Мойсей опера Мирослава Скорика на дві дії лібрето Богдана Стельмаха та Мирослава Скорика за однойменною поемою Івана Фра

«Мойсей» — опера Мирослава Скорика на дві дії, лібрето Богдана Стельмаха та Мирослава Скорика за однойменною поемою Івана Франка. Прем'єра відбулася 23 червня 2001 року в Львівському національному академічному театрі опери і балету імені Соломії Крушельницької.

Опера «Мойсей»
Офіційна брошура Львівського оперного театру
Композитор	Скорик Мирослав Михайлович
Автор лібрето	Скорик Мирослав Михайлович і Богдан Стельмах
Мова лібрето	українська
Джерело сюжету	Мойсей
Кількість дій	2 Дія (театр)^[1]
Кількість яв	5 ява^[1]
Перша постановка	23 червня 2001
Інформація у Вікіданих

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мойсей (значення).

Прем'єра

Початково оперу планувалося написати до 100-річчя Львівської опери, що відзначали у 2000 році. Проте згодом прем'єру було відкладено на один рік й приурочено іншій, більш знаковій події — візиту Папи Римського Івана Павла II до України, що відбувався 23-27 червня 2001 року. В умовах перманентного браку державних коштів колектив Львівського театру звернувся до Папи за фінансовою допомогою і врешті її отримав, створивши таким чином перший в Україні прецедент фінансової підтримки Ватиканом світської події.

Прем'єрну постановку здійснили режисер-постановник (Польща), головну роль виконав Олександр Громиш, диригував — автор. Ще до прем'єри було зроблено аудіо- та відеозаписи, знято телефільм про те, як створювалася опера, а також випущено буклет. Хоча 23-24 червня Папа служив у Києві, відтак не міг відвідати прем'єру, проте по прибутті до Львова 25 червня понтифік все ж знайшов можливість приїхати до Львівської опери й привітати творчий колектив з постановкою.

Сам композитор говорив про написання опери так:

«Для мене це була велика честь. Написати оперу, тим більше з глибокими філософськими ідеями, на біблійній основі, непросто, це дійсно величезна праця. Бо в цілому опера — жанр демократичний, то й музика в ній, попри все, має бути цікава слухачу. Тому потрібно було знайти якесь об'єднуюче зерно, синтезувати все. Стиль твору диктували сюжет і музичні тенденції сьогодення. Адже опера створювалася на початку XXI століття...»

Сюжет

Дійові особи
Мойсей	бас
Авірон	бас
Датан	баритон
Поет	баритон
Єгошуа	тенор
Лія	сопрано
Йохаведда	мецо-сопрано
Азазель	тенор
Симеон	баритон

Пролог

Поет звертається до рідного народу з болючим запитанням:

«Невже задарма стільки серць горіло: До тебе найсвятішою любов'ю,

Тобі офіруючи душу й тіло?»

і стверджує:

«О ні! Не самі сльози і зітхання: Тобі судились! Вірю в силу духа: І в день воскресний твойого повстання.»

Дія І

Єгошуа і Лія дивуються пісочній хатинці, що збудував їх малюк, адже народжений у пустелі, він ніколи не міг бачити хат.

Прибічники й супротивники Мойсея сперечаються щодо доцільності обраного Мойсеєм шляху пошуку обіцяного краю. Мойсей пояснює свою стратегію волею самого Єгови. Проте Авірон і Датан підбурюють народ до недовіри Мойсею, і, врешті, змушують його відійти в гори. Розпочинаються церемонія поклоніння Золотому тельцю.

Дія ІІ

У розпачі Мойсей звертається до бога Єгови за порадою. Проте дух Азазель і Йохаведа переконують Мойсея, що Єгова одурив їхній народ. У свою чергу Єгова, дочекавшись на таке звинувачення вже з вуст самого Мойсея, здіймає бурю, в якій Мойсей гине. Шоковані загибеллю Мойсея Лія і Єгошуа підбурюють народ засудити Авірона і Датана до страти й продовжити похід шляхом, що вказав Мойсей.

Музична характеристика

Критики сходяться в тому, що опера написана доступною для слухачів, нескладною музичною мовою.

Любов Кияновська розглядає цей твір з позицій естетики еґалітаризму і відзначає, що автор «свідомо відмовився від рафіновано-інтелектуальної мови, яка сформувалася на основі естетичних принципів ХХ ст. та сутність якої полягає у безнастанному пошуку оновлення засобів виразності» і наводить слова автора:

"В цій опері я втілив власне розуміння “сучасности в музиці” не в тому сенсі, в якому розуміють його деякі колеги, тобто у зверненні до рафіновано-авангардових прийомів виразу (вони вже перебриніли декілька десятиріч тому), а у відповідності до реального звукового світу, в якому ми живемо. Новоромантичне, сповнене прагнення до краси і чутливості, мистецтво щораз більше завойовує позиції, саме в ньому я вбачаю сучасність і майбутнє – не лише для професіоналів-музикантів, а насамперед для тих, хто прагне любити музику

Н. А. Бєлік-Золотарьова відзначає в опері домінування хорового начала, що надає опері рис ораторії. Хор при цьому персоніфікує ключові теми-символи опери.

Музикознавець Лідія Мельник відмічає в опері «сплав пізньоромантичних інтонацій, впізнаваних орієнтальних мотивів, неповторної української пісенності й навіть відзвуків бродвейського мюзиклу», а також використання традиційних оперних форм — інтродукцій і лейтмотивів, арії і любовних дуетів, хору і балету В інших статтях відзначаються також «прості мелодійно-ритмічні обороти» і «загальновідомі прийоми компонування, що впізнаються за три кроки», риси епічного соцреалізму тощо

Подальша сценічна доля

Львівський оперний театр гастролював з прем'єрною постановкою опери на оперному фестивалі в Бидгощі, на сцені оперного театру Варшави. У 2006 році з нагоди 150-річчя І. Франка, Львівський театр побував з гастролями у Дніпропетровську, Харкові, Сімферополі та Севастополі.

Тоді ж, 2006 року «Мойсей» вперше поставлено на сцені Київської опери. Режисер — Анатолій Солов'яненко, диригент — Іван Гамкало, сценографія — Марії Левитської, хормейстер — Лев Венедиктов, балетмейстер — Аніко Рехвіашвілі.

Протягом наступних років «Мойсей» неодноразово виконувався на сцені Львівської та Київської опер, залишаючись єдиним твором сучасних українських авторів в репертуарі цих театрів. За висловом Василя Туркевича, опера «Мойсей» «репрезентує не тільки творчість відомого композитора Мирослава Скорика, але й той, з різних причин досить обмежений, доробок сучасних оперних композиторів, втілення творів яких в оперних театрах можна перелічити на пальцях однієї руки».

Література

Кияновська Л. Опера «Мойсей» та її творець [передмова] / Л. Кияновська // Мойсей [ноти]: опера на дві дії, п'ять картин із прологом та епілогом: М. Скорик, клавір / лібрето Б. Стельмаха і М. Скорика за однойменною

поемою І. Франка. — К.,2006. — С. 5-11

Н. А. Бєлік-Золотарьова Дія та протидія в хоровій драматургії опери М. Скорика «Мойсей» [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.] / Н. А. Бєлік-Золотарьова. // Таврійські студії. Мистецтвознавство. — 2013. — № 4.

Примітки

http://opera.lviv.ua/en/repertuar/moses/
Володимир Прохоренко. «Мойсей» — на українській оперній сцені [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.]
Опера «Мойсей» народилася завдяки підтримці Папи Римського^{[недоступне посилання]}
. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 1 травня 2016.
Лідія Мельник. Оперна сенсація: мade in Ukraine [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
. Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 1 травня 2016.
Кияновська, Л. Музичне прочитання поезії Франка у вимірах сучасної естетики (на прикладі творчості львівських композиторів) [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] / Л. Кияновська. — С. 377-388
Мельник Л., Кияновська Л. Притча про “Мойсея” // Політика і культура (ПіК). – 2001. – 3–9 липня. – С. 52
Н. А. Бєлік-Золотарьова Дія та протидія в хоровій драматургії опери М. Скорика «Мойсей» [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.] / Н. А. Бєлік-Золотарьова. // Таврійські студії. Мистецтвознавство. — 2013. — № 4.
. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 1 травня 2016.
. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 1 травня 2016.
. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 1 травня 2016.
. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 1 травня 2016.
. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 1 травня 2016.
. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 1 травня 2016.
В. Туркевич Мойсей — особистість понад простором і часом [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

інформація^{[недоступне посилання з грудня 2021]} на сайті Комітету з національної премії ім. Тараса Шевченка
інформація [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Національної опери України

[[http://opera.lviv.ua/en/repertuar/moses/_http://opera.lviv.ua/en/repertuar/moses/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://opera.lviv.ua/en/repertuar/moses/

[Прохоренко-2] Володимир Прохоренко. «Мойсей» — на українській оперній сцені [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.]

[photo.ukrinform.ua-3] Опера «Мойсей» народилася завдяки підтримці Папи Римського^{[недоступне посилання]}

[4] . Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 1 травня 2016.

[мельник-5] Лідія Мельник. Оперна сенсація: мade in Ukraine [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.]

[6] . Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 1 травня 2016.

[7] Кияновська, Л. Музичне прочитання поезії Франка у вимірах сучасної естетики (на прикладі творчості львівських композиторів) [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] / Л. Кияновська. — С. 377-388

[8] Мельник Л., Кияновська Л. Притча про “Мойсея” // Політика і культура (ПіК). – 2001. – 3–9 липня. – С. 52

[9] Н. А. Бєлік-Золотарьова Дія та протидія в хоровій драматургії опери М. Скорика «Мойсей» [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.] / Н. А. Бєлік-Золотарьова. // Таврійські студії. Мистецтвознавство. — 2013. — № 4.

[газета-10] . Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 1 травня 2016.

[11] . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 1 травня 2016.

[12] . Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 1 травня 2016.

[13] . Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 1 травня 2016.

[14] . Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 1 травня 2016.

[15] . Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 1 травня 2016.

[16] В. Туркевич Мойсей — особистість понад простором і часом [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.]

[1]