«Муза історії Кліо» — картина на античний сюжет іспано-італійського художника Хосе де Рібери (1591–1652).
італ. Clio | |
---|---|
Творець: | Хосе де Рібера |
Час створення: | 1610-ті[1] |
Розміри: | 113 × 81 см |
Висота: | 113 см |
Ширина: | 81 см |
Матеріал: | олія на полотні |
Жанр: | алегорія[d] |
Зберігається: | Санкт-Петербург, Росія |
Музей: | Ермітаж |
В Іспанії 17 ст
Ще в 19 столітті дослідник іспанської літератури зі США Джордж Тікнор назвав і розцінив іспанське 17 століття як «Золоте століття». Цю назву підхопили і зробили майже штампом.
«Золоте століття» іспанської культури, однак, ніяк не збігається з календарними межами 17 століття, хоча саме тоді відбувся пік розвитку і іспанської літератури, і іспанського образотворчого мистецтва. А їх мистецькі здобутки отримали світове визнання. Але в політиці і економіці це були вже не найкращі часи для імперії.
Крізь руки іспанських можновладців текла річка золота та срібла, вивезеного з американських колоній. Цими коштами сплачували постійні війни в Америці та в Європі, але й підживлювали національну культуру. В Іспанії розгорнулося масове будівництво палаців, монастирів і соборів, замовлялись картини відомим художникам, національним та іноземним. Але консерватизм управління та відсутність далекоглядності в політиці значно загальмували економічний та промисловий розвиток країни майже на 200 років. Коштовна річка золота та срібла осідала не в Іспанії, а в розвинених державах Європи, де розпочав свій шлях первісний капіталізм — в Голландії та Фландрії, в Британії, Франції. Культурний пік іспанського мистецтва не збігався з економічним розвитком країни, яка слабшала і невпинно сповзала в політичну та економічну кризу. В країні почалися пошуки винних, лютувала інквізиція, посилювався тиск цензури. В країні було зроблено декілька спроб заборонити навіть твори Сервантеса та Лопе де Вега, слава яких перетнула кордони самої Іспанії і стала вже надбаням культури європейської. Могутність Франції зросла настільки, що наприкінці 17 століття Іспанією почав керувати французькі політики-ляльководи. На початку 18 століття Франція виграє війну за Іспанський спадок і віддають іспанський трон французу з родини Бурбонів.
Покажчиками кризи 17 століття стануть і військові поразки Іспанії — * на моріі — проти Британії,
- на континенті — проти Голландії,
- на Піренейському півострові проти Португалії. У 1640 від Іспанії відокремилася Португалія, що відновила свою незалежність і державність.
Золоте століття Іспанії завершилося без жодної значної фігури в політиці, літературі, мистецтві. Тільки наприкінці 18 століття іспанське мистецтво частково реабілітував лише Франсіско Гойя.
В іспанському живописі 16 століття практично не створювали картин з античними сюжетами . Адже не вітались зображення із оголеною натурою. Розробляти подібні сюжети почали поодинокі смиливці 17 століття, серед яких Франсіско де Сурбаран та Хосе де Рібера.
В життєпису Рібери є темний, невизначений період, що припадає на його молодість і таємниче зникнення з Іспанії та переселення до Італії. Вільний дух Італії, пошана до здобутків давньоримської історії і ренесансний культ пластичної краси людського тіла підкорили і Ріберу. Тоді і він звернувся до створення картин з персонажами античності. Серед перших була (або могла бути) картина «Муза історії Кліо».
Опис картини
Музу Кліо зазвичай зображували у вигляді молодої жінки з лавровим вінцем на голові та трубою, котрою муза сповіщала славу видатних осіб минулого. Все це використав і Хосе де Рібера. Але для музи обрав реальну жінку з досить індивідуальним обличчям, далеким від холодних канонів академічних красунь. Досить індивідуальним був і її одяг, що нагадував одяг італійок-неополітанок. Ніщо в обличчі чи одязі Кліо Рібери — не нагадувало давньогрецьких Кліо. Муза історії у художника водночас реальна жінка з дещо розпатланим волоссям і сукнею, котра сміливо сповзла з плеча. Але автор підсилив алегоричність образу лавровим вінцем, томом з написом «Thucudides» (Фукідід) і червоним плащем. В живопису активно використані художні знахідки Караваджо — темне тло і сильне бічне освітлення, що вигідно висвітило яскраві сині, білі, коричневі та червоні фарби. Підпис створено монограмою праворуч, як він підписував і власні офорти.
Джерела
- Государственный Эрмитаж. «Западноевропейская живопись», каталог 1, Л. «Искусство», 1976
- Л. Кагане, «Испанская живопись» (16-18 веков в Эрмитаже), Л. Аврора, 1977
- Знамеровская Т. П. "Творчество Хусепе Риберы и проблемы народности испанского реалистического искусства ", Л. 1955
Примітки
- https://www.hermitagemuseum.org/wps/portal/hermitage/digital-collection/01.+Paintings/31699/
- Л. Кагане, «Испанская живопись» (16-18 веков в Эрмитаже), Л. Аврора, 1977, с. 55
- Государственный Эрмитаж. «Западноевропейская живопись», каталог 1, Л. «Искусство», 1976, с. 175
- Л. Кагане, «Испанская живопись» (16-18 веков в Эрмитаже), Л. Аврора, 1977, с. 56
Посилання
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muza istoriyi Klio kartina na antichnij syuzhet ispano italijskogo hudozhnika Hose de Riberi 1591 1652 Muza istoriyi Klioital ClioTvorec Hose de RiberaChas stvorennya 1610 ti 1 Rozmiri 113 81 smVisota 113 smShirina 81 smMaterial oliya na polotniZhanr alegoriya d Zberigayetsya Sankt Peterburg RosiyaMuzej ErmitazhV Ispaniyi 17 stShe v 19 stolitti doslidnik ispanskoyi literaturi zi SShA Dzhordzh Tiknor nazvav i rozciniv ispanske 17 stolittya yak Zolote stolittya Cyu nazvu pidhopili i zrobili majzhe shtampom Zolote stolittya ispanskoyi kulturi odnak niyak ne zbigayetsya z kalendarnimi mezhami 17 stolittya hocha same todi vidbuvsya pik rozvitku i ispanskoyi literaturi i ispanskogo obrazotvorchogo mistectva A yih mistecki zdobutki otrimali svitove viznannya Ale v politici i ekonomici ce buli vzhe ne najkrashi chasi dlya imperiyi Kriz ruki ispanskih mozhnovladciv tekla richka zolota ta sribla vivezenogo z amerikanskih kolonij Cimi koshtami splachuvali postijni vijni v Americi ta v Yevropi ale j pidzhivlyuvali nacionalnu kulturu V Ispaniyi rozgornulosya masove budivnictvo palaciv monastiriv i soboriv zamovlyalis kartini vidomim hudozhnikam nacionalnim ta inozemnim Ale konservatizm upravlinnya ta vidsutnist dalekoglyadnosti v politici znachno zagalmuvali ekonomichnij ta promislovij rozvitok krayini majzhe na 200 rokiv Koshtovna richka zolota ta sribla osidala ne v Ispaniyi a v rozvinenih derzhavah Yevropi de rozpochav svij shlyah pervisnij kapitalizm v Gollandiyi ta Flandriyi v Britaniyi Franciyi Kulturnij pik ispanskogo mistectva ne zbigavsya z ekonomichnim rozvitkom krayini yaka slabshala i nevpinno spovzala v politichnu ta ekonomichnu krizu V krayini pochalisya poshuki vinnih lyutuvala inkviziciya posilyuvavsya tisk cenzuri V krayini bulo zrobleno dekilka sprob zaboroniti navit tvori Servantesa ta Lope de Vega slava yakih peretnula kordoni samoyi Ispaniyi i stala vzhe nadbanyam kulturi yevropejskoyi Mogutnist Franciyi zrosla nastilki sho naprikinci 17 stolittya Ispaniyeyu pochav keruvati francuzki politiki lyalkovodi Na pochatku 18 stolittya Franciya vigraye vijnu za Ispanskij spadok i viddayut ispanskij tron francuzu z rodini Burboniv Pokazhchikami krizi 17 stolittya stanut i vijskovi porazki Ispaniyi na morii proti Britaniyi na kontinenti proti Gollandiyi na Pirenejskomu pivostrovi proti Portugaliyi U 1640 vid Ispaniyi vidokremilasya Portugaliya sho vidnovila svoyu nezalezhnist i derzhavnist Zolote stolittya Ispaniyi zavershilosya bez zhodnoyi znachnoyi figuri v politici literaturi mistectvi Tilki naprikinci 18 stolittya ispanske mistectvo chastkovo reabilituvav lishe Fransisko Gojya V ispanskomu zhivopisi 16 stolittya praktichno ne stvoryuvali kartin z antichnimi syuzhetami Adzhe ne vitalis zobrazhennya iz ogolenoyu naturoyu Rozroblyati podibni syuzheti pochali poodinoki smilivci 17 stolittya sered yakih Fransisko de Surbaran ta Hose de Ribera V zhittyepisu Riberi ye temnij neviznachenij period sho pripadaye na jogo molodist i tayemniche zniknennya z Ispaniyi ta pereselennya do Italiyi Vilnij duh Italiyi poshana do zdobutkiv davnorimskoyi istoriyi i renesansnij kult plastichnoyi krasi lyudskogo tila pidkorili i Riberu Todi i vin zvernuvsya do stvorennya kartin z personazhami antichnosti Sered pershih bula abo mogla buti kartina Muza istoriyi Klio Opis kartiniMuzu Klio zazvichaj zobrazhuvali u viglyadi molodoyi zhinki z lavrovim vincem na golovi ta truboyu kotroyu muza spovishala slavu vidatnih osib minulogo Vse ce vikoristav i Hose de Ribera Ale dlya muzi obrav realnu zhinku z dosit individualnim oblichchyam dalekim vid holodnih kanoniv akademichnih krasun Dosit individualnim buv i yiyi odyag sho nagaduvav odyag italijok neopolitanok Nisho v oblichchi chi odyazi Klio Riberi ne nagaduvalo davnogreckih Klio Muza istoriyi u hudozhnika vodnochas realna zhinka z desho rozpatlanim volossyam i sukneyu kotra smilivo spovzla z plecha Ale avtor pidsiliv alegorichnist obrazu lavrovim vincem tomom z napisom Thucudides Fukidid i chervonim plashem V zhivopisu aktivno vikoristani hudozhni znahidki Karavadzho temne tlo i silne bichne osvitlennya sho vigidno visvitilo yaskravi sini bili korichnevi ta chervoni farbi Pidpis stvoreno monogramoyu pravoruch yak vin pidpisuvav i vlasni oforti DzherelaGosudarstvennyj Ermitazh Zapadnoevropejskaya zhivopis katalog 1 L Iskusstvo 1976 L Kagane Ispanskaya zhivopis 16 18 vekov v Ermitazhe L Avrora 1977 Znamerovskaya T P Tvorchestvo Husepe Ribery i problemy narodnosti ispanskogo realisticheskogo iskusstva L 1955Primitkihttps www hermitagemuseum org wps portal hermitage digital collection 01 Paintings 31699 L Kagane Ispanskaya zhivopis 16 18 vekov v Ermitazhe L Avrora 1977 s 55 Gosudarstvennyj Ermitazh Zapadnoevropejskaya zhivopis katalog 1 L Iskusstvo 1976 s 175 L Kagane Ispanskaya zhivopis 16 18 vekov v Ermitazhe L Avrora 1977 s 56PosilannyaPortal Mistectvo Portal Baroko Portal Zhivopis Div takozhMistectvo Ispaniyi Neapolitanska shkola Hose de Ribera Alegoriya Fransisko de Surbaran Diyego Velaskes Servantes Lope de Vega Kulgavchik Duel dvoh neapolitanok Portret papi Innokentiya H Svyata Irina ryatuye Svyatogo Sebastyana Slipij zhebrak z hlopchikom povodirem