Ко лти однина ко лт від прасл kъl tati ворушити хитати штовхати характерні для слов ян скроневі прикраси що підвішувалис

Ко́лти, однина ко́лт (від прасл. *k^ъl̥tati — «ворушити», «хитати», «штовхати») — характерні для слов'ян скроневі прикраси, що підвішувалися до головного убору на стрічці, чи металевих ланках — ряснах. Від слова колти походить і діалектна назва сережок — «ковтки».

Колти

Культура	^d
Колти у Вікісховищі

Колти з урочища Святе Озеро, с. Низівка Чернігівської області

Клад десятинної церкви Києва, XII століття. Зображено два сизих голуби.

Поширення

Особливо поширені колти були у XI — XIII століттях серед заможного міського населення стародавньої Русі. Мистецтво виготовлення колтів із використанням перегородчатої емалі, черні та грануляції, досягло досконалості у Києві та Галичі. Корпус колта виготовлявся технікою лиття. Зображення на поверхні колтів відтворювали язичницькі мотиви або птахів, згодом, лики християнських святих. Зокрема, язичницькі мотиви виражені на колтах, знайдених при розкопках міст Болохівської землі.

У археології вирізняють колти київського типу, зірчаті колти, сочевице-подібні колти, трибусинні колти (ковтки, колтки).

Ковток, колток (штучна назва на основі етнографічних досліджень XIX століття, давня назва невідома) — трибусинний колт, що складався із металевої трубки, на яку було нанизано три великі металеві філігранних кульки. Поширення — Київське князівство.

Див. також

Скроневе кільце

Примітки

Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
Якубовський В. І. (2003). Скарби Болохівської землі. Кам’янець-Подільський.
Якубовський В.І., Винокур І.С., Журко О.І., Мегера В.П. (2003). Речовий скарб із літописного Губина (українська) .

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Колти

Винокур І. С., Якубовський В. І., Журко О. І., Мегей В. П. // «Археологія», № 1, 2003.
(рос.) Рыбаков Б. . — Ленинград: Издательство «Аврора», 1971.
Ляусік Н. А. Ціснёныя колты са збораў ГДГАМ [Архівовано 5 грудня 2013 у Archive.is] // Краязнаўчыя запіскі, вып. 6. — Гродна, 2003. — С. 3-5.

Посилання

Ковтки [ 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 664-665. — 1000 екз.
Якубовський В. І. (2003). (вид. 2). Кам’янець-Подільський: «Медобори». с. 159. ISBN . Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 21 червня 2022.

Це незавершена стаття з мистецтва.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[ЕСУМ-1] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

[2] Якубовський В. І. (2003). Скарби Болохівської землі. Кам’янець-Подільський.

[3] Якубовський В.І., Винокур І.С., Журко О.І., Мегера В.П. (2003). Речовий скарб із літописного Губина (українська) .