Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хангалов Матвій Миколайович 16 вересня 1858 17 лютого 1918 бурятський етнограф і фольклорист Хангалов Матвій Миколайович

Хангалов Матвій Миколайович

Хангалов Матвій Миколайович

Хангалов Матвій Миколайович (16 вересня 1858 — 17 лютого 1918) — бурятський етнограф і фольклорист.

Хангалов Матвій Миколайович
image
Народився1858[4][5][2] або 16 вересня 1858(1858-09-16)[3]
Іркутська губернія, Східносибірське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер17 лютого 1918(1918-02-17)[1][2][3]
Іркутська губернія, Російська СФРР
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьетнолог
Галузьетнографія і фольклористика
Відомий завдякишаманізм і фольклор
Знання мовросійська
ЧленствоРосійське географічне товариство
image
Матвій Хангалов (крайній справа) з вчителями Іркутська, 1885

Біографія

Народився 1858 року в булагатському улусі Унгінського відомства Балаганського повіту Іркутської губернії (нині село в Нукутському районі Іркутської області). З 1866 по 1869 рік навчався в початкових класах Балаганського інородського училища. У 1871 році вступив в Іркутську губернську гімназію. Не завершивши освіти в гімназії, в 1873 році вступив до , а у вересні того ж року був хрещений і названий Матвієм.

Після закінчення семінарії у червні 1876 року Хангалов отримав звання вчителя початкової освіти і призначений викладачем в Кудинське інородське парафіяльне училище. Це був перший в Іркутській губернії випуск народних вчителів.

Під час навчання в семінарії написав працю «Обряд тілоомивання у шаманів». Твір отримав високу оцінку управителя Східносибірського відділення Російського географічного товариства (РГТ) М. М. Агапітова, який викладав педагогіку в семінарії. У 1881 році Хангалов й Агапітов організують експедицію для вивчення шаманства у прибайкальських, і . Матеріали експедиції були видані в «Известиях ВСОРГО» під назвою «Матеріали для вивчення шаманства Сибіру. Шаманство у бурятів Іркутської губернії». Працю отримала малу золоту медаль РГТ.

У 1883 році Хангалов залишає посаду вчителя. У 1888 році за рекомендацією Григорія Потаніна й обирається дійсним членом РГТ. Вивчає матеріальну і духовну культуру, юридичні звичаї, сімейний побут, суспільний лад, шаманство і фольклор бурятів, досліджує археологічні пам'ятки етнічної Бурятії.

З 1889 по 1903 рік Хангалов видав три збірки бурятського фольклору. Видання готував Григорій Потанін.

У 1895 році був засуджений Іркутським губернським судом на 8 місяців тюремного ув'язнення у справі 1884 року.[]

З 1902 року працює завідувачем і вчителем Більчирського парафіяльного училища.

У 1902 році брав участь у прийомі і проведенні експедиції французького академіка етнографа Поля Лаббе. Хангалов і Лаббе спільно вивчали шаманство унгінських бурятів. У 1903 році отримав від Міністерства народної просвіти і мистецтв Франції диплом про присвоєння йому звання лауреата Французької академії.

У 1907 році за участю Хангалов встановлює зв'язки з Російським музеєм у Санкт-Петербурзі. Музей субсидує польові роботи, купує колекції. У 1908 році за допомогою музею Хангалов зміг попрацювати в Балаганському повіті, Нельхайському, Унгінському, Куйтунському, Аларському і Нигдінському відомствах. У 1908 році брав участь у підготовці з'їзду бурятських вчителів. Значну частину своїх польових матеріалів Хангалов передав в етнографічний відділ Російського музею. Наукова діяльність доходів не приносила і Хангалов намагався зайняти місце сидільця в державній винній крамниці в Іркутську.

У 1913 році брав участь в організації бурятського етнографічного вечора в Іркутську, складанні і редагуванні бурятсько-російської букваря. Влітку 1917 року у відрядженні від Східносибірського відділення РГТ провів експедиції з вивчення шаманства в Цугольській і Шулундинській волостях Забайкальської області і в Ангінській та Лєнській волостях Верхолєнского повіту Іркутської губернії. Продовжував викладати в школі, науковою діяльністю займався ночами.

Помер 17 лютого 1918 року в улусі Більчир, нині Осинського району Іркутської області.

Вшанування

image
Особисті речі Матвія Хангалова в Музеї історії Бурятії

Роботи і колекції Хангалова зберігаються в державному Російському етнографічному музеї, архіві , Іркутському краєзнавчому музеї, Музеї історії Бурятії.

До 100-річчя з дня народження і 40-річчя з дня смерті Хангалова видавав праці вченого у трьох томах. До 150-річчя з дня народження вченого тритомник був перевиданий.

  • Музей історії Бурятії в місті Улан-Уде носить ім'я Матвія Хангалова.
  • Усть-Ординська національна бібліотека з 1958 року носить ім'я Матвія Хангалова.
  • Будинок-музей імені Матвія Хангалова в селі Більчир, Осинський район .

Основні праці

  • Балаганский сборник: сказки, поверья и некоторые обряды у северных бурят // Труды ВСОРГО. — Томск, 1903. — Т. 5.
  • Бурятские сказки и поверья, собранные Н. М. Хангаловым, О. Н. Затопляевым и другими // Записки ВСОРГО по отделению этнографии. — Иркутск: Тип. К. И. Витковской, 1889. — Т. 1, вып. 1.
  • Великий Гэсэр: бурятское сказание: вариант улигершина Пехона Петрова / поэт. пер. А. Преловского. — М.: Акад. поэзии. Моск. писатель, 1999.
  • Девять священных бубнов: поэзия бурят. шаманства / пер. А. Преловского. — М.: Моск. парнас, 1999.
  • Предания и поверья унгинских бурят: шаманские поверья инородцев Восточной Сибири. // Записки ВСОРГО по этнографии. — Иркутск: Тип. К. И. Витковской, 1890. — Т. 2, вып. 2.
  • Сказание бурят, записанное разными собирателями // Записки ВСОРГО по этнографии. — Иркутск: Тип. К. И. Витковской, 1890. — Т. 1, вып. 2.
  • Собрание сочинений: в 3 т. / Сиб. отд-ние АН СССР. Бурят. комплекс. науч.-исслед. ин-т; под ред. Г. Н. Румянцева. — Улан-Удэ: Бурят. кн. изд-во, 1958—1959.
  • Юридические обычаи бурят // Этногр. обозрение. — 1894. − № 2.

Примітки

  1. Хангалов Матвей Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
    d:Track:Q4253570d:Track:Q883d:Track:Q113559915
  3. Педагоги и психологи мира — 2012.
    d:Track:Q126722605
  4. Faceted Application of Subject Terminology
    d:Track:Q3294867d:Track:Q846596
  5. NUKAT — 2002.
    d:Track:Q11789729

Література

  • Андреев В. И. Хангалов как учитель и деятель просвещения // Андреев В. И. Выдающиеся учителя и просветители Бурятии / М-во просвещения РСФСР. Бурят. гос. пед. ин-т иностр. яз. — Улан-Удэ, 1961.
  • Залкинд Е. М., Хаптаев П. Т. М. Н. Хангалов. — Улан-Удэ: Бурят. кн. изд-во, 1983.
  • Мантатов В. В., Болотов Х. Д. К вопросу о мировоззрении М. Н. Хангалова // Современность и традиционная культура народов Бурятии / Акад. наук СССР. Сиб. отд-ние. Бурят. фил. Ин-т обществ. наук. — Улан-Удэ, 1983.
  • Хамаганов М. П. М. Н. Хангалов как этнограф-фольклорист (1858—1918) // Сов. этнография. 1959. № 5. С. 98—108.

Посилання

  • Роботи М. М. Хангалова

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hangalov Matvij Mikolajovich 16 veresnya 1858 17 lyutogo 1918 buryatskij etnograf i folklorist Hangalov Matvij MikolajovichNarodivsya1858 4 5 2 abo 16 veresnya 1858 1858 09 16 3 Irkutska guberniya Shidnosibirske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaPomer17 lyutogo 1918 1918 02 17 1 2 3 Irkutska guberniya Rosijska SFRRKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistetnologGaluzetnografiya i folkloristikaVidomij zavdyakishamanizm i folklorZnannya movrosijskaChlenstvoRosijske geografichne tovaristvo Mediafajli u Vikishovishi Matvij Hangalov krajnij sprava z vchitelyami Irkutska 1885BiografiyaNarodivsya 1858 roku v bulagatskomu ulusi Unginskogo vidomstva Balaganskogo povitu Irkutskoyi guberniyi nini selo v Nukutskomu rajoni Irkutskoyi oblasti Z 1866 po 1869 rik navchavsya v pochatkovih klasah Balaganskogo inorodskogo uchilisha U 1871 roci vstupiv v Irkutsku gubernsku gimnaziyu Ne zavershivshi osviti v gimnaziyi v 1873 roci vstupiv do a u veresni togo zh roku buv hreshenij i nazvanij Matviyem Pislya zakinchennya seminariyi u chervni 1876 roku Hangalov otrimav zvannya vchitelya pochatkovoyi osviti i priznachenij vikladachem v Kudinske inorodske parafiyalne uchilishe Ce buv pershij v Irkutskij guberniyi vipusk narodnih vchiteliv Pid chas navchannya v seminariyi napisav pracyu Obryad tiloomivannya u shamaniv Tvir otrimav visoku ocinku upravitelya Shidnosibirskogo viddilennya Rosijskogo geografichnogo tovaristva RGT M M Agapitova yakij vikladav pedagogiku v seminariyi U 1881 roci Hangalov j Agapitov organizuyut ekspediciyu dlya vivchennya shamanstva u pribajkalskih i Materiali ekspediciyi buli vidani v Izvestiyah VSORGO pid nazvoyu Materiali dlya vivchennya shamanstva Sibiru Shamanstvo u buryativ Irkutskoyi guberniyi Pracyu otrimala malu zolotu medal RGT U 1883 roci Hangalov zalishaye posadu vchitelya U 1888 roci za rekomendaciyeyu Grigoriya Potanina j obirayetsya dijsnim chlenom RGT Vivchaye materialnu i duhovnu kulturu yuridichni zvichayi simejnij pobut suspilnij lad shamanstvo i folklor buryativ doslidzhuye arheologichni pam yatki etnichnoyi Buryatiyi Z 1889 po 1903 rik Hangalov vidav tri zbirki buryatskogo folkloru Vidannya gotuvav Grigorij Potanin U 1895 roci buv zasudzhenij Irkutskim gubernskim sudom na 8 misyaciv tyuremnogo uv yaznennya u spravi 1884 roku yakoyi Z 1902 roku pracyuye zaviduvachem i vchitelem Bilchirskogo parafiyalnogo uchilisha U 1902 roci brav uchast u prijomi i provedenni ekspediciyi francuzkogo akademika etnografa Polya Labbe Hangalov i Labbe spilno vivchali shamanstvo unginskih buryativ U 1903 roci otrimav vid Ministerstva narodnoyi prosviti i mistectv Franciyi diplom pro prisvoyennya jomu zvannya laureata Francuzkoyi akademiyi U 1907 roci za uchastyu Hangalov vstanovlyuye zv yazki z Rosijskim muzeyem u Sankt Peterburzi Muzej subsiduye polovi roboti kupuye kolekciyi U 1908 roci za dopomogoyu muzeyu Hangalov zmig popracyuvati v Balaganskomu poviti Nelhajskomu Unginskomu Kujtunskomu Alarskomu i Nigdinskomu vidomstvah U 1908 roci brav uchast u pidgotovci z yizdu buryatskih vchiteliv Znachnu chastinu svoyih polovih materialiv Hangalov peredav v etnografichnij viddil Rosijskogo muzeyu Naukova diyalnist dohodiv ne prinosila i Hangalov namagavsya zajnyati misce sidilcya v derzhavnij vinnij kramnici v Irkutsku U 1913 roci brav uchast v organizaciyi buryatskogo etnografichnogo vechora v Irkutsku skladanni i redaguvanni buryatsko rosijskoyi bukvarya Vlitku 1917 roku u vidryadzhenni vid Shidnosibirskogo viddilennya RGT proviv ekspediciyi z vivchennya shamanstva v Cugolskij i Shulundinskij volostyah Zabajkalskoyi oblasti i v Anginskij ta Lyenskij volostyah Verholyenskogo povitu Irkutskoyi guberniyi Prodovzhuvav vikladati v shkoli naukovoyu diyalnistyu zajmavsya nochami Pomer 17 lyutogo 1918 roku v ulusi Bilchir nini Osinskogo rajonu Irkutskoyi oblasti VshanuvannyaOsobisti rechi Matviya Hangalova v Muzeyi istoriyi Buryatiyi Roboti i kolekciyi Hangalova zberigayutsya v derzhavnomu Rosijskomu etnografichnomu muzeyi arhivi Irkutskomu krayeznavchomu muzeyi Muzeyi istoriyi Buryatiyi Do 100 richchya z dnya narodzhennya i 40 richchya z dnya smerti Hangalova vidavav praci vchenogo u troh tomah Do 150 richchya z dnya narodzhennya vchenogo tritomnik buv perevidanij Muzej istoriyi Buryatiyi v misti Ulan Ude nosit im ya Matviya Hangalova Ust Ordinska nacionalna biblioteka z 1958 roku nosit im ya Matviya Hangalova Budinok muzej imeni Matviya Hangalova v seli Bilchir Osinskij rajon Osnovni praciBalaganskij sbornik skazki poverya i nekotorye obryady u severnyh buryat Trudy VSORGO Tomsk 1903 T 5 Buryatskie skazki i poverya sobrannye N M Hangalovym O N Zatoplyaevym i drugimi Zapiski VSORGO po otdeleniyu etnografii Irkutsk Tip K I Vitkovskoj 1889 T 1 vyp 1 Velikij Geser buryatskoe skazanie variant uligershina Pehona Petrova poet per A Prelovskogo M Akad poezii Mosk pisatel 1999 Devyat svyashennyh bubnov poeziya buryat shamanstva per A Prelovskogo M Mosk parnas 1999 Predaniya i poverya unginskih buryat shamanskie poverya inorodcev Vostochnoj Sibiri Zapiski VSORGO po etnografii Irkutsk Tip K I Vitkovskoj 1890 T 2 vyp 2 Skazanie buryat zapisannoe raznymi sobiratelyami Zapiski VSORGO po etnografii Irkutsk Tip K I Vitkovskoj 1890 T 1 vyp 2 Sobranie sochinenij v 3 t Sib otd nie AN SSSR Buryat kompleks nauch issled in t pod red G N Rumyanceva Ulan Ude Buryat kn izd vo 1958 1959 Yuridicheskie obychai buryat Etnogr obozrenie 1894 2 PrimitkiHangalov Matvej Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Istoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Pedagogi i psihologi mira 2012 d Track Q126722605 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 NUKAT 2002 d Track Q11789729LiteraturaAndreev V I Hangalov kak uchitel i deyatel prosvesheniya Andreev V I Vydayushiesya uchitelya i prosvetiteli Buryatii M vo prosvesheniya RSFSR Buryat gos ped in t inostr yaz Ulan Ude 1961 Zalkind E M Haptaev P T M N Hangalov Ulan Ude Buryat kn izd vo 1983 Mantatov V V Bolotov H D K voprosu o mirovozzrenii M N Hangalova Sovremennost i tradicionnaya kultura narodov Buryatii Akad nauk SSSR Sib otd nie Buryat fil In t obshestv nauk Ulan Ude 1983 Hamaganov M P M N Hangalov kak etnograf folklorist 1858 1918 Sov etnografiya 1959 5 S 98 108 PosilannyaRoboti M M Hangalova

Дата публікації:
Топ