Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ERA 1101 (пізніше перейменовано на UNIVAC 1101) — обчислювальна машина (комп'ютер), спроектована і збудована (ERA) на початку 1950-х років, і яка продавался комерційно корпорацією Remington Rand після придбання нею ERA. Найперша модель призначалася для військового використання, що мала назву ERA Atlas, була першою [en], яку перемістили з місця розробки і успішно встановили у приміщенні замовника. Модель 1101 стала початковою у 1950-1960-х років, що називалася Univac Scientific Computers.
Історія
Зламування шифрів
Компанію ERA було організовано групою вчених-дешифрувальників, які працювали на ВМС США під час Другої світової війни. Команда збудувала кілька машин для дешифрування, схожих на британський Colossus, але орієнтованих на злам японських кодів. Після війни ВМС прагнули зберегти команду дешифрувальників, але формально у цивільному статусі — у результаті у Сент-Пол (Міннесота) було організовано компанію ERA, яка почала свою роботу у ангарах колишнього заводу [en].
Після війни робота над дешифрувальними машинами тривала. Втім, після зміни коду дорогу машину доводилося кардинально переробляти. Інженери змогли переконати ВМС, що єдиний спосіб оптимізувати їх роботу — це створити програмований комп'ютер, і 1947-го року від ВМС було отримано фінансування на проект під кодовою назвою «Task 13».
Перші робочі машини, відомі як «Атлас», використовували магнітний барабан як основну пам'ять і мали простий центральний процесор, орієнтований на цілочисельні операції. Першу машину Atlas було збудовано, переміщено і встановлено у [en] у грудні 1950 року.. Швидший варіант на основі трубок Вільямса було встановлено у NSA 1953-го року.
Комерціалізація
Наступною задачею компанії стала комерціалізація продажу комп'ютерних систем. Назва Atlas з'явилася завдяки коміксу [en], і спочатку було вирішено назвати комерційну версію «Mabel». Джек Гілл запропонував натомість назву «1101» (двійкове представлення числа 13. Публічне оголошення про комп'ютер ERA 1101 було зроблене у грудні 1951 року. Наступна модель Atlas II після незначних модифікацій стала ERA 1103, а ще більш модифікована машина з феритовою пам'яттю і підтримкою обчислень з рухомою комою була випущена як UNIVAC 1103A.
Приблизно у цей час компанія виявилася втягнутою у серію політичних «маневрів» у Вашингтоні. У газетній колонці Washington Merry-Go-Round Дрю Пірсона стверджувалося, що заснування ERA було конфліктом інтересів для Norris і Engstrom, тому що вони використовували свої зв'язки у воєнний час для заснування компанії, що приносила б їм власний прибуток. У результаті судових розглядів фінансові справи компанії суттєво погіршилися, як і емоційна атмосфера всередині колективу. Як наслідок, 1952-го року ERA була викуплена корпорацією Remington Rand.
Незадовго до цих подій Remington Rand придбала також [en], де працювали творці знаменитого UNIVAC I — першого комерційного комп'ютера у Сполучених Штатах. ERA і UNIVAC деякий час були незалежними підрозділами. Втім, Remington Rand зрозуміла, що знамениту марку UNIVAC можна непогано монетизувати, і тому машину ERA 1101 перейменували на UNIVAC 1101. Цей комп'ютер поклав початок серії машин, що випускалася аж до 1960-х, і на зміну якій прийшла зовсім інша серія UNIVAC 1100.
Технічні особливості
Довжина машини (всіх блоків разом) складала 12 метрів, ширина — 6,1 метри, а загальна вага — близько 7,6 тонн. У логічних схемах було задіяно 2700 електронних ламп. Магнітний барабан мав діаметр 22 см, обертався з частотою 3500 обертів за хвилину, мав 200 голівок читання-запису і загальну ємність 16384 24-розрядних слова (еквівалент 48 кілобайт). Час доступу до даних на барабані коливався між 32 мікросекунд до 17 мілісекунд (залежно від того, чи треба було чекати один повний оберт, чи ні).
Інструкції були 24-розрядними, код операції містився у 6 бітах, 4 біти виділялися під «skip value» (тобто вказівка, скільки комірок треба «перескочити», щоб отримати наступну інструкцію для виконання), і решта 14 розрядів для адреси пам'яті. Числа представлялися у двійковому коді (негативні — у оберненому). Два числа додавалися за 96 мікросекунд, а множилися — за 352.
Один 48-розрядний регістр-акумулятор був, фундаментально кажучи, розрахований лише на операції віднімання. Додавання здійснювалося відніманням оберненої величини. На перший погляд така організація здається дивною, але такий «віднімальний суматор» зменшує імовірність отримання «негативного нуля» при здійсненні нормальних операцій.
Всього машина мала 38 інструкцій.
Набір команд
| Позначення | |
|---|---|
| y (мала літера)— комірка пам'яті за адресою y | X (велика літера) — регістр (24 цифри) |
| Дужки ( ) означають «взяти значення за» | Q = регістр Q (24 цифри) |
| A = акумулятор (48 цифр) | |
| Арифметичні | |
| Insert (y) in A | Insert complement of (y) in A |
| Insert (y) in A [multiple precision] | Insert complement of (y) in A [multiple precision] |
| Insert absolute value (y) in A | Insert complement of absolute value (y) in A |
| Add (y) to (A) | Subtract (y) from (A) |
| Add (y) to (A) [multiple precision] | Subtract (y) from (A) [multiple precision] |
| Add absolute value of (y) to (A) | Subtract absolute value of (y) from (A) |
| Insert (Q) in A | Clear right half of A |
| Add (Q) to (A) | Transmit (A) to Q |
| Insert [(y) + 1] in A | |
| Множення і ділення | |
| Form product (Q) * (y) in A | Add logical product (Q) * (y) to (A) |
| Form logical product (Q) * (y) in A | Divide (A) by (y), (quotient forms in Q, non-negative remainder left in A) |
| Add product (Q) * (y) to (A) | |
| Перехід, логічні операції, читання/збереження | |
| Store right half of (A) at y | Shift (A) left |
| Store (Q) at y | Shift (Q) left |
| Replace (y) with (A) using (Q) as operator | Take (y) as next order |
| Replace (y) with (A) [address portion only] | Take (y) as next order if (A) is not zero |
| Insert (y) in Q | Take (y) as next order if (A) is negative |
| Take (y) as next order if (Q) is negative | |
| Ввід-вивід, керування | |
| Print right-hand 6 digits of (y) | Optional Stop |
| Print and punch right-hand 6 digits of (y) | Intermediate Stop |
| Final Stop |
Джерела
- Armstrong, Dorothy P. (May 1990). UNIVAC conference. Charles Babbage Institute / Oral history interviews (амер.): 54.
[…] the 1100 series was called the Univac Scientific Computers.
- (англ.). Архів оригіналу за 23 травня 2018. Процитовано 22 травня 2018.
The "Univac scientific computers" subseries contains images of the 1103, 1105 and 1107 "scientific computers," built by Univac Federal Systems Division, St. Paul.
- McMurran, Marshall William (2008). ACHIEVING ACCURACY: A Legacy of Computers and Missiles (англ.). Xlibris Corporation. с. 36—37. ISBN .
- 1. The ERA 1101 Computer. Digital Computer Newsletter (англ.). 3 (1): 1, 2. April 1951.
- Boslaugh, David L. (2003). When Computers Went to Sea: The Digitization of the United States Navy (англ.). John Wiley & Sons. с. 96—98. ISBN .
- (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2013. Процитовано 9 червня 2019.
- Pugh, Emerson W. (1995). Building IBM: Shaping an Industry and Its Technology (англ.). MIT Press. с. 142. ISBN .
- Flamm, Kenneth (2010). Creating the Computer: Government, Industry and High Technology (англ.). Brookings Institution Press. ISBN .
- Weik, Martin H. (December 1955). . ed-thelen.org. A Survey of Domestic Electronic Digital Computing Systems (англ.). Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 31 травня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
ERA 1101 piznishe perejmenovano na UNIVAC 1101 obchislyuvalna mashina komp yuter sproektovana i zbudovana ERA na pochatku 1950 h rokiv i yaka prodavalsya komercijno korporaciyeyu Remington Rand pislya pridbannya neyu ERA Najpersha model priznachalasya dlya vijskovogo vikoristannya sho mala nazvu ERA Atlas bula pershoyu en yaku peremistili z miscya rozrobki i uspishno vstanovili u primishenni zamovnika Model 1101 stala pochatkovoyu u 1950 1960 h rokiv sho nazivalasya Univac Scientific Computers UNIVAC 1101IstoriyaZlamuvannya shifriv Kompaniyu ERA bulo organizovano grupoyu vchenih deshifruvalnikiv yaki pracyuvali na VMS SShA pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Komanda zbuduvala kilka mashin dlya deshifruvannya shozhih na britanskij Colossus ale oriyentovanih na zlam yaponskih kodiv Pislya vijni VMS pragnuli zberegti komandu deshifruvalnikiv ale formalno u civilnomu statusi u rezultati u Sent Pol Minnesota bulo organizovano kompaniyu ERA yaka pochala svoyu robotu u angarah kolishnogo zavodu en Pislya vijni robota nad deshifruvalnimi mashinami trivala Vtim pislya zmini kodu dorogu mashinu dovodilosya kardinalno pereroblyati Inzheneri zmogli perekonati VMS sho yedinij sposib optimizuvati yih robotu ce stvoriti programovanij komp yuter i 1947 go roku vid VMS bulo otrimano finansuvannya na proekt pid kodovoyu nazvoyu Task 13 Pershi robochi mashini vidomi yak Atlas vikoristovuvali magnitnij baraban yak osnovnu pam yat i mali prostij centralnij procesor oriyentovanij na cilochiselni operaciyi Pershu mashinu Atlas bulo zbudovano peremisheno i vstanovleno u en u grudni 1950 roku Shvidshij variant na osnovi trubok Vilyamsa bulo vstanovleno u NSA 1953 go roku Komercializaciya Nastupnoyu zadacheyu kompaniyi stala komercializaciya prodazhu komp yuternih sistem Nazva Atlas z yavilasya zavdyaki komiksu en i spochatku bulo virisheno nazvati komercijnu versiyu Mabel Dzhek Gill zaproponuvav natomist nazvu 1101 dvijkove predstavlennya chisla 13 Publichne ogoloshennya pro komp yuter ERA 1101 bulo zroblene u grudni 1951 roku Nastupna model Atlas II pislya neznachnih modifikacij stala ERA 1103 a she bilsh modifikovana mashina z feritovoyu pam yattyu i pidtrimkoyu obchislen z ruhomoyu komoyu bula vipushena yak UNIVAC 1103A Priblizno u cej chas kompaniya viyavilasya vtyagnutoyu u seriyu politichnih manevriv u Vashingtoni U gazetnij kolonci Washington Merry Go Round Dryu Pirsona stverdzhuvalosya sho zasnuvannya ERA bulo konfliktom interesiv dlya Norris i Engstrom tomu sho voni vikoristovuvali svoyi zv yazki u voyennij chas dlya zasnuvannya kompaniyi sho prinosila b yim vlasnij pributok U rezultati sudovih rozglyadiv finansovi spravi kompaniyi suttyevo pogirshilisya yak i emocijna atmosfera vseredini kolektivu Yak naslidok 1952 go roku ERA bula vikuplena korporaciyeyu Remington Rand Nezadovgo do cih podij Remington Rand pridbala takozh en de pracyuvali tvorci znamenitogo UNIVAC I pershogo komercijnogo komp yutera u Spoluchenih Shtatah ERA i UNIVAC deyakij chas buli nezalezhnimi pidrozdilami Vtim Remington Rand zrozumila sho znamenitu marku UNIVAC mozhna nepogano monetizuvati i tomu mashinu ERA 1101 perejmenuvali na UNIVAC 1101 Cej komp yuter poklav pochatok seriyi mashin sho vipuskalasya azh do 1960 h i na zminu yakij prijshla zovsim insha seriya UNIVAC 1100 Tehnichni osoblivostiATLAS Dovzhina mashini vsih blokiv razom skladala 12 metriv shirina 6 1 metri a zagalna vaga blizko 7 6 tonn U logichnih shemah bulo zadiyano 2700 elektronnih lamp Magnitnij baraban mav diametr 22 sm obertavsya z chastotoyu 3500 obertiv za hvilinu mav 200 golivok chitannya zapisu i zagalnu yemnist 16384 24 rozryadnih slova ekvivalent 48 kilobajt Chas dostupu do danih na barabani kolivavsya mizh 32 mikrosekund do 17 milisekund zalezhno vid togo chi treba bulo chekati odin povnij obert chi ni Instrukciyi buli 24 rozryadnimi kod operaciyi mistivsya u 6 bitah 4 biti vidilyalisya pid skip value tobto vkazivka skilki komirok treba pereskochiti shob otrimati nastupnu instrukciyu dlya vikonannya i reshta 14 rozryadiv dlya adresi pam yati Chisla predstavlyalisya u dvijkovomu kodi negativni u obernenomu Dva chisla dodavalisya za 96 mikrosekund a mnozhilisya za 352 Odin 48 rozryadnij registr akumulyator buv fundamentalno kazhuchi rozrahovanij lishe na operaciyi vidnimannya Dodavannya zdijsnyuvalosya vidnimannyam obernenoyi velichini Na pershij poglyad taka organizaciya zdayetsya divnoyu ale takij vidnimalnij sumator zmenshuye imovirnist otrimannya negativnogo nulya pri zdijsnenni normalnih operacij Vsogo mashina mala 38 instrukcij Nabir komand Poznachennya y mala litera komirka pam yati za adresoyu y X velika litera registr 24 cifri Duzhki oznachayut vzyati znachennya za Q registr Q 24 cifri A akumulyator 48 cifr Arifmetichni Insert y in A Insert complement of y in A Insert y in A multiple precision Insert complement of y in A multiple precision Insert absolute value y in A Insert complement of absolute value y in A Add y to A Subtract y from A Add y to A multiple precision Subtract y from A multiple precision Add absolute value of y to A Subtract absolute value of y from A Insert Q in A Clear right half of A Add Q to A Transmit A to Q Insert y 1 in A Mnozhennya i dilennya Form product Q y in A Add logical product Q y to A Form logical product Q y in A Divide A by y quotient forms in Q non negative remainder left in A Add product Q y to A Perehid logichni operaciyi chitannya zberezhennya Store right half of A at y Shift A left Store Q at y Shift Q left Replace y with A using Q as operator Take y as next order Replace y with A address portion only Take y as next order if A is not zero Insert y in Q Take y as next order if A is negative Take y as next order if Q is negative Vvid vivid keruvannya Print right hand 6 digits of y Optional Stop Print and punch right hand 6 digits of y Intermediate Stop Final StopDzherelaArmstrong Dorothy P May 1990 UNIVAC conference Charles Babbage Institute Oral history interviews amer 54 the 1100 series was called the Univac Scientific Computers angl Arhiv originalu za 23 travnya 2018 Procitovano 22 travnya 2018 The Univac scientific computers subseries contains images of the 1103 1105 and 1107 scientific computers built by Univac Federal Systems Division St Paul McMurran Marshall William 2008 ACHIEVING ACCURACY A Legacy of Computers and Missiles angl Xlibris Corporation s 36 37 ISBN 978 146 2810659 1 The ERA 1101 Computer Digital Computer Newsletter angl 3 1 1 2 April 1951 Boslaugh David L 2003 When Computers Went to Sea The Digitization of the United States Navy angl John Wiley amp Sons s 96 98 ISBN 9780471472209 angl Arhiv originalu za 24 lyutogo 2013 Procitovano 9 chervnya 2019 Pugh Emerson W 1995 Building IBM Shaping an Industry and Its Technology angl MIT Press s 142 ISBN 978 026 2161473 Flamm Kenneth 2010 Creating the Computer Government Industry and High Technology angl Brookings Institution Press ISBN 0815707215 Weik Martin H December 1955 ed thelen org A Survey of Domestic Electronic Digital Computing Systems angl Arhiv originalu za 5 listopada 2019 Procitovano 31 travnya 2019