Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тенгіз Євгенович Абуладзе (груз. თენგიზ აბულაძე; 31 січня 1924, Кутаїсі — 6 березня 1994, Тбілісі, Грузія) — грузинський кінорежисер, сценарист, театральний педагог. Працював в у жанрі поетичних і філософських драм. У його творах відображено традиції, життя та звичаї Грузії.
| Абуладзе Тенгіз Євгенович | |
|---|---|
| груз. თენგიზ აბულაძე | |
| Дата народження | 31 січня 1924[1][2][…] |
| Місце народження | Кутаїсі, Грузія |
| Дата смерті | 6 березня 1994[4][2][…] (70 років) |
| Місце смерті | Тбілісі, Грузія |
| Поховання | Дідубійський пантеон |
| Громадянство | Грузія |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії і Тбіліський театральний інститут ім. Шота Руставелі |
| Професія | режисер |
| Magnum opus | Благання, Дерево бажання (фільм) і Покаяння (фільм) |
| Нагороди | Ніка Ґран-прі Каннського кінофестивалю (1987) |
| IMDb | ID 0002156 |
Життєпис
Абуладзе вивчав театральну режисуру (1943—1946) у Театральному інституті імені Шота Руставелі (Тбілісі, Грузія), та кінорежисуру у ВДІКу (Всеросійський державний інститут кінематографії) у Москві. У 1952 році закінчив ВДІК, а в 1953 році став режисером на «Грузія-фільм» (Грузія).
Його перший фільм, «Лурджа Магдани» (1956), який він зняв разом з Резо Чхеідзе, отримав нагороду «Найкращий короткометражний художній фільм» на Каннському кінофестивалі 1956 року. Абуладзе найбільш відомий своєю кінотрилогією: «Благання» (1968), «Дерево бажань» (1977) і «Покута» (1984, випущений 1987), які принесли йому першу премію Ніка за Найкращий фільм. Фільм «Покута» отримав спеціальний приз журі на Каннському кінофестивалі 1987 року. У 1987 Абуладзе був членом журі 15-го Московського міжнародного кінофестивалю.
Абуладзе став відомим у Радянському Союзі під час перебудови, коли в 1986 році вийшов на екрани його заборонений фільм «Покута», що був яскравим викриттям сталінського терору.
Сюжет «Покути» обертається навколо смерті старого тирана Варлама Аравідзе та відмови жінки Кетеван Барателі залишити його труп у спокої. Вона неодноразово розкопує труп і також викриває на суді заборонені таємниці минулого. Аравідзе — узагальнений образ тирана (як Адольф Гітлер, Беніто Муссоліні, Йосип Сталін, але найбільш очевидно — як соратник Сталіна, грузин Лаврентій Берія).
Кінокар'єра
Повернувшись до Тбілісі разом зі своїм грузинським товаришем Ревазом Чхеідзе, Абуладзе приєднався до студії «Грузіафільм», і разом вони почали свою кар'єру, знімаючи документальні фільми про фольклор своєї країни. У 1955 році вони зняли свій перший недокументальний фільм «Осел Магдани», який отримав нагороду за найкращий короткометражний фільм у Каннах у 1956 році. Наступною роботою Абуладзе став повнометражний фільм «Чужі діти» (1958), психологічний портрет життя в Тбілісі. Далі були трагікомедія «Я, бабуся, Іліко та Іларіон» (1962) «Нрави в гірському селі» та лірична комедія «Намисто для коханої» (1973).
Однак репутація Абуладзе заснована на трилогії фільмів, які стосуються фундаментальних питань добра і зла, любові й ненависті, життя і смерті. Перший з них, «Благання» (1968), був натхненний віршами Важа-Пшавела і знятий у чорно-білих тонах на тлі суворого грузинського пейзажу, знайомого з інших фільмів того часу. Другий фільм у трилогії, «Дерево бажань» (1971), був епічним сюжетом, дія якого розгортається в тому самому пейзажі та зосереджена на сподіваннях і мріях молодої жінки та чоловіка, які шукають міфічне дерево, яке здійснить мрії. «Ялинка бажань» отримала призи фестивалів у Москві, Чехословаччині та Італії, удостоєна Державної премії Грузинської РСР. З 1974 року Абуладзе викладав в Інституті Руставелі, який закінчив три десятиліття тому.
У 1978 році Абуладзе приєднався до Комуністичної партії Радянського Союзу, що було нормальною кар'єрою на той час і в тому контексті. У 1980 році йому присвоєно звання Народного артиста УРСР. На той час він був одним із провідних радянських грузинських режисерів. На перший погляд, він був ідеальним прикладом радянської культурної номенклатури. Потім у 1983–84 роках він зняв фільм «Покаяння» (знятий для грузинського телебачення), який мав привернути до нього увагу всього світу.
Як і багато інших фільмів «періоду застою», «Покаяння» залишилося «на полиці». Абуладзе настільки боявся, що його фільм буде знищено, що він, як відомо, зберіг єдину копію, що залишилася, під своїм ліжком. Коли в 1986 році прийшли Михайло Горбачов і гласність, а стара гвардія радянської спілки кінематографістів була одностайно виключена, була створена Конфліктна комісія для перегляду цих відкладених фільмів. За підтримки тодішнього радянського міністра закордонних справ Едуарда Шеварднадзе «Покаяння» було випущено спочатку в Грузії, а потім по всьому Радянському Союзу, де воно зібрало рекордну аудиторію та стало головним фільмом усього процесу гласності.
Фільмографія
За свою кар'єру Тенгіз Абуладзе зняв 12 фільмів. П'ять із них були документальними, а сім — художніми. Його останній фільм мав бути про Галактіона Табідзе та Іллю Чавчавадзе, але він залишився незакінченим.
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Тривалість | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| 1953 | Наш палац | ჩვენი სასახლე | Невідома | Документальний |
| 1954 | Державний ансамбль грузинського танцю | ქართული ცეკვის სახელმწიფო ანსამბლი | Невідома | Документальний |
| 1955 | Дмитрій Аракішвілі | დიმიტრი არაყიშვილი | Невідома | Документальний |
| 1955 | Лурджа Магдани | მაგდანას ლურჯა | 63 хв | |
| 1958 | Чужі діти | სხვისი შვილები | 77 хв | також автор сценарію разом з Резо Джапарідзе |
| 1962 | Я, бабуся, Іліко та Іларіон | მე,ბებია,ილიკო და ილარიონი | 92 хв | також автор сценарію з Нодара Думбадзе. За мотивами його роману Я, бабуся, Іліко та Іларіон |
| 1955 | Сванські замальовки | სვანური ჩანახატები | Невідома | Документальний |
| 1967 | Благання | ვედრება | 72 хв | також автор сценарію разом з Резо Квеселавою та Анзором Салуквадзе. За мотивами віршів Важа Пшавела — «Господар і Гість» та «Алуда Кетелаурі». |
| 1971 | Намисто для моєї коханої | სამკაული ჩემი სატრფოსათვის | 70 хв | також автор сценарію разом з Ахмедом Абу-Бакаром і Тамазом Меліавою. За мотивами новели Ахмеда Абу-Бакара |
| 1972 | Музей під відкритим небом | მუზეუმი ღია ცის ქვეშ | Невідома | Документальний |
| 1976 | Дерево бажань | ნატვრის ხე | 87 хв | також автор сценарію з Ревазом Інанішвілі |
| 1984 | «Покута» | მონანიება | 153 хв | також автор сценарію з Наною Джанелідзе та Резо Квеселавою |
| 1989 | Хаджи Мурат | ჰაჯი მურატი | Невідома |
Нагороди
- Спеціальний приз журі Каннського кінофестивалю
- Лауреат премії «Ніка» (1988).
Примітки
- Абуладзе Тенгиз Евгеньевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
- Deutsche Nationalbibliothek Record #123404843 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- . festival-cannes.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 19 липня 2009.
- . MIFF. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 18 лютого 2013.
- csmonitor.com
- . www.24saati.ge. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 6 червня 2022.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- http://www.kinoexpert.ru/index.asp?comm=5&kw=975 [ 5 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- http://www.inoekino.ru/author.php?id=2397 [ 18 серпня 2011 у Wayback Machine.] Тенгіз Євгенович Абуладзе, фільмографія і біографія на сайті inoekino.ru
- Поезія кольору и туги — стаття про трилогію Абуладзе на Синематеці [ 26 листопада 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tengiz Yevgenovich Abuladze gruz თენგიზ აბულაძე 31 sichnya 1924 Kutayisi 6 bereznya 1994 Tbilisi Gruziya gruzinskij kinorezhiser scenarist teatralnij pedagog Pracyuvav v u zhanri poetichnih i filosofskih dram U jogo tvorah vidobrazheno tradiciyi zhittya ta zvichayi Gruziyi Abuladze Tengiz Yevgenovichgruz თენგიზ აბულაძეData narodzhennya 31 sichnya 1924 1924 01 31 1 2 Misce narodzhennya Kutayisi GruziyaData smerti 6 bereznya 1994 1994 03 06 4 2 70 rokiv Misce smerti Tbilisi GruziyaPohovannya Didubijskij panteonGromadyanstvo GruziyaAlma mater Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyi i Tbiliskij teatralnij institut im Shota RustaveliProfesiya rezhiserMagnum opus Blagannya Derevo bazhannya film i Pokayannya film Nagorodi Nika Gran pri Kannskogo kinofestivalyu 1987 IMDb ID 0002156ZhittyepisAbuladze vivchav teatralnu rezhisuru 1943 1946 u Teatralnomu instituti imeni Shota Rustaveli Tbilisi Gruziya ta kinorezhisuru u VDIKu Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyi u Moskvi U 1952 roci zakinchiv VDIK a v 1953 roci stav rezhiserom na Gruziya film Gruziya Jogo pershij film Lurdzha Magdani 1956 yakij vin znyav razom z Rezo Chheidze otrimav nagorodu Najkrashij korotkometrazhnij hudozhnij film na Kannskomu kinofestivali 1956 roku Abuladze najbilsh vidomij svoyeyu kinotrilogiyeyu Blagannya 1968 Derevo bazhan 1977 i Pokuta 1984 vipushenij 1987 yaki prinesli jomu pershu premiyu Nika za Najkrashij film Film Pokuta otrimav specialnij priz zhuri na Kannskomu kinofestivali 1987 roku U 1987 Abuladze buv chlenom zhuri 15 go Moskovskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu Abuladze stav vidomim u Radyanskomu Soyuzi pid chas perebudovi koli v 1986 roci vijshov na ekrani jogo zaboronenij film Pokuta sho buv yaskravim vikrittyam stalinskogo teroru Syuzhet Pokuti obertayetsya navkolo smerti starogo tirana Varlama Aravidze ta vidmovi zhinki Ketevan Barateli zalishiti jogo trup u spokoyi Vona neodnorazovo rozkopuye trup i takozh vikrivaye na sudi zaboroneni tayemnici minulogo Aravidze uzagalnenij obraz tirana yak Adolf Gitler Benito Mussolini Josip Stalin ale najbilsh ochevidno yak soratnik Stalina gruzin Lavrentij Beriya Kinokar yeraPovernuvshis do Tbilisi razom zi svoyim gruzinskim tovarishem Revazom Chheidze Abuladze priyednavsya do studiyi Gruziafilm i razom voni pochali svoyu kar yeru znimayuchi dokumentalni filmi pro folklor svoyeyi krayini U 1955 roci voni znyali svij pershij nedokumentalnij film Osel Magdani yakij otrimav nagorodu za najkrashij korotkometrazhnij film u Kannah u 1956 roci Nastupnoyu robotoyu Abuladze stav povnometrazhnij film Chuzhi diti 1958 psihologichnij portret zhittya v Tbilisi Dali buli tragikomediya Ya babusya Iliko ta Ilarion 1962 Nravi v girskomu seli ta lirichna komediya Namisto dlya kohanoyi 1973 Odnak reputaciya Abuladze zasnovana na trilogiyi filmiv yaki stosuyutsya fundamentalnih pitan dobra i zla lyubovi j nenavisti zhittya i smerti Pershij z nih Blagannya 1968 buv nathnennij virshami Vazha Pshavela i znyatij u chorno bilih tonah na tli suvorogo gruzinskogo pejzazhu znajomogo z inshih filmiv togo chasu Drugij film u trilogiyi Derevo bazhan 1971 buv epichnim syuzhetom diya yakogo rozgortayetsya v tomu samomu pejzazhi ta zoseredzhena na spodivannyah i mriyah molodoyi zhinki ta cholovika yaki shukayut mifichne derevo yake zdijsnit mriyi Yalinka bazhan otrimala prizi festivaliv u Moskvi Chehoslovachchini ta Italiyi udostoyena Derzhavnoyi premiyi Gruzinskoyi RSR Z 1974 roku Abuladze vikladav v Instituti Rustaveli yakij zakinchiv tri desyatilittya tomu U 1978 roci Abuladze priyednavsya do Komunistichnoyi partiyi Radyanskogo Soyuzu sho bulo normalnoyu kar yeroyu na toj chas i v tomu konteksti U 1980 roci jomu prisvoyeno zvannya Narodnogo artista URSR Na toj chas vin buv odnim iz providnih radyanskih gruzinskih rezhiseriv Na pershij poglyad vin buv idealnim prikladom radyanskoyi kulturnoyi nomenklaturi Potim u 1983 84 rokah vin znyav film Pokayannya znyatij dlya gruzinskogo telebachennya yakij mav privernuti do nogo uvagu vsogo svitu Yak i bagato inshih filmiv periodu zastoyu Pokayannya zalishilosya na polici Abuladze nastilki boyavsya sho jogo film bude znisheno sho vin yak vidomo zberig yedinu kopiyu sho zalishilasya pid svoyim lizhkom Koli v 1986 roci prijshli Mihajlo Gorbachov i glasnist a stara gvardiya radyanskoyi spilki kinematografistiv bula odnostajno viklyuchena bula stvorena Konfliktna komisiya dlya pereglyadu cih vidkladenih filmiv Za pidtrimki todishnogo radyanskogo ministra zakordonnih sprav Eduarda Shevardnadze Pokayannya bulo vipusheno spochatku v Gruziyi a potim po vsomu Radyanskomu Soyuzu de vono zibralo rekordnu auditoriyu ta stalo golovnim filmom usogo procesu glasnosti Filmografiya Za svoyu kar yeru Tengiz Abuladze znyav 12 filmiv P yat iz nih buli dokumentalnimi a sim hudozhnimi Jogo ostannij film mav buti pro Galaktiona Tabidze ta Illyu Chavchavadze ale vin zalishivsya nezakinchenim Rik Nazva ukrayinskoyu Originalna nazva Trivalist Primitki 1953 Nash palac ჩვენი სასახლე Nevidoma Dokumentalnij 1954 Derzhavnij ansambl gruzinskogo tancyu ქართული ცეკვის სახელმწიფო ანსამბლი Nevidoma Dokumentalnij 1955 Dmitrij Arakishvili დიმიტრი არაყიშვილი Nevidoma Dokumentalnij 1955 Lurdzha Magdani მაგდანას ლურჯა 63 hv 1958 Chuzhi diti სხვისი შვილები 77 hv takozh avtor scenariyu razom z Rezo Dzhaparidze 1962 Ya babusya Iliko ta Ilarion მე ბებია ილიკო და ილარიონი 92 hv takozh avtor scenariyu z Nodara Dumbadze Za motivami jogo romanu Ya babusya Iliko ta Ilarion 1955 Svanski zamalovki სვანური ჩანახატები Nevidoma Dokumentalnij 1967 Blagannya ვედრება 72 hv takozh avtor scenariyu razom z Rezo Kveselavoyu ta Anzorom Salukvadze Za motivami virshiv Vazha Pshavela Gospodar i Gist ta Aluda Ketelauri 1971 Namisto dlya moyeyi kohanoyi სამკაული ჩემი სატრფოსათვის 70 hv takozh avtor scenariyu razom z Ahmedom Abu Bakarom i Tamazom Meliavoyu Za motivami noveli Ahmeda Abu Bakara 1972 Muzej pid vidkritim nebom მუზეუმი ღია ცის ქვეშ Nevidoma Dokumentalnij 1976 Derevo bazhan ნატვრის ხე 87 hv takozh avtor scenariyu z Revazom Inanishvili 1984 Pokuta მონანიება 153 hv takozh avtor scenariyu z Nanoyu Dzhanelidze ta Rezo Kveselavoyu 1989 Hadzhi Murat ჰაჯი მურატი NevidomaNagorodiSpecialnij priz zhuri Kannskogo kinofestivalyu Laureat premiyi Nika 1988 PrimitkiAbuladze Tengiz Evgenevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 123404843 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 festival cannes com Arhiv originalu za 24 veresnya 2014 Procitovano 19 lipnya 2009 MIFF Arhiv originalu za 16 sichnya 2013 Procitovano 18 lyutogo 2013 csmonitor com www 24saati ge Arhiv originalu za 14 veresnya 2016 Procitovano 6 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Posilannyahttp www kinoexpert ru index asp comm 5 amp kw 975 5 veresnya 2009 u Wayback Machine http www inoekino ru author php id 2397 18 serpnya 2011 u Wayback Machine Tengiz Yevgenovich Abuladze filmografiya i biografiya na sajti inoekino ru Poeziya koloru i tugi stattya pro trilogiyu Abuladze na Sinemateci 26 listopada 2009 u Wayback Machine