Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теодор Бенфей (1809—1881) — німецький філолог, санскритолог, основоположник порівняльного літературознавства, творець так званої «міграційної теорії».
| Теодор Бенфей | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 січня 1809[2][…] Нертен-Гарденберг |
| Помер | 26 червня 1881[…] (72 роки) Геттінген, Німецька імперія[6] |
| Країна |  Королівство Пруссія |
| Діяльність | філолог, викладач університету, перекладач |
| Alma mater | Геттінгенський університет |
| Галузь | індологія |
| Заклад | Геттінгенський університет |
| Відомі учні | Йожеф Буденц |
| Членство | Баварська академія наук Геттінгенська академія наук Угорська академія наук Прусська академія наук |
| Брати, сестри | d |
| Нагороди | d (1842) |
 Теодор Бенфей у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився в родині єврейського торговця, який навчав його давньоєврейської мови. Після блискучого навчання в Геттінгенському університеті провів рік в Мюнхені, де слухав лекції Шеллінга та Тірша. Потім вчителював у Франкфурті. У 1834 році був призначений приват-доцентом Геттінгенського університету.
Займався спочатку класичною та семітською філологією, пізніше його інтерес змістився до санскриту. У 1848 опублікував видання Сама-веди, в 1852—1854 керівництво по санскриту (з граматикою і хрестоматією), в 1858 практичну граматику санскриту, а в 1859 році знамените видання «Панчатантри», у великій передмові до якого простежив міграцію сюжетів звідти у велику кількість національних фольклорних традицій і літератур.
Новий метод (названий «теорією запозичень», «теорією міграції» або «індіанізмом») швидко став поширюватися всією Європою. Бенфей засновував також часопис «Orient und Occident» («Схід і Захід»), присвячений вивченню східних впливів.
1862 року він отримав звання ординарного професора, 1866 року опублікував санскритсько-англійський словник, а в 1869 написав історію німецької філології (зокрема східної).
Серед його відомих учнів був зокрема Джеймс Мердок.
Примітки
- Bezzenberger A. Benfey, Theodor // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1902. — Vol. 46. — S. 358–359.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Бенфей, Теодор // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона — СПб: 1909. — Т. 4. — С. 134–137.
- Бенфей, Теодор // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. III. — С. 464–465.
- Бенфей Теодор // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання
- Бенфей Теодор // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 65. — .
- Іван Франко. Енциклопедія життя і творчості
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teodor Benfej 1809 1881 nimeckij filolog sanskritolog osnovopolozhnik porivnyalnogo literaturoznavstva tvorec tak zvanoyi migracijnoyi teoriyi Teodor BenfejNarodivsya28 sichnya 1809 1809 01 28 2 Nerten GardenbergPomer26 chervnya 1881 1881 06 26 72 roki Gettingen Nimecka imperiya 6 Krayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnistfilolog vikladach universitetu perekladachAlma materGettingenskij universitetGaluzindologiyaZakladGettingenskij universitetVidomi uchniJozhef BudencChlenstvoBavarska akademiya nauk Gettingenska akademiya nauk Ugorska akademiya nauk Prusska akademiya naukBrati sestridNagorodid 1842 Teodor Benfej u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v rodini yevrejskogo torgovcya yakij navchav jogo davnoyevrejskoyi movi Pislya bliskuchogo navchannya v Gettingenskomu universiteti proviv rik v Myunheni de sluhav lekciyi Shellinga ta Tirsha Potim vchitelyuvav u Frankfurti U 1834 roci buv priznachenij privat docentom Gettingenskogo universitetu Zajmavsya spochatku klasichnoyu ta semitskoyu filologiyeyu piznishe jogo interes zmistivsya do sanskritu U 1848 opublikuvav vidannya Sama vedi v 1852 1854 kerivnictvo po sanskritu z gramatikoyu i hrestomatiyeyu v 1858 praktichnu gramatiku sanskritu a v 1859 roci znamenite vidannya Panchatantri u velikij peredmovi do yakogo prostezhiv migraciyu syuzhetiv zvidti u veliku kilkist nacionalnih folklornih tradicij i literatur Novij metod nazvanij teoriyeyu zapozichen teoriyeyu migraciyi abo indianizmom shvidko stav poshiryuvatisya vsiyeyu Yevropoyu Benfej zasnovuvav takozh chasopis Orient und Occident Shid i Zahid prisvyachenij vivchennyu shidnih vpliviv 1862 roku vin otrimav zvannya ordinarnogo profesora 1866 roku opublikuvav sanskritsko anglijskij slovnik a v 1869 napisav istoriyu nimeckoyi filologiyi zokrema shidnoyi Sered jogo vidomih uchniv buv zokrema Dzhejms Merdok PrimitkiBezzenberger A Benfey Theodor Allgemeine Deutsche Biographie L 1902 Vol 46 S 358 359 d Track Q72507d Track Q2079d Track Q27603637d Track Q24238926d Track Q590208 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Benfej Teodor Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona SPb 1909 T 4 S 134 137 d Track Q4173137d Track Q656d Track Q21096041d Track Q24943338 Benfej Teodor Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1891 T III S 464 465 d Track Q656d Track Q24345126d Track Q4065721d Track Q19908137d Track Q602358d Track Q23892896 Benfej Teodor Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135PosilannyaBenfej Teodor Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 65 ISBN 978 966 439 921 7 Ivan Franko Enciklopediya zhittya i tvorchosti