UNIVAC 1103, або ERA 1103 — один з перших комп'ютерів, наступник UNIVAC 1101. Комп'ютерна система (процесор, периферійні пристрої) спроектована (ERA), перший екземпляр збудований у корпорації Remington Rand у жовтні 1953 року. Був першим комп'ютером, проектування якого, як вважається, здійснив Сеймур Крей.
UNIVAC 1103A | |
Розробник | Engineering Research Associates |
---|---|
Remington Rand |
Історія
Ще до закінчення проекту Atlas (UNIVAC 1101) Військово-морські сили США звернулися до компанії Engineering Research Associates (ERA) з завданням спроектувати і збудувати більш швидкісну машину. Проект отримав кодову назву «Task 29», а сам комп'ютер — позначення Atlas II.
1952-го року Engineering Research Associates попросила у Агенції з безпеки Збройних сил США (попередник NSA) дозволу на комерційний продаж машини Atlas II. Дозвіл було отримано, але з умовою, що декілька спеціалізованих інструкцій процесора мають бути вилучені зі системи команд. Комерційна версія комп'ютера отримала назву UNIVAC 1103. Менеджмент Remington Rand довгий час (аж до лютого 1953 року, коли про машину не оголосили публічно) не був проінформований про комп'ютер саме з причини секретності інформації. Перший збудований комп'ютер придбала авіабудівна компанія Convair, і на ньому працював вчений-інформатик [en].
На ринку наукових обчислень головним конкурентом UNIVAC 1103 була машина IBM 701. На початку 1954 року Об'єднаний комітет начальників штабів США зажадав порівняння двох цих комп'ютерів, з метою їх використання у спільному обчислювальному проекті з передбачення погоди (англ. Joint Numerical Weather Prediction project). Тести показали, що обидві машини мають порівняну швидкість обчислень, з незначною перевагою машини IBM, але UNIVAC мала значно швидше периферійне обладнання, тому і виграла.
Наступником стала машина UNIVAC 1103A, або Univac Scientific («Univac науковий»), зі значно покращеними параметрами: складні і ненадійні трубки Вільямса поступилися місцем пам'яті на феритових кільцях, було додано апаратуру для обчислень з рухомою комою, а також можливо одну з найперших реалізацій апаратних переривань.
Технічні особливості
Модель 1103
Оперативна пам'ять машини складалася з 36 трубок Вільямса, кожна ємністю по 1024 біт, таким чином загальний об'єм пам'яті складав 1024 36-розрядних слова. Розмір кожної трубки становив 5 дюймів. Вторинна пам'ять була збудована на основі магнітного барабану, що мав ємність 16384 слова; пам'ять на барабані могла адресуватися безпосередньо (тобто також була оперативною, хоч і повільнішою за трубки). Адреси від 0 до 017778 належали електростатичній пам'яті, а від 0400008 through 0777778 — барабанній.
Цілі числа (з нерухомою комою) представлялися у форматі: 1 біт знак, 35 біт значення (негативні — у оберненому коді).
Машинні команди складалися з 6-розрядного коду операції і двох 15-розрядних адрес операндів.
Системи програмування були представлені асемблером RECO (англ. «regional coding assembler»), створеним Remington-Rand, а також асемблером RAWOOP, що здійснював трансляцію у один прохід, і програмою-інтерпретатором SNAP для розрахунків з рухомою комою, написаною фірмою Ramo-Wooldridge Corporation (Лос-Анжелес). Також були доступниі інтерпретатори-калькулятори FLIP (виробництва Consolidated Vultee Aircraft, Сан-Дієго), і CHIP (написаний , Огайо).
Модель 1103A
Модель 1103A, або Univac Scientific, з'явилася у березні 1956 року, і містила такі вдосконалення, як пам'ять на магнітних осердях і апаратні переривання процесора. Обсяг феритової пам'яті становив до 12288 36-розрядних слів (від одного до трьох банків по 4096 слів).
Числа з рухомою комою мали один біт знаку, 8 біт характеристики, і 27-розрядну мантису.
UNIVAC 1103A була конкурентом IBM 704, що також будувалася на аналогічній елементній базі (лампи, феритова пам'ять і апаратура обчислень з рухомою комою).
Вага комп'ютера складала приблизно 17,5 тонн.
Модель 1104
UNIVAC 1104 був 30-бітним варіантом 1103, збудованим 1957-го року для Westinghouse Electric Corporation, яка планувала задіяти комп'ютер у ракетному проекті класу «земля-повітря» [en]. Втім, на час, коли Bomarc були поставлені на чергування (1960-ті роки), замість UNIVAC 1104 задіяли більш потужний комп'ютер G-40 (варіант [en]).
Джерела
- . ISBN . Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 20 травня 2019.
- . IEEE Computer Society. Архів оригіналу за 24 серпня 2010. Процитовано 20 травня 2019.
- Emerson W. Pugh; Lyle R. Johnson; John H. Palmer (1991). IBM's 360 and early 370 systems. MIT Press. с. 23–34. ISBN .
- Smotherman, Mark. . Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 18 лютого 2019.
- Data Management (англ.). Data Processing Management Association. 1972. с. 28.
- Ballot, Michael (1973). The Time-phasing and Size of Computer Installations (англ.). Stanford University. с. 233.
- Rául Rojas; Ulf Hashagen (2002). The first computers: history and architectures (англ.). MIT Press. с. 198. ISBN .
- George Gray (January 2002). . Unisys History Newsletter. 6 (1). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 грудня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
UNIVAC 1103 abo ERA 1103 odin z pershih komp yuteriv nastupnik UNIVAC 1101 Komp yuterna sistema procesor periferijni pristroyi sproektovana ERA pershij ekzemplyar zbudovanij u korporaciyi Remington Rand u zhovtni 1953 roku Buv pershim komp yuterom proektuvannya yakogo yak vvazhayetsya zdijsniv Sejmur Krej UNIVAC 1103UNIVAC 1103ARozrobnikEngineering Research AssociatesVirobnikRemington RandIstoriyaShe do zakinchennya proektu Atlas UNIVAC 1101 Vijskovo morski sili SShA zvernulisya do kompaniyi Engineering Research Associates ERA z zavdannyam sproektuvati i zbuduvati bilsh shvidkisnu mashinu Proekt otrimav kodovu nazvu Task 29 a sam komp yuter poznachennya Atlas II 1952 go roku Engineering Research Associates poprosila u Agenciyi z bezpeki Zbrojnih sil SShA poperednik NSA dozvolu na komercijnij prodazh mashini Atlas II Dozvil bulo otrimano ale z umovoyu sho dekilka specializovanih instrukcij procesora mayut buti vilucheni zi sistemi komand Komercijna versiya komp yutera otrimala nazvu UNIVAC 1103 Menedzhment Remington Rand dovgij chas azh do lyutogo 1953 roku koli pro mashinu ne ogolosili publichno ne buv proinformovanij pro komp yuter same z prichini sekretnosti informaciyi Pershij zbudovanij komp yuter pridbala aviabudivna kompaniya Convair i na nomu pracyuvav vchenij informatik en Na rinku naukovih obchislen golovnim konkurentom UNIVAC 1103 bula mashina IBM 701 Na pochatku 1954 roku Ob yednanij komitet nachalnikiv shtabiv SShA zazhadav porivnyannya dvoh cih komp yuteriv z metoyu yih vikoristannya u spilnomu obchislyuvalnomu proekti z peredbachennya pogodi angl Joint Numerical Weather Prediction project Testi pokazali sho obidvi mashini mayut porivnyanu shvidkist obchislen z neznachnoyu perevagoyu mashini IBM ale UNIVAC mala znachno shvidshe periferijne obladnannya tomu i vigrala Nastupnikom stala mashina UNIVAC 1103A abo Univac Scientific Univac naukovij zi znachno pokrashenimi parametrami skladni i nenadijni trubki Vilyamsa postupilisya miscem pam yati na feritovih kilcyah bulo dodano aparaturu dlya obchislen z ruhomoyu komoyu a takozh mozhlivo odnu z najpershih realizacij aparatnih pererivan Tehnichni osoblivostiModel 1103 Operativna pam yat mashini skladalasya z 36 trubok Vilyamsa kozhna yemnistyu po 1024 bit takim chinom zagalnij ob yem pam yati skladav 1024 36 rozryadnih slova Rozmir kozhnoyi trubki stanoviv 5 dyujmiv Vtorinna pam yat bula zbudovana na osnovi magnitnogo barabanu sho mav yemnist 16384 slova pam yat na barabani mogla adresuvatisya bezposeredno tobto takozh bula operativnoyu hoch i povilnishoyu za trubki Adresi vid 0 do 017778 nalezhali elektrostatichnij pam yati a vid 0400008 through 0777778 barabannij Cili chisla z neruhomoyu komoyu predstavlyalisya u formati 1 bit znak 35 bit znachennya negativni u obernenomu kodi Mashinni komandi skladalisya z 6 rozryadnogo kodu operaciyi i dvoh 15 rozryadnih adres operandiv Sistemi programuvannya buli predstavleni asemblerom RECO angl regional coding assembler stvorenim Remington Rand a takozh asemblerom RAWOOP sho zdijsnyuvav translyaciyu u odin prohid i programoyu interpretatorom SNAP dlya rozrahunkiv z ruhomoyu komoyu napisanoyu firmoyu Ramo Wooldridge Corporation Los Anzheles Takozh buli dostupnii interpretatori kalkulyatori FLIP virobnictva Consolidated Vultee Aircraft San Diyego i CHIP napisanij Ogajo Model 1103A Model 1103A abo Univac Scientific z yavilasya u berezni 1956 roku i mistila taki vdoskonalennya yak pam yat na magnitnih oserdyah i aparatni pererivannya procesora Obsyag feritovoyi pam yati stanoviv do 12288 36 rozryadnih sliv vid odnogo do troh bankiv po 4096 sliv Chisla z ruhomoyu komoyu mali odin bit znaku 8 bit harakteristiki i 27 rozryadnu mantisu UNIVAC 1103A bula konkurentom IBM 704 sho takozh buduvalasya na analogichnij elementnij bazi lampi feritova pam yat i aparatura obchislen z ruhomoyu komoyu Vaga komp yutera skladala priblizno 17 5 tonn Model 1104 UNIVAC 1104 buv 30 bitnim variantom 1103 zbudovanim 1957 go roku dlya Westinghouse Electric Corporation yaka planuvala zadiyati komp yuter u raketnomu proekti klasu zemlya povitrya en Vtim na chas koli Bomarc buli postavleni na cherguvannya 1960 ti roki zamist UNIVAC 1104 zadiyali bilsh potuzhnij komp yuter G 40 variant en Dzherela ISBN 978 1 4628 1065 9 Arhiv originalu za 25 bereznya 2022 Procitovano 20 travnya 2019 IEEE Computer Society Arhiv originalu za 24 serpnya 2010 Procitovano 20 travnya 2019 Emerson W Pugh Lyle R Johnson John H Palmer 1991 IBM s 360 and early 370 systems MIT Press s 23 34 ISBN 0 262 16123 0 Smotherman Mark Arhiv originalu za 4 kvitnya 2020 Procitovano 18 lyutogo 2019 Data Management angl Data Processing Management Association 1972 s 28 Ballot Michael 1973 The Time phasing and Size of Computer Installations angl Stanford University s 233 Raul Rojas Ulf Hashagen 2002 The first computers history and architectures angl MIT Press s 198 ISBN 0 262 68137 4 George Gray January 2002 Unisys History Newsletter 6 1 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 28 grudnya 2013