples ru 15 kvitnya 2009 u Wayback Machine https www kino teatr ru kino acter m sov 5075 works 28 bereznya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro aktora Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi