Конатус лат зусилля імпульс намір схильність тенденція спроба прагнення термін що використовувався у ранніх філософських

Конатус (лат. «зусилля, імпульс, намір, схильність, тенденція, спроба, прагнення») — термін, що використовувався у ранніх філософських концепціях психології і метафізики й передбачав «природжену» схильність «речі» до продовження існування і самовдосконалення. Як «річ» може виступати розум, матерія чи те й інше одразу. Протягом тисячоліть філософами було створено багато можливих визначень цього терміну. Значний внесок у розвиток уявлень про конатус зробили такі філософи XVII століття, як Рене Декарт, Барух Спіноза, Ґотфрід Лейбніц, Томас Гоббс. Конатус часто ототожнюється з інстинктивною «волею до життя», що притаманна живим організмам, чи з різноманітними метафізичними теоріями про рух та інерцію. Термін також часто пов'язують з «Божою волею» в рамках пантеїстичних поглядів на природу. Концепція конатуса може поділятися на окремі визначення для розуму і тіла, а також поділятися стосовно відцентрових сил та інерції.

Протягом двох з половиною тисячоліть історія терміну «конатус» являла собою ряд змін в розумінні його змісту і застосування у конкретних областях. Багато філософів один за одним адаптували термін до власних поглядів і концепцій, і кожен з них розвивав його ідею по-різному; через це чіткого і загальновизнаного визначення конатуса досі немає. Найбільш ранні автори, що обговорювали конатус, писали латиною, а свої висновки ґрунтували на концепціях давньогрецьких мислителів. Таким чином, термін «конатус» використовувався не тільки як спеціальний, але й як звичайне слово в загальному значенні. У зв'язку з цим в давніх текстах достатньо складно відрізними його спеціальне значення від звичайного, що створює додаткові труднощі при перекладі. Сьогодні термін «конатус» у його спеціальному значенні майже не вживається, оскільки, приміром, у сучасній фізиці його заступили такі поняття, як інерція і збереження імпульсу. Тим не менш, концепція конатуса справила значний вплив на низку мислителів XIX і XX століть, в тому числі на Артура Шопенгауера, Фрідріха Ніцше і .

Примітки

. Dictionary.com. Lexico Publishing Group. Архів оригіналу за 1 лютого 2009. Процитовано 3 липня 2008.
Traupman, John C. (1966). The New Collegiate Latin & English Dictionary. New York: Bantam Books. с. 52.
LeBuffe, Michael. . Stanford Encyclopedia of Philosophy. Архів оригіналу за 4 грудня 2010. Процитовано 20 січня 2011.
Wolfson, Harry Austryn (1934). The Philosophy of Spinoza. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 202.
Schopenhauer, Artur (2009). Świat jako wola i przedstawienie. Wydawnictwo Naukowe PWN. ISBN . {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |strony= (); Проігноровано невідомий параметр |tvolume= ()
Kollerstrom, Nicholas (20 січня 2011). The Path of Halley's Comet, and Newton's Late Apprehension of the Law of Gravity. {{}}: Проігноровано |work= (); Проігноровано невідомий параметр |pahe= ()

Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Dictionary.com. Lexico Publishing Group. Архів оригіналу за 1 лютого 2009. Процитовано 3 липня 2008.

[2] Traupman, John C. (1966). The New Collegiate Latin & English Dictionary. New York: Bantam Books. с. 52.

[3] LeBuffe, Michael. . Stanford Encyclopedia of Philosophy. Архів оригіналу за 4 грудня 2010. Процитовано 20 січня 2011.

[ReferenceA-4] Wolfson, Harry Austryn (1934). The Philosophy of Spinoza. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 202.

[3-5] Schopenhauer, Artur (2009). Świat jako wola i przedstawienie. Wydawnictwo Naukowe PWN. ISBN . {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |strony= (); Проігноровано невідомий параметр |tvolume= ()

[6] Kollerstrom, Nicholas (20 січня 2011). The Path of Halley's Comet, and Newton's Late Apprehension of the Law of Gravity. {{}}: Проігноровано |work= (); Проігноровано невідомий параметр |pahe= ()