Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Зниклий безвісти» (нім. Der Verschollene) — перший незакінчений роман Франца Кафки, що був опублікований Максом Бродом у 1927 році вже після смерті письменника під назвою «Америка».
| "Зниклий безвісти" | ||||
|---|---|---|---|---|
| "Der Verschollene" | ||||
 | ||||
| Форма | роман і повість | |||
| Автор | Франц Кафка | |||
| Мова | німецька | |||
| Написано | 1911 - 1917 | |||
| Опубліковано | 1927 | |||
| Країна |  Австрія | |||
| Переклад | Юрій Прохасько | |||
| | ||||
Історія
Франц Кафка описував «Зниклого безвісти» як імітацію роману Чарльза Діккенса «Девід Коперфілд». «Я хотів написати ще краще», — вказав у щоденнику Кафка.
У своїх творах празький письменник уникає емоційності, проте у цьому романі вона недоречна та перебільшена, усі жести вирізняються надмірністю, «Зниклого безвісти» Кафка писав як критику сентиментальності, що була притаманна німецьким експресіоністам.
Сюжет
17-річного Карла Россмана (Karl Roßmann) батьки відіслали в Америку, через скандал, спричинений тим, що служанка Россманів «спокусила» Карла і народила від нього дитину. Він прибуває на пароплаві в порт Нью-Йорка, і знаходить спільну мову з кочегаром, який незадоволений умовами роботи на кораблі. Карл разом з кочегаром йде до капітана судна і там несподівано зустрічає сенатора Якоба, свого дядька, про якого майже нічого не знав. Дядько забрав племінника до себе.
Якоб, крім того, що був сенатором, мав свій бізнес, зв'язаний із логістикою, тому дарує Карлу життя в багатстві, але натомість вимагає суворо виконувати його настанови. Карл інтенсивно вивчає англійську мову, вчиться гри на фортепіано, їзди верхи, а також потрохи ознайомлюється з бізнесом дядька. Якоб дуже задоволений Карлом і знайомить його зі своїми бізнес-партнерами, паном Гріном та паном Полундером. Останній запрошує юнака до себе в гості, де знайомить його зі своєю дочкою Карлою. Дядько не в захваті від цього, але не забороняє Карлові візит.
Згодом він ще раз відвідує Полундера. Там він зустрічає пана Гріна. Після того, як Карл краще знайомиться із Карлою, в них відбувається сутичка, в якій сильніша і спортивніша Карла б'є його. Юнак дедалі більше усвідомлює, що пішов проти волі дядька, і вирішує піти, проте пан Грін не дає йому це зробити, мотивуючи це тим, що він має передати йому лист від дядька рівно опівночі. Після довгих годин чекання він отримує лист, в якому дядько відрікається від нього, адже він, людина із залізними принципами, не може вибачити йому непослух. Карл іде із дому Полундера знову вільним юнаком-емігрантом.
У мотелі, в якому він ночував після того, як пішов шукати роботу, Карл зустрічає Деламарче та Робінзона, таких же емігрантів, як і він. Вони, шляхом обману, продають його найдорожчі речі, забирають гроші собі. У пошуках роботи вони разом проходять частину шляху разом. Одного вечора супутники примушують Карла купити їм їжу з готелю Occidental, у (неіснуючому в Америцї) місті Рамзес. Там головна кухарка проявляє велику турботу до Карла і пропонує йому житло та роботу. Карл повертається до своїх приятелів, щоб розповісити їм про пропозіцію кухарки, але опісля дуже злиться, бо Деламарче та Робінзон нишпорили в його валізі, і тепер зникло фото його батьків. Тож він приймає пропозицію головної кухарки і відокремлюється від своїх супутників.
У готелі Карл стає хлопцем-ліфтером. Він легко опановує нову роботу, знайомлячись із ієрархією готельного життя. Юнак стає улюбленцем кухарки, котра його підтримує, і знайомиться з їх помічницею — дівчиною Терезою, яка стає його кращим другом, рівним співрозмовником; Тереза розповідає йому про страшну смерть своєї матері на будівництві. Карл живе у великому і неспокійному гуртожитку разом із такими ж хлопцями-ліфтерами. Вони часто підставляють один одного, залишають своє робоче місце без дозволу, та бешкетують у гуртожитку.
Раптом Робінзон, після тривалої відсутності, з'являється в готелі Карла і пропонує йому приєднатися до нього і Деламарша знову. Карл рішуче відмовляється, і зауважує, що Робінзон напідпитку. Йому раптом стає зле прямо в готелі. Карл хоче десь покласти його і кладе на своє ліжко в гуртожитку. Головний офіціант та швейцар готелю, з якими в Карла не склались стосунки, помічають, що він покинув свій ліфт, і доповідають про це директору. Юнака викликають до директора, де офіціант із швейцаром звинувачують його в усіх надуманих гріхах. Навіть заступництво головної кухарки та Терези не допомагає Карлові, тож його звільняють. Разом із Робінзоном вони покидають готель.
Робінзон змушує Карла прийти з ним до багатоповерхівки, де він живе разом із Деламарше та надмірно гладкою владною співачкою Брунельдою в абсолютно переповненій кімнаті. Карл повинен там працювати слугою, від чого він категорично відмовляється, адже його тримають фактично в рабстві, змушуючи робити ненависну роботу. Коли він намагається втекти, його ловлять та жорстоко б'ють і він мусить залишитися. На балконі, де його закривають на знак покарання, Карл знайомиться зі студентом із сусідньої квартири, який часто вчиться вночі. Звідти він бачить пишну агітацію кандидата в депутати від цього району. Карл мріє про втечу і працю бухгалтером.
На цьому розділ обривається. Далі йдуть фрагменти, які можна знайти в нарисі Кафки в їх останньому впізнаваному стані. Вони також стосуються життя Карла зі співачкою. Є безформні сцени: із миттям незграбної Брунельди, та з готуванням для неї їжі. Фрагмент «Виїзд Брунельди» показує Карла наодинці зі співачкою, яку він везе містом на колясці під кришкою до закладу № 25, найімовірніше до бару.
Опісля йде останній розділ, де Карл дізнається з вивіски про цирк «Великого театру Оклахоми», який набирає робітників на місцевому іподромі; юнак їде туди. На іподромі жінки в костюмах ангела вітають прибулих трубами. Потім їх класифікують за їхніми навичками та професіями. Карл відшукує кімнату, в якій реєструють робітників. Чоловік, який реєструє робітників, кілька разів акцентує увагу на тому, що Карл має повну середню європейську освіту. Його беруть до театру. Дорогою назад юнак зустрічає хлопця, котрий працював разом із ним ліфтером. Потяг із цирком рушає і все закінчується тим, що автор описує рух потягу через гірський масив.
Критика
Марк Сівер бачить у романі зразки чорного гумору та тонкої іронії. Як приклад безглуздості, він наводить діалог Карла Росмана і студента про каву. Вони говорять о третій ночі. Головний герой втомлений, він у серйозному скрутному становищі, проте витрачає час на те, щоб вислухати слова студента про те, що спати він буде вже після навчання, а зараз його рятує лише кава. Сівер порівнює цю розмову і наївну поведінку Росмана у творі загалом зі стилістикою фільмів Чарлі Чапліна. На думку дослідника, Кафка використовує гумор для того, щоб підсилити абсурдність та жах світу, який він описує.
Драгош Каліч розглядає «Зниклого безвісти» як передбачення та критику впливу Америки на решту світу.
Для Германа Гессе «Зниклий безвісти», «Процес», «Замок» розповідають однакову історію про самотність. Проте «Зниклого безвісти» Гессе вважає найоптимістичнішим твором Кафки: «Молодість і наївність, доброта і привабливість юнака, що потрапив у біду і вимушений сам пробиватися в Америці, чинить усе в цьому романі радіснішим, жвавішим, ніж у будь-якому іншому творі Кафки».
Українські видання
- «Зниклий безвісти: Америка». Переклад Юрка Прохаська. (Київ: Критика, 2009).
- Кафка Ф. Зниклий безвісти / Ф. Кафка // Твори: оповідання, романи, листи, щоденники. — Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2012.
Примітки
- Зниклий безвісти [Америка]. Київ: Критика, 2009.
- M.Franz Kafka: The Irony of Laughter[Electronicresource]>SeaverM.Franz Kafka: The Irony of Laughter[Electronicresource ] [ 20 червня 2014 у Wayback Machine.]
- К. Перетворення людини на мишу>Драгош К. Перетворення людини на мишу [ 27 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Гессе Г. Америка
Посилання
- [[https://web.archive.org/web/20140620184634/http://www.pitt.edu/~kafka/seaver.html Архівовано 20 червня 2014 у Wayback Machine.] Seaver M.Franz Kafka: The Irony of Laughter[Electronicresource] (англ.)
- Драгош К. Перетворення людини на мишу [ 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гессе Г. Америка
- Adam Kirsch America‘Amerik‚ [ 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Джерела
- Беньямін В. Франц Кафка / В. Беньямін. — М.: Ad Marginem, 2000.
- Бланшо М. Від Кафки до Кафке / М. Бланшо. — М.: Логос, 1998.
- Брод М. Франц Кафка. В'язень абсолюту/М. Брод. — М.:Центрполіграф, 2003.
- Кафка Ф. Зниклий безвісти / Ф. Кафка // Твори: оповідання, романи, листи, щоденники. — Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2012.
- Кундера М. Завіса / М. Кундера. — Санкт-Петербург: Азбука-класика, 2010. — 240 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zniklij bezvisti znachennya Zniklij bezvisti nim Der Verschollene pershij nezakinchenij roman Franca Kafki sho buv opublikovanij Maksom Brodom u 1927 roci vzhe pislya smerti pismennika pid nazvoyu Amerika Zniklij bezvisti Der Verschollene Pershe vidannya romanuFormaroman i povistAvtorFranc KafkaMovanimeckaNapisano1911 1917Opublikovano1927Krayina AvstriyaPerekladYurij ProhaskoIstoriyaFranc Kafka opisuvav Zniklogo bezvisti yak imitaciyu romanu Charlza Dikkensa Devid Koperfild Ya hotiv napisati she krashe vkazav u shodenniku Kafka U svoyih tvorah prazkij pismennik unikaye emocijnosti prote u comu romani vona nedorechna ta perebilshena usi zhesti viriznyayutsya nadmirnistyu Zniklogo bezvisti Kafka pisav yak kritiku sentimentalnosti sho bula pritamanna nimeckim ekspresionistam Syuzhet17 richnogo Karla Rossmana Karl Rossmann batki vidislali v Ameriku cherez skandal sprichinenij tim sho sluzhanka Rossmaniv spokusila Karla i narodila vid nogo ditinu Vin pribuvaye na paroplavi v port Nyu Jorka i znahodit spilnu movu z kochegarom yakij nezadovolenij umovami roboti na korabli Karl razom z kochegarom jde do kapitana sudna i tam nespodivano zustrichaye senatora Yakoba svogo dyadka pro yakogo majzhe nichogo ne znav Dyadko zabrav pleminnika do sebe Yakob krim togo sho buv senatorom mav svij biznes zv yazanij iz logistikoyu tomu daruye Karlu zhittya v bagatstvi ale natomist vimagaye suvoro vikonuvati jogo nastanovi Karl intensivno vivchaye anglijsku movu vchitsya gri na fortepiano yizdi verhi a takozh potrohi oznajomlyuyetsya z biznesom dyadka Yakob duzhe zadovolenij Karlom i znajomit jogo zi svoyimi biznes partnerami panom Grinom ta panom Polunderom Ostannij zaproshuye yunaka do sebe v gosti de znajomit jogo zi svoyeyu dochkoyu Karloyu Dyadko ne v zahvati vid cogo ale ne zaboronyaye Karlovi vizit Zgodom vin she raz vidviduye Polundera Tam vin zustrichaye pana Grina Pislya togo yak Karl krashe znajomitsya iz Karloyu v nih vidbuvayetsya sutichka v yakij silnisha i sportivnisha Karla b ye jogo Yunak dedali bilshe usvidomlyuye sho pishov proti voli dyadka i virishuye piti prote pan Grin ne daye jomu ce zrobiti motivuyuchi ce tim sho vin maye peredati jomu list vid dyadka rivno opivnochi Pislya dovgih godin chekannya vin otrimuye list v yakomu dyadko vidrikayetsya vid nogo adzhe vin lyudina iz zaliznimi principami ne mozhe vibachiti jomu neposluh Karl ide iz domu Polundera znovu vilnim yunakom emigrantom U moteli v yakomu vin nochuvav pislya togo yak pishov shukati robotu Karl zustrichaye Delamarche ta Robinzona takih zhe emigrantiv yak i vin Voni shlyahom obmanu prodayut jogo najdorozhchi rechi zabirayut groshi sobi U poshukah roboti voni razom prohodyat chastinu shlyahu razom Odnogo vechora suputniki primushuyut Karla kupiti yim yizhu z gotelyu Occidental u neisnuyuchomu v Americyi misti Ramzes Tam golovna kuharka proyavlyaye veliku turbotu do Karla i proponuye jomu zhitlo ta robotu Karl povertayetsya do svoyih priyateliv shob rozpovisiti yim pro propoziciyu kuharki ale opislya duzhe zlitsya bo Delamarche ta Robinzon nishporili v jogo valizi i teper zniklo foto jogo batkiv Tozh vin prijmaye propoziciyu golovnoyi kuharki i vidokremlyuyetsya vid svoyih suputnikiv U goteli Karl staye hlopcem lifterom Vin legko opanovuye novu robotu znajomlyachis iz iyerarhiyeyu gotelnogo zhittya Yunak staye ulyublencem kuharki kotra jogo pidtrimuye i znajomitsya z yih pomichniceyu divchinoyu Terezoyu yaka staye jogo krashim drugom rivnim spivrozmovnikom Tereza rozpovidaye jomu pro strashnu smert svoyeyi materi na budivnictvi Karl zhive u velikomu i nespokijnomu gurtozhitku razom iz takimi zh hlopcyami lifterami Voni chasto pidstavlyayut odin odnogo zalishayut svoye roboche misce bez dozvolu ta beshketuyut u gurtozhitku Raptom Robinzon pislya trivaloyi vidsutnosti z yavlyayetsya v goteli Karla i proponuye jomu priyednatisya do nogo i Delamarsha znovu Karl rishuche vidmovlyayetsya i zauvazhuye sho Robinzon napidpitku Jomu raptom staye zle pryamo v goteli Karl hoche des poklasti jogo i klade na svoye lizhko v gurtozhitku Golovnij oficiant ta shvejcar gotelyu z yakimi v Karla ne sklalis stosunki pomichayut sho vin pokinuv svij lift i dopovidayut pro ce direktoru Yunaka viklikayut do direktora de oficiant iz shvejcarom zvinuvachuyut jogo v usih nadumanih grihah Navit zastupnictvo golovnoyi kuharki ta Terezi ne dopomagaye Karlovi tozh jogo zvilnyayut Razom iz Robinzonom voni pokidayut gotel Robinzon zmushuye Karla prijti z nim do bagatopoverhivki de vin zhive razom iz Delamarshe ta nadmirno gladkoyu vladnoyu spivachkoyu Bruneldoyu v absolyutno perepovnenij kimnati Karl povinen tam pracyuvati slugoyu vid chogo vin kategorichno vidmovlyayetsya adzhe jogo trimayut faktichno v rabstvi zmushuyuchi robiti nenavisnu robotu Koli vin namagayetsya vtekti jogo lovlyat ta zhorstoko b yut i vin musit zalishitisya Na balkoni de jogo zakrivayut na znak pokarannya Karl znajomitsya zi studentom iz susidnoyi kvartiri yakij chasto vchitsya vnochi Zvidti vin bachit pishnu agitaciyu kandidata v deputati vid cogo rajonu Karl mriye pro vtechu i pracyu buhgalterom Na comu rozdil obrivayetsya Dali jdut fragmenti yaki mozhna znajti v narisi Kafki v yih ostannomu vpiznavanomu stani Voni takozh stosuyutsya zhittya Karla zi spivachkoyu Ye bezformni sceni iz mittyam nezgrabnoyi Bruneldi ta z gotuvannyam dlya neyi yizhi Fragment Viyizd Bruneldi pokazuye Karla naodinci zi spivachkoyu yaku vin veze mistom na kolyasci pid krishkoyu do zakladu 25 najimovirnishe do baru Opislya jde ostannij rozdil de Karl diznayetsya z viviski pro cirk Velikogo teatru Oklahomi yakij nabiraye robitnikiv na miscevomu ipodromi yunak yide tudi Na ipodromi zhinki v kostyumah angela vitayut pribulih trubami Potim yih klasifikuyut za yihnimi navichkami ta profesiyami Karl vidshukuye kimnatu v yakij reyestruyut robitnikiv Cholovik yakij reyestruye robitnikiv kilka raziv akcentuye uvagu na tomu sho Karl maye povnu serednyu yevropejsku osvitu Jogo berut do teatru Dorogoyu nazad yunak zustrichaye hlopcya kotrij pracyuvav razom iz nim lifterom Potyag iz cirkom rushaye i vse zakinchuyetsya tim sho avtor opisuye ruh potyagu cherez girskij masiv KritikaMark Siver bachit u romani zrazki chornogo gumoru ta tonkoyi ironiyi Yak priklad bezgluzdosti vin navodit dialog Karla Rosmana i studenta pro kavu Voni govoryat o tretij nochi Golovnij geroj vtomlenij vin u serjoznomu skrutnomu stanovishi prote vitrachaye chas na te shob visluhati slova studenta pro te sho spati vin bude vzhe pislya navchannya a zaraz jogo ryatuye lishe kava Siver porivnyuye cyu rozmovu i nayivnu povedinku Rosmana u tvori zagalom zi stilistikoyu filmiv Charli Chaplina Na dumku doslidnika Kafka vikoristovuye gumor dlya togo shob pidsiliti absurdnist ta zhah svitu yakij vin opisuye Dragosh Kalich rozglyadaye Zniklogo bezvisti yak peredbachennya ta kritiku vplivu Ameriki na reshtu svitu Dlya Germana Gesse Zniklij bezvisti Proces Zamok rozpovidayut odnakovu istoriyu pro samotnist Prote Zniklogo bezvisti Gesse vvazhaye najoptimistichnishim tvorom Kafki Molodist i nayivnist dobrota i privablivist yunaka sho potrapiv u bidu i vimushenij sam probivatisya v Americi chinit use v comu romani radisnishim zhvavishim nizh u bud yakomu inshomu tvori Kafki Ukrayinski vidannya Zniklij bezvisti Amerika Pereklad Yurka Prohaska Kiyiv Kritika 2009 Kafka F Zniklij bezvisti F Kafka Tvori opovidannya romani listi shodenniki Kiyiv A BA BA GA LA MA GA 2012 PrimitkiZniklij bezvisti Amerika Kiyiv Kritika 2009 M Franz Kafka The Irony of Laughter Electronicresource gt SeaverM Franz Kafka The Irony of Laughter Electronicresource 20 chervnya 2014 u Wayback Machine K Peretvorennya lyudini na mishu gt Dragosh K Peretvorennya lyudini na mishu 27 kvitnya 2014 u Wayback Machine Gesse G AmerikaPosilannya https web archive org web 20140620184634 http www pitt edu kafka seaver html Arhivovano20 chervnya 2014 u Wayback Machine Seaver M Franz Kafka The Irony of Laughter Electronicresource angl Dragosh K Peretvorennya lyudini na mishu 27 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Gesse G Amerika Adam Kirsch America Amerik 21 zhovtnya 2020 u Wayback Machine DzherelaBenyamin V Franc Kafka V Benyamin M Ad Marginem 2000 Blansho M Vid Kafki do Kafke M Blansho M Logos 1998 Brod M Franc Kafka V yazen absolyutu M Brod M Centrpoligraf 2003 Kafka F Zniklij bezvisti F Kafka Tvori opovidannya romani listi shodenniki Kiyiv A BA BA GA LA MA GA 2012 Kundera M Zavisa M Kundera Sankt Peterburg Azbuka klasika 2010 240 s