Волок (рибальство)

Во́лок — риболовне знаряддя для лову риби вдвох у неглибокій воді. Також інколи бре́день, бродак, бродниця (від «брести»).

Волок

Лови риби волоком.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Волок (значення).

Загальний опис

Складається із трьох елементів: сітки-мішка (, ) та двох бокових полот­нищ, що в'яжуться із грубих міцних ниток у вигляді сітки. До кінців прив'язуються вертикальні палиці — клячі. Довжина волока — 10—100 м, висота 2—3 м (згідно зі словником Грінченка, довжина українського волока становила 3-6 сажнів, тобто 6-12 метрів). Вічка можуть мати різні розміри, залежно від розмірів ловленої риби: для лову широких риб (короп, сазан, лящ, карась тощо) розмір має бути в 5 разів менше довжини риби, для середніх — у 6,5 рази, для вузьких — у 10 разів.

Волок застосовують для ловлі риби і раків. Ним ловлять, заходячи в воду, протягуючи певний простір по воді і витягаючи знову на берег. Розповсюджений при ловлі риби на ставках, невеликих річках, примор'ї.

Примітки

1. Волок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Волок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
3. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 55.
4. Жайворонок В. В. Бредень // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 55.
5. Кляч // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
6. Бредень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
7. Бредень // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).

Джерела

• Академічний тлумачний словник української мови / Волок. [ 22 листопада 2021 у Wayback Machine.]