Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Груднева конституція (нім. Dezemberverfassung)— узагальнена назва низки основних державних законів, ухвалених Імперською Радою, затверджених Францом-Йосифом та опублікованих (21.12.1867) у «Віснику імперських законів», що визначали основи державного ладу Австро-Угорщини як дуалістичну монархію.
Діяла на території Цислейтанії, зокрема на українських етнічних землях Галичини та Буковини, до розпаду імперії (1918).
(за 22 грудня 1867 р.)
Історичні передумови
Робота над новим конституційним законодавством була пов'язана з підготовкою перетворень Австрійської імперії у двоєдину монархію - Австро-Угорську імперію.
В 1865 році цісар призупинив дію Лютневого патента і повноваження Рейхсрату, щоби одноосібно підготувати умови австро-угорського компромісу. Це відбувалося на тлі глибокої суспільно-політичної кризи, пов'язаної з поразками у австро-італо-французькій та австро-прусській війнах, і як наслідок втрати Габсбурзькою монархією Ломбардо-Венеціанського королівства та впливу у Німецькому союзі.
Перемовини в рамках австро-угорського компромісу завершилися в березні 1867 р. 22 травня того ж року для його затвердження був скликаний Рейхсрат. Прагнучи заручитися парламентською підтримкою, уряд Бейста одночасно вніс законопроєкти, якими вводилася відповідальність міністрів перед законом (а не імператором), і регламентувалося видання «надзвичайних постанов» (указів Цісаря, наділених силою закону). Проте, більшість парламентарів вимагали ухвалення нової конституції.
24 червня конституційний комітет [de] вирішив не наполягати на підготовці нового основного закону, обмежитись модифікуванням Лютневого патента і доповненням його окремими нормами. При цьому, при підготовці поправок рекомендувалося керуватися визначеннями Октройованої конституції від 04.03.1849 р.
Під час підготовки нового законодавства, право Цісаря на видання «надзвичайних постанов» було обмежено періодом до скликання чергової сесії парламенту. Обидві палати Імперської Ради отримали право ініціювати розгляд в реформованому Державному суді діяльності міністрів у випадку наявності підозр в порушені законодавства.
У грудні 1867 р. Рейхсрат ухвалив шість конституційних законів, які після підписання Францем Йосифом опублікували (22.12.1867) в офіційному урядовому виданні «Вісник імперських законів» (нім. «Reichsgesetzblatt»), набувши тим самим чинності.
Структура конституції
Груднева конституція складалася з шести основних конституційних законів:
Про імперське представництво
Закон (від 21.12.1867) «Про внесення змін в Основний закон про імперське представництво від 26.02.1861»
нім. Das Gesetz vom 21. Dezember 1867, wodurch das Grundgesetz über die Reichsvertretung vom 26. Februar 1861 abgeändert wird
Був єдиним нормативним актом у Грудневій конституції, який було інкорпоровано з Лютневого патента, а не вироблено під час підготовки. Водночас, в редакції 1867 року він отримав низку суттєвих новацій:
- розмежування повноважень з Угорськи королівством, і втрата Ломбардо-Венеціанського королівства призвело до того, що повноваження Рейхсрата розповсюджувалися переважно на територію Цислейтанії;
- прийняті в законодавстві положення були приведені у відповідність до австро-угорської угоди;
- укази Цісаря, прийняті у невідкладних обставинах в період між сесіями Імперської Ради, відтоді потребували контрасигнації з боку профільного міністра, котрий тим самим брав за нього відповідальність. Такий указ втрачав силу у випадку, якщо [de] не подало його на затвердження парламенту протягом чотирьох тижнів після скликання ;
- Рейхсрат був зобов'язаним щорічно встановлювати об'єм і розподіл податків; крім того, парламент наділили контрольними функціями, надавши право направляти офіційні запити міністрам;
- до цього закону також було перенесено норму про імунітет послів.
Про загальні права громадян
Державний основний закон (від 21.12.1867) «Про загальні права громадян королівств і земель, представлених в Рейхсраті»
нім. Das Staatsgrundgesetz vom 21. Dezember 1867 über die allgemeinen Rechte der Staatsbürger für die im Reichsrathe vertretenen Königreiche und Länder
Був розроблений з ініціативи конституційного комітету. Включав основні громадянські права, і певною мірою повторював положення Конституції 1849 року. Основні статті закону:
Ст. 1: Австрійське підданство для жителів Цислейтанії
Ст. 2: Рівність перед законом
Ст. 3: Рівність доступу до громадських установ для всіх підданих
Ст. 4: Свобода переміщення
Ст. 5: Недоторканість власності
Ст. 6: Свобода перебування
Ст. 7: Скасування особистої та поземельної залежності
Ст. 8: Особиста свобода (закон від 27 жовтня 1862 про захист особистої свободи став складовою частиною цього закону)
Ст. 9: Право на захист приватного життя (закон від 27 жовтня 1862 став складовою частиною цього закону)
Ст. 10: Таємниця листування
Ст. 11: Право подання петиції
Ст. 12: Свобода союзів, свобода мітингів і зборів
Ст. 13: Свобода друку
Ст. 14: Свобода віросповідання і свобода совісті
Ст. 15: Свобода публічного відправлення релігійних обрядів для визнаних законом церков і релігійних спільнот
Ст. 16: Свобода приватного відправлення релігійних обрядів для прихильників інших віросповідань
Ст. 17: Свобода науки та її вивчення
Ст. 18: Свобода вибору професії
Ст. 19: Рівність національностей Ст. 20 дозволяла ухвалювати спеціальний закон, що передбачає тимчасове припинення на окремих територіях дії ст. 8, 9, 10, 12 и 13 (норму було застосовано 5 травня 1869).
Державний основний закон про загальні права громадян був єдиним з актів 1867, який інкорпорували в законодавство Австрійської Республіки, та остаточно скасований тільки в 1988 у зв'язку з прийняттям нової Австрійської конституції.
Про призначення імперського верховного суду
Державний основний закон (від 21.12.1867) «Про призначення Імперського Верховного суда»
нім. Das Staatsgrundgesetz vom 21. Dezember 1867 über die Einsetzung eines Reichsgerichts
Підготовлений за ініціативою конституційного комітету на основі законопроєктів, розроблених під час революції (1848—1849). Формування (1869) згідно цього акта Верховного суда дозволило парламенту реалізувати право на оскарження нормативних актів уряду і заклало фундамент цивільного судочинства.
Про повноваження суду
Державний основний закон (від 21.12.1867) «Про повноваження суда»
нім. Das Staatsgrundgesetz vom 21. Dezember 1867 über die richterliche Gewalt
Розроблений з ініціативи конституційного комітету. Гарантував незалежність юстиції, змагальність в кримінальному процесі, відновлення суду присяжних та допуск судових процесів представників преси. Законом також було закладено основу діяльності Вищого адміністративного суду (з 02.07.1876).
Про здійснення влади і виконавчі повноваження
Державний основний закон (від 21.12.1867) «Про здійснення влади і виконавчі повноваження»
нім. Das Staatsgrundgesetz vom 21. Dezember 1867 über die Ausübung der Regierungs- und Vollzugsgewalt
Підготовлений за ініціативою конституційного комітету. За суттю, був аналогом закону «Про повноваження суду», і визначав принципи діяльності виконавчої влади. Визначив самостійність монарха у прийнятті рішень, відповідальність міністрів перед законом, а також врегульовував їх діяльність. Значною мірою повторювали норми закону, прийнятого 25 липня 1867. Цісар був проголошений Верховним головнокомандуючим збройних сил.
Закон про делегування
Закон (від 21.12.1867) «Про предмети відання, що стосуються всіх земель австрійської монархії та принципи їх регулювання»
нім. Das Gesetz vom 21. Dezember 1867 über die allen Ländern der österreichischen Monarchie gemeinsamen Angelegenheiten und die Art ihrer Behandlung.
Цей документ став відомим як «закон про делегування», який підтвердив розподіл повноважень між двома частинами імперії та Цісарем (у назві відображена діюче на момент ухвалення найменування держави; термін «Австро-Угорщина» вперше було використано 14 листопада 1868). Нормативний акт реалізовував на тереторії Цислейтанії умови австро-угорського компромісу. Паралельно в Угорському королівстві було ухвалено аналогічний за змістом . У відповідності із «законом про делегування», спільне законодавство обох частин імперії підлягало регулюванню делегаціями Рейхсрату Цислейтанії та [de] Транслейтанії.
Делегації складалися з 60 осіб, на 1/3 утворювалися відповідно з членів Палати панів і [de], на 2/3 - з представників нижніх палат парламентів. На розгляд делегацій, як правило, виносились попередньо погоджені рішення, дебати між ними не передбачалися. Делегації засідали окремо, прийнятими вважалися рішення, прийняті більшістю уповноважених незалежно один від одного. У разі не прийняття рішення у такий спосіб, передбачався механізм спільного пленума делегацій.
У тому випадку, якщо на пленум прибувала різна кількість уповноважених від двох частин імперії, їх кількість вирівнювалася. Голоси за і проти при голосуванні рахувалися без враховувалися належності делегата до Цислейтанії чи Транслейтанії. Угорська сторона, прагнучи до автономії, послідовно уникала застосування цього механізму.
Загальні (прагматичні) предмети відання були визначені §1 закону:
- зовнішні зносини;
- питання оборони, включно з ВМФ, за виключенням призову на військову службу;
- фінансові питання відносно попередніх пунктів.
На практиці в обох парламентах (без використання механізму делегацій) одноголосно приймалися наступні (т. зв. дуаліські) рішення:
- комерційні справи (перш за все - митні тарифи);
- непрямі податки на промислове виробництво;
- випуск монет і грошова емісія;
- розпорядження відносно залізничних колій, що будувалися на території обох частин імперії;
- будівництво оборонних споруд.
Закон про делегування втратив силу 31 жовтня 1918, після розірвання Угорським королівством унії.
Див. також
Джерела
- Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich, 1867, ч. 61, № 141-146 [ 8 січня 2016 у Wayback Machine.]
Література
- Середа О. В. Груднева Конституція 1867 [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 225. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grudneva konstituciya nim Dezemberverfassung uzagalnena nazva nizki osnovnih derzhavnih zakoniv uhvalenih Imperskoyu Radoyu zatverdzhenih Francom Josifom ta opublikovanih 21 12 1867 u Visniku imperskih zakoniv sho viznachali osnovi derzhavnogo ladu Avstro Ugorshini yak dualistichnu monarhiyu Diyala na teritoriyi Cislejtaniyi zokrema na ukrayinskih etnichnih zemlyah Galichini ta Bukovini do rozpadu imperiyi 1918 Gerb Avstro UgorshiniPrapor Avstro Ugorshini Visnik imperskih zakoniv za 22 grudnya 1867 r Istorichni peredumoviRobota nad novim konstitucijnim zakonodavstvom bula pov yazana z pidgotovkoyu peretvoren Avstrijskoyi imperiyi u dvoyedinu monarhiyu Avstro Ugorsku imperiyu V 1865 roci cisar prizupiniv diyu Lyutnevogo patenta i povnovazhennya Rejhsratu shobi odnoosibno pidgotuvati umovi avstro ugorskogo kompromisu Ce vidbuvalosya na tli glibokoyi suspilno politichnoyi krizi pov yazanoyi z porazkami u avstro italo francuzkij ta avstro prusskij vijnah i yak naslidok vtrati Gabsburzkoyu monarhiyeyu Lombardo Venecianskogo korolivstva ta vplivu u Nimeckomu soyuzi Peremovini v ramkah avstro ugorskogo kompromisu zavershilisya v berezni 1867 r 22 travnya togo zh roku dlya jogo zatverdzhennya buv sklikanij Rejhsrat Pragnuchi zaruchitisya parlamentskoyu pidtrimkoyu uryad Bejsta odnochasno vnis zakonoproyekti yakimi vvodilasya vidpovidalnist ministriv pered zakonom a ne imperatorom i reglamentuvalosya vidannya nadzvichajnih postanov ukaziv Cisarya nadilenih siloyu zakonu Prote bilshist parlamentariv vimagali uhvalennya novoyi konstituciyi 24 chervnya konstitucijnij komitet de virishiv ne napolyagati na pidgotovci novogo osnovnogo zakonu obmezhitis modifikuvannyam Lyutnevogo patenta i dopovnennyam jogo okremimi normami Pri comu pri pidgotovci popravok rekomenduvalosya keruvatisya viznachennyami Oktrojovanoyi konstituciyi vid 04 03 1849 r Pid chas pidgotovki novogo zakonodavstva pravo Cisarya na vidannya nadzvichajnih postanov bulo obmezheno periodom do sklikannya chergovoyi sesiyi parlamentu Obidvi palati Imperskoyi Radi otrimali pravo iniciyuvati rozglyad v reformovanomu Derzhavnomu sudi diyalnosti ministriv u vipadku nayavnosti pidozr v porusheni zakonodavstva U grudni 1867 r Rejhsrat uhvaliv shist konstitucijnih zakoniv yaki pislya pidpisannya Francem Josifom opublikuvali 22 12 1867 v oficijnomu uryadovomu vidanni Visnik imperskih zakoniv nim Reichsgesetzblatt nabuvshi tim samim chinnosti Struktura konstituciyiGrudneva konstituciya skladalasya z shesti osnovnih konstitucijnih zakoniv Pro imperske predstavnictvo Zakon vid 21 12 1867 Pro vnesennya zmin v Osnovnij zakon pro imperske predstavnictvo vid 26 02 1861 nim Das Gesetz vom 21 Dezember 1867 wodurch das Grundgesetz uber die Reichsvertretung vom 26 Februar 1861 abgeandert wird Buv yedinim normativnim aktom u Grudnevij konstituciyi yakij bulo inkorporovano z Lyutnevogo patenta a ne virobleno pid chas pidgotovki Vodnochas v redakciyi 1867 roku vin otrimav nizku suttyevih novacij rozmezhuvannya povnovazhen z Ugorski korolivstvom i vtrata Lombardo Venecianskogo korolivstva prizvelo do togo sho povnovazhennya Rejhsrata rozpovsyudzhuvalisya perevazhno na teritoriyu Cislejtaniyi prijnyati v zakonodavstvi polozhennya buli privedeni u vidpovidnist do avstro ugorskoyi ugodi ukazi Cisarya prijnyati u nevidkladnih obstavinah v period mizh sesiyami Imperskoyi Radi vidtodi potrebuvali kontrasignaciyi z boku profilnogo ministra kotrij tim samim brav za nogo vidpovidalnist Takij ukaz vtrachav silu u vipadku yaksho de ne podalo jogo na zatverdzhennya parlamentu protyagom chotiroh tizhniv pislya sklikannya Rejhsrat buv zobov yazanim shorichno vstanovlyuvati ob yem i rozpodil podatkiv krim togo parlament nadilili kontrolnimi funkciyami nadavshi pravo napravlyati oficijni zapiti ministram do cogo zakonu takozh bulo pereneseno normu pro imunitet posliv Pro zagalni prava gromadyan Derzhavnij osnovnij zakon vid 21 12 1867 Pro zagalni prava gromadyan korolivstv i zemel predstavlenih v Rejhsrati nim Das Staatsgrundgesetz vom 21 Dezember 1867 uber die allgemeinen Rechte der Staatsburger fur die im Reichsrathe vertretenen Konigreiche und Lander Buv rozroblenij z iniciativi konstitucijnogo komitetu Vklyuchav osnovni gromadyanski prava i pevnoyu miroyu povtoryuvav polozhennya Konstituciyi 1849 roku Osnovni statti zakonu St 1 Avstrijske piddanstvo dlya zhiteliv Cislejtaniyi St 2 Rivnist pered zakonom St 3 Rivnist dostupu do gromadskih ustanov dlya vsih piddanih St 4 Svoboda peremishennya St 5 Nedotorkanist vlasnosti St 6 Svoboda perebuvannya St 7 Skasuvannya osobistoyi ta pozemelnoyi zalezhnosti St 8 Osobista svoboda zakon vid 27 zhovtnya 1862 pro zahist osobistoyi svobodi stav skladovoyu chastinoyu cogo zakonu St 9 Pravo na zahist privatnogo zhittya zakon vid 27 zhovtnya 1862 stav skladovoyu chastinoyu cogo zakonu St 10 Tayemnicya listuvannya St 11 Pravo podannya peticiyi St 12 Svoboda soyuziv svoboda mitingiv i zboriv St 13 Svoboda druku St 14 Svoboda virospovidannya i svoboda sovisti St 15 Svoboda publichnogo vidpravlennya religijnih obryadiv dlya viznanih zakonom cerkov i religijnih spilnot St 16 Svoboda privatnogo vidpravlennya religijnih obryadiv dlya prihilnikiv inshih virospovidan St 17 Svoboda nauki ta yiyi vivchennya St 18 Svoboda viboru profesiyi St 19 Rivnist nacionalnostej St 20 dozvolyala uhvalyuvati specialnij zakon sho peredbachaye timchasove pripinennya na okremih teritoriyah diyi st 8 9 10 12 i 13 normu bulo zastosovano 5 travnya 1869 Derzhavnij osnovnij zakon pro zagalni prava gromadyan buv yedinim z aktiv 1867 yakij inkorporuvali v zakonodavstvo Avstrijskoyi Respubliki ta ostatochno skasovanij tilki v 1988 u zv yazku z prijnyattyam novoyi Avstrijskoyi konstituciyi Pro priznachennya imperskogo verhovnogo sudu Derzhavnij osnovnij zakon vid 21 12 1867 Pro priznachennya Imperskogo Verhovnogo suda nim Das Staatsgrundgesetz vom 21 Dezember 1867 uber die Einsetzung eines Reichsgerichts Pidgotovlenij za iniciativoyu konstitucijnogo komitetu na osnovi zakonoproyektiv rozroblenih pid chas revolyuciyi 1848 1849 Formuvannya 1869 zgidno cogo akta Verhovnogo suda dozvolilo parlamentu realizuvati pravo na oskarzhennya normativnih aktiv uryadu i zaklalo fundament civilnogo sudochinstva Pro povnovazhennya sudu Derzhavnij osnovnij zakon vid 21 12 1867 Pro povnovazhennya suda nim Das Staatsgrundgesetz vom 21 Dezember 1867 uber die richterliche Gewalt Rozroblenij z iniciativi konstitucijnogo komitetu Garantuvav nezalezhnist yusticiyi zmagalnist v kriminalnomu procesi vidnovlennya sudu prisyazhnih ta dopusk sudovih procesiv predstavnikiv presi Zakonom takozh bulo zakladeno osnovu diyalnosti Vishogo administrativnogo sudu z 02 07 1876 Pro zdijsnennya vladi i vikonavchi povnovazhennya Derzhavnij osnovnij zakon vid 21 12 1867 Pro zdijsnennya vladi i vikonavchi povnovazhennya nim Das Staatsgrundgesetz vom 21 Dezember 1867 uber die Ausubung der Regierungs und Vollzugsgewalt Pidgotovlenij za iniciativoyu konstitucijnogo komitetu Za suttyu buv analogom zakonu Pro povnovazhennya sudu i viznachav principi diyalnosti vikonavchoyi vladi Viznachiv samostijnist monarha u prijnyatti rishen vidpovidalnist ministriv pered zakonom a takozh vregulovuvav yih diyalnist Znachnoyu miroyu povtoryuvali normi zakonu prijnyatogo 25 lipnya 1867 Cisar buv progoloshenij Verhovnim golovnokomanduyuchim zbrojnih sil Zakon pro deleguvannya Zakon vid 21 12 1867 Pro predmeti vidannya sho stosuyutsya vsih zemel avstrijskoyi monarhiyi ta principi yih regulyuvannya nim Das Gesetz vom 21 Dezember 1867 uber die allen Landern der osterreichischen Monarchie gemeinsamen Angelegenheiten und die Art ihrer Behandlung Cej dokument stav vidomim yak zakon pro deleguvannya yakij pidtverdiv rozpodil povnovazhen mizh dvoma chastinami imperiyi ta Cisarem u nazvi vidobrazhena diyuche na moment uhvalennya najmenuvannya derzhavi termin Avstro Ugorshina vpershe bulo vikoristano 14 listopada 1868 Normativnij akt realizovuvav na teretoriyi Cislejtaniyi umovi avstro ugorskogo kompromisu Paralelno v Ugorskomu korolivstvi bulo uhvaleno analogichnij za zmistom U vidpovidnosti iz zakonom pro deleguvannya spilne zakonodavstvo oboh chastin imperiyi pidlyagalo regulyuvannyu delegaciyami Rejhsratu Cislejtaniyi ta de Translejtaniyi Delegaciyi skladalisya z 60 osib na 1 3 utvoryuvalisya vidpovidno z chleniv Palati paniv i de na 2 3 z predstavnikiv nizhnih palat parlamentiv Na rozglyad delegacij yak pravilo vinosilis poperedno pogodzheni rishennya debati mizh nimi ne peredbachalisya Delegaciyi zasidali okremo prijnyatimi vvazhalisya rishennya prijnyati bilshistyu upovnovazhenih nezalezhno odin vid odnogo U razi ne prijnyattya rishennya u takij sposib peredbachavsya mehanizm spilnogo plenuma delegacij U tomu vipadku yaksho na plenum pribuvala rizna kilkist upovnovazhenih vid dvoh chastin imperiyi yih kilkist virivnyuvalasya Golosi za i proti pri golosuvanni rahuvalisya bez vrahovuvalisya nalezhnosti delegata do Cislejtaniyi chi Translejtaniyi Ugorska storona pragnuchi do avtonomiyi poslidovno unikala zastosuvannya cogo mehanizmu Zagalni pragmatichni predmeti vidannya buli viznacheni 1 zakonu zovnishni znosini pitannya oboroni vklyuchno z VMF za viklyuchennyam prizovu na vijskovu sluzhbu finansovi pitannya vidnosno poperednih punktiv Na praktici v oboh parlamentah bez vikoristannya mehanizmu delegacij odnogolosno prijmalisya nastupni t zv dualiski rishennya komercijni spravi persh za vse mitni tarifi nepryami podatki na promislove virobnictvo vipusk monet i groshova emisiya rozporyadzhennya vidnosno zaliznichnih kolij sho buduvalisya na teritoriyi oboh chastin imperiyi budivnictvo oboronnih sporud Zakon pro deleguvannya vtrativ silu 31 zhovtnya 1918 pislya rozirvannya Ugorskim korolivstvom uniyi Div takozhDzherelaReichs Gesetz Blatt fur das Kaiserthum Oesterreich 1867 ch 61 141 146 8 sichnya 2016 u Wayback Machine LiteraturaSereda O V Grudneva Konstituciya 1867 11 serpnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 225 ISBN 966 00 0405 2