Повстання в Кліщинцях — виступ селян і козаків села Кліщинці Жовнинської сотні Лубенського полку (тепер Чорнобаївського райну Черкаської області), який тривав з 1767 по 1770 роки.
Генеральний суддя Лисенко при підтримці свого родича генерального писаря Туманського перетворив кліщинецьких козаків на своїх підданих, примушував їх відбувати панщину й намагався привласнити їхні землі. Починаючи з 50-х років козаки скаржилися лубенському полковникові, Малоросійській колегії та її президентові Рум'янцеву, але всі інстанції приймали рішення на користь поміщика.
Тоді у травні 1767 року на чолі з Опанасом Вороною та Григорієм Білимом козаки й селяни, які до них приєдналися, перестали коритися поміщикові, озброїлись, напали на будинок Туманського і спорудили укріплення навколо села. Протягом 1767—1768 років вони відбили шість нападів військових команд, захопили дві гармати та багато рушниць.
Повстанцям співчували козаки, послані на придушення виступу. Лубенський полковник І.Кулябка, якому навесні 1768 року Малоросійська колегія доручила придушити виступ, повідомляв, що багато козаків карального загону таємно відвідували повстанців, а частина їх самовільно роз'їхалася по домівках.
Тільки в 1769 році властям вдалося придушити повстання. Згідно з судовим вироком мешканці Кліщинців віддавались у кріпатство, 120 найактивніших повстанців було засуджено до ув'язнення і довічного заслання, 185 — до покарання канчуками. Крім того, селяни і козаки мусили компенсувати матеріальні збитки, заподіяні поміщикам під час повстання.
Проте, коли 21 вересня 1770 року у Кліщинці прибув каральний загін для здійснення вироку, кліщинці напали на нього. Опір селян був настільки великим, що Малоросійська колегія мусила надіслати підкріплення. Однак сили були нерівні, і повстанці зазнали поразки. Сім мешканців села було вбито, понад 60 закатовано. Репресії щодо учасників повстання тривали ще протягом 1771–1774 років.
Це повстання мало великий відгук серед народних мас України.
Джерела та література
- В. С. Степанков. Кліщинське повстання та самоврядування 1767—1770 [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 354. — .
Література
- І. К. Рибалка. Історія Української РСР. Доісторичний період. Київ, «Вища Школа», 1978, стор. 228 — 229;
- Історія Української РСР. Київ, «Наукова думка», 1979. стор. 437 — 438.
Посилання
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povstannya v Klishincyah vistup selyan i kozakiv sela Klishinci Zhovninskoyi sotni Lubenskogo polku teper Chornobayivskogo rajnu Cherkaskoyi oblasti yakij trivav z 1767 po 1770 roki Generalnij suddya Lisenko pri pidtrimci svogo rodicha generalnogo pisarya Tumanskogo peretvoriv klishineckih kozakiv na svoyih piddanih primushuvav yih vidbuvati panshinu j namagavsya privlasniti yihni zemli Pochinayuchi z 50 h rokiv kozaki skarzhilisya lubenskomu polkovnikovi Malorosijskij kolegiyi ta yiyi prezidentovi Rum yancevu ale vsi instanciyi prijmali rishennya na korist pomishika Todi u travni 1767 roku na choli z Opanasom Voronoyu ta Grigoriyem Bilimom kozaki j selyani yaki do nih priyednalisya perestali koritisya pomishikovi ozbroyilis napali na budinok Tumanskogo i sporudili ukriplennya navkolo sela Protyagom 1767 1768 rokiv voni vidbili shist napadiv vijskovih komand zahopili dvi garmati ta bagato rushnic Povstancyam spivchuvali kozaki poslani na pridushennya vistupu Lubenskij polkovnik I Kulyabka yakomu navesni 1768 roku Malorosijska kolegiya doruchila pridushiti vistup povidomlyav sho bagato kozakiv karalnogo zagonu tayemno vidviduvali povstanciv a chastina yih samovilno roz yihalasya po domivkah Tilki v 1769 roci vlastyam vdalosya pridushiti povstannya Zgidno z sudovim virokom meshkanci Klishinciv viddavalis u kripatstvo 120 najaktivnishih povstanciv bulo zasudzheno do uv yaznennya i dovichnogo zaslannya 185 do pokarannya kanchukami Krim togo selyani i kozaki musili kompensuvati materialni zbitki zapodiyani pomishikam pid chas povstannya Prote koli 21 veresnya 1770 roku u Klishinci pribuv karalnij zagin dlya zdijsnennya viroku klishinci napali na nogo Opir selyan buv nastilki velikim sho Malorosijska kolegiya musila nadislati pidkriplennya Odnak sili buli nerivni i povstanci zaznali porazki Sim meshkanciv sela bulo vbito ponad 60 zakatovano Represiyi shodo uchasnikiv povstannya trivali she protyagom 1771 1774 rokiv Ce povstannya malo velikij vidguk sered narodnih mas Ukrayini Dzherela ta literaturaV S Stepankov Klishinske povstannya ta samovryaduvannya 1767 1770 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 354 ISBN 978 966 00 0692 8 Literatura I K Ribalka Istoriya Ukrayinskoyi RSR Doistorichnij period Kiyiv Visha Shkola 1978 stor 228 229 Istoriya Ukrayinskoyi RSR Kiyiv Naukova dumka 1979 stor 437 438 PosilannyaCe nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi