Матвій Олексійович Усенко (нар. 9 серпня 1898 — пом. 12 травня 1943) — радянський військовик, учасник німецько-радянської війни, генерал-майор.
Матвій Олексійович Усенко | |
---|---|
Народження | 9 серпня 1898 Пришиб |
Смерть | 12 травня 1943 (44 роки) |
Поховання | Воронезька область |
Країна | Російська імперія → СРСР |
Приналежність | РСЧА |
Рід військ | кавалерія, повітряно-десантні війська |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1917 1917–1943 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії Битва на озері Хасан Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 9 серпня 1898 року в селі Пришибі (нині Слов'яносербського району Луганської області). Українець.
У Російській імператорській армії з лютого 1917 року. Служив рядовим в 4-му уланському Харківському запасному полку в місті Острогозьку, в боях Першої світової війни участі не брав. У липні 1917 року дезертирував з полку. Учасник Громадянської війни в Росії з листопада 1917 року, був бійцем в складі Червоногвардійського Луганського загону, в складі якого брав участь в боях проти військ Центральної Ради, потім бився з військами генерала П. М. Краснова і німецькими частинами. У Червоній Армії з травня 1918 року. Воював на Південному фронті проти військ генералів А. І. Денікіна і П. М. Врангеля, а також збройними формуваннями Н. І. Махна в Україні, червоноармієць, командир відділення і взводу 12-го партизанського полку 4-ї партизанської стрілецької дивізії, командир ескадрону 1-го кавалерійського полку 42-ї стрілецької дивізії. В боях на Перекопському перешийку був поранений. За відмінності в боях нагороджений двома орденами Червоного Прапора (накази реввоєнради № 57 від 1921 року і № 116 від 7 травня 1922 року). У період з 1921 по 1926 рік проходив службу в 9-й Кримській кавалерійській дивізії, командир ескадрону 50-го кавалерійського полку, помічник командира ескадрону 52-го і 51-го кавалерійських полків, командир взводу, знову помічник командира і командир ескадрону 50-го кавалерійського полку. У липні 1921 року — вересні 1922 року командиром ескадрону брав участь в боях з загонами Ю. Тютюнника, А. Волинця, А. Левченка, Каменюки та іншими.
У 1924 році закінчив курси удосконалення комскладу при 2-му кавалерійському корпусі у Умані. З 1926 року перебував на навчанні на Червонопрапорних кавалерійських курсах вдосконалення командного складу РСЧА в місті Новочеркаську, після закінчення яких залишений служити там же на посаді інструктора 1-го розряду і тимчасово виконувача обов'язків командира кавалерійського ескадрону. З жовтня 1928 року навчався у Військово-політичної академії РСЧА в Ленінграді, яку закінчив в 1929 році, потім навчався у Військовій академії РСЧА імені М. В. Фрунзе, яку закінчив у травні 1932 року. Після закінчення призначений заступником начальника відділу бойової підготовки штабу Московського військового округу. З 13 лютого 1933 року — командир і комісар 63-го кавалерійського полку імені Будьоного 1-ї окремої особливої кавалерійської бригади імені Й. В. Сталіна, а з липня 1935 року — помічник командира Окремої особливої кавалерійської дивізії імені Й. В. Сталіна, з липня 1937 року — виконувач обов'язків командира цієї дивізії. З липня 1938 року — інспектор кавалерії Далекосхідного фронту, з жовтня 1938 року — командир 31-ї кавалерійської дивізії у складі 1-ї Окремої Червонопрапорної армії. На цій посаді в 1938 році брав участь в боях на озері Хасан. З грудня 1939 року — слухач Академії Генштабу РСЧА, яку закінчив у 1941 році. Генерал-майор з 4 червня 1940 року.
На початку радянсько-німецької війни з 23 червня 1941 року генерал-майор М. О. Усенко — командир 1-го повітряно-десантного корпусу. У складі 5-ї армії Південно-Західного фронту корпус брав участь у прикордонних битвах, потім у Київській оборонній операції. З 19 вересня по 8 жовтня 1941 року частини корпусу вели бої в оточенні. 23 вересня М. О. Усенко був поранений в районі села П'ятигоровці. Вийшов з оточення з групою бійців і командирів (близько 200 чололовік), Потім був призначений заступником командувача 26-ю армією Південно-Західного фронту. З грудня 1941 року генерал-майор М. О. Усенко командир 2-го кавалерійського корпусу на Південному фронті. Корпус, не закінчивши формування, перейшов у наступ, оволодів Александрополем і рядом інших населених пунктів, однак через відсутність взаємодії з сусідами, підтримки авіації і танків не зумів утримати займані позиції, втративши при цьому вбитими понад 5 тисяч чоловік, 13 танків, 109 гармат і мінометів. За це в квітні 1942 року Військовим трибуналом Південного фронту М. О. Усенко був засуджений до 10 років виправно-трудових робіт без поразки в правах з відстрочкою виконання покарання до закінчення бойових дій, а наказом народного комісара оборони від 16 травня 1942 року — знижений у військовому званні до полковника. З квітня 1942 року командував 226-ю, а з серпня — 76-ю стрілецькими дивізіями, які вели бойові дії у складі 21-ї армії Південно-Західного фронту. З грудня того ж року перебував у розпорядженні командувача військами Донського фронту, потім був призначений командиром 343-ї стрілецької дивізії 66-ї армії. За мужність, проявлену в боях з противником, наказом народного комісара оборони СРСР № 65 від 2 травня 1943 року пункт вироку Військового трибуналу про позбавлення військового звання «генерал-майор», був скасований.
12 травня 1943 М. О. Усенко загинув у бою, підірвався на міні. Похований у Центральному парку міста Воронезької області.
Див. також
Примітки
- Кавалери ордена Червоного Прапора(рос.)
- Сайт про Червону армію(рос.)
Джерела
- Радянсько-німецька війна в контексті Другої світової війни[недоступне посилання з липня 2019](рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Usenko Matvij Oleksijovich Usenko nar 9 serpnya 1898 18980809 pom 12 travnya 1943 radyanskij vijskovik uchasnik nimecko radyanskoyi vijni general major Matvij Oleksijovich UsenkoNarodzhennya9 serpnya 1898 1898 08 09 PrishibSmert12 travnya 1943 1943 05 12 44 roki PohovannyaVoronezka oblastKrayinaRosijska imperiya SRSRPrinalezhnist RSChARid vijskkavaleriya povitryano desantni vijskaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1917 1917 1943PartiyaKPRSZvannya General majorVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Bitva na ozeri Hasan Nimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 9 serpnya 1898 roku v seli Prishibi nini Slov yanoserbskogo rajonu Luganskoyi oblasti Ukrayinec U Rosijskij imperatorskij armiyi z lyutogo 1917 roku Sluzhiv ryadovim v 4 mu ulanskomu Harkivskomu zapasnomu polku v misti Ostrogozku v boyah Pershoyi svitovoyi vijni uchasti ne brav U lipni 1917 roku dezertiruvav z polku Uchasnik Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi z listopada 1917 roku buv bijcem v skladi Chervonogvardijskogo Luganskogo zagonu v skladi yakogo brav uchast v boyah proti vijsk Centralnoyi Radi potim bivsya z vijskami generala P M Krasnova i nimeckimi chastinami U Chervonij Armiyi z travnya 1918 roku Voyuvav na Pivdennomu fronti proti vijsk generaliv A I Denikina i P M Vrangelya a takozh zbrojnimi formuvannyami N I Mahna v Ukrayini chervonoarmiyec komandir viddilennya i vzvodu 12 go partizanskogo polku 4 yi partizanskoyi strileckoyi diviziyi komandir eskadronu 1 go kavalerijskogo polku 42 yi strileckoyi diviziyi V boyah na Perekopskomu pereshijku buv poranenij Za vidminnosti v boyah nagorodzhenij dvoma ordenami Chervonogo Prapora nakazi revvoyenradi 57 vid 1921 roku i 116 vid 7 travnya 1922 roku U period z 1921 po 1926 rik prohodiv sluzhbu v 9 j Krimskij kavalerijskij diviziyi komandir eskadronu 50 go kavalerijskogo polku pomichnik komandira eskadronu 52 go i 51 go kavalerijskih polkiv komandir vzvodu znovu pomichnik komandira i komandir eskadronu 50 go kavalerijskogo polku U lipni 1921 roku veresni 1922 roku komandirom eskadronu brav uchast v boyah z zagonami Yu Tyutyunnika A Volincya A Levchenka Kamenyuki ta inshimi U 1924 roci zakinchiv kursi udoskonalennya komskladu pri 2 mu kavalerijskomu korpusi u Umani Z 1926 roku perebuvav na navchanni na Chervonoprapornih kavalerijskih kursah vdoskonalennya komandnogo skladu RSChA v misti Novocherkasku pislya zakinchennya yakih zalishenij sluzhiti tam zhe na posadi instruktora 1 go rozryadu i timchasovo vikonuvacha obov yazkiv komandira kavalerijskogo eskadronu Z zhovtnya 1928 roku navchavsya u Vijskovo politichnoyi akademiyi RSChA v Leningradi yaku zakinchiv v 1929 roci potim navchavsya u Vijskovij akademiyi RSChA imeni M V Frunze yaku zakinchiv u travni 1932 roku Pislya zakinchennya priznachenij zastupnikom nachalnika viddilu bojovoyi pidgotovki shtabu Moskovskogo vijskovogo okrugu Z 13 lyutogo 1933 roku komandir i komisar 63 go kavalerijskogo polku imeni Budonogo 1 yi okremoyi osoblivoyi kavalerijskoyi brigadi imeni J V Stalina a z lipnya 1935 roku pomichnik komandira Okremoyi osoblivoyi kavalerijskoyi diviziyi imeni J V Stalina z lipnya 1937 roku vikonuvach obov yazkiv komandira ciyeyi diviziyi Z lipnya 1938 roku inspektor kavaleriyi Dalekoshidnogo frontu z zhovtnya 1938 roku komandir 31 yi kavalerijskoyi diviziyi u skladi 1 yi Okremoyi Chervonoprapornoyi armiyi Na cij posadi v 1938 roci brav uchast v boyah na ozeri Hasan Z grudnya 1939 roku sluhach Akademiyi Genshtabu RSChA yaku zakinchiv u 1941 roci General major z 4 chervnya 1940 roku Na pochatku radyansko nimeckoyi vijni z 23 chervnya 1941 roku general major M O Usenko komandir 1 go povitryano desantnogo korpusu U skladi 5 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu korpus brav uchast u prikordonnih bitvah potim u Kiyivskij oboronnij operaciyi Z 19 veresnya po 8 zhovtnya 1941 roku chastini korpusu veli boyi v otochenni 23 veresnya M O Usenko buv poranenij v rajoni sela P yatigorovci Vijshov z otochennya z grupoyu bijciv i komandiriv blizko 200 chololovik Potim buv priznachenij zastupnikom komanduvacha 26 yu armiyeyu Pivdenno Zahidnogo frontu Z grudnya 1941 roku general major M O Usenko komandir 2 go kavalerijskogo korpusu na Pivdennomu fronti Korpus ne zakinchivshi formuvannya perejshov u nastup ovolodiv Aleksandropolem i ryadom inshih naselenih punktiv odnak cherez vidsutnist vzayemodiyi z susidami pidtrimki aviaciyi i tankiv ne zumiv utrimati zajmani poziciyi vtrativshi pri comu vbitimi ponad 5 tisyach cholovik 13 tankiv 109 garmat i minometiv Za ce v kvitni 1942 roku Vijskovim tribunalom Pivdennogo frontu M O Usenko buv zasudzhenij do 10 rokiv vipravno trudovih robit bez porazki v pravah z vidstrochkoyu vikonannya pokarannya do zakinchennya bojovih dij a nakazom narodnogo komisara oboroni vid 16 travnya 1942 roku znizhenij u vijskovomu zvanni do polkovnika Z kvitnya 1942 roku komanduvav 226 yu a z serpnya 76 yu strileckimi diviziyami yaki veli bojovi diyi u skladi 21 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu Z grudnya togo zh roku perebuvav u rozporyadzhenni komanduvacha vijskami Donskogo frontu potim buv priznachenij komandirom 343 yi strileckoyi diviziyi 66 yi armiyi Za muzhnist proyavlenu v boyah z protivnikom nakazom narodnogo komisara oboroni SRSR 65 vid 2 travnya 1943 roku punkt viroku Vijskovogo tribunalu pro pozbavlennya vijskovogo zvannya general major buv skasovanij 12 travnya 1943 M O Usenko zaginuv u boyu pidirvavsya na mini Pohovanij u Centralnomu parku mista Voronezkoyi oblasti Div takozhSpisok voyenachalnikiv yaki zaginuli pid chas Drugoyi svitovoyi vijniPrimitkiKavaleri ordena Chervonogo Prapora ros Sajt pro Chervonu armiyu ros DzherelaRadyansko nimecka vijna v konteksti Drugoyi svitovoyi vijni nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros