Асе на тур Asena або Аші на тур Aşina кит 阿史那 піньїнь āshǐnà в тюркській міфології та тенгріанстві чарівна сіра блакитна

Асе́на (тур. Asena), або Аші́на (тур. Aşina; кит. 阿史那, піньїнь: āshǐnà) — в тюркській міфології та тенгріанстві чарівна сіра (блакитна) вовчиця, від якої походять тюркські народи . За легендою, вона врятувала пораненого хлопчика, який чудом вижив після вимордування китайськими солдатами кочівницького поселення в степу. Вовчиця втекла із ним до Уйгурських гір, до земель іраномовного народу тохарів. Там вона вигодувала і виростила юнака, а потім зачала від нього й дала життя новим істотам — напів-людям, напів-вовкам. Їхнім лідером став легендарний Ашіна, пращур роду , представники і нащадки яких правили Тюркським каганатом та іншими тюркськими кочовими державами. За іншими легендами, сірий вовк бозкурт (Bozkurt) або Кьок Бьорі (Kök Böri) вказав тюркам шлях до їхньої міфічної батьківщини — країни , де вони розплодилися і звідки стали панувати над своїми сусідами. Культ Асени, так само як культ вшанування вовків в цілому, був поширений серед усіх тюркських народів — , уйгурів, хозарів, половців, огузів тощо; подібний вовчий культ і міфи мали протомонгольські й монгольські племена. У новітній Туреччині, на хвилі популярності та зацікавлення тюркською міфологією було створено новітній культ Асени: її зображення присутні в президентській резиденції в Анкарі. Ця вовчиця-пращурка також є символом турецької націоналістичної організації «Сірі Вовки». Ногайці зображують свою небесну Блакитну вовчицю (Коьк Боьри) з крилами, хоча це є сучасною інтерпретацією, створеною ногайськими художниками на початку 1990-х років.

У певних культурних наративах і міфологічних розповідях персонаж Асени з його символічною асоціацією з вовчицею позначається ім’ям «Бозкурт» (що турецькою мовою означає Сірий Вовк), втілюючи значний архетип із багатогранними конотаціями.

Галерея

Прапор гагаузів
Знак «Сірих вовків»

Примітки

, Vo. 50. (кит.)
, Vo. 99. (кит.)
, Vol. 84. (кит.)
André Wink. Al-Hind: The Making of the Indo-Islamic World. Brill Academic Publishers, 2002. . Page 65.
Ziya Gökalp, transcription: Şahin Filiz, "Türk devletinin tekâmülü 12: Hakanlık Teşkilatı",Küçük Mecmua -II-, Bu da Çinlilere göre (Asena=Kurt) manasındadır
Findley, Carter Vaughin. The Turks in World History. Oxford University Press, 2005. . Page 38.
Roxburgh, D. J. (ed.) Turks, A Journey of a Thousand Years. Royal Academy of Arts, London, 2005. Page 20.
Cultural Life – Literature [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.] Turkey Interactive CD-ROM. Retrieved on 2007-08-11.
T.C. Kultur Bakanligi. Nevruz Celebrations in Turkey and Central Asia. [ 4 квітня 2007 у Wayback Machine.] Ministry of Culture, Republic of Turkey. Retrieved on 2007-08-11,
Koto, Koray (21 липня 2023). Börü: The Wolf in Turkic Mythology. ULUKAYIN English (амер.). Процитовано 24 липня 2023.

Джерела

Denis Sinor: The legendary Origin of the Türks. In: Egle Victoria Zygas, Peter Voorheis: Folklorica: Festschrift for Felix J. Oinas. Indiana 1982, , S. 223–257.

[1] , Vo. 50. (кит.)

[2] , Vo. 99. (кит.)

[3] , Vol. 84. (кит.)

[4] André Wink. Al-Hind: The Making of the Indo-Islamic World. Brill Academic Publishers, 2002. . Page 65.

[5] Ziya Gökalp, transcription: Şahin Filiz, "Türk devletinin tekâmülü 12: Hakanlık Teşkilatı",Küçük Mecmua -II-, Bu da Çinlilere göre (Asena=Kurt) manasındadır

[6] Findley, Carter Vaughin. The Turks in World History. Oxford University Press, 2005. . Page 38.

[7] Roxburgh, D. J. (ed.) Turks, A Journey of a Thousand Years. Royal Academy of Arts, London, 2005. Page 20.

[8] Cultural Life – Literature [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.] Turkey Interactive CD-ROM. Retrieved on 2007-08-11.

[9] T.C. Kultur Bakanligi. Nevruz Celebrations in Turkey and Central Asia. [ 4 квітня 2007 у Wayback Machine.] Ministry of Culture, Republic of Turkey. Retrieved on 2007-08-11,

[10] Koto, Koray (21 липня 2023). Börü: The Wolf in Turkic Mythology. ULUKAYIN English (амер.). Процитовано 24 липня 2023.