Агранович Михайло Леонідович

Михайло Леонідович Агранович (нар. 8 вересня 1946(19460908), Москва, РРФСР, СРСР) — радянський і російський кінооператор, кінорежисер, педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1992). Лауреат Державної премії РРФСР ім. братів Васильєвих (1989).

Агранович Михайло Леонідович
рос. Агранович Михаил Леонидович
Дата народження	8 вересня 1946(1946-09-08) (77 років)
Місце народження	Москва, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1970)
Професія	оператор-постановник, кінорежисер
Кар'єра	1970 — дотепер
Заклад	Мосфільм і Всеросійський державний інститут кінематографії
Нагороди	Ніка (1988) ТЕФІ (2006)
IMDb	ID 0013274

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Агранович.

Біографія

Народитися 8 вересня 1946 року в Москві у родині сценариста і режисера Леоніда Аграновича.

Закінчив кінооператорський факультет ВДІКу у 1970 році (майстерня Олександра Гальперіна). З 1975 року — на кіностудії «Мосфільм». Зняв понад тридцять фільмів, працював з Михайлом Швейцером, Тенгізом Абуладзе, Глібом Панфіловим, у 1995 році — з польським режисером Єжи Кавалеровичем.

Неодноразово удостоювався професійних призів і нагород. «Покаяння» і "Мати отримали спеціальні призи журі МКФ вуКаннах.

У 2000 році вийшов фільм «Приходь на мене подивитися», знятий в якості режисера спільно з Олегом Янковським.

Викладає на кінооператорському факультеті у ВДІКу, де керує майстернею. З 2015 року — завідувач кафедри операторської майстерності. У 2011 році був головою журі фестивалю «Вікно в Європу» у Виборзі.

Сім'я

Перша дружина - Емілія Григорівна Кулик (нар.. 1936), диктор Всесоюзного радіо;

• Син — Олексій (нар.. 1970), нині режисер.

Друга дружина — Лідія Федосєєва-Шукшина (нар.. 1938).

Третя дружина — Алла Агранович (нар.. 1963), режисерка і сценаристка документального кіно;

• Дочка — Марія (нар. 1989), нині режисерка.

Фільмографія

Оператор

• 1976 — Трин-трава
• 1977 — Рудін
• 1977 — Смішні люди!
• 1979 — Маленькі трагедії
• 1980 — Три роки
• 1982 — Шукайте жінку
• 1982 — Падіння Кондора
• 1983 — Термін давності
• 1984 — Покаяння
• 1984 — Виграш самотнього комерсанта
• 1985 — Змієлов
• 1986 — Воїтелька
• 1987 — Крейцерова соната
• 1990 — Мати
• 1990 — Чернов / Chernov
• 1990 — Іспанська акторка для російського міністра
• 1992 —
• 1993 —
• 1994 —
• 1995 —
• 1996 —
• 1996 —
• 1996 — Ревізор
• 1999 —
• 2000 —
• 2000 —
• 2003 —
• 2005 —
• 2006 —
• 2008 — Без вини винуваті
• 2009 —
• 2010 — Про любоff
• 2014 —
• 2014 —
• 2017 —
• 2019 — Сестричка
• 2021 — (у співавт.; реж. Г. Панфілов)
• 2023 — Катя-Катя

Режисер

• 2000 — Приходь на мене подивитися

Призи та нагороди

• 1988 — премія «Ніка» в номінації Найкраща операторська робота за фільм «Покаяння».
• 1989 — Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих за фільм «Крейцерова соната».
• 1992 — Заслужений діяч мистецтв РРФСР (8 січня 1992) — за заслуги в галузі кіномистецтва.
• 2001 — I МКФ «goEast» у Вісбадені — диплом журі за фільм «Приходь на мене подивитися».
• 2001 — VIII МКФ країн СНД і Балтії «Листопад» — Гран-прі «Золотий кленовий лист» і спеціальний приз «За збереження і розвиток традицій духовності в кіномистецтві» за фільм «Приходь на мене подивитися».
• 2001 — I Фестиваль-огляд російських фільмів «Любити по-російськи» — «Найкраща режисерська робота» а фільм «Приходь на мене подивитися».
• 2004 — МКФ «Любов — божевілля» (Софія, Болгарія) — Спецприз журі за фільм «Приходь на мене подивитися».
• 2006 — премія «ТЕФІ» в номінації Оператор телевізійного художнього фільму / серіалу за серіал «У колі першому».
• 2018 — Фестиваль «Віват кіно Росії». «Найкраща операторська робота» за фільм «Короп відморожений».
• 2019 — Орден Дружби (6 грудня 2019) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність
• 2020 — Премія «Білий квадрат» за найкращу операторську роботу в повнометражному художньому фільмі за фільм «Сестричка».

Примітка

1. Операторы советского кино, 2011, с. 9—10.
2. . Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 4 березня 2012.
3. . Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 4 березня 2012.
4. . Архів оригіналу за 8 березня 2012. Процитовано 3 березня 2012.
5. . Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
6. Михаил Агранович [ 27 травня 2021 у Wayback Machine.] // Собеседник. — 2010, 16 сентября.
7. . Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 3 березня 2012.
8. . Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 27 травня 2021.
9. . Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 27 травня 2021.
10. . Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
11. . ТАСС. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 21 грудня 2020.
12. . bkvadrat.ru. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 21 грудня 2020.
13. . РУСКИНО - Российское кино, актеры, фильмы, сериалы, новости, статьи, рецензии, интервью, премьеры, фестивали (рос.). Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 21 грудня 2020.

Література

• Операторы Советского кино // Справочник / Госфильмофонд России / сост. Н. М. Чемоданова. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]] : Киновек, 2011. — С. 9—10. — 500 прим. — .