Іван Рибчин (5 вересня 1892, с. Братишів, Тлумацький повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина – 17 січня 1970, м. Сідней, Австралія) — педагог та соціолог, дійсний член НТШ (з 1962), учитель гімназії та довголітній голова Філії Товариства «Учительська Громада» у Станиславові.
Іван Рибчин | |
---|---|
Підхорунжий (фельдфебель) | |
Загальна інформація | |
Народження | 5 вересня 1892 с. Братишів, Тлумацький повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина |
Смерть | 17 січня 1970 (77 років) м. Сідней, Австралія |
Військова служба | |
Приналежність | ЗУНР |
Вид ЗС | УСС, УГА |
Війни / битви | Перша світова війна Українсько-польська війна 1918—1919 |
Життєпис
Народився у селі Братишів (нині Івано-Франківський район Івано-Франківської області). Навчався у народних школах у рідному селі, а також у м. Нижнів. Закінчив українську гімназію у м. Станиславів (нині Івано-Франківськ). З 1913 р. навчався на філософському факультеті Чернівецького університету.
З 1914 - доброволець Легіону УСС. Воював у сотні Д. Вітовського, пізніше в сотні Р. Дудинського. Демобілізований за станом здоров’я. Продовжив навчатися у Віденському університеті. У березні 1917 р. склав філософсько-педагогічний іспит. З 15 жовтня 1917 р. працював учителем в українській гімназії у м. Станиславів.
З грудня 1918 секретар повітової УНРади. Редактор щоденника “Нове Життя”. У січні 1919 року вступив до УГА. Підхорунжий. У квітні 1919 приділений до закордонної місії І.Коссака для переговорів з італійським урядом щодо повернення додому військовополонених українців – колишніх вояків австро-угорської армії. Діяв також при місії УЧХ в місті Лінц, Інсбрук (нині обидва Австрія). Редагував інформаційний листок, надавав матеріальну допомогу звільненим з полону.
У 1920 переїхав до м. Відень. 9 грудня 1921 захистив докторську дисертацію у Віденському університеті. У січні 1922 повернувся до Станиславова. До вересня 1924 працював у місцевій українській гімназії, опісля переведений шкільною кураторією до 2-ї державної гімназії (польськомовної), де працював до вересня 1939. Водночас викладав у дівочій гімназії “Рідної школи”, гімназії та ліцеї ЧСВВ.
Член товариств “Просвіта”, “Рідна школа”, у 1923–33 – голова “Учительської громади” в м. Станиславів. 1933–36 – член Головного виділу “Учительської громади” в м. Львів.
У 1939–41 працював в інспектораті народної освіти, директор СШ № 11, восени 1940 – СШ № 8 м. Станіслав. У вересні 1941 – липні 1944 р. – шкільний інспектор.
У липні 1944 виїхав з родиною до Австрії. Працював у земельному управлінні м. Фельдбах. З червня 1945 проживав у м. Ґрац, працював в Інституті славістики місцевого університету, очолював українські гімназійні курси. Згодом доцент кафедри історії і соціології східних слов’ян у Ґрацькому університеті. У жовтні 1950 р. виїхав до Австралії, де проживав у м. Бруквейл.
Працював учителем англійської, німецької, латинської та грецької мов, історії і географії. Член НТШ, секретар, заступник, з 1962 – голова місцевого відділення НТШ. Член редколегії видання “Українці в Австралії”.
Помер і похований у м. Сідней.
Праці
- «Істота й дія індивідуального і соціяльного змагання» (Відень, 1922)
- «Соціопсихічна динаміка українського козацтва» (Ґрац, 1950)
- «Геопсихічні реакції і вдача українця» (1966, Мюнхен),
- «Динаміка українського козацтва» (Наук. Записки Укр. Техн.-Госп. Інституту, 1970),
- статті з ділянки соціопсихології та соціальної філософії.
- художній роман «Розпорошені сили».
Примітки
- Осип Зінкевич. Про «Дух руїни» Олега Ольжича
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Альманах Станиславівської землі. Т. 1. Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен, 1975. С. 133, 224, 264, 269, 321, 514, 526, 575, 601, 678–680, 896, 932, 957.
- Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923. Документи і матеріали. Т. 4 / уклад.: О. Карпенко, К. Мицан. Івано-Франківськ, 2008. С. 753.
- Вітенко М. Рибчин Іван // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 325-326. ISBN 978-966-2067-65-1.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Ribchin 5 veresnya 1892 s Bratishiv Tlumackij povit Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorshina 17 sichnya 1970 m Sidnej Avstraliya pedagog ta sociolog dijsnij chlen NTSh z 1962 uchitel gimnaziyi ta dovgolitnij golova Filiyi Tovaristva Uchitelska Gromada u Stanislavovi Ivan Ribchin Pidhorunzhij feldfebel Zagalna informaciyaNarodzhennya5 veresnya 1892 1892 09 05 s Bratishiv Tlumackij povit Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro UgorshinaSmert17 sichnya 1970 1970 01 17 77 rokiv m Sidnej AvstraliyaVijskova sluzhbaPrinalezhnist ZUNRVid ZS USS UGAVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko polska vijna 1918 1919ZhittyepisNarodivsya u seli Bratishiv nini Ivano Frankivskij rajon Ivano Frankivskoyi oblasti Navchavsya u narodnih shkolah u ridnomu seli a takozh u m Nizhniv Zakinchiv ukrayinsku gimnaziyu u m Stanislaviv nini Ivano Frankivsk Z 1913 r navchavsya na filosofskomu fakulteti Cherniveckogo universitetu Z 1914 dobrovolec Legionu USS Voyuvav u sotni D Vitovskogo piznishe v sotni R Dudinskogo Demobilizovanij za stanom zdorov ya Prodovzhiv navchatisya u Videnskomu universiteti U berezni 1917 r sklav filosofsko pedagogichnij ispit Z 15 zhovtnya 1917 r pracyuvav uchitelem v ukrayinskij gimnaziyi u m Stanislaviv Z grudnya 1918 sekretar povitovoyi UNRadi Redaktor shodennika Nove Zhittya U sichni 1919 roku vstupiv do UGA Pidhorunzhij U kvitni 1919 pridilenij do zakordonnoyi misiyi I Kossaka dlya peregovoriv z italijskim uryadom shodo povernennya dodomu vijskovopolonenih ukrayinciv kolishnih voyakiv avstro ugorskoyi armiyi Diyav takozh pri misiyi UChH v misti Linc Insbruk nini obidva Avstriya Redaguvav informacijnij listok nadavav materialnu dopomogu zvilnenim z polonu U 1920 pereyihav do m Viden 9 grudnya 1921 zahistiv doktorsku disertaciyu u Videnskomu universiteti U sichni 1922 povernuvsya do Stanislavova Do veresnya 1924 pracyuvav u miscevij ukrayinskij gimnaziyi opislya perevedenij shkilnoyu kuratoriyeyu do 2 yi derzhavnoyi gimnaziyi polskomovnoyi de pracyuvav do veresnya 1939 Vodnochas vikladav u divochij gimnaziyi Ridnoyi shkoli gimnaziyi ta liceyi ChSVV Chlen tovaristv Prosvita Ridna shkola u 1923 33 golova Uchitelskoyi gromadi v m Stanislaviv 1933 36 chlen Golovnogo vidilu Uchitelskoyi gromadi v m Lviv U 1939 41 pracyuvav v inspektorati narodnoyi osviti direktor SSh 11 voseni 1940 SSh 8 m Stanislav U veresni 1941 lipni 1944 r shkilnij inspektor U lipni 1944 viyihav z rodinoyu do Avstriyi Pracyuvav u zemelnomu upravlinni m Feldbah Z chervnya 1945 prozhivav u m Grac pracyuvav v Instituti slavistiki miscevogo universitetu ocholyuvav ukrayinski gimnazijni kursi Zgodom docent kafedri istoriyi i sociologiyi shidnih slov yan u Grackomu universiteti U zhovtni 1950 r viyihav do Avstraliyi de prozhivav u m Brukvejl Pracyuvav uchitelem anglijskoyi nimeckoyi latinskoyi ta greckoyi mov istoriyi i geografiyi Chlen NTSh sekretar zastupnik z 1962 golova miscevogo viddilennya NTSh Chlen redkolegiyi vidannya Ukrayinci v Avstraliyi Pomer i pohovanij u m Sidnej Praci Istota j diya individualnogo i sociyalnogo zmagannya Viden 1922 Sociopsihichna dinamika ukrayinskogo kozactva Grac 1950 Geopsihichni reakciyi i vdacha ukrayincya 1966 Myunhen Dinamika ukrayinskogo kozactva Nauk Zapiski Ukr Tehn Gosp Institutu 1970 statti z dilyanki sociopsihologiyi ta socialnoyi filosofiyi hudozhnij roman Rozporosheni sili PrimitkiOsip Zinkevich Pro Duh ruyini Olega OlzhichaLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Almanah Stanislavivskoyi zemli T 1 Nyu Jork Toronto Myunhen 1975 S 133 224 264 269 321 514 526 575 601 678 680 896 932 957 Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Dokumenti i materiali T 4 uklad O Karpenko K Mican Ivano Frankivsk 2008 S 753 Vitenko M Ribchin Ivan Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 3 P S Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2020 S 325 326 ISBN 978 966 2067 65 1 Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi