Тон Дик Тханг (в'єт. Tôn Đức Thắng; 20 серпня 1888 — 30 березня 1980) — другий та останній президент Північного В'єтнаму, а також перший президент Соціалістичної Республіки В'єтнам. Голова Національного комітету Вітчизняного фронту В'єтнаму. Лауреат Міжнародної Сталінської премії «За зміцнення миру між народами» 1955 року.
Тон Дик Тханг Tôn Đức Thắng | |||
| |||
---|---|---|---|
березень 1951 — вересень 1955 року | |||
Попередник: | |||
Наступник: | Посаду ліквідовано | ||
| |||
20 вересня 1955 — 15 липня 1960 року | |||
Попередник: | |||
Наступник: | Чионг Тінь | ||
| |||
1960 — 1969 | |||
Президент: | Хо Ши Мін | ||
Попередник: | Посаду започатковано | ||
Наступник: | |||
| |||
23 вересня 1969 — 2 липня 1976 року | |||
Попередник: | Хо Ши Мін | ||
Наступник: | Посаду ліквідовано | ||
| |||
2 липня 1976 — 30 березня 1980 року | |||
Попередник: | Посаду започатковано | ||
Наступник: | Нгуєн Хиу Тхо (в.о.) | ||
Народження: | 20 серпня 1888 Провінція Лонгсюєн, Французький Індокитай | ||
Смерть: | 30 березня 1980 (91 рік) Ханой, В'єтнам | ||
Країна: | В'єтнам | ||
Партія: | Комуністична партія В'єтнаму з 1930 року | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Тон Дик Тханг народився 20 серпня 1888 року в громаді Міхоахинг (в'єт. Mỹ Hòa Hưng), провінція Лонгсюєн (нині провінція Анзянг). В дитинстві отримав традиційну освіту (включала ханв'єт, китайську філософію та історію) у приватного викладача в місті Лонгсюєн, потім він вступив до початкової школи сучасного типу в тому ж місті. Там він вивчив французьку. У віці 18 років він переїхав до Сайгона, де спочатку навчався у Далекосхідному інституті промисловості (1906–1909), а потім працював на заводі Башон, де зокрема 1912 року організував страйк.
Під час Першої світової війни служив у французькому флоті. 1919 року брав участь у повстанні французьких моряків у Чорному морі на військовому судні «Вальдек-Руссо» (фр. Waldeck-Rousseau) на підтримку Радянської Росії. Однак цей факт видається сумнівним деяким сучасним дослідникам біографії Тон Дик Тханга.
Після демобілізації працював у Парижі на заводі Рено. 1920 року повернувся на батьківщину та вступив на роботу в доки Башона, де, відповідно до офіційної версії, зайнявся організацією підпільного профспілкового руху, що вилилось у перший політичний страйк трудящих у В'єтнамі (серпень 1925), в якому брали участь близько 1000 чоловік. Однак політичні цілі цього страйку також не є беззаперечними.
1927 року Тон Дик Тханг вступив до Товариства революційної молоді В'єтнаму та увійшов до складу центрального комітету Півдня В'єтнаму.
1929 року був заарештований у зв'язку з так званою справою про вбивство на вулиці Барбіє (фр. Barbier) (нині вулиця Лі Чан Квана (в'єт. Lí Trần Quán)) в Сайгоні. Як член регіонального центрального комітету Тон Дик Тханг призначив трибунал у складі трьох осіб (28, 24 і 23 роки), який виніс смертний вирок одному з членів Товариства за «серйозну помилку» — його ставлення до активістки організації: він не «зневажав своїми особистими почуттями до тієї міри, щоб цілковито присвятити себе революції». Що приховано за цим формулюванням, зрозуміти неможливо. Рішення трибуналу було виконано в ніч з 9 на 10 грудня 1928 року. Вирок суду за цією справою було оголошено 15 липня 1930 року: Тон Дик Тханг отримав 20 років каторжних робіт на острові Пуло Кондор. Того ж року Тон Дик Тханг вступив до лав Комуністичної партії Індокитаю.
Після серпневої революції був звільнений. У подальшому займався політичною діяльністю, займав вищі державні пости. Помер 30 березня 1980 року в Ханої. Був одним із найстаріших політиків на посту президента Соціалістичної Республіки В'єтнам.
Примітки
- Christoph, Giebel (2004). . University of Washington Press. ISBN . Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 16 лютого 2013.
- . Архів оригіналу за 8 лютого 2009. Процитовано 16 лютого 2013.
- . Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 16 лютого 2013.
- . BBC. 5 вересня 2003. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 16 лютого 2013.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|7=
() - . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 16 лютого 2013.
- . BBC. 5 вересня 2003. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 16 лютого 2013.(в'єтн.)
- Van, Ngo (1995). Revolutionaries They Could Not Break. London: Index Books(Indexreach Ltd.). с. 9. ISBN .
- Van, Ngo (1995). Revolutionaries They Could Not Break. London: Index Books(Indexreach Ltd.). с. 9. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ton Dik Thang v yet Ton Đức Thắng 20 serpnya 1888 30 bereznya 1980 drugij ta ostannij prezident Pivnichnogo V yetnamu a takozh pershij prezident Socialistichnoyi Respubliki V yetnam Golova Nacionalnogo komitetu Vitchiznyanogo frontu V yetnamu Laureat Mizhnarodnoyi Stalinskoyi premiyi Za zmicnennya miru mizh narodami 1955 roku Ton Dik Thang Ton Đức ThắngGolova Postijnogo komitetu nacionalnogo frontu Lyen V yetberezen 1951 veresen 1955 rokuPoperednik Nastupnik Posadu likvidovanoPrapor Golova Postijnogo komitetu Nacionalnih zboriv Demokratichnoyi Respubliki V yetnam20 veresnya 1955 15 lipnya 1960 rokuPoperednik Nastupnik Chiong TinPrapor Vice prezident Demokratichnoyi Respubliki V yetnam1960 1969Prezident Ho Shi MinPoperednik Posadu zapochatkovanoNastupnik Prapor 2 j Prezident DRV v o z 2 veresnya 1969 23 veresnya 1969 2 lipnya 1976 rokuPoperednik Ho Shi MinNastupnik Posadu likvidovanoPrapor 1 j Prezident SRV2 lipnya 1976 30 bereznya 1980 rokuPoperednik Posadu zapochatkovanoNastupnik Nguyen Hiu Tho v o Narodzhennya 20 serpnya 1888 1888 08 20 Provinciya Longsyuyen Francuzkij IndokitajSmert 30 bereznya 1980 1980 03 30 91 rik Hanoj V yetnamKrayina V yetnamPartiya Komunistichna partiya V yetnamu z 1930 rokuNagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaTon Dik Thang narodivsya 20 serpnya 1888 roku v gromadi Mihoahing v yet Mỹ Hoa Hưng provinciya Longsyuyen nini provinciya Anzyang V ditinstvi otrimav tradicijnu osvitu vklyuchala hanv yet kitajsku filosofiyu ta istoriyu u privatnogo vikladacha v misti Longsyuyen potim vin vstupiv do pochatkovoyi shkoli suchasnogo tipu v tomu zh misti Tam vin vivchiv francuzku U vici 18 rokiv vin pereyihav do Sajgona de spochatku navchavsya u Dalekoshidnomu instituti promislovosti 1906 1909 a potim pracyuvav na zavodi Bashon de zokrema 1912 roku organizuvav strajk Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv u francuzkomu floti 1919 roku brav uchast u povstanni francuzkih moryakiv u Chornomu mori na vijskovomu sudni Valdek Russo fr Waldeck Rousseau na pidtrimku Radyanskoyi Rosiyi Odnak cej fakt vidayetsya sumnivnim deyakim suchasnim doslidnikam biografiyi Ton Dik Thanga Pislya demobilizaciyi pracyuvav u Parizhi na zavodi Reno 1920 roku povernuvsya na batkivshinu ta vstupiv na robotu v doki Bashona de vidpovidno do oficijnoyi versiyi zajnyavsya organizaciyeyu pidpilnogo profspilkovogo ruhu sho vililos u pershij politichnij strajk trudyashih u V yetnami serpen 1925 v yakomu brali uchast blizko 1000 cholovik Odnak politichni cili cogo strajku takozh ne ye bezzaperechnimi 1927 roku Ton Dik Thang vstupiv do Tovaristva revolyucijnoyi molodi V yetnamu ta uvijshov do skladu centralnogo komitetu Pivdnya V yetnamu 1929 roku buv zaareshtovanij u zv yazku z tak zvanoyu spravoyu pro vbivstvo na vulici Barbiye fr Barbier nini vulicya Li Chan Kvana v yet Li Trần Quan v Sajgoni Yak chlen regionalnogo centralnogo komitetu Ton Dik Thang priznachiv tribunal u skladi troh osib 28 24 i 23 roki yakij vinis smertnij virok odnomu z chleniv Tovaristva za serjoznu pomilku jogo stavlennya do aktivistki organizaciyi vin ne znevazhav svoyimi osobistimi pochuttyami do tiyeyi miri shob cilkovito prisvyatiti sebe revolyuciyi Sho prihovano za cim formulyuvannyam zrozumiti nemozhlivo Rishennya tribunalu bulo vikonano v nich z 9 na 10 grudnya 1928 roku Virok sudu za ciyeyu spravoyu bulo ogolosheno 15 lipnya 1930 roku Ton Dik Thang otrimav 20 rokiv katorzhnih robit na ostrovi Pulo Kondor Togo zh roku Ton Dik Thang vstupiv do lav Komunistichnoyi partiyi Indokitayu Pislya serpnevoyi revolyuciyi buv zvilnenij U podalshomu zajmavsya politichnoyu diyalnistyu zajmav vishi derzhavni posti Pomer 30 bereznya 1980 roku v Hanoyi Buv odnim iz najstarishih politikiv na postu prezidenta Socialistichnoyi Respubliki V yetnam PrimitkiChristoph Giebel 2004 University of Washington Press ISBN 0295984295 Arhiv originalu za 1 sichnya 2014 Procitovano 16 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2009 Procitovano 16 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 15 chervnya 2013 Procitovano 16 lyutogo 2013 BBC 5 veresnya 2003 Arhiv originalu za 8 listopada 2012 Procitovano 16 lyutogo 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 7 dovidka Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 16 lyutogo 2013 BBC 5 veresnya 2003 Arhiv originalu za 8 listopada 2012 Procitovano 16 lyutogo 2013 v yetn Van Ngo 1995 Revolutionaries They Could Not Break London Index Books Indexreach Ltd s 9 ISBN 1871518075 Van Ngo 1995 Revolutionaries They Could Not Break London Index Books Indexreach Ltd s 9 ISBN 1871518075